Громадівський рух 1860–1890-х рр.
(Університет Св. Володимира)
3. Валуєвський циркуляр
Зміни політики щодо українського руху були викликані:
2.39M
Category: historyhistory

Громадівський рух 1860 – 1890 - х рр

1. Громадівський рух 1860–1890-х рр.

2.

А. 1860 р.
Б. 1861 р.
В. 1865 р.
Г. 1874 р.

3.

А. Кривий Ріг - Київ
Б. Херсон – Одеса
В. Миколаїв-Катеринослав
Г. Одеса -Балта

4.

А. Полісся
Б. Правобережжя
В. Схід України
Г. Південь Наддніпрянщини

5.

А. Синдикат
Б. Концерн
В. Трест
Г. Картель

6.

А. Община
Б. Комуна
В. Кооператив
Г. Трест

7.

А. Наймані робітники
Б. Інтелігенція
В. Дворянство
Г. Купецтво

8.

9.

А. Харитоненки
Б. Кондратьєві
В. Шубенки
Г. Надаржинські

10.

А. Поява мануфактурного виробництва
Б. Розвиток чумацького промислу
В. Майнове розшарування селян
Г. Початок промислового перевороту
Д. Зростає товарність села
Е. Іноземні капіталовкладення в
промисловість

11.

Національний
Демократични
й
Соціальний
Запитання
1. Що об'єднувало всі три напрямки?
2. Яку проблему повинні були вирішити представники
українського руху?

12.

1. Початок громадівського руху. В. Антонович
І етап громадівського руху (кінець 50–60-х рр.)
1859 р. — створена перша
Видавали перший український
громада у Петербурзі.
журнал «Основа» 1861 р..
Склад: Василь Білозерський,
Друкували твори українських
Микола Костомаров,
письменників та праці українських
Пантелеймон Куліш, Тарас
вчених.
Шевченко
Виступали за відродження
1859 р. — у Київському
української мови, розвиток освіти
університеті створена
українській мові.
організація «хлопоманів» у
Виступали на захист інтересів
складі: В. Антонович, В.
українців, за скасування кріпацтва.
Познанський, Т. Рильський та ін. Вивчали життя українського народу,
його традиції

13.

2. Журнал «Основа»
Відродження національного
руху в Україні тісно пов’язане зі
створенням журналу «Основа»,
що обстоював право
української нації на вільний і
всебічний розвиток. Журнал
виходив протягом січня 1861 —
жовтня 1862 р. Редакторами
журналу були В. Білозерський,
М. Костомаров, П. Куліш,
секретарем редакції — О.
Кістяківський.
В.Білозерський

14.

Побачило світ лише 12
номерів 1861 р. та 10
номерів 1862 р.
У 60-ті рр. ХІХ ст. журнал
«Основа»
був
єдиним
українським
універсальним
періодичним
виданням,
що прагнуло охопити всі
загальноукраїнські
проблеми
в
культурі,
економіці, політиці, освіті,
науці,
літературі,
фольклорі,
історії,
міжнародних відносинах.

15.

Видатний
історик
М.
Грушевський, даючи оцінку
журналу
«Основа»,
підкреслював, що часопис
уперше
згуртував
представників
української
інтелігенції в Росії і «визначив
провідну поступову їм стежку».
Таким
чином,
журнал
«Основа» мав великий вплив
на
культурно-літературний
процес і сприяв зростанню
національної свідомості та
національно-визвольного руху
в Україні.

16. (Університет Св. Володимира)

17.

Український національно-визвольний рух в 1860-1890рр
( Надніпрянська Україна і Західна Україна)

18.

50-60 рр. — створена
Українська громада у Києві.
Склад — близько біля 200
чоловік: студенти і викладачі
Київського
університету. Очолював
Володимир Антонович
Доводили, що український народ є
окремою нацією.
Необхідно підвищувати свідомість
українського народу.
Дружнє ставлення до усіх
слов’янських народів
Організовували недільні школи
для дорослих, здійснювали
навчання українською мовою,
створювали українські
підручники, організовували лекції
і бібліотеки

19.

у громади об’єднувалися по кілька
десятків викладачів, студентів, діячів
науки та культури (у Київській громаді
було близько 300 осіб) з метою реалізації
української національної ідеї.
Практична діяльність громадівців
полягала в заснуванні недільних шкіл з
українською мовою навчання, виданні
популярних брошур, укладанні
словників, вивченні та популяризації
духовної спадщини українського
народу.

20.

Київська громада 1861 р.

21.

Громади — напівлегальні об’єднання української
інтелігенції другої половини ХІХ — початку ХХ
ст., діяльність яких мала культурницьке й
суспільно-політичне спрямування.

22.

В. Антонович (1834—1908
рр.) — історик, археолог,
археограф,
етнограф,
нумізмат та громадськополітичний діяч. Створив
київську школу істориків,
що підготувала ґрунт для
розвитку
сучасної
української
історичної
науки. Один з ідеологів
українського
громадівського руху та
засновників
і
лідерів
Київської Старої громади.

23.

Протягом 1864—1880 рр. В. Антонович працював
на посаді головного редактора Тимчасової комісії
для розгляду давніх актів. Зібрав, зредагував та
видав дев’ять томів «Архива Юго-Западной
России», що стосуються історії Правобережної
України ХVІ—ХVІІІ ст.

24.

В. Антонович брав
активну
участь
у
роботі
ПівденноЗахідного
відділу
Російського
географічного
товариства.
Учений
став
одним
з
ініціаторів заснування
першого в Україні
історичного журналу
«Киевская старина»
(1882 р.).

25.

26.

1.
2.
3.
4.
5.
6.
Коли та де зародився рух?
Ким були хлопомани?
Чому за ними закріпилася така назва?
Яку мету вони переслідували?
Якою була їх діяльність?
Хто був лідером руху?

27.

28.

29.

Польське повстання 1863-1864 рр. та
Україна
Правобережна Україна стала одним із районів, де
розгорталися події польського національновизвольного повстання.
Головною метою повстання проголошувалося
здобуття національної незалежності Польщі та
проведення реформ.

30.

Невизначеність, зрештою, мала негативні наслідки:
українські селяни та діячі українського руху повстання не
підтримали. Готуючи повстання, його керівники
приділяли велику увагу Правобережній Україні.
Керівниками повстання були призначені: у
Київській губернії – В.Рудницький, Подільській –
Яблоновський, Волинській – Е.Ружицький.
Повстання, що почалось в ніч проти 23 січня 1863 р., швидко
перекинулося в Литву, Білорусію та Правобережну Україну.
На бік повсталих перейшла незначна частина солдатів і
офіцерів російської армії та діячів загальноросійської
революційної організації «Земля і воля». Попри героїчний опір,
повстання в 1864 р. було придушено.

31. 3. Валуєвський циркуляр

Відродження українського руху попервах не
викликало
занепокоєності
російської
влади.
Видавнича та освітня діяльність українських діячів
позитивно сприймалась як російською інтелігенцією,
так і урядовцями. Та вже 1862 р. ситуація різко
змінилася. Незважаючи на романтизм і відсутність
політичного забарвлення в діяльності громадівців,
царські чиновники дійшли висновку про загрозу
українського руху Російській імперії. В Україні було
проведено арешти, і на засланні опинилися етнограф
П.Чубинський, історик П.Єфименко, етнограф С.Ніс,
письменник О.Кониський.

32. Зміни політики щодо українського руху були викликані:

· підготуванням і вибухом польського повстання
1863–1864 рр.; український рух сприймався як
«польська інтрига»;
· розгортанням нелегальної діяльності різних опозиційних
царизмові організацій («Земля і воля» та ін.), що
розповсюджували заборонену літературу і підбурювали до
виступу невдоволених реформою 1861 р. селян;
стрімке зростання кількості україномовної навчальної,
наукової, релігійної літератури, що, на думку цензорів, сприяло
відродженню «малоросійської народності» і «южнорусского
сепаратизму». Особливо занепокоїла російських урядовців
поява перекладу Євангелія українською мовою, виконаного
Пилипом Марочевським (1806–1879).
·

33.

В Україну для розслідування
справи
про
український
сепаратизм
було
надіслано
флігель-ад’ютанта
М.В.Мезенцева. За наслідками
слідства міністр внутрішніх
справ П.Валуєв 20 липня 1863 р.
видав таємний циркуляр, який
забороняв публічне вживання
української мови в державних
установах, школах, церквах,
друкувати українською мовою
науково-популярну й релігійну
літературу, крім художніх творів,
де
вона
розглядалась
як
екзотичне «наріччя». Це ж
стосувалось
і
театру
українською мовою.

34.

Сутність Валуєвського циркуляра полягала в
забороні не української мови, а її використання як
мови культури, науки. Її можна було
використовувати в контексті, де вона звучала як
екзотична простонародна говірка – в етнографії,
фольклористиці, літературі, театрі. У такий спосіб
українській мові було перекрито високі поняття,
щоби зберегти їх тільки для російської культури.
Заборона ж видання навчальної та релігійної
літератури українською мовою мала позбавити
український рух можливості поширювати свої ідеї
в народі та не дати йому усвідомити свою
окремішність.

35.

Робота з картою
Покажіть на карті міста, у яких діяли громади.
Бесіда
1) Коли було утворено Київську громаду? У чому полягала
її діяльність?
2) Визначте історичне значення діяльності В. Антоновича.
3) З’ясуйте роль журналу «Основа» в розгортанні
національно-визвольного руху в Україні.
4) Історики вважають, що підписанням Валуєвського
циркуляра 1863 р. писемній українській мові було
відмовлено в праві на існування. Чи погоджуєтеся ви з
цією думкою? Відповідь аргументуйте.

36.

Основні висновки:
від кінця 50-х рр. ХІХ ст. український національновизвольний рух був представлений діяльністю громад.
Громадівці створили мережу недільних шкіл з
українською мовою навчання, видавали популярні
брошури, укладали словники, вивчали та популяризували
духовну спадщину українського народу;
видання протягом 1861—1862 рр. журналу «Основа» стало
важливою віхою в розвитку суспільно-політичної думки в
Україні;
видання в 1863 р. Валуєвського циркуляра вкотре
засвідчило колоніальне політичне становище України.
Валуєвський циркуляр продовжив політику русифікації та
денаціоналізації українців, поставив українську літературу
поза законом.
English     Русский Rules