Медицина Нового часу (ХІХ ст. початок ХХ ст.)

1.

Медицина
Нового часу
(ХІХ ст.
початок ХХ
ст.)
Лектор – доцент кафедри філософії, біоетики та
історії медицини, кандидат історичних наук
Ольга Анатоліївна Редькіна

2.

Теорія еволюції органічного світу
• Ламаркізм – антитеза дарвінізму : прогрес у
розвитку організмів пояснюється їх внутрішнім
прагненням до самодосконалення

3.

3
Ламарк «Філософія зоології»: «… як для
тварин, так і для рослин існує один єдиний
порядок, насаджений Верховним Творцем
всього сущого.
Сама природа є не що інше, як загальний і
непорушний порядок, встановлений Вищим
Творцем, - сукупність загальних і приватних
законів, які управляють даним порядком.
Незмінно користуючись засобами,
отриманими від Творця, природа давала і
продовжує постійно давати буття своїм
творінням; вона безперервно змінює і
відновлює їх, і в результаті - природний
порядок живих тіл зберігається повністю».

4.

• Пам'ятник творцю першої
евоюціонной теорії був
відкритий в Ботанічному
саду паризького Музею
природної історії в 1909 р
- через сторіччя після
виходу його головної
праці, «Філософії
зоології».
• На постаменті вибиті
слова доньки Ламарка:
«Предки будуть
захоплюватися Вами, вони
помститься за Вас, мій
батько»

5.

• Чарльз Дарвін
• Більшу частину спостережень, які
дозволили йому сформулювати теорію
еволюції, він зробив під час
кругосвітньої подорожі, яке він зробив
в 1831 році на експедиційному судні
королівського флоту «Бігль».
• Свої спостереження він виклав у
працях «Щоденник досліджень
натураліста», «Екологія подорожі на
кораблі«Бігль»,«Будова та розподіл
коралових рифів». А головна праця
Дарвіна - «Походження видів» з'явилася в продажу в 1859 році.

6.

• Головними факторами еволюції Дарвін вважав
мінливість, спадковість і природній
відбір в умовах «боротьби за існування».
• Більшість людей вважають за можливе
одночасно вірити в Бога і в ідеї дарвінізму.
Опитування, проведене British Council,
показав, що в поєднанні релігії і науки не
бачать нічого поганого 54% респондентів.
Тільки 19% опитаних вважають неможливим
вірити в Бога і одночасно погоджуватися з
теорією природного відбору, пише The
Telegraph.

7.

Грегор Мендель
• наукові дослідження
Менделя в монастирському
фруктовому саду в місті
Брюнн, були спочатку
викликані лише інтересом
до землеробства, переросли
в багаторічну серію
трудомістких дослідів зі
схрещування рослин, в
результаті чого Мендель
прийшов до висновку, що
спадковість визначається
генами.

8.

• Відкриті Менделем гени - це ділянки, що знаходяться
в клітці молекул ДНК. Згідно з центральною догмою
молекулярної біології, механізм дії генів полягає в
тому, щоб кодувати білки, які, в свою чергу,
виступаючи в ролі ферментів, регулюють всі хімічні
реакції в живих організмах

9.

• Тільки після того, як було знайдено і повторно
опубліковано забуту роботу Менделя (1901 р.),
були закладені основи вчення про мутації
• Термін «хромосоми» (кольорові тільця)
з'явився в 1888 р. (його ввів Г.Вальдейер)
• Термін «ген» було введено в 1909 р. датським
дослідником В. Йоганнсеном, який назвав так
носіїв спадковості, що містяться в хромосомах
• 1911 р. – Томас Хант Морган сформулював
хромосомну теорію спадковості

10.

• Кліткові теорія була сформульована в
працях Теодора Шванна
«Мікроскопічні дослідження про
відповідність в структурі і рості тварин і
рослин»(1839)
• Шванн переглянув весь наявний на той
час гістологічний матеріал і знайшов
принцип порівняння клітин рослин і
елементарних мікроскопічних структур
тварин. Взявши в якості характерного
елементу клітинної структури ядро, зміг
довести спільність будови клітин рослин
і тварин.

11.

Мікроскопічний період
Ян Євангеліста Пуркине (Purkinje
J.E.) - чеський біолог і фізіолог,
заснував в 1839 році перший в світі
Фізіологічний інститут у Вроцлаві.
«Я повідомляю про ці досліди
з тієї причини, що розмови не
можуть принести користі,
ліки треба вивчати практично
і на підставі дослідів».
Мікроскопічні дослідження Пуркіне
послужили основою клітинної
теорії, яку він сформулював в 1837
році.
Пуркіне створив товариство
чеських лікарів, що носить його
ім'я.
У 1969 році в Чехословаччині
з'явилася срібна монета в 25 крон з
профільним зображенням Пуркіне.

12.

Ян Пуркине ввів в біологію в 1839 році поняття
«протоплазма»; зробив внесок у вивчення
клітини і мікроструктури тканин.
Так, він відкрив нервові клітини і зробив опис їх
структури.
Завдяки його дослідженням відкриті особливі
волокна провідної системи серця, виконують
важливу роль у виникненні та проведенні
процесів збудження в серцевому м'язі. Тепер ці
волокна носять його ім'я.

13.

Карл
Рокитанський
• У 1852 році став ректором
Віденського університету (вперше
ректором університету став лікар)
і президентом Вищої
профілактичної ради Австрії.
• Працюючи на керівних посадах в
різних академічних і політичних
інститутах, Рокитанський створив
напрямок благородного
лібералізму.
• Він висловив ідею лібералізації
освіти. Здійснив ряд реформ у
Віденському університеті і в
охороні здоров'я Австрії.
• З 1869 року став президентом
Австрійської академії наук.
• У 1870 році заснував і очолив
товариство антропологів.

14.

Карл Рокитанський
Засновник першої в Європі самостійної кафедри
патологічної анатомії в Віденському
університеті (1844) і творець найбільшого
патологоанатомічного музею.
• хвороба Рокитанського (гостра жирова
дистрофія печінки),
• сальна хвороба Рокитанського (амілоїдоз),
• синдром Майера- Рокитанського - Кюстера,
• закон Рокитанського (у хворих на мітральний
стеноз не спостерігається туберкульоз легенів).

15.

15
Müllerian agenesis (aka "Mayer-Rokitansky-KüsterHauser syndrome") - комбінований вроджений
порок розвитку жіночих статевих органів

16.

Рудольф Вірхов
• Батько «целлюлярної теорії»
Рудольф Вірхов - реформатор
наукової та практичної
медицини, основоположник
сучасної патологічної анатомії,
засновник наукового напрямку в
медицині, яке увійшло в історію
науки під назвою целлюлярної
або клітинної патології
• Він дав незрівнянні опису
мікроскопічної картини різних
хворих тканин і побував зі своєю
лінзою в кожному брудному
закутку 26 тисяч трупів.
• Вірхова, плідного вченого, що
опублікував тисячу праць на
найрізноманітніші медичні теми,
обирають в 1847 р. членом
Берлінської Академії наук.

17.

17
До робіт Вірхова погляди на хворобу були абстрактними.
За визначенням Платона, «хвороба - розлад елементів,
що визначають гармонію здорової людини», Парацельс
висунув поняття «цілющої» сили природи (via medicatrix
naturae) і розглядав перебіг і результат хвороби в
залежності від результату боротьби хвороботворних сил з
цілющими силами організму.
К. Цельс вважав, що виникнення хвороби пов'язане з
впливом на організм особливої ​хвороботворної ідеї (idea
morbosa). Сутність хвороби бачили в порушенні гармонії
організму, викликаному дією духів ( «Архе»), які
перебувають в шлунку (Парацельс), що порушують обмін
речовин і діяльність ферментів (ван Гельмонт) і душевну
рівновагу (Шталь).

18.

Рудольф Вірхов
• У 1858 році його теорія виходить окремою
книжкою (2 томи) під назвою «Целлюлярна
патологія як учення, засноване на фізіологічній і
патологічній гістології».
• Тоді ж були видані його систематизовані лекції, в
яких вперше в певному порядку була дана
характеристика всіх основних патологічних
процесів під новим кутом зору, введена нова
термінологія для ряду процесів, що збереглася і
до цих пір («тромбоз», «емболія», «амілоїдні
переродження »,« лейкемія »і ін.).

19.

Целлюлярна теорія
• За Вірховим, клітина є єдиним носієм життя,
організмом, забезпеченим всім необхідним для
самостійного існування.
• Він стверджував, що «клітинка дійсно представляє
останній морфологічний елемент всього живого» ...
і що «справжня діяльність все ж виходить від
клітини як цілого, і діяльна клітинка тільки до тих
пір, поки вона дійсно представляє самостійний і
цілісний елемент».
• Він затвердив спадкоємність утворення клітин в
своїй знаменитій формулі: «всяка клітина з клітини
(omnis cellula e cellula)».
• Вірхову належить найкоротше з відомих визначень
хвороби, як «життя при ненормальних умовах».

20.

Луї Пастер(18221895)
• У 26 років учений став професором фізики завдяки
відкриттю структури кристалів винної кислоти.
• Протягом 1860-1862 років мікробіолог
сконцентрувався на вивченні теорії самозародження
мікроорганізмів і спростував домінуючу теорію, довів,
що мікроби не можуть самозароджуватися і кожен раз
привносяться ззовні. За це відкриття Французька
академія наук присудила Пастеру в 1862 році
спеціальну премію.

21.

У 1864 році до Пастера звернулися винороби з проханням допомогти
розібратися в причинах псування вина. Дослідник запропонував
нагрівати сусло до 60 градусів, після чого мікроорганізми гинуть.
Запропонований Пастером метод обробки сусла почали застосовувати
при виготовленні пива і вина, а також в інших галузях харчової
промисловості. Сьогодні описаний прийом називається пастеризація,
по імені першовідкривача.

22.

Луї Пастер
• Луї Пастеру належить вислів про значення
мікроорганізмів у природі: «Нескінченно
велика роль нескінченно малих істот».
• 1865 р. він вирішив ще одну практичну
сільськогосподарську задачу, з'ясувавши
причину хвороб шовкопрядів.
• У 1868 році у Пастера стався крововилив у
мозок і ліву половину тіла назавжди
паралізувало. Під час хвороби вчений
дізнався, що в очікуванні його смерті
перервана споруда його нової лабораторії. У
нього з'явилося пристрасне бажання жити і
він повернувся до наукової роботи.

23.

• Коли вчений помер, виявилося, що величезна
частина мозку була у нього була зруйнована. «І
- випадок винятковий: він прожив майже до 74
років. Тобто після удару він прожив більше 30
років, причому в ці роки відрізнявся
винятковим здоров'ям і надзвичайною
нервової свіжістю.
• Біографи вказують, що Пастер, повільно
поправляючи від удару, обклав себе
медичними книжками від домашнього
лікувального посібника до робіт Смайльса і,
вивчаючи себе і свою хворобу, крок за кроком
зумів повернути своє здоров'я і молодість».

24.

Луї Пастер
• У 1881 році запропонував метод вакцинації запобіжних щеплень проти інфекційних
захворювань з використанням ослаблених культур
відповідних мікроорганізмів-збудників.
• Мікробіолог спочатку заражав кроликів на сказ, а
потім препарував їх мозок. При цьому Пастер
піддавав себе смертельній небезпеці, збираючи з
пащі кроликів заражену слину. Проте
талановитий вчений зумів добути вакцину від
сказу з висушеного мозку кролика.

25.

Портрет Луї Пастера роботи Альберта
Едельфельта
• За міжнародною підпискою було зібрано гроші, на
які в Парижі був побудований чудовий
Пастерівский інститут мікробіології, відкритий в
1888 році, але стан здоров'я вченого погіршився
настільки, що до часу відкриття інституту він уже
не міг працювати в лабораторії.

26.

Наукові відкриття Пастера
• 1846 - Відкрито структуру кристалів винної
кислоти.
• 1861 - Відкрито спосіб збереження рідких
продуктів методом теплової обробки, надалі
названий пастеризацією.
• 1865 - Знайдено ефективні методи боротьби з
хворобами шовковичного шовкопряда. Врятовано
шовківництво!
• 1876 - Імунологія. У процесі досліджень заразних
хвороб, встановив, що хвороби викликають
збудники певного роду.
• 1881 - Розроблено вакцину проти сибірської
виразки
• 1885 - Вакцина від сказу.

27.

Пауль Ерліх
• видатний німецький лікар,
бактеріолог, мікробіолог і
біохімік, один з
основоположників імунології і
хіміотерапії.
• Сформулював першу хімічну
інтерпретацію імунологічних
реакцій - «теорія бічних
ланцюгів», за яку удостоївся
Нобелівської премії (1908)
разом з І.Мечниковим. Довів
можливість цілеспрямованого
синтезу хіміотерапевтичних
засобів.
• Водночас з Іллею Мечниковим
сформулював теорію
гуморального імунітету

28.

• Доктор Ерліх, працюючи в 1878 році старшим лікарем
Берлінської клініки, ввів один раз в кров зараженого
кролика метиленову синь.
• Яке ж було його здивування, коли після розтину трупа він
побачив, що мозок і все нерви забарвилися в блакитний
колір, а інші тканини залишилися не пофарбованими.
• «Якщо є така фарба, яка забарвлює одну тільки тканину,
то, безсумнівно, повинна знайтися і така, яка забарвить
тільки мікробів, що потрапили в організм», розмірковував учений.
• Так просте спостереження за результатом досвіду дало
поштовх до виникнення знаменитої теорії «магічної кулі»
- кулі, яка могла б розправитися з паразитичними
бактеріями одним влучним попаданням, одним ударом.
То була ідея «терапії стерілізанс магна» - терапії, повністю
очищає організм від бактерій. Роль «магічної кулі»
повинен був зіграти який-небудь знову знайдений
барвник.

29.

• Пауль Ерліх в 1887 році - приватдоцент, а з 1890 року він екстраординарний професор
Берлінського університету і
одночасно працює в інституті
Роберта Коха.
• У 1888 році під час лабораторного
експерименту Пауль Ерліх
заразився туберкульозом і разом з
дружиною Гедвіґою Пінкус, на якій
одружився в 1883 році, і двома
дочками відправився лікуватися до
Єгипту. Замість позбавлення від
однієї хвороби він захворів на іншу
- на діабет.
• З 1896 року Ерліх - директор
інституту для вивчення сироваток в
Штеглиці

30.

• Паулю Ерліху і його співробітникам довелося
синтезувати понад 600 різних органічних
сполук миш'яку, перш ніж в 1907 році вдалося
знайти порівняно ефективну і малотоксичну
речовину. Ця речовина мала номер 606,
спочатку застосовувалася як препарат «606», а
пізніше отримала назву «сальварсан» (від
лат. «сальвар» - рятувати і «арсенік» миш'як), і ще пізніше був розшифрований
механізм дії його і йому подібних препаратів .
• Сальварсан, а потім ще більш ефективний і
менш токсичний неосальварсан - препарат
«914» стали першими ліками спрямованої дії
проти сифілісу.

31.

31
Роберт Кох • Німецький лікар, бактеріолог,
один з основоположників
сучасної бактеріології і
епідеміології. У 1905 році Роберт
Кох був удостоєний Нобелівської
премії з фізіології і медицини за
відкриття і виділення збудника
туберкульозу, яка була їм
виділена після 17 років роботи в
лабораторії.
• Пізніше Роберт Кох досліджував
збудника сибірської виразки;
холерний вібріон; туберкульозну
паличку. Бактеріолог був
близький до відкриття про роль
комарів в перенесенні збудників
малярії, але його випередив
англієць Рональд Росс.

32.

32
German postage
stamp
Commemorating
centenary of Robert
Koch's Nobel Prize,
2005
• Працюючи в примітивній сільській лабораторії, Кох
розробив ряд нових методів в дослідженні мікробів.
Три з них були справді революційними.
• 1) Кох почав фарбувати бактерії.
• 2) Експериментуючи з різними поживними
продуктами (желатином, агар-агар - речовина, що
виділяється з водоростей тощо), Кох розробив
цілий ряд твердих поживних середовищ і тим
самим дав мікробіології можливості, яких вона до
того часу не мала.

33.

• Третім нововведенням, запропонованим Кохом,
був імерсійний об'єктив. До Коха граничне
збільшення мікроскопа, при якому можна було
розглядати мікроби, становило 400-500 разів.
Застосування об'єктива, зануреного в олію,
дозволило використовувати лінзи з більшою
кривизною, різко підвищити роздільну
здатність мікроскопа і отримати зображення
при збільшенні в 900-1400 разів

34.

• У 1890 році доктор Кох оголосив, що знайшов ліки.
Це був продукт життєдіяльності відкритих Кохом
«паличок». Роберт назвав засіб «туберкуліном».
Однак заява виявилася дещо поспішною. В
результаті клінічних випробувань з'ясувалося, що
лікувальний ефект «туберкуліну» близький до
нуля, а його введення часто оберталося серйозним
отруєнням організму.
• Проте абсолютно несподівано виявилося, що з
його допомогою страшне захворювання можна
виявляти вже на самій ранній стадії: за допомогою
нового методу, який ми сьогодні називаємо
«реакція Манту» (по імені французького медика
Шарля Манту, який удосконалив в 1910 році цей
метод діагностики), можна було вчасно виявляти
заражених людей і тварин і зупиняти поширення
інфекції.

35.

Інститут Роберта Коха в Берліні

36.

тріада Коха
• У публікації від 24 березня 1882 року Кох описав
основні принципи пошуку хвороботворних
бактерій, які повинні приводити до успіху.
Принципи, якими мікробіологи користуються
досі, отримали назву постулатів Коха, або
«тріада Коха»:
1. Необхідно упевниться, що даний мікроб
присутній при даному захворюванні,
2. Необхідно отримати чисту культуру мікроба,
3. Необхідно експериментально викликати за
допомогою цієї чистої культури те ж
захворювання.

37.

Хірургія
• відкриття наркозу,
• введення наркозу та місцевої анестезії в хірургію,
• розробка і впровадження асептики в хірургічну
практику,
• методи зупинки кровотечі і поповнення крововтрати,
завершення формування сучасної анатомії,
• створення топографічної анатомії і вдосконалення
хірургічної техніки.

38.

Розвиток прикладної
топографічної анатомії пов'язано
з ім'ям Н.І. Пирогова.
Зразки хірургічної техніки
показував він сам: операції
високого перетину сечового
міхура і видалення каменя він
виконував за 2 хв, а кістковопластичну ампутацію стопи по
ним же розробленим методом - за
8 хв.
Хірург наполеонівської армії Д.
Ларре протягом однієї доби під
час бородінського бою виконав
200 ампутацій кінцівок.

39.

39
Хірургія
• Переворот в хірургії в 1846 р здійснив У.Т. Мортон американський зубний лікар, який запровадив
безболісне видалення пухлини підщелепної області,
застосувавши для цього вдихання парів діетилового
ефіру, що дозволило виключити свідомість пацієнта і
отримати повну втрату больової чутливості.
• Рік по тому акушер Дж. Сімпсон ввів в практику
хлороформний наркоз.

40.

40
Ignaz Phillipp Semmelweiss:
disinfection of the hands
• У 1847 році, намагаючись зрозуміти причини
післяпологової гарячки у багатьох породіль - і,
зокрема, той факт, що смертність при пологах в
лікарні (30-40 і навіть 50%) набагато
перевершувала смертність при домашніх пологах,
- Ігнац Земельвейс припустив, що інфекцію
приносять з інфекційного та
патологоанатомічного відділень лікарні.
• Земмельвейс зобов'язав персонал лікарні перед
маніпуляціями з вагітними і породіллями
знезаражувати руки зануренням їх в розчин
хлорного вапна. Завдяки цьому смертність серед
жінок та новонароджених впала більш ніж в 7
разів - з 18 до 2,5%.

41.

41
Microbial cultures
demonstrating the
effectiveness of
disinfection: without
disinfection procedures
(A), after washing
hands with soap (B)
and after disinfection
with alcohol (C)

42.

• Асептика - комплекс заходів, спрямований на
попередження попадання мікроорганізмів в рану.
• Антисептика - має на меті знищити збудників
запалення, вже наявних у рані, за допомогою
певних хімічних речовин, як карболової кислоти,
сулеми тощо.

43.

43
Joseph
Lister(1827-1912)
• Попередження гнійних
післяопераційних ускладнень,
що приводили до смерті
більшість оперованих, стало
можливим завдяки Дж.
Лістеру, який розробив
антисептичний метод
лікування ран і профілактики
гнійних ускладнень.
• Використання фенолу
(карболової кислоти) для
просочування пов'язок, миття
рук, стерилізації повітря в
операційній шляхом
розпилення препарату набуло
широкого поширення.

44.

• У 80-ті роки XIX
століття були
розроблені і
впроваджені в практику
спеціальні кровоспинні
затискачі (Т. Кохер, І.
фон МикуличРадецький, Ж. Пеан),
які використовують до
теперішнього часу.

45.

45
malaria

46.

46
• «Долиною смерті» стали
називати берега Панамського
каналу.
• У 1880 р. французький вчений
Альфонс Лаверан відкрив
збудника малярії - малярійного
плазмодія.
• У 1884 р. В.Я. Данилевський
відкрив плазмодіїв малярії у
птахів. Це відкриття дало
можливість
експериментального вивчення
багатьох питань, що стосуються
суті малярії, особливо
експериментального вивчення
профілактики та лікування цієї
хвороби.
A Plasmodium in the form
that enters humans and other
vertebrates from the saliva of
female mosquitoes
(a sporozoite) traverses the
cytoplasm of a mosquito
midgut epithelial cell.

47.

• Остаточну роль
комарів у передачі
малярії людині довів
англійський вчений
Рональд Росс в 18951897 рр. Слідом за ним
італійський зоолог
Джіованні Батиста
Грассі уточнив, що
переносником
збудника малярії є
самки комарів з роду
Анофелес, що
харчуються кров'ю
людини або тварин.

48.

• У 1917 р. австрійський психіатр Юліус
Вагнер-Яурегг прищепив з
лікувальною метою малярію хворим на
сифіліс в період, коли почав уже
розвиватися прогресивний параліч.
• Наприкінці 1925 р з англійської
психіатричної лікарні в Гортон (біля
Епсома) прийшло повідомлення про
проведення там лікування хворих
прогресивним паралічем за
допомогою спеціального малярійного
штаму. Результати щеплень,
проведених з липня по жовтень 1925 р.
майже в 100 % випадків дали
позитивний результат.

49.

49
Клод Бернар під час гострого експерименту. Картина Луіса
Лермітте, 1889 р.

50.

Клод Бернар
• Він відомий своїми роботами з вивчення
процесів травлення, обміну речовин, особливо
відкриттям глікогенної функції печінки і дії
панкреатичного соку, а також вазомоторного
механізму.
• Він першим увів терміни «внутрішнє
середовище» (milieu interieur) і «гомеостаз».
• Історик науки Бернард Коен з Гарвардського
університету назвав Бернарда «одним із
найбільших вчених у світі».

51.

Клод Бернар
• Бернар був провідною фігурою в розробці
експериментальної науки як системи гіпотез,
доказів і спростувань. Він був одним з перших,
хто обґрунтував використання наукового
методу в медицині і першим запропонував
проводити «сліпі» експерименти для
забезпечення об'єктивності наукових
спостережень.
• Його формулювання: «Сталість внутрішнього
середовища - запорука вільної і незалежної
життя» (1878) стала знаменитою.

52.

52
discovery of X rays
• «Хто добре діагностує, той добре лікує» - лише
точний діагноз дозволяє вибрати правильний
метод лікування.
• Для розвитку і вдосконалення медичної науки,
надзвичайне значення мало відкриття фізиком
В. К. Рентгеном променів, названих в
подальшому його ім'ям (1895).

53.

53
Marie Skłodowska-Curie
• Завдяки наполегливій роботі вона
разом з чоловіком П’єром Кюрі
відкриває хімічний елемент полоній,
робить припущення про існування
інших елементів, ще не відкритих
наукою.
• Свої 12-річні дослідження
властивостей радію вона
завершила, отримавши цей елемент
у вигляді металу, змогла виділити
з'єднання хлориду радію, яке стало
еталонним і зберігається в Інституті
мір і ваг.
• Особливе значення її робота мала в
зв'язку з відкриттям можливостей
радіоактивного випромінювання в
боротьбі з раковими
захворюваннями, раніше вважалися
невиліковними.

54.

54

55.

55
• Завершивши дослідження, Марія Кюрі
написала свою докторську дисертацію.
Робота називалася «Дослідження
радіоактивних речовин» і була представлена
в Сорбонні в червні 1903 року.
• На думку комітету, що присудив Кюрі
науковий ступінь, її робота була найбільшим
внеском, коли-небудь внесеним до науки
докторською дисертацією.
• 1903 р. – Нобелівська премія з фізики
• 1911 р. Нобелівська премія з хімії

56.

У 1901 р віденський учений
Карл Ландштейнер відкрив три
групи крові у людей (за що у 1930 р.
був удостоєний Нобелівської
премії).
Через рік його співробітники
Декостелло і Стурла доповнили її
виділеної четвертою групою.
Через кілька років після цього
переливання крові стало масової
процедурою, а головним поштовхом
до розвитку процедури стала Перша
світова війна.

57.

Дієта за
групою
крові
Для першої групи крові найкориснішими продуктами будуть м'ясо, риба і
овочі. Але при цьому варто відмовитися від молочних продуктів. Варто уникати
переїдання і обробленої їжі.
Друга група крові: вегетаріанські страви, риба, курка і кисломолочні
продукти. Варто виключити гостру їжу, бобові та каву.
Третя групи крові: варто додати в свій раціон молочні продукти, рибу,
баранину, овочі і чай. А ось від алкоголю і продуктів з консервантами краще
відмовитися.
Для рідкісних володарів четвертої групи крові, варто відмовитися від важкої
їжі, яка забирає енергію, і замінити її екологічно чистими продуктами.