Україна в другій половині 1919 року

1.

Україна в другій
половині 1919 року
Виконала: Кириченко Олена
Группа: 2205

2.

Селянський
повстанський рух
У той час, як Армія УНР відступала на Волинь, на зайнятих
більшовиками територіях Центральної України розгортався
селянський повстансько-партизанський рух. За кілька тижнів
невдоволення більшовицьким режимом переросло у
відкриті повстання.
Одне із перших великих антибільшовицьких повстань
спалахнуло на Київщині, підняте отаманом Зеленим (Д.
Терпило). 10 квітня 1919 р. повсталі навіть зайняли Київ.
Проте у травні 1919 р. більшовикам вдалося здолати
збройний виступ.
Д. І. Терпіло (у центрі фотографії)

3.

Так, лише впродовж квітня — першої половини
червня 1919 р. в Україні відбулося 328 збройних виступів
проти більшовицької влади. Повсталі здебільшого виступали
під гаслом «За радянську владу без комуністів!».
Згідно з партійною постановою «Про придушення
куркульської та білогвардійської контрреволюції на селі» від
17 липня 1919 р., впроваджувалася кругова порука, узяття
заручників, військова блокада сіл тощо. Наймасштабнішим
став виступ отамана М. Григор’єва, який відмовився
виконувати наказ іти на допомогу радянській Угорщині. 7
травня 1919 р. у Єлисаветграді (нині Кропивницький) М.
Григор'єв підняв антибільшовицьке повстання та звернувся з
універсалом «До українського народу», в якому закликав до
боротьби проти продзагонів, які забирали хліб у селян, та
створення порад без більшовиків.
Григор’єва звинуватили у єврейських погромах і
зв’язках із денікінцями та розстріляли. Селянський рух не
вщухав і став головним фактором падіння більшовицької
влади в Україні в цей час.

4.

Наступ об’єднаних
українських армій на Київ.
«Київська катастрофа». Війна з денікінцями
У травні 1919 р. Добровольча армія генерала Антона Денікіна, яка
разом з Донською та Кубанською арміями, перейшла в наступ.
Було захоплено Донбас і деяку частину Лівобережної України, а 25
червня 1919 р. інші воску розгортали наступ на Москву.
• Добровольча армія — військове формування, створене під час
громадянської війни в Росії (1918 р.) на добровольчій основі з
офіцерів, юнкерів, студентів та ін. Від 1919 р. увійшла до
складу Збройних сил Півдня Росії. Поширеною в літературі є
інша назва цих формувань — «Біла армія», або «Біла гвардія».
Антон Іванович Денікін

5.

Сили Армії УНР та УГА також успішно наступали на
більшовиків. На початку серпня українські частини зайняли
Жмеринку та Вінницю. Новий склад уряду наприкінці серпня
очолив Ісаак Мазепа.
Кількість об’єднаної армії становила 80 тис. осіб, із яких 50 тис.
були галичани. На Київ наступали галичани, а на Одесу —
частини Армії УНР. Спочатку наступ розвивався успішно.
30 серпня 1919 р. з’єднання Армії УНР та УГА під
командою генерала А. Кравса здобули Київ
На той час з лівого берега Дніпра до міста вступили
російські білогвардійські частини під командуванням генерала
Бредова. Оскільки вони також боролися проти більшовиків,
частинам Армії УНР та УГА було заборонено вступати у бій із
білогвардійцями, проте через деякий час між ними утворили
конфлікти. Українські частини мусили відійти до Василькова.
Відступ із Києва став рівноцінним поразці. Ця подія увійшла до
історії як "Київська катастрофа". Українці втратили символ
незалежної держави.
Антін Кравс

6.

До середини вересня 1919 р. тривали жорстокі бої
українських частин із більшовиками за Житомир. Відносини між
урядом УНР і денікінцями також були ворожими. Денікін
відмовлявся визнати право України на незалежність.
Союзником Армії УНР у боротьбі проти білогвардійців
стала Революційна повстанська армія України, створена отаманом
Н. Махном. Згідно з угодою під владу махновцям передавався
район Запоріжжя, де вони збиралися створити свою автономію.
24 вересня Директорія УНР оголосила війну
білогвардійським Збройним силам Півдня Росії. Ті зосередили
проти Армії УНР та УГА понад 17 тис. багнетів і шабель. У жовтні
1919 р. на українсько-білогвардійському фронті тривали запеклі
бої. Водночас активно боролася з денікінцями армія Махна.
Поразка українських армій, сили яких підкосила епідемія тифу та
нестача спорядження, створила небезпечну ситуацію для Махна.
Махнівці прорвали фронт і розпочали рейд тилами денікінців.
Армія М. Махно, яка налічувала 80 тис. воїнів, взяла під свій
контроль територію з населенням прибл. 3 млн осіб.
Згідно з досягнутою угодою УГА припинила боротьбу
проти Добровольчої армії. А після підписання угоди з Денікіним в
Одесі перейшла під його командування.
Нестор Іванович Махно

7.

16 листопада польські війська окупували Кам’янецьПодільський, де до цього перебувала Директорія. Армія УНР вже
не могла продовжувати війну регулярним фронтом. 4 грудня 1919
р. на державній нараді УНР ухвалили рішення про перехід до
партизанських форм боротьби.
Командувачем
армії
призначили
генерала
М.
Омеляновича-Павленка. Голова Директорії і Головний отаман
військ УНР С. Петлюра виїхав до Варшави.
У таких умовах 5-тисячний загін української армії 6
грудня 1919 р., залишивши частину хворих старшин і вояків у
«трикутнику смерті», вирушив у партизанський рейд тилами Білої
та Червоної армій. Згодом він дістав назву «Перший зимовий
похід».
• Інтернування — затримання до закінчення війни громадян,
військ, суден тощо іншої держави, що перебуває в стані війні,
поселивши їх у певному місці в умовах обмеженої свободи.
• «Трикутник смерті» — назва, яку використовували сучасники
стосовно невеликої території на Поділлі, де опинилися залишки
українських армій наприкінці 1919 р.
Омелянович-Павленко Михайло
Володимирович

8.

Денікінський режим в Україні
та його падіння
Наприкінці літа 1919 р. денікінці зайняли майже
всю Україну та поділили її на три області — Харківську,
Київську та Новоросійську. На чолі кожної стояв
«головноначальствуючий»
із
необмеженими
повноваженнями. їм підпорядковувалися губернатори,
начальники повітів і волостей.
Українська мова допускалася лише в приватних
школах, викладання української мови, історії, географії
України в державних навчальних закаладах скасовувалося.
Із поразкою Денікіна частини УГА опинились у
складній ситуації. Щоб зберегти підрозділ, у лютому 1920 р.
галичани перейшли на бік більшовиків, повіривши їхнім
обіцянкам про допомогу у звільненні Галичини від поляків. У
складі Червоної армії УГА дістала назву Червона Українська
Галицька Армія (ЧУГА). При цьому УГА реорганізували, її
з’єднання більшовики розкидали по різних дивізіях Червоної

9.

Висновки
• Селянський повстанський рух в другій
половині 1919 р. став вагомим
чинником суспільно-політичного життя
на українських землях.
• У складному переплетенні подій
другої половини 1919 р. Директорія
шукала можливості для збереження
української державності. У її пошуках
були як успіхи, так і прорахунки.
• Денікінський режим в Україні став
спробою повернути дореволюційний
стан і не був сприйнятий більшістю
суспільства.