Румунія. Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історії

1.

Румунія
Дидактичний матеріал
до уроків
з всесвітньої історії

2.

Кириченко В.А.
Румунія
Коротка історична довідка
Герб Румунії
Прапор Румунії
Офіційна
назва
держави
Румунія
Форма
правління
Парламентська республіка
Глава
держави
Президент
Законодавча
влада
Двопалатний парламент
Виконавча
влада
Кабінет міністрів
(уряд)

3.

Кириченко В.А.
Румунія після Другої світової війни
Найгостріші проблеми
післявоєнної країни
тотальна розруха у виробничій та соціально-
побутовій сферах;
падіння промислового виробництва;
нестача продовольства, предметів широкого
вжитку;
гострий дефіцит вугілля та нафтопродуктів;
Одна з вулиць Бухареста.
1945 р.
брак кваліфікованих кадрів;
посилення впливу лівих сил;
загострення боротьби за збереження монархії;
загострення боротьби за владу.

4.

Кириченко В.А.
Румунія після Другої світової війни
Найважливіші завдання у перші
повоєнні роки
відновлення державності та парламентаризму;
вирішення долі монархії;
подолання наслідків фашизації країни;
відновлення та розвиток демократії;
зміцнення молодої народної влади;
відновлення промисловості, транспорту, зв'язку;
Черга за продовольством.
Бухарест. 1945 р.
відновлення сільськогосподарського виробництва;
вирішення продовольчої проблеми та
забезпечення населення товарами та послугами.

5.

Кириченко В.А.
Румунія після Другої світової війни
Радикальні перетворення 1945 – 1946 рр.
від фашистських елементів очищено державний
аппарат;
дозволено діяльність політичних партій та організацій,
заборонених у роки фашизму;
скасовано законодавство часів фашистської
диктатури;
націоналізація усієї великої та середньої
промисловості, банків, транспорту та зв'язку;
аграрна реформа, а фактично конфіскація великих
земельних ділянок (понад 50 га);
одержавлення кооперативних та малих приватних
підприємств;
поновлення демократичних прав і свобод громадян;
державний контроль над промисловістю, банками,
транспортом, зовнішньою і внутрішньою торгівлею.
Реформування
промисловості і
сільського
господарства
викликали опір
буржуазії та
великих
землевласників

6.

Кириченко В.А.
Встановлення комуністичного ладу
Прихід комуністів до влади
у жовтні 1944 р. комуністи увійшли до складу коаліційного
уряду Національно-демократичного фронту;
24 лютого 1945 р. в Бухаресті пройшла багатотисячна
демонстрація на підтримку комуністів;
у березні 1945 р. комуністи увійшли до складу нового уряду
та очолили провідні міністерства;
у жовтні 1945 р. комуністи проголосили курс на “мирне
переростання народно-демократичної революції у
соціалістичну”;
у листопаді 1946 р. комуністи перемогли на виборах у
парламент;
у липні 1947 р. прокомуністичний парламент домігся
виключення представників інших партій з уряду;
у грудні 1947 р. скасовано багатопартійність.

7.

Кириченко В.А.
Ліквідація монархії
Однією із головних проблем
післявоєнної Угорщини була
доля монархії.
Король Михай І, опинившись
в ізоляції під тиском комуністів,
змушений був зректися влади.

8.

Кириченко В.А.
Курс на побудову соціалізму
Соціалістичні перетворення у 1950-ті рр.
скасування приватної власності;
націоналізація чи одержавлення засобів виробництва;
індустріалізація і колективізація без урахування національних особливостей та з
нерівномірним розвитком галузей;
самоізоляція від західних країн і новітніх технологій та економічна залежність від
Радянського Союзу;
командно-адміністративна система управління господарством у найгірших її
проявах, централізація та бюрократизація управління;
державний контроль за господарською діяльністю;
втрата у суспільстві засад демократії;
обмеження демократичних прав і свобод громадян;
всеохоплююча ідеологізація усіх сфер суспільного життя;
тотальний контроль за свідомістю людей.

9.

Кириченко В.А.
Особливий зовнішньополітичний курс
Керівництво Румунії на кінець
1950-х рр. почало здійснювати
курс на вихід з під впливу
СРСР, відстоюючи свої права
на особливі стосунки із
східноєвропейськими країнами
в рамках РЕВ та ОВД.

10.

Проміжний підсумок
Кириченко В.А.
У Румунії встановлюються авторитарні методи
керівництва, монополія однієї партії на владу,
політичні репресії стають звичайним явищем у
житті суспільства.

11.

Кириченко В.А.
Утвердження диктатури
Ніколає Чаушеску,
генеральний секретар ЦК Румунської
комуністичної партії (1965-1989),
президент Соціалістичної Республіки
Румунії (1974-1989)
У березні 1965 р. першим
секретарем ЦК партії став
Ніколає Чушеску.
Вже через кілька років
багатьом стало ясно, що під
галасливими лозунгами
захисту незалежності Румунії
велася боротьба за
утвердження диктатури
компартії.

12.

Кириченко В.А.
Утвердження диктатури
Режим особистої влади Чаушеску
утвердження диктатури комуністичної партії як диктатури особистої
влади;
створення потужного карального апарату та системи всеохоплюючого
контролю за думками та діями людей;
домінування догматичних підходів у вирішенні економічних питань;
зростання зовнішнього боргу країни;
посилення системи директивного керування державою;
подальше зубожіння народу на фоні марнотратства сім’ї диктатора;
насильницька асиміляція угорської національної меншини;
клановий характер режиму;
заперечення будь-яких змін як в управлінні країною, так і в житті країни
взагалі.

13.

Кириченко В.А.
Утвердження диктатури
Асиміляція –
(від латинського assimilatio –
уподібнення) – процес
розчинення самостійного
етносу, його частин чи окремих
представників у середовищі
інщого, як правило, більш
великого етносу.

14.

Кириченко В.А.
Революція 1989 р. і крах диктатури
Революція у грудні 1989 р.
змела останню диктатуру
Європи.
Але на відміну від інших
країн комуністичного блоку, де
політичні зміни відбулися без
кровопролиття, повалення
Чаушеску потягло за собою
тисячі жертв.

15.

Кириченко В.А.
Революція 1989 р. і крах диктатури
хроніка подій
16 грудня 1989 р. відбулися сутички між силами
правопорядку й демонстрантами м. Тимішоаре.
Виступ на захист священика переріс у протест
людей проти режиму Чаушеску. Влада розстріляла
демонстрацію;
21 грудня 1989 р. організована владою у столиці
демонстрація на захист Чаушеску переросла у
народне повстання проти режиму. Влада кинула
проти повсталих війська з танками;
22 грудня 1989 р. диктатор та його дружина були
арештовані, а 25 грудня за вироком військового
трибуналу розстріляні;
Бухарест у період революційних подій.
Грудень 1989 р.
26 грудня 1989 р. створено уряд Фронту
національного порятунку.

16.

Кириченко В.А.
На шляху до демократії
Заходи уряду Фронту національного порятунку
розпуск усіх державних і політичних структур, які існували при диктатурі, у
тому числі і компартії;
були деполітизовані армія та правоохоронні органи;
здійснено перехід до парламентської форми правління;
створювалися місцеві органи самоуправління;
проголошено про відмову від командно-адміністративних методів
управління та перехід до ринкової економіки;
Соціалістична Республіка Румунія перейменована у Румунію;
покладено початок формуванню багатопартійності;
відновлено демократичні права і свободи громадян;
проголошено рівноправність національних меншин;
почалася підготовка до здійснення аграрної реформи.

17.

Кириченко В.А.
Від ейфорії до хаосу
У країні почався економічний
хаос, точилися суперечки щодо
майбутнього державного
устрою.
Румунія тупцювала на місці,
проводилися безсистемні та
непослідовні економічні й
політичні реформи. Було
проведено “номенклатурну”
приватизацію, почався розквіт
корупції.

18.

Кириченко В.А.
Румунія на шляху демократизації…
Президенти Румунії
Іон
Ілієску
Еміль
Константінеску
Клаус
Йоганніс
Троян
Бесеску
1989 - 1996
Іон Ілієску
1996 - 2000
Еміль Константінеску
2000 - 2004
Іон Ілієску
2004 - 2014
Троян Бесеску
з 2014
Клаус Йоганніс

19.

Кириченко В.А.
…та економічних реформ,..
Уряди здійснювали економічні реформи,
які базувалися на:
швидкому переході до ринкової
економіки;
зміцненні фінансової системи;
рівності усіх форм власності і умов їх
розвитку;
здійсненні приватизації;
лібералізації цінової політики.
Невідкладним завданням була
нейтралізація впливу старої
номенклатури, яка пробувала
перешкоджати реформаторській
діяльності нової влади.

20.

Кириченко В.А.
…які не були ефективними
Причини повільних темпів та неефективності
реформ
застаріла виробнича база;
низька продуктивність праці;
слабкий розвиток приватного підприємництва;
нестача державного фінансування та брак
іноземних інвестицій;
розбалансування економіки;
саботаж місцевої влади та працівників середньої
ланки підприємств;
неефективність заходів влади по боротьбі з
корупцією у всіх ешелонах влади.

21.

Кириченко В.А.
Румунія у ХХІ ст.
Румунія — індустріально-аграрна
країна. Після швидкого
економічного зростання на початку
2000-х рр., Румунія має економіку,
що переважно базується на
послугах, і є експортером машин та
електроенергії.
Dacia Duster виробляється у Румунії
Невирішеними залишаються ряд
проблем:
низький рівень демократії;
високий рівень корупції
державного апарату;
важке економічне становище, що
загострює соціальні проблеми.

22.

Кириченко В.А.
Румунія у зовнішньополітичних відносинах
Зовнішньополітичний курс
Румунії є виважений і
прогнозований, спрямований на
участь у формуванні стабільної
системи безпеки у Європі.
При цьому залишалися не
врегульованими деякі
територіальні питання із сусідами
- Україною, Болгарією та деякими
південнослов’янськими країнами.
Зберігається напруженість у
відносинах з Угорщиною.

23.

Кириченко В.А.
Румунія у європейських інтеграційних
процесах
ОБСЄ
Рада Європи
НАТО
Євросоюз
з 1975 р.
з 1993 р.
з 2004 р.
з 2007 р.
Румунський миротворчий контингент
в Афганістані.
2019 р.

24.

Загальний підсумок
Кириченко В.А.
Сьогодні Румунія за підтримки західних країн
долає прояви кризи в усіх галузях суспільноекономічних відносин і успішно розвивається.