Становлення та розвиток середньовічних міст

1.

Становлення та
розвиток середньовічних міст.

2.

ЗАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ
МІСТ
З XI ст. в економічному житті Західної
Європи почався період урбанізації —
відродження античних міст (Рим,
Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон,
Бонн) і утворення нових міст
(Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург),
зростання їхнього господарського
значення.
Головною причиною цього було
економічне піднесення, що призвело
до занепаду натуральногосподарських форм виробництва.
Сеньйоріальне ремесло вичерпало
себе і феодальне помістя не могло
розв'язати свої промислові проблеми.

3.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ
МІСТ

4.

ПОЯВА НОВИХ МІСТ

5.

РОЗВИТОК СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТ
Західноєвропейські міста були невеликими
за розміром та населенням, оточені
високими мурами, валами, ровами,
наповненими водою.
У центрі міста на ринковій площі
знаходилася ратуша — адміністративний
осередок. Тут проходили ярмарки,
святкування, забави, всеміські збори, а
також публічні страти злочинців.
Від центральної площі на всі сторони
розходилися головні дороги.
Місто не мало каналізаційних споруд,
нечистоти виливали прямо на вулиці. Все
це призводило до спалахів епідемій чуми,
холери, які часто спустошували міста.

6.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД МІСТА
Міста забудовували стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і тісно
тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На
нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі –
житлові приміщення.
Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз'їхатися
два екіпажі. У ХІІІ столітті в Європі з'являються перші правила дорожнього руху,
згідно з якими порожній віз був зобов'язаний пропустити віз із вантажем.
Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти
виливали прямо на вулицю. В містах було брудно, бруду додавали домашні тварини,
що гуляли вулицями. В період дощів на вулицях утворювалися калюжі, в яких
можна навіть було потонути.
Через тісноту і бруд часто поширювалися заразні хвороби, від яких помирало багато
людей.
На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради – ратуша, де
засідала міська рада - магістрат

7.

БОРОТЬБА МЕШКАНЦІВ МІСТ ІЗ
СЕНЬЙОРАМИ
У середньовічній Європі діяло правило”
Нічиєї землі не буває”. Вся земля в період
середньовіччя належала феодалам. А тому
всі міста виникали на землі феодала. А
значить ці міста належали феодалу.
Феодал мав повне право розпоряджатися
долею міста та його жителів. Він намагався
якомога більше одержати прибутку від
городян.
Це спонукало городян боротися за
самоврядування міст, чи, як тоді говорили,
за комуну.
Міста здобували свободу, купуючи її у
феодала або ведучи жорстокі війни. Так,
понад 200 років виборювали незалежність
жителі північнофранцузького міста Лана .
Здобувши незалежність, міста отримували
спеціальний документ – хартію, в якій
записували права й вольності городян.

8.

МЕШКАНЦІ МІСТ
Жителями міст, городянами, (
німці називали їх бюргерами,
французи – буржуа, італійці –
пополанами ), ставали
переважно ремісники, торгівці,
візники, моряки, слуги, лікарі,
вчителі, духовеснтво.

9.

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – ПРАВО
МІСТ НА САМОВРЯДУВАННЯ
У країнах Заходу вони вирішувалися
наприкінці XI—XIII ст. в ході так
званих комунальних революцій,
внаслідок яких міста добилися
незалежності та самоврядування.
Утворювалися міста-комуни або
міста-держави, які мали власні
управління (виборний муніципалітет
на чолі з мером), суд, фінанси,
військове ополчення. Виникли міське
і ринкове право. Всі повноправні
міщани були вільними,
користувалися майновими і
політичними правами. Міста мали
різні пільги та привілеї. Існували
гарантії купецької власності,
встановлювалися ярмаркові правила.

10.

РОЗВИТОК ЦЕХІВ
Причини і мета виникнення цехів
Захист від Захист
нападів
від
розбійникі конкурен
в-рицарів. ції,
Організаці розподіл
я оборони ринку
міста на
збуту в
випадок
умовах
війни
вузькості
ринку
Організація Створення для
побуту,
всіх майстрів
дозвілля,
однакових
взаємодопо умов,
мога
вироблення
єдиних правил
у виробництві
та для
продажу
виробів

11.

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ ЦЕХІВ
Цехи — замкнуті
організації (корпорації)
ремісників однієї
спеціальності у межах
одного міста, створені з
метою усунення
конкуренції (захисту
виробництва і прибутків) і
взаємодопомоги.
Зі Статуту цеху паризьких ткачів вовни
(ХІІІ ст.)
§ 1. Ніхто в Парижі не може бути ткачем,
якщо не купив таке право у короля.
§ 3. Кожин ткач може мати у своєму
будинку два широких станка і один
вузький.
§ 8. Кожен ткач вовни може мати лише
одного учня, до того ж не менше ніж на 4
роки служби. Плата за навчання має
дорівнювати 4 паризьким ліврам... Або
на сім років безоплатно.
§ 26. Тканина будь-якого ґатунку може
мати ширину сім чвертей, інакше
майстер заплатить 5 су.
§ 31. Ніхто при видільці сукна не може
примішувати до справжньої вовни вовну
ягнят під загрозою штрафу у 10 су за
кожен кусок.
§ 47. Ніхто не може починати роботу
раніше, ніж зійде сонце. Штраф
12 деньє.

12.

РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ
Торгівля – основа економічного життя
середньовічних міст. Для значної частини
міського населення вона стала основним
заняттям.
Протягом ХІ – XV ст. в Західній Європі
значно розвинулася зовнішня і транзитна
торгівля, яка зосереджувалася в двох
районах:
- район Середземномор”я, де головну роль
відігравали торгівці міст Генуї та Венеції;
- район Балтійського та Північного морів,
де важливу роль відігравали міста,
об”єднані в союз під назвою Ганза.
Центром союзу стало місто Любек.
Купці одного міста переважно
об”єднувалися в гільдії. ( подібно до цеху ).
Розвитку торгівлі заважали:
поганий стан доріг ( саме мабуть тоді
виникло прислів”я “ Що з воза впало, те
пропало”)
- численні митні кордони;
- пограбування купців;
- відсутність достатньої кількості
грошей, велика кількість різних
монетних систем.
В центрах перетину основних
торгових шляхів виникали
ярмарки. У ХІІІ ст. особливо
славилися ярмарки Шампані (
Франція).

13.

ПОЯВА ЯРМАРКІВ
Пожвавлення внутрішнього обміну
свідчило про зародження єдиного
ринку. Цьому сприяли багаточисельні
ярмарки, що відбувалися в містах.
Як правило, на них продавались
певні групи товарів — худоба, зерно,
коні, вироби ремісників тощо.
Кількість ярмарків на рік в тому чи
іншому місті залежала від
місцерозташування, попиту на певні
товари. Багато з таких ярмарок
переросли місцеві масштаби і стали
центрами міжнародної торгівлі.

14.

Городянин – людина нового типу
Так розвиток ремесла, торгівлі,
банківської справи сприяли
підриву натурального господарства
і розвитку нового – товарного.
Міста змінювали і образ життя
людини середньовіччя.