9.82M

Category:

history

Сільське господарство. Ремесло. Міста. Торгівля. Повсякденне життя

1.

7 клас
Сільське господарство.
Ремесло. Міста. Торгівля.
Повсякденне життя.

Наприкінці X — у першій половині XI ст.
Удосконалювалися й знаряддя обробки
більшість населення Київської держави
землі. Замість рала використовували плуг
була задіяна в сільському господарстві,
із металевим ріжучим пристроєм. Під час
головним напрямом якого вважалося
оранки поля плугом пласт ґрунту
рільництво. У цій галузі відбулися якісні
підрізався й перевертався. У такий спосіб
зміни, що сприяли підвищенню
перерізалося коріння бур'янів (після чого
продуктивності праці селян. Почали
вони гинули), а земля ставала пухкою і
застосовувати трипільну систему
краще пристосованою до рільництва.
землекористування. Господарі ділили свою Плуг виявився зручним і для заорювання
ділянку землі на три поля: одне засівали органічних добрив, які селяни
озимими зерновими культурами, друге — застосовували, прагнучи підвищити
яровими, а третє поле не засівали, таким врожайність.
чином даючи землі рік перепочинку, щоб
ґрунт відновив свою родючість. Наступного
року призначення кожного поля
змінювалося.
Конструкція плуга: 1 — гряділь, 2 — чепіги (руків’я),
3 — дошка-полиця, 4 — полоз, 5 — леміш, 6 —
чересло, 7 — передок

5.

Заняття
• Окрім рільництва, селяни займалися
городництвом (вирощували капусту,
цибулю)
• Також садівництвом ( вишні, яблука, груші,
сливи,)

6.

• Сіяли жито, пшеницю, просо, ячмінь,
овес, горох

7.

Жорна. Млин.
• Зерно мололи на жорнах , а згодом почали
будувати млини

8.

Зрушення в сільському господарстві сприяли стрімкому розвитку ремесла
Відбулося відокремлення ремесла від землеробства. Активно розвиваєтьс
близько 80 видів ремесел
.

9.

Сільські майстри зосереджилися на обробці
шкіри,дерева,виготовлення одягу,посуду,знарядь праці
.

10.

• Міські ремісники виготовляли предмети різного призначення. Важливе
місце серед ремесел посідали :виплавляння заліза та
металообробка,ковальство поділялося на декілька
спеціальностей(зброярі,щитники).

11.

Вирізнялися своєю високою якістю гончарські вироби.
Набуло поширення виробництво цегли(плінфи),високих здобутків досягло
теслярство,славилися високою майстерністю виробники тканин,особливо лляної та
вовняної,справжні шедеври мистецтва створили ювеліри.

12.

Зростають
міста- - центри
розвитку
ремесел і
торгівлі.

13.

• Зростання кількості сільськогосподарської та ремісничої
продукції сприяло розвитку внутрішньої й зовнішньої торгівлі.
Основною формою внутрішньої торгівлі стали невеликі місцеві
ринки.

14.

• Торговий шлях « Із варяг у греки» ( із
Прибалтики до Причорномор ‘я через Дніпро).
• « Шовковий» ( пролягав через Наддніпрянщину
та з‘єднував Центральну
Європу із Середньою Азією та Китаєм)
« Соляний» ( везли сіль з
Прикарпаття, з Криму на Русь)
« Залізний» (везли залізо з
Кавказу).

15.

• Основні експортні товари:
хутра,віск,мед,льон,шкіри,ювелірні
вироби,зброя.

16.

Імпортували (ввозили) такі товари
• Шовкові тканини, парчу, оксамит, зброю,
спеції та інші.

17.

• Відбувається становище власної грошової
системи(гривні,златники та срібники, які почали
карбувати за часів Володимира Великого)

18.

Тест
Тест.Завдання з вибором однієї правильної відповіді.
• 1.які сільськогосподарські культури вирощували
давньоруські селяни:
• А)капусту
• Б)огірки
• В)моркву
• Г)цибулю
• Д)гарбузи
• Е)помідори

19.

Тест
• 2.Скільки видів ремесел активно
розвивалося:
• А)90
• Б)79
• В)80

20.

Тест
• 3.В Русі-Україні існувало міст:
• А)20
• Б)30
• В)35

21.

Тест
• 4.Які товари імпортували (ввозили)
А)шовкові тканини
• Б)оксамит
• В)спеції
• Г)мед

22.

23.

Життя в місті відрізнялося
від сільського не тільки
господарською діяльністю, а
й побутом.

24.

Міська територія забудовувалася
щільніше.

25.

Серед будинків вирізнялися хороми
князів, бояр та інших представників
знаті.

26.

Житло інших міщан було дуже схожим на сільське,
особливо жителів сіл, які виїхали на проживання до
міста.

27.

Світло потрапляло в житло через вікна. Скляні вікна могли придбати лише заможні мешканці міста, а в
інших оселях установлювали невеличкі віконця, які затягали обробленими напівпрозорими сечовими
міхурами забитої домашньої худоби. Тому в житлах бідняків більшу частину дня панувала темрява.
Освітлювальні пристрої (олійні світильники, воскові свічки, лучини) використовувалися в оселі
нетривалий час. Люди лягали спати невдовзі після заходу сонця і прокидались удосвіта.

28.

У кожній оселі основним елементом
інтер'єру була піч — джерело тепла
та комфорту.

29.

Окрім цього, інтер’єр житла
доповнювався настінними та
підвісними гаками, на які вішали
одяг і реманент. Столи виготовляли
громіздкими. Їх застеляли
скатертинами, прикрашеними
вишитим орнаментом-оберегом від
лихої сили.
Селяни користувалися
нерухомими і рухомими
меблями. Нерухомі виробляли
під час зведення будинку (лави,
посудники, полаті). Удень лави
слугували сидінням, а вночі —
ліжком. Стіни оселі
використовувалися для
влаштування різноманітних
полиць: посудників, мисників,
ложечників, залавників та ін.

30.

Для збереження білизни, одягу та інших речей у хаті використовувалися
скрині. Виготовляли їх із дерев’яних дощок, які ззовні прикрашалися
різьбою. Скрині замикалися на замок. Традиційними були в кожній
селянській оселі, і навіть у деяких міських, прядка і ткацький верстат.

31.

Неодмінною
частиною
інтер’єру хати
була колиска,
що виглядала
як невисокий
дерев’яний
ящик, який
прикріплювали
мотузками до
металевого
гака, забитого у
стельову балку.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

Знатні особи вирізнялися своїм одягом. Наприклад, убрання
для княжих і боярських родин шили кращі майстри.
Використовували тонке сукно, яке привозили із Західної
Європи, шовк і парчу – із Середнього Сходу та Візантії. Знать
була основним споживачем тканин, гаптових металевими
нитками – золотими та срібними

38.

Найнижчі верстви міського населення та
селяни носили одяг із тканин місцевого
виробництва ( вовняної, конопляної, лляної)

39.

Значна частина селян виготовляла одяг власноруч. Тканини
фарбували природними барвниками. Так, жовтий колір
отримували з березової чи вільхової кори або з лушпиня
цибулі; зелений – із трави дроку; червоний – із трави
материнки тощо. Закріплювали кольори природними
кислотами та сіллю – капустяним й огірковим розсолом,
сироваткою.

40.

Одяг
представників
давньоруського
суспільства:
а) князь і княгиня;
б) бояри;
в) дружинники князя;
г) священнослужителі;
д) ремісники та селяни

41.

Взуття
Суттєво різнилося селянське й міщанське
взуття. Селяни плели личаки з лика (кори)
лози, липи, які одягали поверх онуч (клапті
тканини, обмотані навколо ніг особливим
способом). Міщани личаків не носили, а
взували шкіряні вироби: здебільшого це
були черевики, чобітки й напівчобітки.
Черевики виготовляли з волової та
коров’ячої шкіри і прикрашали вишивкою з
рослинним або геометричним орнаментом.
Чобітки та напівчобітки різнилися висотою
халяви. Підошви чобіт виготовляли з товстої
волової шкіри й не мали каблука (він
з’явився лише в XIV—XV ст.). Чоботи носили
заможні люди. Неодмінною приналежністю
княжого та боярського вбрання були
кольорові (червоні, сині, жовті) чоботи,
розшиті перлинами або металевими
бляшками.

42.

Прикраси
Довершували вбрання знатних осіб
прикраси. Вони постійно змінювались і
підбиралися до відповідного парадного
одягу. Прикраси відображали
соціальний статус їхніх власників (про
це свідчить основа, з якої вони
виготовлялися: золота, срібна,
бронзова, мідна). Найпопулярніші
прикраси міщан із середнім статком —
браслети, медальйони, пряжки,
застібки (фібули) тощо. Люди одягали
прикраси переважно на свята та сімейні
урочистості.

43.

Відпочинок представників
давньоруського
суспільства
• Відпочивали люди переважно в релігійні свята. У кожній хаті на відповідному місці
розміщували предмети релігійного призначення — і християнського (ікони), і
язичницького (обереги). До свят сільські й міські родини готували відповідні страви
та напої. На міських майданах влаштовували гуляння за участі музикантів і
скоморохів (мандрівних акторів). Окрім танців і співів, люди брали участь у різних
змаганнях та іграх.
Розваги князів і бояр були різноманітніші й відбувалися не тільки у свята. Знать часто
влаштовувала бенкети, де веселилася разом зі своїм оточенням. Також полюбляла
брати участь у змаганнях на конях, вправлятися зі зброєю та виїжджати на
полювання.