Similar presentations:
Малярія етіологія, епідеміологія
1.
Малярія:етіологія,
епідеміологія
АВРАМЕНКО КРІСТІНА
26 ГРУПА
2.
Малярія: етіологія• Збудник малярії належить до типу Protozoa, родини Plasmodiidae, роду Plasmodium.
• У людини паразитують 4 види малярійних плазмодіїв: P. falciparum — збудник тропічної малярії, P. vivax —
збудник триденної малярії, P. ovale — збудник малярії овале, P. malariae — збудник чотириденної малярії.
• Збудники малярії відрізняються за морфологічними, імунологічними, епідеміологічними властивостями,
вірулентністю, тривалістю інкубаційного періоду, чутливістю до хіміотерапевтичних препаратів. Для
збудників малярії характерні два цикли розвитку зі зміною хазяїна: 1) статевий — спорогонія, 2)
безстатевий — шизогонія.
Спорогонія відбувається у шлунку самиці комара роду Anopheles: запліднення жіночої статевої клітини
— зігота — оокінета — ооциста. Ооциста росте, ділиться на 10 тис. спророзоїтів, які потрапляють у
гемолімфу комара, а потім у слинні залози. Спорозоїти набувають інфективності після перебування в
слинних залозах комара протягом не менше 2 тиж. Самиця комара із спорозоїтами в слинних залозах
є заразною 1–2 міс. При кожному наступному укусі здорової людини вона разом зі слиною виводить в їх
кров спорозоїти, внаслідок чого відбувається її інфікування.
• Перебіг шизогонії у різних видів плазмодіїв різний. В ній розрізняють дві фази: екзоеритроцитарну чи
тканинну та еритроцитарну. Після попадання у кров людини спорозоїти циркулюють близько 30 хв, а
потім проникають в печінку і тканинні макрофаги, де стають еритроцитарними шизонтами. Поступово
шизонти діляться і перетворюються у велику кількість мерозоїтів. Середня тривалість екзоеритроцитарної
фази при P. falciparum — 6 діб, при P. vivax — 8, при P. ovale — 9, при P. malariae — 15. Цей термін
відповідає тривалості інкубаційного періоду.
3.
Малярія: етіологіяМерозоїти виходять у кров, де починається еритроцитарний
цикл розвитку збудника. Після проникнення мерозоїту в
еритроцит людини починається еритроцитарна шизогонія,
в процесі якої виділяють такі стадії розвитку паразита:
кільцеподібний трофозоїт, юний трофозоїт, дорослий
трофозоїт, незрілий шизонт, зрілий шизонт чи морула.
Через 3–4 еритроцитарні цикли в еритроцитах частина
мерозоїтів утворює статеві форми — гаметоцити. Зрілі
гаметоцити з’являються у периферичній крові на декілька
годин пізніше безстатевих форм. Подальший розвиток
статевих клітин можливий тільки у шлунку комара, де
відбувається їх запліднення і куди вони потрапляють з кров’ю
хворого під час укусу. Якщо гаметоцити не потрапляють в
організм комара, то після дозрівання вони гинуть через
декілька годин і тільки при тропічній малярії — через 6 тиж.
Цикли еритроцитарної шизогонії повторюються і
зумовлюють приступи малярії та її інші симптоми.
Тривалість еритроцитарної шизогонії при P. falciparum, P.
vivax, P. ovale складає 48 год, а при P. malariae — 72 год.
При P. vivax, P. ovale, P. malariae еритроцитарна шизогонія
проникає в периферичну кров і тому в препаратах крові
можуть виявлятися паразити різного віку: на висоті
лихоманки — юні трофозоїти, зрілі шизонти, в період між
нападами — зрілі трофозоїти, молоді шизонти і
гаметоцити.
4.
Епідеміологія: джерела зазворювання• Малярія — антропоноз. Джерелом інфекції є хвора людина чи
паразитоносій, в крові якого знаходяться гаметоцити. У вогнищах
інфекції діти частіше стають джерелом інфекції, ніж дорослі.
• У дорослих інтенсивність еритроцитарної шизогонії, кількість
гаметоцитів менша і тривалість носійства коротша, ніж у дітей.
Збудник P. falciparum може перебувати в організмі людини
протягом 1–2 років, а надекватно лікована інфекція, спричинена
P. vivax та P. ovale, здатна зумовлювати рецидиви паразитемії
впродовж 4 років від початку захворювання.
• Рецидиви паразитемії виникають через те, що у гепатоцитах
знаходяться гіпнозоїти, які повільно розвиваються. Нелікована
інфекція, спричинена P. malariae, характеризується субклінічною
паразитемією, яка може продовжуватися до 30 років і періодично
рецидивувати.
5.
Малярія: шляхи поширення• Існують 3 шляхи передачі малярії: 1) трансмісивний — через самицю комара роду
Anopheles; 2) трансплацентарний — від матері через плаценту до плода; 3)
парентеральний — через перелиту інфіковану кров. Інфікування плода через плаценту
відбувається дуже рідко.
• Частіше дитина заражається під час пологів внаслідок попадання материнської крові в
її кровотік через ушкоджену шкіру, слизові оболонки чи у разі відшарування плаценти.
Інфікування дитини матір’ю можливе тільки за відсутності у неї імунітету проти малярії.
• Через перелиту консервовану кров передача малярії можлива лише при P. malariae,
при якій плазмодії у крові можуть зберігати свою життєдіяльність протягом декількох
років, при інших варіантах малярії плазмодії при зберіганні інфікованої крові гинуть
протягом 2 тиж.
• У разі контакту зі свіжою кров’ю можливе інфікування всіма формами малярії.
Передача малярійного плазмодія можлива через інфіковані медичні інструменти
(шприци, катетери, зонди тощо). В таких випадках у кров потрапляє незначна кількість
збудників, тому інкубаційний період затягується.
6.
Епідеміологія: Сприйнятливість домалярії
• Сприйнятливість до малярії - загальна. Хворіють як діти, так
і дорослі. Природну стійкість до P. vivax мають деякі
мешканці Західної Африки, в яких немає еритроцитарних
ізоантигенів групи Даффі. Вони виконують функції
рецепторів по відношенню до мерозоїтів P. vivax.
• Відносну стійкість до P. falciparum мають також хворі із
таласемією, особи з генетичною аномалією гемоглобіну
Е та С. При зараженні у них розвивається легка форма
захворювання, без ускладнень. Деяку стійкість до малярії
мають діти з дефіцитом ферменту еритроцитів —
глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, в яких паразити швидко
гинуть в еритроцитах, що пов’язано з недостатністю
поживних речовин для них.
• Також захищені від малярії діти віком 3–6 міс, які
народилися від матерів з імунітетом проти неї. У країнах з
помірним кліматом малярія має чітку сезонність, яка
співпадає з періодом активності комара роду Anopheles,
— це літо–осінь. Зимою збудник зберігається тільки в
організмі людини. Кожний новий сезон починається із
зараження нової популяції комарів.
• У країнах з тропічним кліматом сезонність при малярії
відсутня, зараження можливе протягом всього року. Після
перенесеного захворювання утворюється нестійкий,
видоспецифічний постінфекційний імунітет.
Сформований імунітет обмежує розвиток еритроцитаних
форм паразита. Із завершенням шизогонії його
напруженність швидко знижується.
7.
Як малярійний плазмодійвлаштував найдовшу пандемію
в історії людства
У випуску газети Nature від 2002 року
було зроблено сенсаційну заяву: на думку
вчених, майже половина людей, які будьколи жили на Землі, могли померти через
малярію. Невже ця хвороба справді така
небезпечна? У 2018 році майже 230
мільйонів людей у
всьому світі
постраждали від малярії, і близько 500
тисяч померли внаслідок інфікування.
Понад 60% жертв припало на дітей віком
до п'яти років. Це одна із найстаріших
хвороб у світі, дослідники змогли
простежити її аж до часів динозаврів.