Фактчекінг як технологія протидії медіаманіпуляціям

1.

«Фактчекінг як
технологія протидії
медіаманіпуляціям»
Викладач: д.п.н., проф. Соляник
Алла Анатоліївна

2.

1. Сутність та функції
фактчекінгу.
2.Критерії оцінки якості
інформації.
3.Технології реалізації
фактчекінгу.

3.

Фактчекінг – перевірка тверджень
на повноту, достовірність та
наявність маніпуляцій.
Він не лише захищає суспільство від
брехні, а й допомагає виховати в
громадян критичне мислення,
змусити політиків відповідати за
свої слова, поліпшує якість
політичної дискусії.

4.

Основні причини актуальності
фактчекінгу в Україні
постійне
проникнення
російських
пропагандистських
меседжів до
українського
інформаційного
простору
звички багатьох
політиків і
можновладців
видавати бажане за
дійсне

5.

Критерії оцінки якості
інформації:
-правда,
- фактична помилка,
- маніпуляція,
- неправда,
- фейк.

6.

ПРАВДА
• наведені в публікації, пості або оголошені
спікером факти та документальні дані,
причинно-наслідкові зв'язки, динаміка та перебіг
подій/явищ – відповідають дійсності;
• наявна чітка логіка у використанні
аргументів;
• демонструється високий рівень обізнаності в
темі заяви, публікації, посту;
• наявні посилання на реальні джерела
інформації із точною констатацією їх офіційних
назв.

7.

ФАКТИЧНА ПОМИЛКА
• наведені в публікації факти, причинно-наслідкові
зв'язки, динаміка та перебіг подій/явищ у цілому
відповідають дійсності, але містять незначні
відхилення/похибки/неточності, які не
спотворюють загальну картину в цілому;
• або: логіка викладення задовільна – наявна
непослідовність у використанні аргументів, яка не
спотворює загальну картину в цілому;
• або: наявні посилання на реальні джерела
інформації, але в точній передачі їх назв є незначні
неточності, які не спотворюють загальну картину в
цілому.

8.

МАНІПУЛЯЦІЯ
• наведені в публікації факти та документальні дані
відповідають дійсності, але побудова причиннонаслідкових зв'язків між ними –
викривлена/спотворена/умовна/надумана;
• або аргументація інформації викривлена – робиться
навмисний акцент на незначних, другорядних
фактах/документальних даних на шкоду головним,
ключовим;
• або: наведені в публікації, пості або оголошені спікером
факти та документальні дані є неповними,
висмикнутими з контексту, такими, що висвітлюють
явище чи подію лише односторонньо.

9.

НЕПРАВДА
• наведені в публікації факти та документальні дані,
причинно-наслідкові зв'язки, динаміка та перебіг
подій/явищ НЕ відповідають дійсності – містять
викривлення, спотворення, фальсифікації.
• або: логіка аргументації спотворена, штучна – вона
викривляє значення як кожного аргументу, так і
загальної картини в цілому;
• або: для надання аргументам ваги – заяві, публікації,
пості наявні посилання на джерела, які не мають
відношення до теми повідомлення або взагалі можуть
бути вигадані

10.

ФЕЙК
• наведені в публікації, пості або оголошені
спікером факти та документальні дані, причиннонаслідкові зв'язки не відповідають дійсності –
вигадані та не існують.
• або: повідомлення, заява, публікація насичена
емоціями, містить заклики до дій; заголовок не
відповідає суті інформації; наявні помилки або
ознаки штучного перекладу; відсутність згадки або
посилання на джерела; безапеляційні та
безальтернативні твердження;
• або: назви джерел та документальних даних
містять спрощення, приблизні назви, що полегшує
їх сприйняття та поширення на велику аудиторію.

11.

Поради щодо вибору надійних джерел
інформації:
- не блукати по сайтах-сміттярках;
- якщо інформація емоційно зачепила – не
поспішати її поширювати, а шукати
першоджерело.
Що має насторожити:
емоційні заголовки;
caps lock;
гучні імена;
«трешова» або численна реклама на сайтах;
помилки;
маніпуляція символами;
велика кількість знаків оклику або питання;
відсутність фактів.

12.

Стандарти журналістики як засіб
перевірки якості новинної інформації:
- Оперативність
- Відокремлення фактів від коментарів та
оцінок
- Баланс думок
- Повнота інформації
- Достовірність інформації
- Відсутність оціночної або
дискримінаційної лексики та мови
ворожнечі.

13.

У чому полягає стандарт оперативності?
- Стандарт дотримано: новина повідомляється
відразу, як про це стало відомо.
- Стандарт не дотримано: публікація з'являється
не відразу, а через якийсь час, коли інформація вже
перестає бути актуальною.
Дотримання цього стандарту дозволяє отримувати
інформацію якомога швидше, відразу, як тільки
стало відомо про подію. Ідеально – просто під час
події, наприклад, пряма трансляція спортивного
змагання.
Правило дуже просте: чим більша часова відстань
від події до повідомлення про неї – тим нижча
якість інформації.

14.

Стандарт балансу думок
- Стандарт дотримано: в публікації представлені,
як мінімум, два погляди на події, зазвичай –
протилежні;
- Стандарт не дотримано: ми бачимо позицію
лише однієї сторони, або погляди іншої сторони
подані у меншому обсязі чи формально.
Не даючи слова іншій стороні, медіа буквально
«закривають рота» тим, хто має іншу думку.
Застосування цього стандарту надзвичайно
корисне, щоб відрізнити справжню
журналістику від пропаганди: журналіст дає
можливість висловити різні думки, пропагандист –
тільки те, що треба його замовнику чи власнику.

15.

Відокремлення фактів від коментарів та
оцінок
Відокремлення фактів від думок та оцінок
дозволяє чітко визначити, де повідомляють
факт, а де – намагаються під виглядом фактів
нав'язати свою думку.
Стандарт дотримано: якщо факти
відокремлені – автор публікації недвозначно
відокремлює факт або подію від коментарів та
оцінок.
- Стандарт не дотримано: факти НЕ
відокремлені від думок, автор публікації дає
власні оцінки подіям і персонажам, не
відділяючи їх від фактів.

16.

Стандарт повноти інформації
- Повна інформація, коли в повідомленні
чітко зрозуміло:
- КОЛИ? ХТО? був учасником подій;
- ДЕ? це сталося;
- ЩО? відбувалося;
- ЧОМУ? це сталося;
- ЯК? це відбувалося.
Неповна інформація: залишає без
відповіді, принаймні, одне з ключових
запитань. Зрозуміло, що без відповідей на
всі ці запитання інформація не може бути
якісною.

17.

Стандарт достовірності
Достовірна інформація повідомляє про
дійсні події, обставини описані точно,
висловлювання учасників не спотворені,
факти можна перевірити за іншими
джерелами.
Недостовірна публікація вводить читача в
оману, повідомлення не відповідають фактам.
У журналістів є жорстке правило: жодна
новина (якщо це не авторизоване
повідомлення конкретної особи, організації чи
установи) не може бути оприлюднена, якщо
вона не підтверджується даними з двох (а
краще – трьох) незалежних джерел.

18.

Відсутність оціночної або
дискримінаційної лексики та мови
ворожнечі
O - Відсутня: використовується нейтральна
лексика, яка не принижує чи не дискредитує
певні соціальні, етнічні, політичні, сексуальні
тощо групи.
O - Присутня: публікація містить дискримінаційну
лексику, яка принижує певні групи людей або
закликає до ворожнечі та ненависті.
O Слова важать багато. І слова багато у чому
визначають наше ставлення до подій. Більше
того, слово може стати небезпечною зброєю, а у
випадку публічного слова – зброєю масового
ураження.

19.

Дякую за увагу!
O Готова відповісти на Ваші запитання.