Уявлення про Землю у давнину. Тема 1

1.

2.

З курсу історії тобі відомо, що в минулому
людства виділяють епохи:
стародавнього світу (до V століття нашої ери);
середніх віків (до кінця XVII ст., включаючи епоху
Великих географічних відкриттів XV - XVI ст.);
нового часу (до кінця XIX століття),
новітнього часу та сучасності (XX – поч. XXI ст.).

3.

Знання про природу були потрібні ще первісним
людям (40 — 30 тис. років тому). Вони пізнавали
довкілля, щоб збирати плоди, ловити рибу,
полювати на диких тварин, рятуватися від
стихійних сил природи. Первісні збирачі та
мисливці намагалися розширити обжиті місця за
рахунок більш віддалених земель. Так вони
дедалі більше пізнавали простір.

4.

Краєвиди люди здавна зображували у вигляді
насічок на стінах печер, корі дерев, кістках
тварин. Так передавалася наступним поколінням
інформація про мисливські угіддя та пастки, про
шлях до нових місць.
Такі стародавні замальовки знайдені в багатьох
частинах світу — в Європі, Азії, Африці.
Прадавні українці також залишили після себе
географічні відомості.

5.

Під час археологічних розкопок у Черкаській
області було знайдено бивень мамонта із
малюнками, що зроблені нашими пращурами ще
13 тис. років тому (мал. 6). Якщо уважно
придивитись, то на ньому можна помітити
зображення пагорбів, лісу, річки.

6.

Схематичне зображення
місцевості, видряпане приблизно
14 тисяч років тому на кістці
мамонта.
Тут зображені житла, річка,
горби з лісом. Можливо, це місця
риболовлі й мисливські угіддя.
У первісному суспільстві
географічні знання обмежувалися
близьким довкіллям. Вони були
необхідні для виживання людей наших далеких предків.

7.

Створені на підручному
матеріалі схематичні замальовки
довкілля вважають прадавніми
планами місцевості, щоправда,
примітивними. їх почали
«креслити» задовго до появи
писемності.
Щоб відрізняти річки, озера, гори, ліси, люди давали їм
назви, їх передавали усно з покоління в покоління.
Так люди набували географічного досвіду.

8.

З природознавства ви вже знаєте» що
в давнину люди по-різному уявляли
форму Землі. Жителям рівнин наша
планета видавалася плоскою, а
горянам — у вигляді гір

9.

10.

11.

Стародавні народи
мали різне уявлення про
Землю, в залежності від
особливостей природи
своєї країни.
В Індії уявляли Землю
півсферою, що лежить на
спинах слонів

12.

Вавілоняни уявляли так.
Небо - це твердий "дах" у
вигляді купола, над яким
перебувають дощові води.
До "даху" прикріплені зірки,
а під дахом рухаються
Сонце й Місяць. Землю
вони вважали плоским
підвищенням, оточеним
водою - Океаном.
Під Землею начебто
знаходиться печера безодня, пекло

13.

• Найбільш поширеною була думка, що Земля
плоска. Знання стародавніх людей про світ
зводилися до ознайомлення з найближчим
оточенням. У кожному окремому місці земна
поверхня здавалася плоскою.
• Отже, розмірковували в давнину, сума окремих
плоских поверхонь також мала би бути плоскою.
Звідси — враження про плоску Землю. Звісно,
що такі уявлення були далекими від сучасних і
нині викликають у нас посмішку.

14.

• Знання про форму нашої планети були
надзвичайно важливими для
подальшого розвитку географії як науки
й особливо для створення достовірних
карт.

15.

Уявлення про Землю
давньогрецького вченого
Піфагор Самос (у VI ст. до н. е.)
уперше висловив припущення
про кулястість Землі.
Сам же Піфагор, можливо ще
спирався на свідчення простого
моряка Скілака Каріандського,
який в 515 році до н.е. зробив
опис своїх плавань по
Середземномор'ю.

16.

Уявлення про Землю
давньогрецького вченого
Арістотель (IV ст. до н. е.) навів три
факти, які доводять, що земля куля:
1. Тінь від Землі, що падає на повний
місяць, завжди кругла.
2. Кораблі, віддаляючись в морі від
спостерігача, втрачаються із виду
майже миттєво як би "тонуть",
зникаючи за лінією горизонту.
3.Деякі зірки можна побачити тільки з
певних частин Землі, а для інших
спостерігачів вони не видні ніколи.

17.

Перша відома експедиція
• Першу експедицію, відомості про яку дійшли до
наших часів, було споряджено ще 3,5 тис. років
тому. Цікаво, що організувала її жінка — цариця
Стародавнього Єгипту Хатшепсут. Вона відрядила п'ять кораблів в країну Пунт — «Землю
Бога»і (припускають, що це десь на півострові
Сомалі). Єгиптяни закупили там деревину
чорного дерева, ладан, мавп, слонову кістку,
золото, рабів.

18.

ХТО ЗДІЙСНИВ НАЙДАВНІШІ
ПЛАВАННЯ.
• Імена перших мандрівників історія нам
не зберегла. У ті часи ними були всі
люди.

19.

• Найдавніші географічні відкриття зробили
стародавні єгиптяни. Вони жили в Африці на
берегах Середземного і Червоного морів.
Відомо, що вже 3,5тис. років тому єгиптяни
здійснювали далекі плавання вздовж берегів
Червоного моря на південь. У ті часи ще
ніхто не знав, що Африка (тоді її називали
Лівія) з усіх боків омивається морями. Це
відкриття зробили фінікійці — народ, який жив
на східному узбережжі Середземного моря.

20.

• Вони були відважними моряками.
• У VI ст. до н. е. фінікійці за три роки
обігнули Африку і переконалися, що
вона зусібіч оточена водою. Про їхнє
плавання ми дізналися зі свідчення
давньогрецького історика Геродота.

21.

Напри кінці VI ст. до н. е. єгипетський
фараон Нехо доручив фінікійцям
дізнатися, наскільки далеко на
південь простягається Лівія.
Фінікійці на вітрильниках вийшли
з Червоного моря й почали
рухатися на південь
Подорож тривала три роки.
Вони обігнули материк і двічі
перетнули екватор
Фінікійці
VI ст. до н. е
Експедиція закінчилась у
Карфагені, на південному
узбережжі Середземного моря

22.

Фінікійці з'ясували, що Лівія з усіх
боків омивається водою, за винятком
тієї частини, де материк з'єднується з
Азією. Так були визначені орієнтовні
обриси Африки
Про цю подорож пізніше
розповів світові
давньогрецький учений —
«батько історії» Геродот.

23.

• Плавання фінікійців довкола Африки
вважають найважливішою подією
стародавньої доби. Перші мандрівники
зробили велику справу — подолали відстань,
що роз’єднувала народи. Люди потроху
почали дізнаватись одне про одного. Згодом
пролягли торгові шляхи, якими пішли
найсміливіші. З їхніх розповідей про невідомі
землі, про людей, які там жили, почала
складатися географічна картина світу.

24.

ПОЯВА ГЕОГРАФІЧНИХ КАРТ.
• Здобуті мандрівниками відомості про невідомі раніше землі
узагальнили грецькі вчені-філософи.
• Ератосфен скористався даними історії, астрономії, фізики і
математики для виокремлення географії в самостійну науку.
Він створив і найдавнішу карту, яка дійшла до нас (III ст. до
н. е.), на якій зобразив відомі на той час частини Європи,
Азії й Африки. Ератосфена називають батьком географії,
що свідчить про визнання його заслуг у розвитку цієї науки.

25.

Грецький вчений
Ератосфен
Вперше назвав науку про Землю - Географія.
Вказував на сферичну форму Землі. Описав її
поверхню. Створив географічну карту світу.
Визначив довжину екватора-39 690 км.
(Справжня - 40120 км)

26.

Перші географічні карти
Карта Ератосфена (ІІІ ст. до н.е.)

27.

У II ст. Клавдій Птолемей склав
сучаснішу карту.
Відомий європейцям світ уже значно
розширився. На карті було зображено багато
географічних об’єктів. Проте й вона іде була
дуже приблизною. Та незважаючи на це,
картами і «Географією» у восьми
книгах Птолемея користувалися протягом
14 століть!

28.

Перші географічні карти
Карта Птолемея (ІІ ст. н.е.)

29.

• Праці грецьких учених свідчать про
зародження географії як справжньої
науки вже в античні часи. Але вона
мала здебільшого описовий характер.
• А на перших картах було відображено
лише невелику частішу простору.
• Понад 3/4 земної поверхні залишалися
невідомими.

30.

Клавлій Птолемей
(90-160 pp. н.е.)
Давньогрецький учений
Птолемей (90-160 pp. н.е.)
систематизував усі відомі
на той час географічні
знання.

31.

Карта Птоломея (ІІ ст)
На їх основі він
створив знамениту
географічну працю "Посібник з географії"
і склав 26 карт
окремих ділянок
земної поверхні й
одну зведену карту
світу

32.

Птоломей розробив
математичну теорію руху
планет навколо нерухомої
Землі, яка дозволяла
обчислювати їхнє
положення на небі.
Грецький вчений Птоломей вважав, що в
центрі знаходиться Земля навколо якої
обертається Сонце та інші планети