Основи бойових дій підрозділів артилерії. Тема 1. Марш та розташування артилерійських підрозділів. Заняття 9

1.

Слава тим, хто на погонах носять схрещені стволи!
Незалежно від способу і умов
пересування
артилерійські
підрозділи повинні прибувати
в визначений район своєчасно
і в повній готовності до
виконання бойової задачі!!!!
Управління діями
артилерійських підрозділів

2. ТЕМА 1 " Основи бойових дій підрозділів артилерії.” ". Заняття 9: " Марш та розташування артилерійських підрозділів.”

Національна академія сухопутних військ імені Петра
Сагайдачного
Кафедра РВ і А
Основи бойових дій підрозділів артилерії
ТЕМА 1 " Основи бойових дій підрозділів артилерії.”
".
Заняття 9: " Марш та розташування артилерійських
підрозділів.”

3. Навчальні питання

1. Основи маршу артилерійського підрозділу.
2. Основи розташування артилерійського підрозділу.
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Бойовий Статут артилерії Збройних Сил України. Частина ІІ. Дивізіон, батарея,
взвод, гармата. Київ 2017. ст..55-99.;.
2. Особливості застосування підрозділів ракетних військ і артилерії у специфічних діях
за досвідом антитерористичної операції. Навчальний посібник. НАСВ 2016 рік. стор.
7-28.;
3. Методика проведення тактичних розрахунків з використанням ЕОМ. Навчальнометодичний посібник. НАСВ 2016. стор. 75-84.;
4. Блокнот командира батареї. Навчальний посібник. НАСВ 2018. стор. 50-65.;
5. Штаб у бою. Навчальний посібник. НАСВ 2017 рік. стор. 350-404.
6. Дії артилерійських підрозділів у бою. Навчальний посібник. НАСВ 2017. стор. 46-78.

4. Пересування артилерійських підрозділів

1 навчальне питання
Пересування артилерійських підрозділів

5. Способи пересування артилерійських підрозділів

Морським
(річковим)
транспортом
Своїм ходом
(маршем)
Повітряним
транспортом
Комбінованим
способом
Залізничним
транспортом

6. Марш

Марш - організоване пересування підрозділів у колонах дорогами та
колонними шляхами з метою виходу у визначений район або на вказаний
рубіж у встановлений час у готовності до виконання бойового завдання.
Марш може здійснюватись:
- у передбаченні вступу в бій або без загрози зіткнення з противником:
- з тилу до фронту (в зону конфлікту);
- уздовж фронту (всередині зони конфлікту);
- від фронту в тил (за межі зони конфлікту).
Марш у передбаченні вступу в бій дивізіон (батарея) може здійснювати під
час переслідування в ході розвитку наступу, при висуванні назустріч
противнику, що прорвався (десанту, який висадився), при відході, а також при
перегрупуванні військ.
Марш
поза
загрозою
зіткнення
з
противником дивізіон буде здійснювати в тилу
своїх
військ.
При
цьому
він
буде
характеризуватися, як правило, великою
протяжністю.

7. Умови здійснення маршу

Марш артилерійських підрозділів може здійснюватися у складі змішаних
(автомобільної та гусеничної техніки) та автомобільних колон, що суттєво
впливає на маршеві можливості підрозділів.
Маршеві можливості. Під маршовими можливостями артилерійських
підрозділів прийнято розуміти спроможність їх до пересування своїм ходом з
одного району до іншого в установлений час із збереженням боєздатності.
Показниками маршових можливостей дивізіону (батареї) є:
- середня швидкість руху колон підрозділів;
- величина добового переходу.
Середня швидкість руху і величина добового переходу залежить від
завдань, маршового вишколу підрозділів, технічного стану машин, стану
маршруту, погоди, пори року та доби, а також від всебічного забезпечення
маршу та якісного і надійного управління під час здійснення маршу.
Середня швидкість руху визначається відношенням величини добового
переходу до загального часу, який відводиться на марш, виключаючи час на
привали.
Приклад. Величина добового переходу 300 км. Час, який відводиться на
марш - 16 годин, а на привали – 4 години.
Середня швидкість руху становить 300: (16 - 4) = 25 км/год.

8. Умови здійснення маршу

При здійсненні маршу вдень, в умовах середньопересіченої місцевості, середня
швидкість руху:
- для змішаних колон може бути 20-25 км/год;
- автомобільних колон – 25-30 км/год і більше.
При здійснюванні маршу вночі, в горах, пустелях, північних районах, у лісистоболотистій місцевості, при сильному снігопаді і т.д. середня швидкість може бути
меншою (до 15-20 км/год).
При наявності на маршрутах руху складних перешкод (великі водні перешкоди,
перевали та інші) швидкість руху підрозділів при їх подоланні визначається окремо.
При зосередженні (втягуванні) в новий район швидкість руху визначається також
окремо, як правило, її приймають рівною 10-15 км/год.
Середня швидкість витягування колони з району розташування до вихідного пункту
(рубежу) та втягування в район зосередження повинна бути від 1/2 до 2/3 швидкості
маршу.
В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою для
даних умов швидкістю.

9. Умови здійснення маршу

Величина добового переходу залежить від середньої швидкості руху і
фізичних можливостей водіїв.
Протяжність добового переходу може бути:
для гусеничних або змішаних колон - до 250 км;
автомобільних колон - до 300 км;
добового переходу, який здійснюється в несприятливих умовах, - до 200 км, а
іноді й менше.
Середня швидкість витягування колони з району розташування до вихідного
пункту (рубежу) та втягування в район зосередження повинна бути від 1/2 до
2/3 швидкості маршу.
Час руху залежно від умов
здійснення маршу може складати
10-12
год.
на
добу,
а
в
несприятливих умовах і менше.

10. Місце дивізіону в похідному (предбойовому порядку)

При здійсненні маршу в складі артилерійського з’єднання місце дивізіону в її
похідному порядку визначає командир з’єднання. У цьому разі командир
дивізіону прямує в голові колони дивізіону, а командири батарей - в голові
колон своїх батарей Начальнику штабу дивізіону місце слідування в колоні
визначає командир дивізіону в залежності від умов здійснення маршу.

11.

Похідний порядок артилерійських підрозділів
тв
АРГ
Ком. мін.
батр.
КБ
КД
К 1 сабатр.
К 2 сабатр.
+++
2 сабатр.
1 сабатр.
НШ
садн.
мін.
батр.
2 мр
Місце самохідного артилерійського дивізіону в колоні авангарду (варіант)
1 мр

12.

Похідний порядок артилерійських підрозділів
м.від.ГПЗ
м.від. ТПЗ
КД з НШ
втмз
К 1 сабатр.
2 вгв
1 вгв
2 вгв
1 вгв
К 2 сабатр.
К 3 сабатр.
м.від. БПЗ
Похідний порядок самохідного артилерійського дивізіону (варіант)
1 вгв
2 вгв

13.

Похідний порядок артилерійських підрозділів
ЗЗР
ГД
ДВ
ГПЗ
(- +)
(-)
ДВЗ
2 од. техніки
3 од. техніки
0,5 км
2-3 км
20 од. техніки
Місце самохідної артилерійської батареї в колоні похідної охорони
тв
кр
кб
2 мв
3 мв
1 вгв
Місце самохідної артилерійської батареї в колоні ГПЗ (варіант)
2 вгв

14. Планування маршу

Вихідний пункт – початкова точка маршруту, яка, як правило, призначається
на деякому віддаленні від району розташування (зосередження) у напрямку
подальшого руху.
Від нього вимірюється довжина маршруту і відраховується час маршу.
Зазвичай, вихідний пункт артилерійських підрозділів призначається на
віддаленні від переднього кордону району розташування (зосередження),
приблизно тому, що дорівнює довжині колони підрозділу. Це віддалення
для дивізіону становить 3…5км.
Таким чином, кожний підрозділ ще до початку маршу самостійно формує
колону і висувається до вихідного пункту з таким розрахунком, щоб пройти
його головою колони у чітко призначений час.
Витягування колон проходить, як правило, зі швидкістю, яка становить
0,5…0,75 середньої швидкості маршу.

15. Планування привалів

Привали призначаються через кожні 3…4 години руху тривалістю до однієї
години, а у другій половині добового переходу - тривалістю до двох годин.
На привалах порядок шикування колони не порушується. Машини і тягачі з
гарматами зупиняються на правому узбіччі дороги на визначених дистанціях,
але не ближче 10м одна від одної.
При зупинках на польових дорогах, які не мають узбіччя, машини і тягачі з
гарматами за можливості з’їжджають з дороги. На машинах залишаються
спостерігачі і чергові зв’язківці. В інтересах захисту від ядерної і
високоточної зброї максимально використовуються захисні і маскуючі
властивості місцевості. За відсутності природних сховищ необхідно відривати
для особового складу щілини, а за наявності часу підготувати для озброєння і
бойової техніки найпростіші укриття.
На привалах проводяться контрольний огляд озброєння, бойової та іншої
техніки та їх обслуговування.
На привалі тривалістю до двох годин особовому складу видається гаряча їжа,
а техніка може дозаправлятися паливом.
По закінченню привалу усі машини одночасно починають рух, поступово
збільшуючи швидкість і дистанції.

16. Планування привалів

У кінці кожного добового переходу в призначений час підрозділи
зупиняються на денний (нічний) відпочинок.
Тривалість відпочинку залежить від конкретної обстановки.
У районі відпочинку підрозділи сходять з доріг, розосереджуються і потайки
розміщуються у такому порядку, який забезпечує підтримку бойової
готовності і швидке витягування колон для продовження руху.
У районі денного (нічного) відпочинку організовується:
-відпочинок особового складу;
-технічне обслуговування і ремонт пошкоджених машин та матеріальної
частини артилерії;
-проводиться необхідне шикування колон;
-обладнуються найпростіші укриття для особового складу і бойової техніки.
У кожному підрозділі організовується безпосередня охорона.

17.

ВП
Планування маршу
3
ВП
Через 3-4
години руху
привал до
1 години
2
Наприкінці добового
переходу денний
(нічний) відпочинок
В другій
половині
добового
переходу до
2-х годин
ВП
1
пункт на відстані
довжини колони
підрозділу

18.

ВП
Планування маршу
3
ВП
2
ВП
Визначають бар'єрні
ділянки
Через 3-4
години руху призначають
пункти регулювання
1

19. Розташування артилерійських підрозділів на місті

2 навчальне питання
Розташування артилерійських підрозділів на місті

20. Розташування на місці

Розташування на місці - організоване розміщення
артилерійських підрозділів у визначеному районі.
Дивізіону визначається основний, можуть визначатись запасні
райони.
У випадку тривалого розташування на місці в указаних районах
може створюватись базовий табір.

21. Розташування на місці

Дивізіон може розташовуватися на місці:
- у вихідному районі;
- у районі зосередження після здійснення маршу;
- у районі очікування (при здійсненні внутрішньо позиційного маневру,
перевезенні залізничним (морським, повітряним) транспортом);
- у районі відпочинку (наприклад в ході здійснення маршу);
- та в інших районах (район відведення).
Під час дій артилерійського дивізіону у складі загальновійськової
(артилерійської) частини район розташування може бути визначений
старшим начальником, а іноді може обиратися командиром дивізіону
самостійно.

22. Тривале розташування дивізіону на місці

У випадку тривалого розташування підрозділу на місці командир
дивізіону, крім вирішення поточних питань, повинен організувати
взаємодію з представниками місцевої влади з питань:
- дотримання порядку;
- поведінки та пересування цивільного населення в районах
розташування;
- провести інші заходи, що знижують рівень небезпеки для цивільного
населення.
Слід уникати розташування артилерійських підрозділів поблизу:
- техногенно-небезпечних об’єктів;
- населених пунктів і об’єктів, що знаходяться під захистом МГП.
Розташування в населених пунктах допускається в умовах суворої
зими або тривалої негоди, якщо немає часу на облаштування
захисних споруд для особового складу поза населеними пунктами
або за наявності населених пунктів, звільнених від місцевих
мешканців.

23. Район розташування дивізіону

Дивізіон у визначеному районі розташовується побатарейно з урахуванням
можливості швидкого шикування колон. Район розташування дивізіону на місцевості
визначається площею не менше 4км², де він розміщується:
- розосереджено (по батарейно);
- як правило вздовж маршрутів висування;
- використовуючи захисні і маскуючі властивості місцевості (лощини, яри, балки,
ліси, кущі);
- з урахуванням можливості швидкого висування колони.
Відстані між ОВТ:
- основні засоби озброєння командирські машини, самохідні гармати, артилерійськи
тягачі з гарматами, РСЗВ, ПТРК, машини розвідувальних комплексів можуть
розташовуватися на віддаленні 100 м і більше;
- інше ОВТ – не менше 25-50 м один від одного.
1
до 1500 м
2С3
1
до 400 м
2С3
14 БрАГ
1
1/14 БрАГ
2С3
2С3
1
3
1/14 БрАГ
1/14 БрАГ
2С3
2
1/14 БрАГ
1
2С3
2
1/14 БрАГ

24. Район розташування дивізіону в складі загальновійськової частини

10 км
Ймовірний
напрямок
просування
противника
Охорона
Патруль
Охорона
20 км
Чергові вогневі засоби
2-5 км
Охорона
1-1,5 км
Секрет
300м
Секрет (2-3 в/с)

25. Зміна району розташування

Поряд з основним, дивізіону може бути призначений запасний район
розташування на випадок, коли за умовами обстановки виникне
необхідність змінити своє місце розташування.
Зміна району розташування дивізіону здійснюється за вказівкою старшого
командира (начальника).
У разі раптового застосування противником зброї масового ураження,
запалювальної і високоточної зброї, коли за умовами обстановки немає
можливості негайно доповісти старшому командиру, зміна району може
бути проведена рішенням командира дивізіону з послідуючою доповіддю
старшому командиру (начальнику).

26. Розташування дивізіону в горах

При розташуванні дивізіону в горах необхідно враховувати характер
місцевості, можливість швидкого виходу на дорогу або розгортання для
відбиття нападу противника.
Забороняється розташування дивізіону в районах, де можливі обвали,
снігові лавини, паводки і потоки.
Для укриття особового складу і техніки доцільно використовувати складки
місцевості, тунелі, гірські виробки і печери.

27. Розташування дивізіону у лісі

При розташуванні дивізіону в лісі необхідно уникати розміщення
особового складу і техніки на галявинах, на дорогах, на перехресті лісових
доріг і просік з тим, щоб виключити можливість виявлення противником з
повітря.
Крім того, необхідно передбачити заходи по захисту від високоточної
зброї, яка наводиться на звукові джерела і теплові, електромагнітні
джерела випромінювання.

28. Розташування дивізіону в степу

У степу район розташування дивізіону доцільно вибирати на місцевості,
що має природні укриття, поблизу джерел води. У цьому випадку
особливу увагу надають маскуванню, заходам з розвідки радіоактивного,
хімічного і біологічного забруднення джерел води, попередження
інфекційних захворювань, економічної витрати води і палива, охорони
пунктів водопостачання.

29. Розташування дивізіону у зимових умовах

У зимових умовах район розташування вибирають з урахуванням захисту
особового складу і техніки від вітру, а також свободи маневру. При цьому
особливу увагу звертають на підтримку гарного стану доріг, обігріву
особового складу і прогріву двигунів машин.
Крім того, проводяться заходи з попередження отруєння особового складу
відпрацьованими газами машин, переохолодження і обмороження. Для
укриття особового складу від негоди використовують намети, в яких
обладнують пункти обігріву, а за наявності часу будуються землянки.

30. Розташування дивізіону у зимових умовах

У зимових умовах район розташування вибирають з урахуванням захисту
особового складу і техніки від вітру, а також свободи маневру. При цьому
особливу увагу звертають на підтримку гарного стану доріг, обігріву
особового складу і прогріву двигунів машин.
Крім того, проводяться заходи з попередження отруєння особового складу
відпрацьованими газами машин, переохолодження і обмороження. Для
укриття особового складу від негоди використовують намети, в яких
обладнують пункти обігріву, а за наявності часу будуються землянки.

31. Розташування дивізіону у зимових умовах

У зимових умовах район розташування вибирають з урахуванням захисту
особового складу і техніки від вітру, а також свободи маневру. При цьому
особливу увагу звертають на підтримку гарного стану доріг, обігріву
особового складу і прогріву двигунів машин.
Крім того, проводяться заходи з попередження отруєння особового складу
відпрацьованими газами машин, переохолодження і обмороження. Для
укриття особового складу від негоди використовують намети, в яких
обладнують пункти обігріву, а за наявності часу будуються землянки.

32. Планування розташування на місці

Під час аналізу завдання на розташування на місцевості командир дивізіону
(батареї), перш за все, звертає увагу на заходи, які проводить старший командир в
інтересах розвідки району розташування.
Під час оцінювання обстановки командир дивізіону (батареї):
- визначає можливість завдання противником ударів при розташуванні у вказаному
районі;
- можливість дій у вказаному районі диверсійно-розвідувальних сил противника або
НЗФ.
Під час оцінювання місцевості він вивчає:
- захисні та маскувальні властивості місцевості;
- можливість використання захисних та маскувальних властивостей для захисту
підрозділів, перш за все, від високоточної зброї.
Під час постановки завдань на розташування на місці командир дивізіону
(батареї) визначає:
- заходи, на виконанні яких необхідно зосередити основні зусилля;
- місця розміщення підрозділів із зазначенням порядку дій під час їх зайняття;
- склад, завдання та порядок зміни чергового підрозділу та добового наряду;
- порядок організації сторожової (безпосередньої) охорони;
- завдання всебічного забезпечення, в тому числі з використанням місцевих ресурсів.

33. Планування розташування на місці

Під час аналізу завдання на розташування на місцевості командир дивізіону
(батареї), перш за все, звертає увагу на заходи, які проводить старший командир в
інтересах розвідки району розташування.
Під час оцінювання обстановки командир дивізіону (батареї):
- визначає можливість завдання противником ударів при розташуванні у вказаному
районі;
- можливість дій у вказаному районі диверсійно-розвідувальних сил противника або
НЗФ.
Під час оцінювання місцевості він вивчає:
- захисні та маскувальні властивості місцевості;
- можливість використання захисних та маскувальних властивостей для захисту
підрозділів, перш за все, від високоточної зброї.
Під час постановки завдань на розташування на місці командир дивізіону
(батареї) визначає:
- заходи, на виконанні яких необхідно зосередити основні зусилля;
- місця розміщення підрозділів із зазначенням порядку дій під час їх зайняття;
- склад, завдання та порядок зміни чергового підрозділу та добового наряду;
- порядок організації сторожової (безпосередньої) охорони;
- завдання всебічного забезпечення, в тому числі з використанням місцевих ресурсів.

34. Склад та завдання АРГ

Склад АРГ визначається командиром артилерійського дивізіону і залежить
від завдань і обсягу робіт.
Склад АРГ дивізіону вміщує :
- офіцера штабу дивізіону;
- по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту від кожної батареї;
- а також фельдшера (санінструктора);
- інструктора-дозиметриста.
Основним завданням АРГ може бути:
- вибір місця розташування підрозділів і КСП дивізіону;
- розвідка під’їзних шляхів, замінованих і заражених ділянок місцевості;
- розвідка джерел води і визначення придатності її до вживання.

35. Робота в районі АРГ

Після прибуття у назначений район начальник АРГ вивчає його, визначає
місця розташування підрозділів і маршрути під’їзду до них, позначає і
організовує охорону мінних полів, замінованих об’єктів і заражених
ділянок, а також визначає придатність води до вживання.
Начальник АРГ по закінченню робіт зустрічає командира дивізіону і
доповідає йому про хід і результати робіт.
При підході підрозділів дивізіону до району розташування офіцери
(сержанти), що проводили рекогносцировку, зустрічають свої підрозділи і
виводять їх до районів (місць) розташування.

36. Робота в районі АРГ

Після прибуття у назначений район начальник АРГ вивчає його, визначає
місця розташування підрозділів і маршрути під’їзду до них, позначає і
організовує охорону мінних полів, замінованих об’єктів і заражених
ділянок, а також визначає придатність води до вживання.
Начальник АРГ по закінченню робіт зустрічає командира дивізіону і
доповідає йому про хід і результати робіт.
При підході підрозділів дивізіону до району розташування офіцери
(сержанти), що проводили рекогносцировку, зустрічають свої підрозділи і
виводять їх до районів (місць) розташування.

37. Порядок постановки завдання АРГ

Командир дивізіону при поставленні завдання АРГ, як правило, вказує:
-відомості про противника;
-положення і завдання своїх військ;
-склад АРГ;
-маршрут руху;
-район розташування дивізіону і батарей;
-порядок перевірки місцевості на наявність мін;
-порядок ведення радіаційної, хімічної і біологічної розвідки;
-порядок розвідки джерел води;
-порядок підготовки маршрутів маневру;
-порядок зв’язку з командиром і штабом дивізіону;
-місце збору і час виходу групи;
-час і місце зустрічі підрозділів.

38. Організація роботи в районі зосередження:

У визначеному районі в дивізіоні (батареї) організовуються:
- безпосередня охорона, у разі загрози нападу противника - і
самооборона;
- заходи радіоелектронного захисту;
- проводовий
зв’язок
між
штабом,
підрозділами,
сторожовими постами;
- оповіщення про безпосередню загрозу та початок
застосування противником ВТЗ;
- оповіщення про появу БПЛА;
- оповіщення про напад повітряного та наземного
противника, про РХБ зараження та про застосування
запалювальної зброї;
- проведення заходів щодо маскування;
- обмеження пересування особового складу та техніки.

39. Бойові документи

Штаб дивізіону під час розташування на місці
розробляє:
- бойовий наказ;
- схему охорони й оборони району зосередження;
- донесення про бойовий і чисельний склад;
- донесення з тилового забезпечення;
- заявки на матеріальне забезпечення підрозділів.
Крім того, штаб визначає та погоджує зі вищим
штабом порядок взаємного розпізнавання та
пропуску підрозділів через район розташування
свого підрозділу.

40.

Охорона району зосередження
Під час розміщення дивізіону в районі зосередження призначається
черговий підрозділ, зазвичай, у складі взводу.
Черговий підрозділ розташовується у визначеному командиром
дивізіону місці та знаходиться у постійній готовності до знищення ДРГ
противника та виконання Інших раптових завдань, а також для гасіння пожеж
у районі розташування та поблизу нього.
Безпосередня охорона в батареї здійснюється патрульними, які несуть
службу шляхом обходу розташування батареї. Окрім цього, для охорони
особового складу, ОВТ призначається добовий наряд.

41. Бойовий наказ командира дивізіону

У першому пункті - короткі висновки з оцінки противника;
У другому пункті - об'єкти (цілі), що уражаються засобами старших
командирів (начальників) на напрямку дій загальновійськової частини
(підрозділу), та рубіж безпечного віддалення;
У третьому пункті - бойове завдання загальновійськової частини
(підрозділу), завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними, завдання
дивізіону (батареї), місце в угрупованні артилерії та кого підтримує,
основний напрямок стрільби, спосіб визначення установок для стрільби на
ураження, порядок висування, розгортання та переміщення в ході бою;
У четвертому пункті - ….
У п'ятому пункті - витрату боєприпасів;
У шостому пункті - місце КСП дивізіону (батареї) і ПУВД (ПУВБ), на кого
покладається управління дивізіоном (батареєю) у випадку виходу з ладу
КСП;
У сьомому пункті - термін готовності до виконання завдань.

42. Бойовий наказ командира дивізіону

Під час постановки завдань на розташування командир дивізіону в
четвертому пункті бойового наказу (після слова "наказую") визначає:
- батареям - основні та запасні райони (місця) розташування, порядок їх
заняття та інженерного обладнання, завдання на випадок нападу
наземного противника, ВП, порядок і строки виходу до них;
- безпосередній охороні - склад патрулів, маршрути руху та початок
патрулювання, завдання, порядок несення служби та дій у разі виявлення
противника, порядок підтримання зв’язку та доповіді про противника,
порядок зміни, пароль та відгук;
- батареям (взводам), які виділені до складу сторожової охорони - вогневі
завдання артилерійських батарей (взводів) з ураження противника на
підступах до позицій сторожової охорони та під час відбиття нападу
противника в проміжках між ними;
- райони ВП та місця КСП, порядок їх підготовки до зайняття, порядок
відкриття та ведення вогню, порядок підтримання зв’язку;
- черговому підрозділу - склад, до яких дій має бути готовим, район
розташування та сигнал для виклику.

43.

Створення системи вогню
Під час знаходження в районі зосередження артилерійські
підрозділи повинні бути готові до негайного відкриття вогню, для чого
створюється система вогню. Система вогню як правило створюється
методом вогневого окаймлення.
Як правило планують наступні види вогню:
- вогонь по одиночній цілі;
- зосереджений вогонь;
- нерухомий загороджувальний вогонь.

44.

Призначення районів очікування
За досвідом АТО райони очікування призначаються в межах
району вогневої позиції.
Під час розміщення в районах очікування вогневі взводи батареї
повинні бути готовими до негайного висування на одну з раніше
підготовлених ВП з метою виконання в стислі терміни вогневого
завдання щодо ураження призначених цілей (об'єктів) противника.