Видільні процеси. Виділення і його значення для організму

1. ВИДІЛЬНІ ПРОЦЕСИ

1.
2.
3.
4.
5.
• ПЛАН
Виділення і його значення для організму.
Будова й еволюція органів виділення
Склад сечі і його діагностичне значення.
Теорії сечоутворення
Регуляція діяльності нирок
Рух сечі по сечоводах. Регуляція виведення
сечі
Фізіологія шкіри. Фізіологія потових залоз.
Регуляція потовиділення
Сальні залози і їхнє значення

2. Видільні органи і їхня роль

Виведення з організму кінцевих продуктів обміну, в
першу чергу аміаку, сечовини та сечової кислоти.
Регуляція водно-сольового обміну, підтримка
сталості осмотичного тиску у внутрішньому
середовищі і підтримка сталості іонного складу
організму.
Підтримка рівня деяких метаболітів.
Участь у підтримці сталості температури тіла.
Захист організму від випадково потрапивших і
шкідливих речовин.
Регуляція еритропоезу.
Регуляція кров'яного тиску.

3. Різні відділи нефрону вистелені епітелієм

Капсула - плоский;
Проксимальний каналець циліндричний;
Спадне коліно петлі – сплощений;
Висхідне коліно - кубічний;
Збірна трубка - плоский.

4. Кровопостачання

• Тиск крові в капілярах судинного
клубочка вище, ніж у всіх капілярах тіла.
Він дорівнює 9,33 – 11,30 кПа (70 — 90
мм рт. ст., що складає 60 – 70% від
тиску в аорті.
• У капілярах, що обплітають канальці
нирки тиск невеликий – 2,67 – 533 кПа
(20 – 40 мм рт. ст).

5. Питома вага сечі

Вид тварини
Відносна щільність
середнє
коливання
Кінь
1,040
1,025 - 1,055
Велика рогата худоба
1,032
1,025 - 1,050
Вівця
1,042
1,040 - 1,072
Свиня
12,018
1,010 - 1,022
Собака
1,035

6. Велична діурезу

Вид тварини
Величина діурезу, л
Кінь
5 - 10
Бик
6 - 20
Вівця
0,5 - 2,0
Свиня
2-5
Собака
0,5 - 2

7. Реакція сечі

• в нормі в травоїдних частіше лужна
(коня 7,1 - 8,7; велика рогата худоба 8,7),
• у м'ясоїдних кисла (5,7 - 7,0), а у свиней
може бути і лужний і кислої.
• осмотичний тиск сечі може сильно
коливатися і досягати 23 - 30 атм.

8. Хімічний склад сечі

96% води
4% сухих речовин.
кінцеві продукти білкового обміну,
сечовина, сечова кислота,
пуринові основи (аденін, гуанін і т.д.),
креатинін, гіпурова кислота, ефіри
сірчаної кислоти,
• пігменти уробілін і урохром,
неорганічної солі.

9. За кількістю сечі, що виділяється

• Олігонурія -мала кількість сечі.
• Діурез це процес утворення сечі і виділення її з
організму.
• Поліурія - збільшення кількості що виділяється сечі
в результаті посилення фільтрації або ослаблення
реабсорбції в нирках.
• Анурія - повна відсутність сечовипускання в
результаті припинення надходження сечі в сечовий
пухир.
• Уремія - сечокровіє, отруєння організму, що виникає
при нирковій недостатності.

10. Фильтраційно-реабсорбційна теорія сечоутворення

1. Фільтрація
Процес фільтрації (ФД- фільтраційний тиск)
залежить від:
• Артеріального тиску (АД)
• Онкотичного тиску (ОД)
• Гідростатичного тиску (ГД - тиск в просвіті
канальця нефрону)
• ФД=АД–(ОД+ГД)
• ФД=90 – (30+20) = 40; у пацюків у прямому
досвіді: ФД = 47–(25+10)=12.

11. 2. Реабсорбція

• Реабсорбція (обернене всмоктування)
води й інших речовин відбувається в
проксимальному, дистальному ділянках
канальця, низхідної і висхідної ділянці
петлі нефрону і збірної трубці, але в усіх
відділах нефрону відбувається
всмоктування визначених речовин.
Всмоктування відбувається активно і
пасивно.

12.

Всі речовини, що реабсорбуються нирками,
називаються граничними.
• поріг – це концентрація речовини в крові,
перевищення якої гальмує реабсорбцію його з
канальців нефрону
• високий поріг мають глюкоза, амінокислоти,
іони Ca, K, Na, Cl, вони добре всмоктуються.
Поріг для глюкози 180 мг%.
• низький поріг мають сечовина, сечова кислота,
аміак, фосфати.
• безпорогові речовини - креатинін, сульфати,
чужорідні для організму речовини, інулін.
кліренс – коефіцієнт очищення, відповідає об’єму
плазми, очищеної нирками від даної речовини в
одиницю часу.

13.

• У проксимальному канальці
всмоктуються глюкоза, амінокислоти,
вітаміни низькомолекулярні білки й інші
фізіологічно цінні неелектроліти і 80 –
85 % води, яка поступила у просвіт
нефрону.
• З проксимальної частини канальця в
петлю нефрону надходить рідина,
практично ізоосмотична крові.
• У петлі нефрону відбувається
подальша реабсорбція і концентрування
сечі унаслідок функціонування
зворотньо-противотечної системи.

14.

• Зворотньо-противоточна система – це
фізіологічний механізм реабсорбції води і Na+
у петлі нефрону, заснованих на різноманітній
проникності для них стінок висхідного і
спадних колін петлі. У висхідному коліні петлі
активно всмоктується Na+ (Cl–), а зі спадного
коліна пасивно всмоктується вода. До точки
перегину петлі концентрація речовин у петлі
підвищується й у висхідному коліні усмоктування Na+ відбувається з концентрованого
розчину.
• Осмотичний тиск у тканинах, що знаходяться
в точці перегину, у 4 рази вищий, ніж осмотичний тиск крові. Всмоктування Na+ у
висхідному коліні призводить до того, що
вміст канальця знову стає ізоосмотичним.

15.

• У дистальних звитих канальцях
здійснюється подальше всмоктування
іонів натрію, калію, води й інших
речовин. Всмоктування в цьому відділі
відбувається регульовано
(факультативна реабсорбція).

16. 3. Канальцева секреція

клітини ниркових канальців завдяки
активному транспорту не тільки
реабсорбується, але й активно секретують
ряд речовин з навколоканальцевої рідини в
просвіт канальців. У такий спосіб регулюється
вміст H+ і K+
у клітинах ниркових канальців відбувається
дезамінування амінокислот: аміак, що
утворився, дифундує у просвіт канальців і,
приєднавши іон водню, перетворюється в іон
амонію. Секреція іонів аміаку, так само як і
водню, сприяє підтримці нирками кислотнолужної рівноваги крові.

17.

• Завдяки активній секреції виділяється
велика частина введених в організм
ліків і секретуються органічні речовини
як кислого, так і лужного характеру.
(гіпурова кислота, креатинін, пеницилин
і др). Шляхом активної канальцевої
секреції з крові навколоканальцевих
капілярів можуть віддалитися речовини,
що слабо або взагалі не фільтруються

18. 4. Синтез речовин у нирці

• У нирці утворюю18ться деякі речовини,
що виділяються у сечу (гіпурова
кислота, аміак)

19. Склад плазми крові і сечі

Речовини
Плазма
крові, %
Сеча, Зміна
концентрації
%
речовин у сечі (у
скільки разів)
Вода
90 - 93
95
-
Білки,
жири й ін.
Декстроза
7-9
-
-
0,10
-
-
Сечовина
0,030
2,00
60
Сечова
кислота
Натрій
0,002
0,05
25
0,320
0,35
1
Калій
0,020
0,15
7

20.

Аміак
0,001
0,04
40
Кальцій
0,008
0,0015
2
Магній
0,0025
0,0060
2
Хлор
0,370
0,60
2
Фосфати
0,009
0,27
30
Сірка
0,003
0,18
90
Креатинин 0,001
0,10
100

21. Роль нирок у підтримці осмотичного гомеостазу

• Нирки приймають участь у підтримці
загальної кислотно-лужної рівноваги
організму декількома засобами:
• а) регуляцією рівня HCO3– у плазмі:
• б) регенерацією іонів HCO3–;
• в) секрецією іонів H+ у сечу, де вони
можуть утворювати NH4+, з HCO3–;
утворюючи СО2 і Н2О, чи утворюючи
H2PO4–.

22.

• При ацидозі виділяється кисла сеча, що
містить NaH2PO4, а при алкалозі
Na2HPO4 і Na2CO3, а також відбувається
виділення K+ і Na+.
• Na2HPO4+H2CO3=NaHCO3+NaH2PO4

23. Регуляція діяльності нирок

• Процес фільтрації залежить головним
чином від рівня кров'яного тиску в
капілярах клубочка, що визначається
розміром просвіту приносних і виносних
артеріол. Їхній тонус регулюється
нервовим і гуморальним шляхом.
Нервова регуляція тонусу приносної
клубочкової артеріоли здійснюється за
рахунок судинозвужувальних
симпатичних волокон.

24.

• Гуморальна регуляція здійснюється
адреналіном і ангиотензином - 2. У
малих дозах адреналін викликає
звуження виносних артеріол і, отже,
збільшення фільтрації, у великих звуження й і приносних судин, і
зменшення фільтрації. Ангіотензин - 2
викликає звуження виносних артеріол і
збільшення фільтрації.

25.

• Існують різноманітні рефлекторні впливи на
нирки з осмо- і волюморецепторів, рецепторів
ротової порожнини і барорецепторів шлунка.
Один з основних валюморецепторів
знаходиться в передсерді, при їхньому
сильному розтягу в серце виробляється
передсердний натрійуретичний гормон
• Центри, що регулюють утворення сечі, є в
проміжному мозку на дні третього мозкового
шлуночка в сірому бугрі і підбугрової області.
• Симпатична нервова система стимулює
реабсорбцію натрію в дистальних канальцях і
больовій анурії.

26. Вплив гормонів на діурез

• АДГ (вазопресин) і альдостерон. АДГ
зв'язується зі специфічними рецепторами
клітин-мішеней дистального відділу нефрону і
збірних трубочок і активізує пов'язану з ними
аденілциклазу. Під її впливом з АТФ
утвориться Ц-АМФ, яка стимулює
внутрішньоклітинні процеси, що призводять у
кінцевому рахунку до виділення значної
кількості гіалуронидази. Остання сприяє
збільшенню проникності клітинних мембран, у
результаті чого збільшується реабсорбція
води.

27.

• Альдостерон стимулює реабсорбцію
натрію і виділення калію клітинами
дистальної частини канальця, його
виділення стимулюють АКТГ,
аденогломерулотропин гіпоталамуса і
ренин. На кальцієвий обмін впливають
мінералокортикоїди. На вміст в сечі
кальцію і фосфатів впливають
паратгормон і тиреокальціотонін.

28. Фізіологія шкіри

термо-, барорецептори
тільця Руфині - тепло,
колби Краузе - холод,
клітини Меркеля, тельця Мейснера дотик,
тільця Фаттер - Паччіні - тиск,
вільні нервові закінчення – біль
больові рецептори.

29. Фізіологія потових залоз

• Число залоз у коней складає приблизно 1500
на 1 см2 поверхні у всіх частинах шкіри, крім
крупа; у великої рогатої худоби - 700 - 1000 на
1 см2
• До складу поту в коней входить 94% води,
0,70% білків, 0,14% сечовини.
• До 80% тепла виділяється через шкіру.
Віддача тепла відбувається за рахунок
теплопровідності та тепловипромінювання
(до 70%). На випаровування 1 г поту з
поверхні шкіри витрачається 2,42 кДж.

30. Регуляція потовиділення

• Потовиділення являє собою рефлекторний процес,
що виникає внаслідок подразнення теплових
рецепторів шкіри. Секреторними нервами потових
залоз є симпатичні нерви. Передача збудження з
нервових волокон на клітини здійснюється
ацетилхоліном. Потові залози кожної ділянки шкіри
іннервує від відповідних сегментів спинного мозку.
Крім спинномозкових центрів потовиділення
регулюється і з боку довгастого мозку, що, у свою
чергу, регулюється вищими вегетативними центрами
гіпоталамуса. Впливає на потовиділення і кора
головного мозку.

31. Сальні залози і їхнє значення

• протоки сальних залоз альвеолярного типу
відчиняються у волосяний мішок.
• Клітини сальних залоз піддаються жировому
переродженню, відторгаються молодими клітинами і
витісняються у вивідний проток, а потім назовні вже у
вигляді масної або воскоподібної маси (шкірне сало).
• Шкірне сало складається з ненасичених гліцеридів і
холестерину.
Іннервація сальних залоз здійснюється симпатичними
нервами.
Суміш поту і шкірного сала називають жиропотом