Лекція 7
Опік (лат.- combustio)
(5) ПО ПЛОЩІ УРАЖЕННЯ
4. ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ
МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ
Дії при хімічному опіку
ВІДМОРОЖЕННЯ
ПАТОГЕНЕЗ
3. КЛАСИФІКАЦІЯ
4. КЛІНІКА І ДІАГНОСТИКА
(5) УСКЛАДНЕННЯ
ЛІКУВАННЯ
ЕЛЕКТРОТРАВМА
ЛІКУВАННЯ
3.96M
Category: medicinemedicine

Долікарська допомога під час невідкладних станів. (Лекція 7)

1. Лекція 7

*
Долікарська допомога під час
невідкладних станів

2.

3. Опік (лат.- combustio)

*
* – це ураження шкіри чи слизових
оболонок, часто разом із прилеглими
тканинами, унаслідок дії на них високої
температури (термічний опік) або хімічно
активних речовин (хімічний опік), або
інших фізико-хімічних чинників, таких як,
електричний струм та іонізуюча радіація
(електричні та променеві опіки).

4.

5.

6.

7.

причинами опіків стають гарячі рідини, пара та
полум’я.

8.

Type[10]
Посраждалі
шари
Зовнішній
вигляд
Текстура
Поверхневий
(перша
ступінь)
Епідерміс[5]
Червоний без
пухирів[10]
Поверхневий
проникаючий
(другого
ступеня)
Проникає у
поверхневий
(папілярний) шар
шкіри[10]
Почервоніння з
чітким пухирем.
Вологий[10]
Під тиском
біліє.[10]
Глибокий
проникаючий
(другого
ступеня)
Проникає у
глибокий
(ретикулярний)
шар[10]
Жовтий або
білий. Не
схильний до
побіління.
Можуть бути
пухирі.[10]
Глибокий
(третього
ступеня)
Міцний і
Проходить через
білий/коричневий
Шкіряний[10]
всю товщу
[10] Немає
шкіри[10]
побіління[6]
Четвертого
ступеня
Проходить через
Чорний, з
всю шкіру до
обвугленим
нижчих шарів
жиру, м'язів і
струпом
Сухий
Достатньо
сухий[6]
Сухий
Відчуття
Час загоєння
Прогноз
5-10 днів[10][11]
Заживає
добре;[10] Повтор
юванийсонячний
опік підвищує
ризикраку
шкіри протягом
подальшого
життя[12]
менше 2-3
тижнів[10][6]
Місцева
інфекція/целюліт,
але, зазвичай, без
шрамів[6]
Тиск і
дискомфорт[6]
3-8 тижнів[10]
Шрами,
стягнення (може
знадобитися
резекція та
трансплантація
шкіри)[6]
Неболючий[10]
Шрами,
Довге (протягом
стягування,
місяців) і
ампутація
неповне
(рекомендується
заживання[10]
рання резекція)[6]
Болючий[10]
Дуже болючий[10]
Безболісний
Потребує
резекції[10]
Ампутація,
значні
функціональні
порушення, а в

9. (5) ПО ПЛОЩІ УРАЖЕННЯ

*
а)
Метод
А. Уолеса
Мал. 2. Визначення площі опіку по
методу Уолеса (правило
«дев'яток»).

10.

* Розміри поверхні, що зазнала опіку, виражають у відсотках від
усього шкірного покриву. Для дорослих людей поверхню голови і
шиї, що приблизно дорівнює одній верхній кінцівці, приймають за
9 % усієї поверхні тіла, поверхня грудей та живота, що приблизно
дорівнює поверхні однієї нижньої кінцівки, — за 18 %. На ділянку
паху припадає 1 %. Це так зване «правило дев'ятки».
* Другим способом визначення площі є «метод долоні». Як одиницю
виміру використовують площу долоні, включаючи пальці, що
становить приблизно 1 % поверхні тіла. Будь-який опік II ступеня,
який вразив 10 % поверхні тіла, слід вважати тяжким, так само, як
опік III ступеня, що вразив більше, ніж 2 % поверхні тіла.
* Ураження очей, пальців рук, району геніталій і анального отвору
вважаються потенційно більш серйозними, ніж ураження інших
частин тіла. Якщо тіло уражене на 15 % опіками II та III ступенів,
виникає тяжке ускладнення — опіковий шок, який за перебігом
нагадує травматичний шок, але його дія вдвічі триваліша.

11. 4. ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ

ПЕРША ДОПОМОГА
*
*
*
*
Припинити дію термічного агента на шкіру.
Остудити обпалені ділянки.
Накласти асептичну пов'язку.
Знеболити і почати протишокові заходи.
*4. ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ

12. МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ

*
*
*
а)
Туалет опікової поверхні
б)
Консервативне лікування
Місцеве консервативне лікування проводиться закритим або відкритим способом
Закритий спосіб.
Відкритий спосіб
Переваги закритого способу:
пов'язка захищає рані від вторинного
інфікування,
травматизації,
переохолодження,
зменшується випар води з рани,
використовуються медикаментозні засоби,
що пригнічують ріст бактерій і сприяють
епітелізації рани,
без пов'язки неможливо транспортувати
хворого
Недоліки закритого способу
явища інтоксикації при лізисі і відторгненні
некротичних тканин,
болючість перев'язок,
трудомісткість
і
велика
витрата
перев'язувального матеріалу.
Переваги відкритого способу:
дозволяє швидше сформувати сухий струп,
завдяки чому зменшується інтоксикація
продуктами розпаду тканин,
створюються умови для постійного
спостереження за змінами опікової рані й
ефектом лікування
економія перев'язувального матеріалу.
Недоліки відкритого способу:
значно великі втрати рідини і плазми через
відкриту поверхню,
ускладнюється догляд,
необхідно спеціальне оснащення: камери або
каркаси для створення, теплого сухого
повітря, бактеріальні повітряні фільтри
палати з керованим абактериальним
середовищем і ін.

13. Дії при хімічному опіку

*
*У цьому випадку буде потрібно дещо інші заходи.
Спочатку обов'язково визначте, яким агентом
викликано вплив. Перша допомога при хімічних
опіках включає наступні дії:
*Ретельно промийте травмовану поверхню під водою.
Продовжуйте захід не менше 15 хвилин. Однак така
процедура абсолютно недопустима, якщо опік
спровокований речовинами, здатними вступати з
водою в реакцію (наприклад, негашене вапно).
*Якщо джерелом опіку стало порошкоподібна
речовина, то перед промиванням видаліть залишки
реагенту сухою серветкою. Інакше після його
розчинення може відбутися збільшення глибини
проникнення.

14.

15. ВІДМОРОЖЕННЯ

ЕТІОЛОГІЯ
Обтяжуючі фактори, що сприяють більшому
прояву і посиленню дії охолодження.
*
*
*
(1)ПОГОДНІ УМОВИ
*
(4) МІСЦЕВІ ПОРУШЕННЯ В ТКАНИНАХ
(2)СТАН ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЇ КІНЦІВКИ
(3)ЗНИЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ
ОРГАНІЗМУ
*
ВІДМОРОЖЕННЯ

16. ПАТОГЕНЕЗ

*
ПАТОГЕНЕЗ
(1) МІСЦЕВІ ЗМІНИ
спазм судин → зігрівання → паретичне їх розширення → стаз і різке
погіршення кровотоку (у зв'язку з агрегацією формених елементів і
тромбозом).Зростання потреби в кисні й обміну речовин в
тканинах, що вже не знаходяться в стані гіпотермії.Гістамін підвищує проникність капілярів, викликає різке набрякання їхніх
стінок, звуження просвіту. Серотонін - має здатність ушкоджувати
ендотелій і провокувати тромбоутворення.Прогресує тромбоз
судин.Наростають порушення мікроциркуляції, викликані змінами
реологічних властивостей крові і водно-сольового обміну.
(2) ЗМІНИ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
Загальне охолодження — замерзання — протікає у вигляді наступних
трьох фаз:
1 фаза— пристосувальна реакція — температура тіла 34-31°С.
Переважають зміни в центральній нервовій системі і системі
кровообігу, що носять зворотний характер.
2 фаза — ступорозна — температура тіла 31-29°С. Відбувається
подальше пригнічення функції нервової системи.
3 фаза— згасання життєвих функцій — температура нижче 29°С.
Подальше пригнічення основних функцій організму, корчі,
задубіння.

17. 3. КЛАСИФІКАЦІЯ

(1)ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ УРАЖЕНЬ НИЗЬКИМИ ТЕМПЕРАТУРАМИ
1.
Гостре ураження холодом:
* замерзання (ураження внутрішніх органів і систем),
* відмороження (розвиток місцевих некрозів із вторинними загальними
змінами).
2.
Хронічне ураження холодом:
* холодовий нейроваскуліт,
* озноблення
(2)КЛАСИФІКАЦІЯ ПО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ ВІДМОРОЖЕННЯ
В залежності від механізму гіпотермічного впливу розрізняють
відмороження
* від дії холодного повітря,
* контактні відмороження.
(3)КЛАСИФІКАЦІЯ ПО ГЛИБИНІ УРАЖЕННЯ ТКАНИН
* I ступінь - ознаки некрозу шкіри не визначаються.
* IІ ступінь - некроз усіх шарів епітелію.
* Ш ступінь - некроз усієї товщі шкіри з можливим переходом на
підшкірну клітковину.
* IV ступінь - змертвіння на глибину всіх тканин кінцівки
*3. КЛАСИФІКАЦІЯ

18. 4. КЛІНІКА І ДІАГНОСТИКА

ПЕРІОДИ ПЕРЕБІГУ ВІДМОРОЖЕНЬ
Розрізняють два періоди:
дореактивный (або прихований),
реактивний.
(2) КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТУПЕНІВ ВІДМОРОЖЕННЯ
*
а) I ступінь
Зовнішніми ознаками є помірна гіперемія і набряк. Міхурів і вогнищ некрозу
немає. Пацієнти скаржаться на помірні болі, почуття печіння. Характерний
нетривалий прихований період (кілька годин) і швидке повне відновлення (до 5-6
дня).
*
б) II ступінь
Після закінчення прихованого періоду відзначається гіперемія і набряк шкіри з
утворенням міхурів, заповнених прозорою рідиною. Виражений больовий синдром,
парестезії. Відновлення настає через 2-3 тижні.
*
в) III ступінь
На тлі вираженої гіперемії з ціанотичним відтінком і набряку з'являються
вогнища некрозу і міхурі з геморагічним вмістом. Надалі після відторгнення
загиблих тканин через 2-3 тижні ранева поверхня покривається грануляціями, а
потім йде крайова епітелізація (наростання епітелію з дна рани неможливо) і
рубцювання. Відновлення при локальному характері змін настає через 1-2 місяця.
При великих ураженнях необхідна шкірна пластика.
*
г) IV ступінь
Місцеві зміни виражаються в розвитку характерної картини сухої або вологої
гангрени. При відсутності інфекції демаркаційна лінія формується через 2 тижні,
після чого необхідно виконати некректомію або ампутацію (у залежності від обсягу
ураження). При природному перебізі через 1,5-2 місяця можлива самоампутація
загиблих тканин, при цьому звичайно утвориться кукса, що гранулює, з
виступаючої в центрі кістою, що вимагає реампутації.
*4. КЛІНІКА І
ДІАГНОСТИКА

19. (5) УСКЛАДНЕННЯ

У різні періоди при відмороженні
характерний розвиток наступних ускладнень:
*у дореактивний період — шок,
*у ранній реактивний період — шок, токсемія
(з можливістю розвитку ниркової і печіночної
недостатності),
*
ускладнення (флегмони, артрити,
*у пізній реактивний
період —- гнійні
(5) УСКЛАДНЕННЯ
остеомієліти, сепсис).

20. ЛІКУВАННЯ

(1) ПЕРША ДОПОМОГА
* ЛІКУВАННЯ
* 1.Усунути дію фактора, що ушкоджує – холоду.
* 2.Зігріти відморожені частини тіла (кінцівки). При цьому
важливо дотримуватись ряд умов:
Зігрівання варто проводити поступово, при серйозних
ушкодженнях для цього використовують ванни з теплою
водою, причому спочатку вода повинна бути кімнатної
температури, через 20-30 хвилин температуру підвищують на
5°С и лише поступово за I -2 год доводять до температури
тіла (З6°С). Відразу зігрівати кінцівку в гарячій ванні не
можна! Це може викликати тромбоз спазмованих судин і
значно збільшити ступінь порушення кровообігу і глибину
некрозів.
Для зігрівання і пожвавлення кровообігу можна
використовувати розтирання. Для цього використовують
спирт, горілку. Розтирати відморожені частини снігом не
можна, тому що його кристалики, тверді частки викликають
появу мікротравм (садна, подряпини), що можуть стати
вхідними воротами для інфекції.
* 3.Переодягти потерпілого в сухий теплий одяг, дати гаряче
пиття;
* 4.З появою болю застосувати анальгетичні засоби.

21. ЕЛЕКТРОТРАВМА

*ЕЛЕКТРОТРАВМА
(1)
*
*
*
*
*
(
МІСЦЕВІ СИМПТОМИ
Знаки струму характеризуються наступними
ознаками.
Ділянки сухого некрозу округлої або лінійної
форми,
Гіперемія навколо - практично відсутня.
Немає больових відчуттів.
Може мати місце металізація уражених ділянок

22.

* 2) ЗАГАЛЬНІ СИМПТОМИ
* Брадикардія, пульс напружений, тони серця глухі, можлива
аритмія.
* Спастичне ураження м'язів гортані і дихальної мускулатури,
порушення ритмічності, глибини дихання аж до розвитку
асфіксії.
* Порушення центральної нервової системи - розбитість,
запаморочення, порушення зору, втома й порушення свідомості.
Наявність парезів, паралічів і невритів.
* У пізньому періоді розвиток недостатності функції печінки і
нирок.
* Смерть може наступити не відразу, а через кілька годин після
травми.
* «Уявна смерть» — стан, при якому відсутня свідомість,
скорочення серця рідкі і визначаються важко, дихання
поверхневе, рідке, крайнє пригнічення основних життєво
важливих функцій.
* Тому при електротравмі прийнято надавати медичну допомогу (у
тому числі і реанімаційні заходи) аж до появи трупних плям і
трупного задубіння.

23. ЛІКУВАННЯ

*
ПЕРША ДОПОМОГА
* Припинити вплив
*
*
електричного струму
Провести реанімаційні заходи
Накласти сухі асептичні
пов'язки
* ЛІКУВАННЯ
* Доставити,хворого
в
стаціонар
English     Русский Rules