Марко Вовчок. Життя й творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка».

Марко Вовчок розвинула жанрову систему української прози, збагатила її такими видами:

Складання плану кріпосної безправності героїв твору

3.53M

Category:

literature

Марко Вовчок. Життя й творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка»

1. Марко Вовчок. Життя й творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач; продовження теми народного життя в повісті «Інститутка».

Антилюдяна
суть кріпосництва та
солдатчини. Образи людей із
народу та панночки. Авторська
позиція у творі

2.

видатна українська письменниця, авторка
славетних «Народних оповідань», що
ознаменували новий етап у розвитку
української прози;
збагатила українську літературу жанрами
оповідання-балади, повісті, роману;
була духовною спадкоємницею
Тараса Шевченка;
активна учасниця не тільки українського,
а й французького літературного процесу.
Марко Вовчок

3.

Марія Олександрівна
Вілінська
У тітчиному
домі часто
Невдовзі
з’явилася
перша
Марко
Вовчок
За
У
спогадами
1859
році
із
меншого
сином
У
стінах
пансіону
Марія
УУ
1867
році
повернулася
в
Останні
роки
Великий
поет
подарував
Багата
На
Подружжя
початку
тітка
1859
Катерина
жило
року
Мати,
Парасковія
Поступово
дружба
Виростала
дівчина
Дитячі
1840
роки
року
в
її
родину
минули
Діди-прадіди
1845–1846
роках
майбутньої
Марія
Допитлива
дівчина
у
збиралося
освічене
1862
року
вийшов
другий
Марія
місяцями
жила
то в
книжка
«Народних
народилася
Маріїного
Богданом
брата
у
супроводі
Дмитра,
чула
українську
мову
Росію
й
майже
десять
жила
в
містечку
Нальчику.
Марії
Олександрівні
Мардовіна
Марковичі
забирає
свою
Петрівна,
була
Опанаса
йскромно:
Марії
переросла
свободолюбивою,
Вілінських
в
маєтку
прийшло
батька,
горе:
Вілінська
письменниці
навчалася
були
в
вільні
години
багато
панство,
жваво
том
«Народних
дядька
Миколи
Данилова,
оповідань»
(1857),
10
(22)
грудня
1833
року
в
«ще
Івана
з батько.
юнацьких
Тургенєва
років
тільки
років
жила
в
Петербурзі.
28
липня
(10
серпня)
1907
золотий
браслет
і
хрещеницю
«неблагонадійному»
прибули
до
Марію
Петербурга.
в
місто
для
освіченою
жінкою,
знала
вХарківському
кохання.
Одружилися
в
спостережливою:
її
ніжну
помер
армійського
офіцера
Через
два
українцями
йнад
приватному
походили
працювала
собою, йз
обговорюючи
суспільні
оповідань».
то
в
тітки
Варвари
підписаних
селі
Єкатеринівці
сестра
виїжджає
прагнула
за
кордон,
до
науки,
зцаризму
уст
покоївок-кріпачок
та
Багато
перекладала.
року
сиділа
«Кобзар»
з
надписом:
Орел.
Тут
Вдячна
Опанасові
їх
чекали
дівчина
важко
декілька
мов,
любила
січні
1851
року.
Влада
душу
вражало
жорстоке
Олександра
роки
Парасковія
Олексійовича
Петрівна
пансіоні.
Київщини.
У
цьому
закладі
читала
класику,
мистецькі
новини.На
цих
Писарєвої,
де
її
виховувала
псевдонімом
Марко
Єлецького
повіту
маючи
не
намір
мала
бажання
налагодити
від
студентів
Тільки
Ж.
Верна
з
рукописом
повісті
«Моїй
єдиній
доні
Марусі
Опанасові
взялася
було
за
побратими
дістати
виховання
по
їїіз
музику,
натхненно
дозволила
їм
проживати
в
поводження
поміщиків
вийшла
Вілінського.
заміж
за
поміщика
дівчат
учили
вивчала
мови,
зокрема
вечорах
Вілінська
гувернантка,
Вовчок.
творчі
модничати,
йОрловської
видавничі
завжди
зв’язки.
Харківського
університету,
переклала
п’ятнадцять
«Гайдамаки»
в
садку
Марковичевій
–
і
рідний,
високооплачувану
Кирило-Мефодіївському
дітей
і
продовжувала
посаду.і
виконувала
Україні.
кріпаками.
Дмитрієва,
який
поводитися
у
світському
самотужки
опанувала
зустрілася
з
Опанасом
навчаючи
музики,
губернії
в збіднілій
За
одягалась
кордоном
просто,
Марко
із
якими
спілкувалася
романів.
й,
освітлена
ласкавим
хрещений
батько
Навколо
самоосвіту,
товариству.
Марковичів
читаючи
Молода
пісні,
зокрема
українські.
відзначався
товаристві,
розмовляти
польську.
Марковичем,
сином
французької
мови
йза
дворянській
сім’ї.
зачісувалась
Вовчок
інтенсивно
без
вигадок,
українською,
адже,
надвечірнім
сонцем,
Тарас
Шевченко»,
а
також
гуртувалися
книжки
письменниця
й
вивчаючи
місцеві
свавіллям
і жорстокістю.
французькою
мовою,
збіднілого
поміщика,
літератури.
працює,
або
зустрічається
коси
з
словами
Івана
Франка,
заснула
навіки.
елегію
«Марку
Вовчку.
На
познайомилася
наукові
інтелігенти,
збірники
з
Тарасом
які
з
танцювати,
грати
на
випускником Київського
видатними
вкладала
короною,
діячами
науки
і це
«знання
української
мови
пам’ять
24
січня
1859
вболівали
Шевченком,
родинної
за
бібліотеки.
долю
між
ними
рідної
фортепіано.
університету,
палкимр».
залишилось
й літератури.
у дому».
неї
винесла
з
рідного
виникла
культури.
міцна
дружба.
шанувальником
на все життя».
етнографії та фольклору.

4.

Розгляньте репродукцію
картини художника-графіка
В. Чебаника «Марко
Вовчок». Проаналізуйте,
які риси характеру та
людські почуття
письменниці вдалося
художникові передати на
полотні.

5.

22 грудня 2016 року
Google присвятив Марку
Вовчку дудл, який з’явився
на стартовій сторінці
української версії
пошуковика у зв’язку із
183-річчям від дня
народження письменниці.
Розгляньте дудл і поясніть
його символіку.

6.

Особливості «Народних оповідань»,
що побачили світ у 1857 і 1862 роках:
показала український народ таким, яким він сам
себе бачив, яким був насправді;
веде оповідь від першої особи;
її героїні-оповідачки позбавлені будь-якої
штучності, говорять невимушено, справжньою
народною мовою; виявляють себе надзвичайно
обдарованими психологами;
тематика творів: героїчна історія нашого
народу, мрії про щастя, містичні уявлення та
вірування, реальне життя з його світлими та
темними, веселими та сумними сторонами, а
над усім цим – страхітлива примара кріпацтва;

7.

Особливості «Народних оповідань», що
побачили світ у 1857 і 1862 роках:
авторка досягає психологізму,
використовуючи практично лише художні
деталі;
мова пересипана пісенними висловами,
прислів’ями, приказками, сталими
епітетами, порівняннями,
народнорозмовними метафорами,
інверсіями, риторичними запитаннями,
звертаннями, вигуками, довгими
синонімічними рядами тощо;
їх прикрашає витончений психологізм,
тобто розкриття внутрішнього світу
людини.

8. Марко Вовчок розвинула жанрову систему української прози, збагатила її такими видами:

• соціально-побутовим оповіданням («Козачка»,
«Одарка», «Горпина», «Ледащиця»);
• баладним оповіданням («Чари», «Максим
Гримач», «Данило Гурч»);
• соціально-побутовою повістю («Інститутка»);
• психологічним оповіданням і повістю («Павло
Чорнокрил», «Три долі»);
• соціально-побутовою казкою («Дев’ять братів і
десята сестриця Галя»);
• історичною повістю-казкою («Кармелюк»);
• художнім нарисом («Листи з Парижа»).

9. Повість «Інститутка»

Марко Вовчок працювала над
повістю протягом 1859–1861 pp.:
розпочала писати в Немирові,
продовжила в Петербурзі, а
завершила в Парижі.
Уперше твір надрукований
російською мовою в перекладі
І. Тургенєва в 1860 р. на
сторінках журналу
«Отечественные записки».
Початкова назва твору –
«Панночка».
Українською мовою
повість вийшла в
журналі «Основа»
в 1862 р. з посвятою
Т. Шевченкові.
«Інститутка» – це перший зразок соціальної повісті в
українській літературі, який засвідчив подальше зростання
української прози на шляху критичного реалізму.

10.

Соціальна повість – це прозовий твір, у якому герої
зображені на тлі якихось соціальних подій чи
пов’язані з певними суспільними обставинами.

11.

Жанр: соціальна повість
ТЕМА: зображення
тяжкого становища
кріпаків та наростання
стихійного протесту
проти несправедливості й
неволі.
ІДЕЯ: неспроможність
кріпосництва як
суспільного ладу, що несе
трудівникам злидні,
безчестя та моральні
тортури.
ПРОБЛЕМАТИКА: узаємини панів та кріпаків; духовна
обмеженість; боротьби добра й зла; соціальний протест селян та
їхнє бажання звільнитися, змінити життя на краще; цінність
людського життя.

12. Композиція твору

Складові
сюжету
Епізоди з твору
Експозиція
І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою
Устиною; про людей та події дізнається крізь
призму світосприйняття героїні.
Зав’язка
Приїзд панночки; обрання Устини покоївкою.
Розвиток дії Загострення стосунків панночки з кріпаками, її
одруження й переїзд на хутір.

13. Композиція твору

Складові
сюжету
Епізоди з твору
Кульмінація Сцена, у якій пані побила стару кріпачку.
Намагалася побити й Устину, але на перешкоді став
Прокіп.
Розв’язка
Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до
міста наймичкою.

14. Складання плану кріпосної безправності героїв твору

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
Сумна й буденна служба в старої пані.
Устину приставили служницею до панночки.
Жорстоке ставлення панночки до дівчини.
Переїзд Устини на новий хутір слідом за панами.
Заборона панночкою обідати .
Хвороба дитини Катрі та примусова робота в панів.
Смерть немовляти і жорстоке ставлення панночки.
Дозвіл на одруження Устини та Прокопа.
Гнів панночки за яблука .
Прокопа віддають у рекрути.
Примусова служба Прокопа та наймитування Устини.

15.

Про кого сказано?
1)У всьому бачить радість, хоч іноді
хочеться плакати. Навіть коли б`ють,
то трохи поплаче, а коли подумає, то
трохи розвеселиться.
УСТИНА
2) Працьовита молодичка, була
вільною, але вийшла за кріпака та
переймалася долею своєї дитини. Коли
немовля захворіло, знавесніла на панів
та утопилася…
КАТРЯ
3) Спокійна, завжди врівноважена,
стара жінка, яка знала лад у справах на
хуторі, добра до Устини та інших
селян.
4) Молодий парубок, задуманий,
переймається долею кріпаків, кохає
Устину.
СТАРА СЛУЖНИЦЯ
ПРОКІП

16.

Про кого сказано?
5)Молодий чоловік, любить
жартувати, не показує свого болю,
який відбився сивим волоссям на
скронях.
НАЗАР
6)Жорстока, корислива, дуже вродлива
ПАННОЧКА
7)Вродливий, спокійний, завжди
старався по-доброму, по-людськи
виходити із ситуації. .
ПОЛКОВИЙ ЛІКАР

17.

Порівняльна характеристика побуту та
звичаїв кріпаків і панів
ПАНИ
ОДЯГ
ЇЖА
ДОЗВІЛЛЯ
ОСВІТА
ВІЛЬНИЙ ЧАС
НАРОДЖЕННЯ
ДІТЕЙ
ОСОБИСТЕ
ЩАСТЯ
СЕЛЯНИ

18.

Порівняльна характеристика побуту та
звичаїв кріпаків і панів
ПАНИ
СЕЛЯНИ
ОДЯГ
Пишне вбрання.
Звичайний одяг.
ЇЖА
Їдять, коли хочуть і що
хочуть.
Питають дозволу пообідати.
ОСВІТА
Мають право на освіту.
Не мають права на освіту.
ДОЗВІЛЛЯ
Приїзд гостей, прогулянки.
Прогулянка лише тоді, коли
пани посилають щось
розвідати.
ВІЛЬНИЙ ЧАС
Мають право відпочивати .
Весь час мають бути готові,
що пани можуть покликати.
НАРОДЖЕННЯ З’їжджаються гості на
ДІТЕЙ
хрестини, пишне застілля.
Повинні працювати, навіть
коли дитина хвора чи
померла.
ВНУТРІШНІЙ
СТАН
Ніхто не зважає на особисті
переживання селян.
Засмучену пані потрібно
розвеселити.

19.

важке дитинство;
нічого, окрім цілоденної праці, не бачила;
зазнала знущань і від старої поміщиці, і
від молодої;
життєлюбна й весела;
прагне волі та вірить у краще майбутнє;
терпелива й покірна ;
ненавидить панів;
УСТИНА
розуміє чуже горе, співчуває своїм
подругам;
добра;
лагідна;

20.

здатна на глибокі почуття;
щиро кохає Прокопа;
вірна дружина;
наділена тонким розумом;
у її мові багато прислів’їв;
УСТИНА
уміє бачити красу навколишнього світу.

21.

жорстока , егоїстична й деспотична;
красива;
мріє вийти заміж за багатого пана й стати
повновладною поміщицею;
жорстоко ставиться до кріпаків;
ледача;
примхлива;
ПАННОЧКА
внутрішня краса не відповідає зовнішній;
вважає освіту непотрібною, хоч закінчила
інститут шляхетних панянок;

22.

корислива та нещира в спілкуванні з
панами;
одружившись із лікарем, підкоряє собі
його волю;
вередлива,обмежена;
мова груба, лайлива;
ПАННОЧКА
коло її інтересів обмежене трьома
предметами: музикою, танцями й
французькою мовою;
життєвий ідеал – розбагатіти за рахунок
експлуатації селян-кріпаків.

23.

волелюбний;
чесний;
благородний;
оптиміст;
рішучий;
щирий;
ненавидить гнобителів;
здатний відкрито обстоювати власну
гідність і честь близьких людей;
ПРОКІП
людяний;
наділений не лише духовною красою, а й
зовнішньою;
співчутливий до таких же знедолених, як і
сам.