Медіаплан про суїцид та наркоманію

1. Медіаплан про суїцид та наркоманію

2.

Суїцид: реальні факти
Статистика
Історія
Вплив

3. З історії

У глибокій давнині випадки самогубств сприймалися оточуючими як приватна
справа кожної людини, а часом і як акт особистої мужності й героїзму, гідні якщо
не наслідування, то схвалення.
У античному світі людина, що віддала перевагу смерті над рабством, ганьбою,
безглуздими стражданнями або безпорадною старістю, не зазнавала осуду.
У Древніх Афінах були громадські сховища отрут, які видавалися бажаючим
покінчити з собою. Але «несанкціоноване» самогубство засуджувалося як негідна
форма ухилення від виконання громадського обов’язку.
У Древньому Римі самогубства також були поширеним явищем, а часом вони навіть
заохочувалися владою, замінюючи смертну кару «неугодних. Разом з тим,
«самовільне» самогубство засуджувалося, а тіла людей, що вчинили його,
зазнавали глуму і не ховалися.
В кінці XVIII ст. кримінальне переслідування за такими обставинами було
припинене в більшості країн світу, але до цього часу зберігається кримінальна
відповідальність за доведення до самогубства або сприяння йому.
У ХХ ст. отримали визнання не тільки право людини на гідне життя, але і на гідну
смерть; розпочали діяти хопсиси (притулки для вмираючих); активно дискутується
можливість і допустимість евтаназії.
Ключовими чинниками, що призводять до самогубства, вважають психологічні,
оскільки суїцид є явищем психологічним. Усі інші чинники діють опосередковано
через емоційні переживання, мотивацію людини. Мотивація особистості охоплює
складні процеси людської психіки, у яких взаємодіють усі її рівні та утворення – від
відчуттів до ідейних переконань.
На суїцид здатна тільки людина. Ця поведінка може бути по-різному вмотивована.

4. Для розуміння