Similar presentations:
Надання взаємодопомоги і самодопомоги при пораненнях , кровотечах та опіках
1.
КозирськаОлена
Іванівна
викладач ВПУ№25 м. Хмельницького
2.
Відкритий західз предмета
“Захист Вітчизни”
(“Основи медичних знань”)
3.
Тема уроку:“ Надання взаємодопомоги і
самодопомоги при пораненнях ,
кровотечах та опіках.
Накладання пов’язок.
Виготовлення найпростіших
засобів захисту органів дихання. ”
4.
Поняття про рани.Їх класифікація.
Раною називають пошкодження
шкіри, слизових оболонок, тканин та
органів, яке супроводжується болем,
кровотечею
і
порушенням
функцій
організму.
5.
Рани бувають:Вогнепальні
Вдарені
Різані
Рвані
Рубані
Вкушені
Колоті
Операційні
6.
Рани можуть бути поверхневими або такими,що проникають у порожнину черепа,
грудну клітку та черевну порожнину.
Такі рани – найнебезпечніші.
Усі рани, крім операційних, вважаються
первісно інфікованими. Мікроби потрапляють
до рани разом із предметом, яким заподіяно
рану, а також із землею, шматками одягу,
повітрям і при дотиках до рани руками.
7.
Потрапляючи до рани, мікроби можутьвикликати її нагноєння. Найнебезпечнішими
є ті мікроби, що розвиваються в рані за
умови відсутності повітря і спричиняють
газову гангрену. Небезпечним ускладненням
ран є зараження їх збудником правця
(стовбняка).
Профілактикою
зараження
рани
є
якомога швидке накладання на неї
стерильної пов’язки для запобігання доступу
мікробів.
8.
Надання першоїдопомоги
при пораненнях
9.
Обробка рани є основою першої допомоги припораненнях. Правильна обробка рани перешкоджає
виникненню ускладнень і майже втричі скорочує час
загоювання.
Надаючи першу допомогу при пораненнях (особливо
важких), слід постійно пам’ятати і виконувати такі вимоги
і правила:
При сильній кровотечі – зупиніть її
Ніколи не промивайте рану водою
Не торкайтесь до рани руками
Ніколи не залишайте рану відкритою
10.
Не намагайтесь вийняти з рани шматки предметів, за винятком випадків,коли вони лежать на поверхні рани і їх добре видно
Ніколи не лийте у рану йод або діамантовий зелений – це
може призвести до опіку
Не засипайте рану будь–якими порошками
та не замазуйте мазями
Не кладіть вату безпосередньо на рану
Перш ніж приступити до накладання пов’язки на рану,
добре вимийте руки
11.
Старанно, обережно і акуратно протріть шкіру 2-3 разинавколо рани ватним чи марлевим тампоном,
що змочений у пероксиду водню, йоду або діамантовому зеленому,
щоразу змінюючи тампон
Невеликі рани обмийте пероксидом водню і забинтуйте
Не слід накладати пов’язку надто тісно, тому що через кілька годин
після поранення починається набряк в ділянці рани
Якщо для зупинки сильної кровотечі
спочатку була накладена тісна пов’язка,
її слід через деякий час розрізати через усі шари вбік від рани і не знімаючи її,
накласти поверх неї другу пов’язку
12.
При поширених пораненнях кінцівок, необхідно кінцівці надатинерухомого положення, тобто іммобілізувати її і зафіксувати
в дещо піднятому положенні, використовуючи для цього
будь–який предмет
При осколкових та кульових пораненнях пов’язку
накладають на вхідний та вихідний отвори, для чого
використовують індивідуальний перев’язувальний пакет (ІПП)
13.
Кровотечі,види кровотеч
та їх ознаки
14.
Основнимускладненням,
що
виникає при пораненні є кровотеча.
Кровотечі – це витікання крові з
ушкоджених кровоносних судин.
Залежно від типу ушкоджених судин
розрізняють артеріальну, венозну, капілярну
і паренхіматозну кровотечі.
Артеріальну, венозну, капілярну
відносять до зовнішньої кровотечі.
Паренхіматозну – до внутрішньої.
15.
Артеріальна кровотечає найбільш
небезпечною, тому що виникає в результаті
ушкодження артерій, що за короткий проміжок
часу призводить до витікання великої
кількості крові, втрата 2 л. якої призводить до
смерті.
Ознакою артеріальної кровотечі
є яскраво-червоний колір крові,
що витікає пульсуючим
струменем або фонтанчиком.
16.
Ознакою венозної кровотечі є сильневитікання темно-червоної крові (без
пульсуючого струменя)
17.
При капілярній кровотечі кровоточить усяповерхня рани, тому що пошкоджені дрібні
кровоносні судини (капіляри).
18.
Паренхіматозна кровотеча виникає приушкодженні внутрішніх органів (печінки,
нирок, легенів) і завжди є вкрай
небезпечною для життя.
19.
Ознаками паренхіматозної кровотечі є:Частий слабкий пульс
Часте дихання
Бліда шкіра, що прохолодна на дотик
Утворення синця на місці травми
Нудота, блювота
Спрага
20.
М’які тканини над місцем травми болісні,опухлі, тверді на дотик
(наприклад, твердий живіт при внутрішній
кровотечі в черевну порожнину)
Кровотеча з природних отворів організму
( рот, ніс, пряма кишка, кров у сечі)
Зупинити паренхіматозну кровотечу можливо
лише за допомогою термінової операції !
21.
Техніка тимчасовоїзупинки кровотеч
22.
Притискування судини пальцем вище місцяушкодження
23.
Максимальне згинання у суглобахтравмованої кінцівки
24.
Накладання джгута25.
Накладаннязакрутки
26.
Зупинка кровотечі за допомогоюзакрутки або поясного ременя
27.
Підняття травмованої кінцівкивгору
Накладання стискальної
пов’язки
28.
Методи накладанняпов’язок
29.
Пов’язка на голову «чепець»30.
Хрестоподібна пов’язка на потилицю31.
Спіральна та хрестоподібнапов’язки на груди
32.
Колосоподібні пов’язки нанижню частину живота
33.
Пов’язки на очі34.
Пращоподібні пов’язки35.
Спіральна на палець,хрестоподібна на кисть,
спіральна на ліктьовий суглоб
36.
Іммобілізаційні пов’язки37.
Практичне виконанняпов’язок учнями
38.
Накладання іммобілізаційної пов’язки при переломі гомілкиНакладання
хрестоподібної
пов’язки на груди
Накладання пращоподібної
пов’язки та спіралевидної
пов’язки на ліктьовий суглоб
39.
Хрестоподібна пов’язка на кисть таспіральна пов’язка на палець
Восьмиподібна
пов’язка на
гомілковостопний
суглоб
40.
Виготовленнянайпростіших
засобів захисту
органів дихання
41.
Донайпростішого засобу захисту органів
дихання відносять ватно-марлеву пов’язку, що
виготовляють з відрізу марлі розміром 100х50 см.
Марлю розстеляють на столі, посередині
кладуть шар вати завтовшки 1-2 см розміром
30х20см (якщо не має вати, то її замінюють марлею
в 5-6 шарів).
Вільний край марлі по довжині загинають з
обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи по
30-35 см.
42.
Пов’язка повинна добре закривати ніс ірот, тому верхній її край має бути на рівні
очей, а нижній – заходити за підборіддя.
Нижні кінці зав’язують на тім’ї, верхні на
потилиці.
43.
Практичне виконання найпростішихзасобів захисту органів дихання
44.
Опіки,їх класифікація.
Надання
першої допомоги
45.
Опік – це ураження шкіри та тканинорганізму під дією високих температур,
їдких хімічних речовин, інтенсивного
короткохвильового випромінювання, що
призводить до втрати клітинами організму
своєї молекулярної структури.
Залежно від фактора дії опіки поділяють
на:
термічні
хімічні
радіаційні
46.
Найчастіше у побуті та на виробництвізустрічаються
термічні
опіки,
що
виникають під дією високих температур,
окропу, гарячої пари, розпечених предметів.
Опіки І ступеня
характеризуються
почервонінням шкіри
у місці опіку.
47.
Опіки II ступеня характеризуютьсяз’явленням пухирців, що заповнені
прозорою рідиною, і тривалим ниючим
болем.
48.
При опіках III ступеня виникає дужесильний біль. Поверхня обпеченої шкіри не
тільки вкривається пухирцями, вона
втрачає життєдіяльність. Окремі місця
шкіри обвуглюються, але глибокі тканини
ще зберігають свої функції.
49.
Опіки IV ступеня характеризуютьсяобвугленням глибоких тканин і повною
втратою ними життєдіяльності.
50.
При наданні першої допомоги при опікахI та II ступеня необхідно протягом 15 хв.
промити обпечене місце холодною водою.
51.
Потім на обпечене місце можна нанести:Псилобальзам
Сантиміцин
І при необхідності накласти стерильну
пов’язку. При цьому не можна роздушувати
або розрізати пухирі і торкатись обпеченої
поверхні руками.
52.
Якщо на потерпілому горить одяг,неприпустимо, щоб він бігав, тому що
повітря ще більш роздмухує полум’я.
Найкраще накинути на нього пальто, куртку
або ковдру. Якщо це неможливо, повалити на
землю
і
намагатись
збити
полум’я
перекочуванням по землі.
53.
При опіках ІІІ та ІV ступеня одяг зпотерпілого не знімають, а розрізають.
Обрізаючи його і залишаючи на місці ті
шматки тканини, що прилипли до тіла.
54.
Неприпустимоторкатись
обпеченої
поверхні руками, протикати пухирці,
заповнені рідиною, оскільки це може
призвести до інфікування рани.
Не можна змащувати опіки ІІІ та ІV
ступеня жиром або іншими речовинами.
На уражені місця слід накласти стерильні
пов’язки і якомога
швидше
транспортувати
потерпілого до
медичного закладу.