Зима (сніжинки, сніг, град)

1.

2. СНІЖИНКИ

Сніжинка — це одиничний кристал
льоду або агрегація кристалів, яка
падає крізь атмосферу Землі.
Сніжинки утворюються як
кристаликиснігу, що розвиваються,
коли мікроскопічні краплі
переохолодженої
хмари замерзають. Вони бувають
різноманітних розмірів та форм.
Складні форми виступають як
лусочки, що рухаються через різні
режими температури та вологості.
Наприклад, окремі сніжинки майже
унікальні за своєю структурою.
Сніжинки укладені у форму куль
відомі як крупа. На вигляд вони
білого кольору, незважаючи на те,
що утворюються з чистого льоду.

3. СНІГ

Сніг — це
тверді опади у
вигляді шестикутних
пластинок чи призм
з кристаликів льоду (
сніжинок).
Переважно випадає
з шарувато-дощових
хмар.

4. ГРАД

Град — опади у вигляді льодяних ядер
сферичної форми чи
частоккриги (градини), діаметром від 5 до
50 мм, інколи більше, що випадають
ізольовано, або в вигляді неправильних
комплексів. Градини утворені тільки з
прозорої криги або ряду її прошарків
товщиною не менше 1 мм, що чергуються з
напівпрозорими прошарками[1].
Опади у вигляді граду спостерігаються, як
правило, при сильнихгрозах влітку, коли
температура біля поверхні землі не нижче
20 °C. Частіше за все він проходить вузькою
(не більше 10 км), проте довгою (інколи на
сотні кілометрів) смугою.
ГРАД

5. Українські народні прикмети та повір'я зими

Багато снігу — багато хліба.
Був уночі іній — вдень сніг не випаде.
Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
Вітер узимку повіяв з півночі — на великий холод.
Ворона сидить уранці на верховітті і каркає — на завірюху.
Горобці ховаються у хмиз — на мороз або перед завірюхою.
Грім узимку — на сильні морози, блискавка — на бурю.
Зима з снігами — літо з хлібами.
Зима засніжена — літо дощове.
Кільця довкола місяця — на сніг.
Лютий сухий і холодний — серпень спекотний.
Туман узимку опускається до землі — на відлигу.
Хмари йдуть проти вітру — на сніг.
Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.

6.

7. 19-ГРУДНЯ СВЯТО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ

День святого Миколая (також Свято святого
Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий
Миколай) — це день святкування та
вшанування пам'яті Святого
Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які
дотримуються юліанського календаря, відзначають
свято 19 грудня за новим стилем (у 20-21 століттях), а
ті, що дотримуються григоріанського календаря — 6
грудня.
За традицією, цього дня батьки вночі кладуть
дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці
свою причетність до подарунків, для того, щоб діти
вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися
милосердя в святого.
В пам'ять про милосердя святого Миколая, цього дня
відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

8. 1СІЧНЯ-НОВИЙ РІК

Нови́ й рік —
свято, яке
святкують
багато народів відп
овідно до
прийнятого календа
ря. Свято настає в
момент переходу
останнього дня
року в перший день
наступного року.

9. 7 СІЧНЯ-РІЗДВО ХРИСТОВЕ

7 СІЧНЯРІЗДВО
ХРИСТОВЕ
Різдво́ Христо́ ве —
велике християнське
свято, згідно з
християнським вірос
повіданням це день
народження Ісуса
Христа, Спасителя св
іту і Відкупителя
людей з полону гріха
(Спасителя від
влади гріха).

10. 19 СІЧНЯ-СВЯТО ВОДОХРЕЩІ

Хрещення Господнє — хрещення Іваном
Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані на
старовинній паломницькій переправі«Віфавар
а», а також велике свято різдвяноноворічного циклу, яке православні та грекокатолицькі християни відзначають 18-19
січня щороку. Це збігається зі
святом Богоявлення (19 січня), однак ці свята
слід розрізняти, хоча дві події двох свят
відбувалися на одному місці з тими ж самими
особами. Народні назви свята — Йорда́ на
(або Ордана), Водохреща.

11. МАСЛЯНА

12.

Ма́ сниця[1] Ма́сляниця[2], Пу́щення[1], Сиропу́ст[1], Колодій,Сир
опу́сний тиждень, Си́ рна неділя, Ба́бське свято,Зага́льниця;
(рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца,
Масленка, пол. Zapusty, словац. Fašiangy, чеськ. Masopust, сіл.Kozel
ek, морав. Voračky, Voráčí, Končiny, словен. Pustni
teden,серб. Покладе, болг. Сирна седмица/Сирни
заговезни, мак.Проштена недеља) — традиційне слов'янське, у
тому числі й українське свято, що відзначається протягом тижня
(іноді трьох днів) перед Великим постом. Початок нового циклу
залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду.
Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім
тижнемМ'ясниць. Це останній, напередодні Великого посту,
тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також
називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій,
відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам
належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Християнська церква додала Масниці у свій календар, проте свято
так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ'я
достатній час є панівною релігією в Україні, то, з часом,
автентична дата святкування Масниць була забута.
Н. Дубровський[3], зауважує, що багато масничні обряди є чисто
зимовими і не можуть відзначатися навесні. Він вважає, що
масничні обряди перейшли з Власія, у якого «і борода в маслі». У
Білорусі збереглася приказка: «На Аўласа бяри каўшом
масла»[4] (белорус.) — На Власа бери ковшем масла. У Поліссі
досі Широкий четвер називають «Власов» або «Волосся»[5].

13. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!