Дидактичний процес у вищій школі. Особливості освітнього процесу в медичному ВНЗ

1.

ЛЕКЦІЯ №2
з теми:
«ДИДАКТИЧНИЙ ПРОЦЕС У
ВИЩІЙ ШКОЛІ.
ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОГО
ПРОЦЕСУ В МЕДИЧНОМУ ВНЗ»
Лектор: к.пед.наук,
доцент
Васецька Л.І.

2.

Мета лекції:
ознайомити з основними поняттями та категоріями дидактики
вищої школи та документами змісту ВМНЗ;
указати пріоритетні напрями державної політики України щодо
розвитку вищої освіти в Україні;
описати систему української вищої медичної освіти та
визначити її рівні.
План лекції
1.
2.
3.
4.
Основні поняття й категорії дидактики вищої
школи.
Документи змісту вищого медичного навчального
закладу.
Система вищої освіти.
Зміст вищої медичної освіти в Україні.

3.

Дидактика
(від
грецького
«didacticos» – навчальний) – галузь
педагогіки, яка розробляє теорію
освіти, навчання і виховання у
процесі навчання.
Дидактика аналізує залежності,
що обумовлюють хід і результати
процесу
навчання,
визначає
методи, організаційні форми і
засоби.
Завдання дидактики :
• науково обґрунтовувати зміст освіти;
• досліджувати і пояснювати
закономірності процесу навчання й
умови його оптимальної організації;
• розробляти і впроваджувати у
педагогічну практику більш досконалі
моделі навчального процесу, новітні
технології, методики та методи
навчання.

4. За широтою охоплення педагогічної діяльності

Дидактика
За широтою охоплення педагогічної
діяльності
Загальна
дидактика
Конкретні
(прикладні
дидактики)
Прикладні дидактики
(методики) вивчають
особливості перебігу
навчального процесу,
зміст, форми і методи
викладання конкретних
навчальних предметів.

5.

Дидактика вищої школи – галузь
педагогічних знань, один із розділів
загальної дидактики.
Предмет дидактики вищої
школи – процес навчання у
вищому навчальному закладі

6.

• двохсторонній
Навчання
процес взаємодії вчителя і учнів,
спрямований на оволодіння знаннями, уміннями та
навичками (ЗУН).
•Мета – свідоме оволодіння знаннями з навчальних
предметів, всебічний розвиток пізнавальних здібностей.
Навчальний
процес
•логічно трансформовані знання, як узагальнення
досвіду людства, у вигляді фактів, правил,
висновків, теорій, закономірностей, якими володіє
відповідна наука.
Процес
навчання
•динамічна взаємодія викладача і студента, що
характеризується відносною завершеністю у часі
навчального процесу, який проводить викладач за
певним розкладом із сталою групою студентів, у
результаті якої здійснюється оволодіння
професійними знаннями.

7.

Взаємодія (співробітництво) у вищому
навчальному закладі проявляється у активній,
пасивній та інтерактивній формі спілкування.
Активна форма
Пасивна форма

8. Чинники процесу навчання

Зовнішні (об'єктивні)
особистісні якості людини, рівень
розвитку, мислення, пам’ять,
пізнавальні можливості, рівень
рефлексії, уміння усвідомлювати
те, що відбувається з нею і в
навколишньому світі, попередній
досвід, категоріальний апарат,
мотивація
учіння,
стиль
навчально-пізнавальної
діяльності.
Внутрішні (суб'єктивні )
зміст навчання, знання,
вміння викладача тощо

9.

дидактична
професійна
Функції
процесу
навчання
розвивальна
виховна

10.

Види діяльності
викладання
Компоненти навчання:
цільовий, змістовий,
діяльнісно-операційний,
результативний
Основні види навчання: слухання,
читання, конспектування, виконання
вправ, розв’язування задач, проведення
дослідів, навчальні дослідження,
професійне моделювання.
Елементи навчання:
знання, уміння та навички.
учіння
компоненти навчання є
мета, зміст, закономірності,
педагогічний процес, методи,
прийоми, засоби, форми і види
навчання

11.

Детермінація
Система освіти в Україні визначена
історичним, соціально-економічним
розвитком
та
національними
традиціями.
Пріоритетним напрямом державної
політики щодо системи вищої освіти
є інтеграція України до європейського
та світового освітнього простору.

12.

• підвищення якості освітніх послуг;
• розширення доступу до європейської
освіти;
• формування єдиного ринку праці вищої
кваліфікації в Європі;
• розширення мобільності студентів та
викладачів;
• прийняття єдиної системи ступенів вищої
освіти.

13. Принципи Болонського процесу

Введення двох циклів навчання.
Введення кредитної системи.
Контроль якості освіти.
Розширення мобільності.
Забезпечення працевлаштування випускників.
Забезпечення привабливості європейської системи
освіти.
• Вища освіта повинна ґрунтуватися на наукових
дослідженнях.

14.

Система освіти – сукупність
навчально-виховних і культурноосвітніх закладів, наукових, наукововиробничих підприємств, державних і
місцевих органів управління освітою та
самоврядування в галузі освіти.
Основний структурний
компонент системи освіти –
вищий навчальний заклад,
який забезпечує отримання
професійної освіти.

15.

Університет
ІV рівень
акредитації
Типи
навчальних
закладів
Коледж
І-ІІ рівень
акредитації
Академія,
інститут
ІІІ рівень
акредитації

16. Рівні вищої освіти в України

17.

ЗМІСТ ОСВІТИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ
Державний стандарт у вищій
медичній освіти дає
можливість:
• встановити необхідний
мінімум базового рівня
кваліфікації;
• надати рівні можливості для
отримання професії;
• відобразити цілепокладання
в медичній освіті.

18.

Зміст освіти — це чітко окреслене коло
знань, умінь, навичок і компетенцій, якими
потрібно оволодіти шляхом навчання у
навчальному закладі або самостійно.
Зміст освіти — це мета, яку потрібно
реалізувати навчальному закладу через
педагогічний процес завдяки навчальній
діяльності студента.

19.

Нормативний компонент обов’язковий для засвоєння зміст навчання,
сформований відповідно до вимог
освітньо-кваліфікаційної характеристики
Нормативні навчальні дисципліни
становлять до 75% обсягу годин,
визначених освітньо-професійною
програмою.
До нормативних навчальних дисциплін
належать:
цикл гуманітарних дисциплін;
цикл соціально-економічних дисциплін;
цикл фундаментальних дисциплін;
цикл професійно орієнтованих дисциплін.
Вибірковий компонент рекомендований для засвоєння зміст навчання,
сформований як змістові модулі із зазначенням їх
обсягу та форм атестації,
призначений для задоволення потреб і
можливостей особистості,
для регіональних потреб кваліфікованих фахівців
певної спеціалізації,
або сформований як досягнення наукових шкіл і
навчальних закладів.
Вибіркові навчальні дисципліни спеціальні навчальні курси для поглиблення
загальноосвітньої, фундаментальної і фахової
теоретичної чи практичної підготовки.
Обсяг навчальних дисциплін за вибором
визначається як різниця між загальним обсягом
годин і обсягом годин нормативних навчальних
дисциплін. Формується з циклу професійноорієнтованих дисциплін за переліком освітньопрофесійної програми, циклу дисциплін за вибором
вищого навчального закладу, циклу дисциплін за
вибором студента.

20. Зміст освіти реалізується у типовому навчальному плані

Навчальний план — нормативний документ Міністерства
охорони здоров’я України, який містить перелік дисциплін та
інформацію про всі види навчальної діяльності (лекції,
практичні заняття, навчальна і виробнича практика, заліки та
екзамени).
Він містить:
Цикл гуманітарних і соціальноекономічних дисциплін.
Цикл фундаментальних
(загальнонаукових) дисциплін.
Цикл професійно-орієнтованих
дисциплін.

21.

Навчальний план вищого навчального
медичного закладу — це документ,
складений вищим навчальним закладом
освіти на підставі освітньо-професійної
програми та структурно-логічної схеми
підготовки, який визначає перелік і обсяг
нормативних та вибіркових навчальних
дисциплін, послідовність їх вивчення,
конкретні форми проведення навчальних
занять та їх обсяг, графік навчального
процесу, форми і засоби здійснення
поточного й підсумкового контролю.

22.

На основі навчального плану вищим
навчальним закладом формується робочий
навчальний план, тобто план на поточний
навчальний рік. Він конкретизує форми
проведення навчальних занять, їх обсяг,
форми і засоби поточного та підсумкового
контролю за семестрами. Декан факультету
його затверджує.
У вищому навчальному закладі
практикується складання студентами
індивідуальних навчальних планів.
Такий план є нормативним документом,
за яким здійснюється навчання студента
з огляду на вимоги освітньо-професійної
програми відповідного рівня підготовки
та освітньо-професійних інтересів і
потреб студента.

23. Реалізується навчальний план через навчальні програми

• Навчальна програма — документ, який
визначає місце і значення навчальної
дисципліни в реалізації освітньо-професійної
програми підготовки, її зміст, послідовність і
організаційні форми вивчення навчальної
дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.
• Навчальні
програми
розробляються
за
встановленою Міністерством освіти і науки
України формою і забезпечують цілісне
оволодіння навчальним матеріалом.

24.

Навчальні програми
програма
нормативної
навчальної
дисципліни
робоча
програма
навчальної
дисципліни

25.

Програма
нормативної
навчальної
дисципліни є складовою державного стандарту вищої
освіти, розробляється ВНЗ на основі освітньо-професійної
програми і виконує такі функції:
• визначає роль і значення навчальної дисципліни
в майбутній професії;
• вказує на її загальний зміст;
• розкриває основні категорії, якими необхідно
оволодіти;
• встановлює обсяг знань, умінь і навичок;
• показує очікувані проміжні та кінцеві результати
процесу навчання;
• вказує критерії та рівні оволодіння навчальним
матеріалом.

26.

Робоча
програма
навчальної
дисципліни
є
нормативним документом вищого навчального
закладу:
• містить виклад конкретного змісту навчальної
дисципліни;
• визначає організаційні форми її вивчення та
послідовність подання навчального матеріалу, його
обсяг, форми та засоби поточного і підсумкового
контролів;
• розробляється лектором;
• розглядається на засіданні кафедри (циклової комісії),
у раді (методичної комісії) факультету (навчального
закладу), підписується завідувачем кафедри (головою
циклової комісії), головою ради (методичній комісії) і
затверджується проректором (заступником директора)
вищого навчального закладу з навчальної роботи.

27.

пояснювальна записка, яка містить виклад
мети навчання з певного предмета;
зміст навчального матеріалу, поділений на
модулі та змістові модулі (розділи і теми ) із
зазначенням кількості годин;
обсяг знань, умінь та навичок;
перелік літератури , інформаційних ресурсів
та методичного й технічного забезпечення
(наочності);
критерії оцінювання знань, умінь та
навичок

28.

• Навчальні книги — підручники,
посібники, довідники та ін.
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ:
освітня
розвивальна
виховна
мотиваційна
інформаційна
контрольно-корегувальна

29.

• Навчальний підручник — книга, який містить основи
наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно
до мети навчання, визначеної програмою та вимогами
дидактики.
Підручник включає:
1. Текстовий компонент: тексти
(основний,
додатковий,
пояснювальний).
2. Позатекстові компоненти —
апарат
організації
процесу
засвоєння змісту, запитання і
завдання, інструктивні матеріали
(пам’ятки, зразки розв’язування
завдань, прикладів); таблиці;
вправи; ілюстративний матеріал
(фотографії, малюнки, плани,
карти тощо).

30.

За характером відображення
дійсності тексти:
емпіричні
теоретичні
За основним методом викладу
матеріалу тексти:
репродуктивні,
проблемні,
програмовані,
комплексні.

31.

Навчальний посібник — книга, зміст якої повністю
відповідає навчальній програмі або ж розглядає
окремі теми навчального предмета; може містити
емпіричний матеріал, що слугує закріпленню
основного теоретичного матеріалу.
Матеріал посібника розширює
межі підручника, містить
додаткові, найновіші та
довідкові відомості.
До навчальних посібників
належать: хрестоматії, словники,
збірники задач і вправ,
довідники, комплекти карт,
таблиць тощо.

32.

У навчальному процесі
застосовуються електронні підручники
Типи:
текстовий підручник
гіпертекстовий
довідковий
ігровий

33. Система вищої медичної освіти

34.

Безперервна медична освіта — це навчання, яке
здійснюється особою після того, як вона закінчила
базовий медичний заклад або після спеціалізації.
Безперервна медична освіта сприяє підвищенню
компетентності фахівця.
ФОРМИ
Післядипломна
Додаткова

35. Післядипломна освіта реалізується у таких формах:

адаптаційна освіта — спеціалізація —
інтернатура, клінічна ординатура;
підвищення кваліфікації — підвищення
рівня готовності особи до виконання її
професійних завдань та обов’язків в межах
професійної діяльності або галузі знань.

36.

Види післядипломної освіти
лікарська
резидентура
асистентурастажування
стажування
інтернатура
клінічна
ординатура
тощо

37.

Додаткова освіта передбачає отримання нової або суміжної професії в
спеціальних освітніх центрах або ВНЗ з метою розширення
можливостей спеціаліста і підвищення його конкурентоспроможності.
Додаткова освіта
Підвищення
кваліфікації
Професійна
перепідготовка
стажування
самоосвіта

38.

Вищі медичні навчальні заклади І-ІV р.а. готують фахівців за
такими спеціальностями:
«Лікувальна справа»,
«Педіатрія»,
«Медико-профілактична справа»,
«Стоматологія»,
«Медична психологія»,
«Фармація»,
«Технології парфумерно-косметичних засобів»,
«Сестринська справа»,
«Лабораторна справа» та ін.

39. І рівень медичної освіти

Підготовка молодших спеціалістів
Термін навчання — 2 роки
Кваліфікація «медична сестра»
У медичних коледжах та медичних інститутах
на факультетах підготовки помічників лікаря
(ФПЛ) – підготовка молодших спеціалістів.
Термін навчання після повної середньої
школи – 4 роки, після медичного училища – 2
роки.
• Кваліфікація «помічник лікаря»

40. ІІ рівень вищої медичної освіти

• Підготовка лікаря-бакалавра.
• Проводиться медичними університетами,
медичними інститутами, медичними
академіями і медичними факультетами
університетів за спеціальностями «лікувальна
справа», «стоматологія» на медичному та
стоматологічному факультетах.
• Термін навчання — 5 років.
• Після закінчення навчального закладу
присвоюється кваліфікація лікар-бакалавр.

41. ІІІ рівень вищої медичної освіти

• Підготовка лікаря-спеціаліста проводиться
в інтернатурі від 2 до 4 років залежно від
спеціалізації на кафедрах інститутів
удосконалення лікарів і медичних
інститутів.
• Кваліфікація «лікар-спеціаліст».

42. ІV рівень вищої медичної освіти

• Підготовка лікаря-магістра з певної спеціальності.
• Термін навчання для лікарів-спеціалістів — 1 рік,
для лікарів-бакалаврів — 2-3 роки в залежності від
фаху.
• Система перепідготовки та підвищення кваліфікації
передбачає: систему безперервного самостійного
професійного удосконалення, а також підвищення
кваліфікації в інститутах (на факультетах)
удосконалення лікарів.
• Атестація і переатестація проходить кожні 5
років для підтвердження рівня кваліфікації.

43. Запитання та завдання для самоконтролю

Дайте визначення дидактики вищої школи.
Охарактеризуйте об’єкт і предмет дидактики вищої школи.
Розтлумачте сутність двох понять «навчальний процес», «процес навчання».
Охарактеризуйте компоненти процесу навчання.
Дайте визначення виду діяльності викладача. Охарактеризуйте його структуру.
Що таке учіння? Назвіть основні види діяльності студента.
Назвіть елементи освіти.
Встановіть пріоритетні напрями державної політики України щодо розвитку освіти в Україні.
Визначте принципи Болонського процесу. Обґрунтуйте необхідність його запровадження.
Охарактеризуйте систему освіти в Україні.
На яких принципах побудована система освіти в Україні?
Визначте типи вищих навчальних закладів України.
Охарактеризуйте рівні вищої освіти.
Розкрийте основні напрями розвитку вищої медичної освіти.
Встановіть пріоритетні напрями розвитку медичної освіти в Україні.
Назвіть систему вищої медичної освіти в Україні.
Що таке безперервна освіта в медицині? Яка система навчальних закладів забезпечить
безперервну медичну освіту?
Види післядипломної освіти.
Визначте типи вищих навчальних медичних закладів України.
Охарактеризуйте рівні вищої медичної освіти

44. Список джерел і літератури

1. Болонський процес : Нормативно-правові документи / уклад.: З. І. Тимошенко, І. Г.
Оніщенко, А. М. Грехов, Ю. І. Палеха. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 102 с.
2. Зайченко І. B. Педагогіка / І. В. Зайченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// pidruchniki.ws /17000308/ pedagogika / pedagogika_-_zaychenko_ib.
3. Гладуш В.А. Педагогіка вищої школи : теорія, практика, історія : Навч. посіб. / В.А.
Гладуш, Г.І. Лисенко. – Д., 2014. – 416 с.
4. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/ laws / show/ 2984-14.
5. Максименко С. Д. Педагогіка вищої медичної освіти [текст]: Підручник / С. Д.
Максименко, М. М. Філоненко – К. :«Центр учбової літератури»,2014. – 288 с.
6. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи / В. Л. Ортинський [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http : // pidruchniki.ws/00000000/ pedagogika /
pedagogika_vischoyi_shkoli_-_ortinskiy_vl.
7. Фіцула М. М. Педагогіка / М. М. Фіцула [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://pidruchniki.ws/1613030534943/ pedagogika / pedagogika_-_fitsula_mm.