Медико-соціальна експертиза при захворюваннях травної системи

1. Медико-соціальна експертиза при захворюваннях травної системи

Запорізький державний медичний
університет
Медико-соціальна експертиза
при захворюваннях травної
системи

2. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

КЛІНІКО-ЕКСПЕРТНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Під час експертизи працездатності хворих
на
виразкову
хворобу
шлунка
і
дванадцятипалої кишки слід враховувати
тяжкість клінічного перебігу захворювання,
ускладнення і соціальні чинники. По
тяжкості перебігу виділяють легку, середню
і важку форми виразкової хвороби.

3. Клініко-експертна характеристика.

Легка форма характеризується рідкісними (1 раз в
2 - 3 роки) загостреннями, що виникають
внаслідок значних порушень режиму харчування і
нервово-психічних або фізичних перенапруг.
Больовий і диспепсичний синдроми виражені
незначно. Під час клінічної ремісії хворі скарг не
пред'являють.
У разі виразкової хвороби середньої тяжкості
загострення виникають 2-3 рази на рік і тривають
4-6 тижнів. Загострення супроводжуються
вираженими
больовим
і
диспептичним
синдромами. У хворих спостерігається блювання,
порушення секреторної і моторної функцій
шлунка, порушення харчування. Під час ремісії
клінічні симптоми повністю не зникають.

4. Клініко-експертна характеристика

Важка
форма
виразкової
хвороби
проявляється загостреннями протягом
року 5-6 разів і частіше. Кожне загострення
триває 6 - 8 тижнів. і супроводжується різко
вираженими больовим і диспептичним
синдромами. Часто захворювання набуває
безперервно
рецидивний
характер.
Виявляють різні ускладнення, порушення
харчування.
Консервативні
методи
лікування малоефективні.

5. Методи виявлення морфологічних змін і функціональних порушень

Засновані
на даних клінічної
картини захворювання, результати
фіброгастродуоденоскопії,
рентгеноскопії органів травлення,
які відображають стан моторно
евакуаторної і секреторної функцій
шлунка.

6. Трудовий прогноз, показання і протипоказані умови і види праці

При сучасних методах лікування виразкової
хвороби
прогноз
в
більшості
випадків
сприятливий. При легкій формі захворювання
протипоказана робота, пов'язана зі значною
фізичною напругою, тремтінням тіла, травмами
надчеревної ділянки, контакти з промисловими
отрутами, випаровуванням кислот і лугів, частими
відрядженнями, що перешкоджають дотриманню
режиму харчування.
Ще більших обмежень в роботі потребують хворі
на виразкову хворобу середньої тяжкості, однак
особам розумової праці під час загострення
виразкової хвороби визначають тимчасову
непрацездатність.
Після
закінчення
курсу
лікування працездатність у них відновлюється.

7. Трудовий прогноз, показання і протипоказані умови і види праці

Хворим з важким перебігом виразкової хвороби
праця в звичайних виробничих умовах
протипоказана. Однак в окремих випадках вони
можуть виконувати роботу без певного темпу і
фізичного напруження, поблизу від місця
проживання в денну зміну або вдома. Працівники
розумової
праці
можуть
працювати
по
скороченому робочому часу.
У
разі ускладненої виразкової хвороби
працездатність хворих залежить від характеру
ускладнень. При наявності компенсованого
стенозу воротаря і інших ускладнень, які не
потребують
хірургічного
лікування,
працездатність визначають за тими ж критеріями,
що і при виразковій хворобі без ускладнень.

8. Критерії визначення груп інвалідності

У разі легкої форми виразкової хвороби
хворі зазвичай залишаються працездатними,
а необхідні обмеження трудової діяльності
можуть бути визначені ВКК, за рішенням якої
хворих влаштовують на іншу роботу без
зниження кваліфікації і обсягу виробничої
діяльності.
Хворим на виразкову хворобу середньої
тяжкості, які працюють в несприятливих
умовах, на період перенавчання, а також у
разі переведення на роботу більш низької
кваліфікації іноді встановлюють інвалідність
III групи.

9. Критерії визначення груп інвалідності

При важкій формі перебігу виразкової хвороби
хворі професійну працю зазвичай виконувати не
можуть, їх визнають інвалідами II групи. Однак
робітники
інтелектуальної
сфери
можуть
виконувати свої функції по скороченому робочому
часу або з обмеженням обсягу виконання
професійних завдань. Їм зазвичай визначають
інвалідність III групи.
У разі некомпенсованого стенозу вихідного відділу
шлунка, при хронічних пенетруючих виразках, повторних
кровотечах хворих в основному визнають інвалідами II
групи. Найчастіше такі хворі потребують оперативного
лікування. Після операції працездатність хворих
залежить від її результатів, ступеня морфологічних і
функціональних змін, соціальних факторів.

10. Шляхи реабілітації

Сучасні
методи
комплексного
відновного
лікування
хворих
на
виразкову хворобу значно підвищують
можливості трудової реабілітації.
У разі неефективності консервативної
терапії рекомендують хірургічні методи
лікування (особливо при ускладненнях
виразкової хвороби).

11. ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ

КЛІНІКО-ЕКСПЕРТНА ХАРАКТЕРИСТИКА.
Питання стійкої втрати працездатності хворих
хронічним панкреатитом вирішується в залежності від
клінічної форми захворювання, ступеня порушень
зовнішньої і внутрішньої секреції підшлункової залози, а
також соціальних факторів.
В експертному відношенні виділяють три ступеня
тяжкості хронічного панкреатиту: легкий, середній і
важкий. У разі легкого ступеня захворювання
загострення короткочасні, виникають рідко, приблизно
1 - 2 рази на рік. Біль знімається шляхом застосування
спазмолітичних
засобів.
Тривалість
тимчасової
непрацездатності в період загострення хронічного
панкреатиту становить 1 - 2 тижнів. Захворювання
прогресує повільно, без вираженого больового
синдрому. У фазі ремісії стан хворого задовільний.

12. Клініко-експертна характеристика

При середньому ступені хронічного панкреатиту загострення
виникають 3-5 разів на рік, тривають 3 - 4 тижні,
супроводжуються
підвищенням
температури
тіла,
нейтрофільний лейкоцитоз. Рівень амілази крові і сечі зазвичай
підвищений. Больовий синдром значно виражений, він
знімається тільки за допомогою спазмолітичних засобів разом з
інгібіторами трипсину. Під час ремісії визначається зниження
зовнішньої секреції підшлункової залози, що призводить до
виникнення диспептичного синдрому і схуднення хворого.
Важка ступінь хронічного панкреатиту характеризується
безперервно рецидивуючим перебігом, наявністю проносу,
мегалофекалії, креатореї, стеатореї, амілореї. Відзначається
значне і стійке придушення функції підшлункової залози, сприяє
розвитку диспептичного синдрому і прогресуючого схудненню
хворого. Можливий розвиток ЦД внаслідок зменшення
внутрисекреторної функції підшлункової залози.

13. Методи виявлення морфологічних змін і функціональних порушень

1) аналіз клінічної картини захворювання,
2) загальне клінічне дослідження крові, дослідження
калу на наявність стеато-, креато- і амілореї;
3) визначення рівня білірубіну, амілази і глюкози в
сечі і крові
4) визначення рівня ферментів в підшлунковому соку
5) ультразвукове, тепловізіонне і рентгенологічне
дослідження підшлункової залози; лапароскопія
(при необхідності).
При псевдотуморозний формі часто виникає
жовтяниця.

14. Трудовий прогноз, показання і протипоказані умови і види праці

У
разі
легкого
перебігу
захворювання
працездатність хворих в звичайних виробничих
умовах найчастіше збережена. Їм протипоказана
робота,
пов'язана
з
важким
фізичним
навантаженням, вібрації, напругою м'язів передньої
черевної стінки, порушеннями дієтичного режиму.
При середньому ступені тяжкості працездатність
хворих зазвичай порушується. Фізична праця і
робота зі значним нервово-психічним напруженням
таким хворим протипоказані. Протипоказані також
тривала ходьба, вимушене положення тіла і напруга
м'язів передньої черевної стінки.
Хворим на хронічний панкреатит важкого ступеня
часто доступна тільки надомна праця.

15. Критерії визначення груп інвалідності

У разі легкої форми хворі стають тимчасово
непрацездатними тільки під час загострення
захворювання.
За середнього ступеня тяжкості хронічного
панкреатиту хворих, що виконують важку
фізичну роботу або роботу зі значним нервовопсихічним напруженням, при переводі на іншу
роботу
зі
зниженням
кваліфікації
або
обмеженням обсягу діяльності, визнають
інвалідами III групи.
Важка ступінь хронічного панкреатиту не
дозволяє хворим виконувати будь-яку роботу в
звичайних умовах. Їм призначають II групу
інвалідності.

16. Шляхи реабілітації

Реабілітація
хворих
на
хронічний
панкреатит є ефективною у разі раннього
виявлення
захворювання.
Комплекс
реабілітаційних заходів включає тільки
показані умови праці, дієтичне харчування,
систематичне лікування з використанням
інгібіторів
трипсину
і
ферментних
препаратів, що поліпшують травлення.
Важливе значення в реабілітації має
санаторно-курортне лікування (Карпати,
Квітка Полонини, Миргород, Моршин,
Сонячне Закарпаття, Трускавець, Феодосія і
т.д.).

17. ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ І ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ

Клініко-експертна характеристика
Хронічний гепатит за морфологічними і
клінічними ознаками поділяють на три групи:
активний (агресивний), персистуючий і
холестатичний.
Виділяють
сприятливий
(легкий), середньої тяжкості і тяжкий перебіг
хронічного гепатиту.
Цироз печінки - це комбіноване ураження
паренхіми і строми, що супроводжується
дистрофією і некрозом гепатоцитів, вузловою
регенерацією печінкової тканини, дифузним
розвитком сполучної тканини, перебудовою
паренхіми і судинної системи печінки.

18. Клініко-експертна характеристика

У I стадії (легкий перебіг), що межує з
хронічним гепатитом, хворі відзначають
загальну слабкість, тупий біль у правій
підребровій ділянці. Об'єктивно виявляють
збільшену і щільну печінку, телеангіектазії на
обличчі, кінцівках, тулубі. Під час загострення
з'являється жовтяниця, відзначається помірне
збільшення в сироватці крові фракції γглобулінів, зменшення вмісту β-ліпопротеїдів,
підвищення рівня білірубіну і поява уробіліну в
сечі,
що
свідчить
про
I
ступінь
гепатоцелюлярної недостатності. Наявність
портальної гіпертензії I ступеня проявляється
метеоризмом, диспепсичними розладами,
нестійкістю стільця, збільшенням селезінки.

19. Клініко-експертна характеристика

При II стадії захворювання (протягом
середньої тяжкості) хворі скаржаться на
загальну
слабкість,
підвищену
стомлюваність, зниження працездатності.
Об'єктивно
визначають
жовтяницю,
геморагічний синдром, збільшену і щільну
печінку, портальну гіпертензію I ступеня,
явища
гіперспленізму
(анемія,
тромбоцитопенія, лейкопенія). Значне
порушення
функції
гепатоцитів
проявляється
гіпопротеїнемією
і
гипоальбуминемією,
зниженням
протромбіноутворювальноі
функції
(протромбінового
індексу),
гіпербілірубінемією і уробілінурією.

20. Клініко-експертна характеристика

У III стадії (тяжкий перебіг) цироз печінки
проявляється розгорнутою клінічною картиною:
печінка часто зменшена, щільна, портальна
гіпертензія III ступеня (варикозне розширення вен
стравоходу і шлунка, а також передньої стінки
живота), порушення функцій печінки III ступеня
(виражена інтоксикація, жовтяниця, олігурія,
функціональні проби печінки різко змінені, а
також синдром гіперспленізму).
За наявності IV стадії цирозу печінки (тяжкий
перебіг) спостерігається виражена дистрофія
печінки: постійна жовтяниця, асцит, зниження
маси тіла, щільна печінка, збільшена селезінка,
явища гіперспленізму, різко виражена портальна
гіпертензія,
проявляється
періодичними
стравохідно-шлунковими кровотечами.

21. Методи виявлення морфологічних змін і функціональних порушень

1) аналіз клінічної картини захворювання,
2) загальний клінічний і біохімічне дослідження
крові (на білірубін, трансамінази, білки і їх фракції,
протромбін, ліпідограмма), дослідження сечі на
уробілін; визначення тиску в портальній системі,
фіброезофагогастроскопія, УЗД печінки і селезінки.

22. Трудовий прогноз, показання і протипоказані умови і види праці

Сучасні методи лікування дозволяють в
окремих випадках досягти тривалої
ремісії
і
позитивної
динаміки
працездатності хворих на хронічний
гепатит і цироз печінки.
Трудовий прогноз при цирозі печінки
визначається характером клінічного
перебігу
захворювання,
ступенем
порушення функції печінки і проявами
портальної
гіпертензії,
а
також
характером і умовами праці.

23. Критерії визначення груп інвалідності

Хворих на хронічний гепатит найчастіше
визнають непрацездатними під час
загострення процесу. Однак, в разі
вираженої
клінічної
симптоматики
хронічного активного гепатиту, значного
порушення
функції
печінки,
несприятливих умов праці хворих
вважають обмежено працездатними (ІІІ
група інвалідності), а в деяких випадках
повністю непрацездатними (ІІ група
інвалідності).

24. Критерії визначення груп інвалідності

При І стадії цирозу печінки люди розумової
праці залишаються працездатними, також хворі
можуть виконувати легку і середньої тяжкості
фізичну роботу. Необхідність переведення на
іншу посаду зі зниженням кваліфікації є
причиною для присудження цим людям ІІІ
групи інвалідності.
У ІІ стадії захворювання люди розумової праці
можуть також залишатися працездатними,
однак пацієнти які виконують фізичну працю
можуть виконувати тільки при легкому
фізичному навантаженні, їм найчастіше
встановлюють III групу інвалідності.

25. Критерії визначення груп інвалідності

У разі III стадії цирозу печінки всіх хворих
зазвичай направляють на ЛТЕК, визнають
обмежено працездатними (інвалідами III
групи) або непрацездатними в звичайних
виробничих умовах (інвалідами II групи).
При IV стадії цирозу печінки хворих
визнають інвалідами II групи, а у випадках,
коли вони потребують стороннього
догляду, - інвалідами I групи.

26. Шляхи реабілітації

Диспансерне
спостереження
за
хворими, дієтотерапія, раціональне
працевлаштування, санаторно-курортне
лікування, виключення контакту з
гепатотоксичними речовинами.

27. ЖОВЧОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

КЛІНІКО-ЕКСПЕРТНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Для оцінки працездатності хворих на
жовчнокам'яну хворобу виділяють три форми
захворювання: легку, середньої тяжкості і
тяжку.
Легка форма характеризується повторенням
нападів жовчної коліки 1 - 5 разів на рік, під час
яких короткочасно може підвищуватися
температура тіла, спостерігатися помірний
лейкоцитоз, збільшена ШОЕ. Жовтяниці
зазвичай не спостерігається, напади легко
знімаються за допомогою спазмолітиків,
прийнятих
всередину.
Між
нападами
можливий ниючий біль в правій підреберній
ділянці. Функції печінки не порушені.

28. Клініко-експертна характеристика

Форма середньої тяжкості характеризується
повторенням нападів жовчної коліки 1 раз в 1,5 - 2
міс, супроводжуються підвищенням температури
тіла, блювотою, відчуттям гіркоти у роті,
діспептичними явищами, іноді - механічну
жовтяницю.
При
цьому
спостерігається
лейкоцитоз, диспротеїнемія, збільшення ШОЕ.
Напади знімають за допомогою ін'єкцій
спазмолітиків, однак і в період між нападами
спостерігають постійний ниючий біль у правій
підребровій області, загальне нездужання,
розбитість. Часто приєднуються хронічний
персистуючий гепатит і панкреатит, відбувається
незначне порушення функцій печінки.

29. Клініко-експертна характеристика

Важка форма жовчнокам'яної хвороби
проявляється больовими нападами 1 - 4
рази на місяць, що тривають протягом
доби і більше і знімаються тільки і шляхом
застосування наркотичних засобів. У
період між нападами зберігаються стійкий
больовий синдром, диспепсичні розлади,
субфебрильна температура тіла. У хворих
часто діагностують такі ускладнення, як
хронічний холестатичний гепатит з
порушенням функції печінки, хронічний
панкреатит
з
розладами
функції
підшлункової залози.

30.

Методи виявлення морфологічних
змін і функціональних порушень
1) аналіз клінічної картини захворювання,
2) загальний клінічний і біологічне
дослідження крові (на білірубін і його
фракції, трансамінази, ЛФ)
3)УЗД жовчного міхура і печінки.

31. Трудовий прогноз, показання і протипоказані умови і види праці

Трудовий проноз при жовчнокам'яній
хворобі залежить
від клінічного
перебігу, ступеня порушення функцій
печінки, ускладнень і соціальних
факторів.
При
всіх
формах
захворювання протипоказана робота в
вимушеному
положенні
тіла,
з
гепатотропними отрутами, робота,
супроводжується вібрацією тіла, робота
водіїв транспортних засобів, фізична
праця.

32. Критерії визначення груп інвалідності

У разі легкої форми жовчнокам'яної
хвороби працездатність хворих тривалий
час не втрачається. Деякі обмеження праці
можуть бути надані через ВКК. Хворі з
середньою тяжкістю захворювання при
виконанні протипоказаних видів праці
отримують інвалідність III групи на період
перенавчання непротипоказаним видам
праці. При важкій формі протипоказана
будь-яка робота в умовах виробництва,
хворих визнають інвалідами II групи.

33. Шляхи реабілітації

Диспансерне спостереження за хворими,
дієтотерапія, фітотерапія і санаторнокурортне
лікування,
раціональне
працевлаштування,
вживання
спазмолітиків при коліках. При формах
середньої тяжкості і тяжким хворим
рекомендують
раннє
оперативне
лікування за відсутності протипоказань. У
реабілітації
таких хворих
набуває
значення литотрипсия.

34. ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ

КЛІНІКО-ЕКСПЕРТНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Медико-соціальна
експертиза
при
хронічному
холециститі
визначається
клінічною
формою
захворювання,
ускладненнями, ефективністю лікування,
соціальними факторами. Виділяють три
клінічні форми хронічного холециститу.
Легка форма характеризується помірно
вираженим болем в правій підребровій
області
і
диспепсичними
розладами,
посилюються після фізичного напруження
або порушень в дієті. Загострення виникають
1 - 2 рази на рік і тривають по 1 - 2 тижні.
Функції жовчного міхура порушуються
незначно.

35. Клініко-експертна характеристика

Форма середньої тяжкості проявляється
постійним болем в правій підребровій
ділянці, посилюється під час фізичного і
нервово-психічного напруження. При
цьому підвищується температура тіла.
Загострення повторюються 5 - 6 разів на
рік і тривають по 3 тижні. Значно
порушується функція жовчного міхура.
Нерідко розвивається хронічний гепатит,
панкреатит і інші ускладнення.
Для важкої форми характерні безперервні
рецидиви загострень, наявність таких
ускладнень, як гепатит, панкреатит,
холангіт та ін.

36.

Методи виявлення морфологічних
змін і функціональних порушень
1) аналіз клінічної картини захворювання,
2) загальне клінічне дослідження крові,
дослідження дуоденального вмісту;
3) холецистографія і УЗД жовчного міхура.

37. Трудовий прогноз, показання і протипоказані умови і види праці

Хворі з легкою формою хронічного
холециститу працездатні при більшості
професій, їм протипоказана робота в
вимушеному положенні, пов'язана з
постійною напругою м'язів черевної
стінки. У разі середньої тяжкості
захворювання доступна легка фізична
робота і розумова праця з помірним
нервово-психічним напруженням.

38. Критерії визначення груп інвалідності

При легкій формі хронічного холециститу деякі
обмеження за умовами праці хворих можуть
реалізуватися через ВКК. У разі необхідності
переведення на іншу роботу зі зниженням
кваліфікації, хворому з захворюванням середньої
тяжкості встановлюють III групу інвалідності.
Працездатність хворих з важкою формою
захворювання в звичайних виробничих умовах
втрачається, їх визнають інвалідами II групи.
Особи кваліфікованої розумової праці (лікарі,
юристи, викладачі, інженери) можуть виконувати
свою роботу в якості консультантів в спеціально
створених умовах.

39. Шляхи реабілітації

Диспансерне спостереження за хворими на
хронічний холецистит, дієто- і фітотерапія,
санаторно-курортне лікування сприяють
реабілітації. При формах середньої тяжкості
і тяжкої оперативне лікування часто сприяє
одужанню.
Працездатність хворих на хронічний
холецистит,
які
перенесли
холецистектомію, зазвичай відновлюється, і
вони повертаються до своєї професії, крім
осіб, що виконують важку фізичну роботу.