Гігієнічна оцінка умов та характеру праці

1.

2.

Виробнича діяльність є невід'ємною
частиною життя дорослої
працездатної людини. При цьому
виробничий процес і чинники
виробничого середовища чинять на
організм людини багатосторонню
дію. Науковим напрямом
профілактичної медицини в області
гігієнічних аспектів трудової
діяльності людини займається гігієна
праці або(останніми роками) медицина праці.
Соколовська І.А.

3. Гігієнічна оцінка умов та характеру праці

Ступінь впливу на функціональний
стан і здоров'я працівників
визначають такі показники:
1)наявність і виразність шкідливих
чинників виробничого середовища.
2)важкість та напруження трудового
процесу.
3)відхилення від гігієнічних
нормативів.
Соколовська І.А.

4. Гігієнічна класифікація умов та характеру праці потрібна для:

- гігієнічної оцінки умов та характеру праці на
робочих місцях;
- атестації робочих місць;
- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих
об'єктів;
- санітарно-гігієнічної паспортизації стану
виробничих підприємств;
Соколовська І.А.

5.

- становлення пріоритетності проведень
оздоровчих заходів;
- розроблення рекомендацій для
профвідбору, профпридатності;
- створення банку даних про умови праці
на рівні підприємства, району, міста,
регіону, країни.
Соколовська І.А.

6.

Фізіологічна класифікація трудової діяльності,
відповідно до якої розрізняються :
форми праці, що вимагають значної
м'язової активності;
механізовані форми праці;
форми праці, пов'язані з
напівавтоматичним
і автоматичним виробництвом;
форми праці, пов'язані з
дистанційним управлінням;
Соколовська І.А.

7.

форми інтелектуальної праці;
форми праці, що вимагають значної
м'язової активності.
Нині цей вид трудових операцій має місце за відсутності
механізованих засобів для роботи.
Ці роботи характеризуються, в першу чергу,
підвищеними енергетичними витратами
від 17-25 МДж(4000-6000 ккал) на добу і вище.
Соколовська І.А.

8.

Фізична праця, розвиваючи
м'язову систему і стимулюючи
обмінні процеси, в той же час
має ряд негативних наслідків.
Передусім це соціальна
неефективність фізичної праці,
пов'язана з низькою його
продуктивністю, необхідністю
високої напруги фізичних сил і
потребою в тривалому(до 50%
робочого часу відпочинку).
Соколовська І.А.

9.

Групові
форми
праці
конвеєр
Особливості цих форм праці визначаються:
дробленням процесу на операції
заданим ритмом
строгою послідовністю виконання операцій
автоматичним поданням деталей до
кожного робочого місця за допомогою
стрічки конвеєра, що рухається.
Соколовська І.А.

10.

Конвеєрна форма праці
вимагає синхронізованої
роботи її учасників
відповідно до заданого
темпу і ритму. При цьому
чим менше інтервал часу, що
витрачається працівником
на операцію, тим
монотонніша робота і
простіше її зміст.
Соколовська І.А.

11.

Монотонія - одна з провідних
негативних особливостей
конвеєрної праці, що призводить до
передчасної втоми і швидкого
нервового виснаження. У основі
цього специфічного явища лежить
переважання процесу гальмування в
кірковій діяльності, що розвивається
при дії одноманітних повторних
подразників. При цьому знижується
збудливість аналізаторів,
розсіюється увага, знижується
швидкість реакцій і швидко настає
стомлення.
Соколовська І.А.

12.

Механізовані форми праці
При цих формах праці
енергетичні витрати робітників
знаходяться в межах 12,5-17
МДж(3000-4000 ккал) на добу.
Особливістю механізованих
форм праці є зміни характеру
м'язових навантажень і
ускладнення програми дій.
Професії механізованої праці
нерідко вимагають спеціальних
знань і рухових навичок.
Соколовська І.А.

13.

В умовах механізованого виробництва
спостерігається зменшення об'єму м'язової
діяльності, до роботи залучаються дрібні
м'язи дистальних відділів кінцівок, які
повинні забезпечити велику швидкість і
точність рухів, необхідну для управління
механізмами.
Одноманітність
простих і переважно
локальних дій,
одноманітність і малий
об'єм сприйманої в
праці інформації
призводить до
монотонності праці.
Соколовська І.А.

14.

Форми інтелектуальної (розумової)
праці
Ця праця представлена як професіями,
що відносяться до сфери матеріального
виробництва (конструктори, інженери,
техніка, диспетчери, оператори та ін.)
так і поза ним (лікарі, учителі,
письменники, артисти, художники та
ін.).
Соколовська І.А.

15.

Інтелектуальна праця
характеризується необхідністю
переробки великого об'єму
різнорідної інформації з мобілізацією
пам'яті, уваги, частотою стресових
ситуацій. В той же час м'язові
навантаження, як правило, незначні,
добові енерговитрати складають 1011,7 МДж(2400-2000 ккал на добу).
Для цього виду праці характерна
гіпокінезія, тобто значне зниження
рухової активності людини, що
призводить до погіршення
реактивності організму і підвищення
емоційної напруги.
Соколовська І.А.

16.

Гіпокінезія є
несприятливим
виробничим чинником,
однією з умов формування
серцево-судинної патології
у осіб розумової праці.
Соколовська І.А.

17.

Форми розумової праці
підрозділяються на:
операторську
працю
викладачів,
учнів і
студентів
Соколовська І.А.
працю
медичних
працівників
управлінську
творчу

18.

Вказані види праці
відрізняються по
організації
трудового
процесу
Соколовська І.А.
рівномірності
навантаження
мірі
емоційної
напруги

19.

Операторська
праця.
В
умовах
сучасного механізованого виробництва
основними стають функції контролю за
роботою машин, поширення набуває
операторська діяльність.
Робота оператора відрізняється великою
відповідальністю і високою нервовоемоційною напругою. Так, наприклад,
праця телефоністок характеризується
переробкою великого об'єму інформації
за короткий час і підвищеною нервовоемоційною напруженістю.
Соколовська І.А.

20.

Управлінська праця - праця
керівників установ,
підприємств
характеризується надмірним
зростанням об'єму
інформації, зростанням
дефіциту часу для її
переробки, підвищеною
особистою відповідальністю
за ухвалення рішень,
періодичним виникненням
конфліктних ситуацій.
Соколовська І.А.

21.

Творча
праця
(науковці,
письменники,
композитори,
артисти,
художники,
архітектори, конструктори) - найбільш
складна форма трудової діяльності, що
вимагає значного об'єму пам'яті, напруження
уваги, що підвищує міру нервово-емоційної
напруги.
Праця викладачів і медичних працівників
відрізняється постійними контактами з
людьми, підвищеною відповідальністю, часто
дефіцитом часу і інформації для ухвалення
правильного рішення, що обумовлює високу
міру нервово-емоційної напруги.
Соколовська І.А.

22.

Праця учнів і студентів характеризується
напругою основних психічних функцій, таких як
пам'ять, увага, сприйняття; наявністю стресових
ситуацій (іспити, заліки).
Первинні функціональні зміни в організмі
людини
при
розумовій
праці
настають
передусім в динаміці змін вищої нервової
діяльності.
Локальні
процеси
активації
розвиваються
у
багатьох
зонах
мозку,
захоплюючи ліву і праву півкулю. Найважливішу
роль в здійсненні психічних функцій грають
лобові відділи мозку.
Основним завданням медицини праці в області
організації трудового процесу є попередження
розвитку стомлення і перевтоми.
Соколовська І.А.

23. Основні поняття:

Умови праці – сукупність чинників виробничого
середовища та трудового процесу, які впливають
на здоров'я та працездатність людини в процесі її
професійної діяльності.
Шкідливий виробничий фактор – чинник
трудового процесу та виробничого середовища,
вплив якого на організм людини в разі
недотримання гігієнічних нормативів може стати
причиною зниження працездатності та
погіршення здоров'я аж до розвитку професійної
хвороби.
Соколовська І.А.

24. Основні поняття (продовження):

Небезпечний виробничий чинник - чинник
трудового процесу та виробничого
середовища, вплив якого на організм людини в
певних умовах може призвести до травми або
до іншого раптового погіршення здоров'я.
Важкість (тяжкість) праці – характеристика
трудової діяльності людини, яка визначає ступінь
залучення до роботи м'язів і відображає
фізіологічні витрати внаслідок фізичного
навантаження.
Соколовська І.А.

25. Основні поняття (продовження):

Напруженість праці –
характеристика трудового процесу,
що відображає переважне
навантаження на ЦНС.
Безпечні умови праці – умови, за яких
вплив шкідливих небезпечних
виробничих чинників на працівників
виключений або їхні рівні не
перевищують гігієнічних нормативів.
Соколовська І.А.

26. Класи умов праці за ступенем шкідливості:

1-й клас – оптимальні умови праці - такі умови,
за яких зберігається не лише здоров'я працівників,
а й створюються передумови для підтримування
високого рівня працездатності.
2-й клас – допустимі умови праці,
характеризуються такими рівнями чинників
виробничого середовища і трудового процесу,
які не перевищують встановлених гігієнічних
нормативів для робочих місць.
Соколовська І.А.

27. Класи умов праці за ступенем шкідливості (продовження) :

3-й клас – шкідливі умови праці. Характеризують
наявність шкідливих виробничих чинників, що
перевищують гігієнічні нормативи і здатні несприятливо
впливати на організм працівників та/або їхнього
потомства.
4-й клас – небезпечні (екстремальні) умови праці, що
характеризуються такими рівнями чинників виробничого
середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її
частини) створює високий ризик виникнення тяжких
форм гострих професійних уражень, отруєння, каліцтва,
загрозу для життя.
Соколовська І.А.

28. ПРОФЕСІЙНІ ШКІДЛИВІ ЧИННИКИ: Неправильна організація трудового процесу

1.
Вимушене положення тіла.
стояче - у робітників за верстатом,
провізорів за столом ;
сидяче - у кравців, шевців;
положення, пов'язане з тривалим ходінням,
офіціанти,міліціонери;
• з підняттям і перенесенням тяжкості вантажники, поштарі, розсильні.
Соколовська І.А.

29.

В результаті тривалого вимушеного
положення(особливо у поєднанні з
м'язовим навантаженням) може
виникнути деформація стопи плоскостопість, коли внаслідок
перенапруження зв'язково-м'язового
апарату знижується, або зникає
зведення стопи.
У виражених випадках
плоскостопість викликає
швидку стомлюваність,
болі в стопі, судоми
литкових м'язів і так далі.
Соколовська І.А.

30.

2. Зміна осанки.
Найчастіше проявляється у
вигляді кіфозів або
сколіозів. Викривлення
хребта тим вірогідніша,
чим менший вік, в якому
виникла необхідність
вимушеного положення
тіла.
Сприяючими чинниками є
рахіт і загальна м'язова
слабкість.
Соколовська І.А.

31.

Велике значення в
профпатології у осіб
стоячих професій має
варикозне розширення
вен на ногах, що
відбувається внаслідок
недостатнього відтоку
крові з венозної мережі
нижніх кінцівок,
недостатності венозних
клапанів, порушення
живлення стінок.
Соколовська І.А.

32.

3. Напруга окремих органів і систем.
Наприклад, запалення сухожильних піхв зі
скупченням запальної рідини і відкладенням
фібрину уздовж сухожилля - тендовагініт, який
зустрічається у ряді професій, пов'язаних зі
значною тонічною напругою м'язів передпліччя і
рухами пальців і кисті(теслярі, ковалі,
формувальники цеглини, панчішники, скрипалі та
ін.), що часто повторюються.
Основні ознаки
захворювання : біль,
хрускіт в рухах,
припухлість уздовж
Соколовська
І.А.
уражених
сухожиль.

33.

Координаторні неврози, з
яких найчастішим є невроз тих,
що пишуть або "писальний
спазм"(у канцелярських
службовців, стенографісток і так
далі). Спочатку скаржаться на
стомлюваність і незручність рук
при письмі, надалі виникає
напруга м'язів, іноді тремтіння і
болі, мимовільне згинання і
розгинання пальців під час
письма.
Соколовська І.А.

34.

Люмбаго - біль в поперековій і
попереково-крижовій області зустрічається у представників
професій, робота яких
характеризується сильною фізичною
напругою, особливо при тривалому
вимушеному положенні тіла,
найчастіше з нахилом вперед. Це
захворювання буває у ковалів,
молотобійців, вантажників, теслярів,
забійників та ін. Виникненню
захворювання(окрім фізичної
напруги) сприяють і несприятливі
мікрокліматичні чинники: низька
температура, різке її коливання,
підвищена вологість і так далі.
.
Соколовська І.А.

35.

Тривала робота з
напругою акомодації,
посилена конвергенція
можуть сприяти
розвитку у робітників
короткозорості.
Остання зустрічається у
збирачів дрібних
деталей, годинникарів.
Соколовська І.А.

36.

Нагрівальний мікроклімат – поєднання
параметрів мікроклімату , за якого
порушується теплообмін людини з
навколишнім
середовищем,
що
виявляється нагромадженням тепла в
організмі та збільшенням втрати тепла
шляхом випаровування поту в загальній
структурі теплового балансу.
Соколовська І.А.

37.

Охолоджувальний мікроклімат
–
поєднання
параметрів
мікроклімату, за якого зміна
тепловіддачі
організму
в
навколишнє
середовище
призводить до загального чи
локального дефіциту тепла в
організмі за рахунок зниження
температури
“ядра”
та
“оболонки” тіла.
Соколовська І.А.

38. Загальна оцінка умов праці:

• Загальну оцінку умов праці за ступенем шкідливості
та небезпечності встановлюють за найвищим класом
та ступенем шкідливості. На підставі результатів
вимірювання оцінюють умови праці для окремих
чинників. Результати заносять до таблиці.
Класифікація призначена для гігієнічної оцінки умов
і характеру праці на робочих місцях, встановлення
пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів,
призначена для обґрунтування надання пільг і
компенсацій за роботу в шкідливих умовах: відпустки,
скорочений робочий день, підвищені тарифні ставки,
доплати за інтенсивність праці.
Соколовська І.А.

39. Загальна оцінка умов праці. Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

Важкість фізичної праці оцінюють на підставі обліку
всіх показників мікроклімату : температура повітря,
швидкість руху повітря, відносна вологість повітря,
теплове випромінювання. При цьому слід спочатку
визначити клас за кожним із виміряних показників, а
кінцеву оцінку важкості праці встановлюють за
найчутливішим показником, що дістав найвищий клас.
За наявності трьох та більше показників, що належать
до 2-го (припустимого) класу, важкість праці оцінюють
на один ступінь вище.
Соколовська І.А.

40.

В хіміко-фармацевтичній промисловості
виділяють декілька груп підприємств, з
яких ведучими є:
заводи по виготовленню
синтетичних лікарських
препаратів
заводи по виробництву
антибіотиків
підприємства по
виробництву препаратів і
готових лікарських форм
Соколовська І.А.

41.

У основу промислового виробництва
синтетичних лікарських засобів
покладено широке вживання
органічного синтезу, що зближує дані
підприємства з промисловістю основної
хімії
Соколовська І.А.

42.

Всі види технологічних операцій при
здобутті лікарських препаратів діляться
на:
підготовчі
власне процеси здобуття
лікарського препарату
завершальні операції
додаткові операції
Соколовська І.А.

43.

Підготовчі операції
зберігання
переміщення твердих, рідких і
газоподібних матеріалів
перетворення: подрібнення і дроблення
твердої сировини
розділення твердих речовин
видалення з твердих речовин рідин і
газів
Соколовська І.А.

44.

Професійними шкідливостями при
дробленні, помелі і розділенні вихідних
продуктів лікарських засобів є:
пил
шум
загальна вібрація
Соколовська І.А.
Пил виділяється в місці
вступу лікарської
сировини або готового
продукту в дробарки і на
млини, і в місці виходу
подрібненої речовини

45.

Для боротьби з виділенням
пилу необхідна правильна
організація технологічного
процесу і устаткування:
укриття місць виділення пилу
системами аспірації.
Оскільки шум і вібрація на
дробильно-розмельних
установках можуть
перевищувати допустимі
величини, дане устаткування
потрібно розміщувати в
окремих виробничих
приміщеннях, а фундаменти
під ними не мають бути
пов'язані з конструкціями
Соколовська І.А.
будівлі.

46.

Управління процесами
подрібнення і дроблення
доцільно здійснювати
дистанційно. При
транспортуванні робітники
можуть контактувати з
парами, газами, рідкими і
сипкими речовинами.
Транспортування за
допомогою стрічкових
транспортерів, шнеків
пов'язана із значним
виділенням пилу. Найбільш
досконалою в гігієнічному
відношенні є подача сухих
вихідних продуктів за
допомогою
пневмотранспорту.
Соколовська І.А.

47.

У
основі
власне
процесів
здобуття лікарських субстанцій
лежать
обмінні,
термічні,
електрохімічні,
біологічні
процеси, електроліз. У цій стадії
технологічного
процесу
знаходять широке вживання
реакції сульфатування, нітрації і
галогенування, амінування і
оксидування,
відновлення
і
окислення.
Значна
частина
напівпродуктів
і
готових
лікарських засобів піддається
сушці. Цей процес необхідний
при
здобутті
галенових,
синтетичних
препаратів,
антибіотиків, вітамінів.
Соколовська І.А.

48.

Волога віддаляється механічним
(фільтруванню, пресуванню,
центрифугуванню, фізикохімічним поглинання
гігроскопічними матеріалами) і
тепловим ( випаровування і
конденсація) способами. У
виробництві лікарських
препаратів широке вживання
знайшли камерні, барабанні,
розпилювальні, шахтні і інші
сушарки. Робітники при їх
обслуговуванні піддаються дії
підвищеної температури повітря,
токсичних речовин.
Соколовська І.А.

49.

Широке
вживання
у
виробництві
лікарських
препаратів
отримали
процеси випаровування і кристалізації.
Перші застосовуються для здобуття
більш концентрованих розчинів з менш
концентрованих (синтетичні і галенові
препарати, антибіотики, вітаміни). Для
цієї
мети
використовуються
багатокорпусні
випарні
апарати.
Несприятливими
в
гігієнічному
відношенні операціями при роботі з
ними є подача розчинів і вивантаження
готового
продукту,
оскільки
вони
супроводжуються виділенням шкідливих
з'єднань в повітрі робочої зони.
Соколовська І.А.

50.

На завершальному етапі лікарські
препарати піддаються сушці,
подрібненню, таблетуванню,
розфасовці та упаковці. Упаковка
лікарських форм виробляється в
пластмасову, бумажну і скляну
тару. Більшість операцій на
даному етапі механізовано. В той
же час ручні операції складають
ще більшу частину. Робота при
напівмеханізованому, ручному
способах розфасовки і упаковки
пігулок, ампул, драже, а також
заклеюванні коробок пов'язані з
фізичним перенапруженням,
вимушеним положенням тіла.
Соколовська І.А.

51.

Процеси
кристалізації
застосовуються при очищенні
лікарських
речовин
від
домішок або виділенні з
рідини. Ці процеси проводять
в кристалізаторах відкритого
та закритого типу. Основним
недоліком
даного
устаткування є недостатня
герметизація і механізація
процесів
завантаження
і
вивантаження
лікарських
речовин. Більш сприятливі
санітарні умови на робочих
місцях
створюються
при
обслуговуванні
вакуумокристалізаторів.
Соколовська І.А.

52. Шкідливі та небезпечні фактори умов праці та виробничого середовища парфумерно-косметичній галузі

Шкідливий виробничий фактор - це виробничий
фактор, дія якого на працюючого приводить до
захворювання або зниження працездатності.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
поділяються на 4 класи:
- фізичні;
- хімічні;
- біологічні;
- психофізіологічні.
Соколовська І.А.

53. Шкідливі та небезпечні фактори умов праці та виробничого середовища

До фізичних факторів належать:
рухомі машини та механізми;
невідповідність нормам мікроклімату в
робочій зоні;
підвищений рівень шуму, вібрацій,
ультразвуку, електромагнітних та
іонізуючих випромінювань;
недостатня освітленість робочої зони
тощо.
Соколовська І.А.

54. Шкідливі та небезпечні фактори умов праці та виробничого середовища

До хімічних факторів відносять:
загальнотоксичні;
подразнюючі;
канцерогенні (що викликають пухлини);
сенсибілізуючі (що викликають алергічні
захворювання);
мутагенні (що впливають на статеві
клітини організму).
Соколовська І.А.

55.

В цю групу входять шкідливі
пари бензолу і толуолу,
окисел вуглецю, сірчаний газ,
окисел азоту, хлор, а також
аерозолі плюмбуму (свинцю),
сполуки хрому, токсичний
пил при різанні бронзи та
латуні тощо. Окрім того до
них відносяться агресивні
рідини, які можуть викликати
гострі
та
хронічні
захворювання шкіри: кислоти,
луги,
лаки,
розчинники,
епоксидні смоли тощо.
Соколовська І.А.

56. Хімічні фактори розділяють: 1) По характеру дії на організм людини: токсичні подразнюючі сенсибілізуючі канцерогенні мутагенні 2) По шляху

Хімічні фактори розділяють:
1) По характеру дії на організм людини:
токсичні
подразнюючі
сенсибілізуючі
канцерогенні
мутагенні
2) По шляху проникнення в організм
людини через:
органи дихання
шлунково-кишковий тракт
шкіряний покров та слизисту оболонку
Соколовська І.А.

57. До біологічних факторів відносять

Бактерії
віруси гриби
Рослини
спірохе
ти
Тварини
Патогенні
мікроорганізми
Макроорганізми
Соколовська І.А.

58. До психофізіологічних факторів відносять:

1) Фізичні перевантаження:
статичні
динамічні
2) Нервово-психічні перевантаження:
розумова перенапруга
монотонність праці
емоційні перевантаження
Найбільш небезпечними виробничими
факторами є шкідливі речовини.
Соколовська І.А.

59. – промислові отрути, що використовуються у виробництві: наприклад, органічні розчинники (діхлоретан), паливо (пропан, Бутан), фарбники (аніл

Хімічні речовини залежно від їх
практичного використовування
класифікуються на:
– промислові отрути, що використовуються
у виробництві: наприклад, органічні
розчинники (діхлоретан), паливо (пропан,
Бутан), фарбники (анілін);
– отрутохімікати, що використовуються в
сільському господарстві: пестициди
(гексахлоран), інсектициди (карбофос) та ін.;
Соколовська І.А.

60.

– лікарські засоби;
– побутові хімікати, що використовуються
у вигляді харчових добавок (оцтова
кислота), засоби санітарії, особистої гігієни,
косметики і т. д.;
– біологічні рослинні і тваринні отрути,
які містяться в рослинах і грибах (аконіт,
цикута), у тварин і комах (змій, бджіл,
скорпіонів);
– отруйливі речовини: зарин, іприт,
фосген і ін.
Соколовська І.А.

61. В організм промислові хімічні речовини можуть проникати через органи дихання, шлунково-кишковий тракт і непошкоджену шкіру. Проте основни

В організм промислові хімічні речовини можуть
проникати через органи дихання, шлунковокишковий тракт і непошкоджену шкіру. Проте
основними шляхом надходження є легені. Крім
гострих і хронічних професійних інтоксикацій
промислові отрути можуть бути причиною
пониження стійкості організму і підвищеної
загальної
захворюваності.
Соколовська І.А.

62.

Токсична дія шкідливих речовин
характеризується показниками токсикометрії,
відповідно до яких речовини класифікують на:
надзвичайно
токсичні
високотоксичні
помірно
токсичні
малотоксичні
Ефект токсичної дії різних речовин залежить
від кількості, що потрапила в організм
речовини, його фізичних властивостей,
тривалості надходження, і т.д.
Соколовська І.А.

63. Більшість випадків професійних захворювань і отруєнь пов'язана з надходженням токсичних газів, пари і аерозолів в організм людини головни

Більшість випадків професійних захворювань і отруєнь
пов'язана з надходженням токсичних газів, пари і аерозолів в
організм людини головним чином через органи дихання. Цей
шлях найбільш небезпечний, оскільки шкідливі речовини
поступають через розгалужену систему легеневих альвеол
безпосередньо в кров і розносяться по всьому організму.
Розвиток загальнотоксичної дії аерозолів в значній мірі
пов'язаний з розміром частинок пилу, оскільки пил з
частинками до 5 мкм проникає в глибокі дихальні шляхи, в
альвеоли, частково або повністю розчиняється в лімфі і,
поступаючи в кров, викликає картину інтоксикації. Цей пил
важко уловлювати; він поволі осідає, витає в повітрі робочої
зони.
Соколовська І.А.

64.

Несприятливі умови виробничого
середовища
1. Підвищена і знижена температура повітря.
Виробничі приміщення ділять на:
холодні
такі, що
мають
нормальну
температуру
Соколовська І.А.
гарячі

65.

До цехів з незначним тепловиділенням
відносять такі, в яких тепловиділення від
устаткування, матеріалів, людей і
інгаляції не перевищують 20 ккал на 1 м
приміщення на годину.
Якщо тепловиділення перевищує
вказану величину, то цехи відносять до
гарячих.
Соколовська І.А.

66.

Особливо великі тепловиділення
зустрічаються
в
металургії
(доменні, мартенівські і прокатні
цехи),
машинобудуванні
(ковальські,
термічні
цехи),
текстильній
промисловості
(фарбувальні і сушильні цехи),
швацькій
промисловості
(праскові),
на
хлібозаводах,
скляному виробництві і т.д. Для
гарячих цехів особливо важливе
значення має віддача тепла
випромінюванням.
Соколовська І.А.

67.

Особливо великі тепловиділення зустрічаються в
металургії (доменні, мартенівські і прокатні цехи),
машинобудуванні (ковальські, термічні цехи),
текстильній
промисловості
(фарбувальні
і
сушильні
цехи),
швацькій
промисловості
(праскові), на хлібозаводах, скляному виробництві
і т.д. Для гарячих цехів особливо важливе значення
має віддача тепла випромінюванням. Температура
нагрітих, розжарених і розплавлених тіл, з якими
доводиться зустрічатися в гарячих цехах, досягає
сотень і навіть тисяч градусів (температура
плавлення сталі 1800°). Тепло, отримуване від
перерахованих джерел за рахунок інфрачервоної
реакції, може бути настільки значним, що
температура повітря робочих приміщень може
досягати 30-40° і навіть більше.
Соколовська І.А.

68.

У ряді виробництв робота
проводиться при зниженій
температурі
повітря.
На
пивоварних
заводах
в
підвальних відділеннях при
температурі
+4-7°,
у
холодильниках — від 0 до -20°.
Багато робіт виробляються в
неопалювальних приміщеннях
(склади, елеватори) або на
відкритому
повітрі
(будівельники,
лісозаготівлі,
сплав лісу, кар'єри, відкриті
розробки вугілля і руди і т.д.).
Соколовська І.А.

69. 2. Підвищена або знижена вологість

Зустрічається в пральнях, фарбувальних цехах
текстильних фабрик, на хімічних підприємствах і
т.д. Особливо несприятливі умови створюються,
якщо рідини, що випаровуються, нагріваються і
киплять.
У цих випадках абсолютна вологість повітря
приміщення
може
досягати
максимальної
вологості
при
1°
поверхні
шкіри,
тобто
фізіологічний дефіцит насичення дорівнюватиме
нулю і випар поту стане неможливим. Проте це ні
в якому разі не затримує процес виділення поту
(не ефективного) і обезводнення організму, що
викликається ним. Так, в повітрі, насиченому
вологою, при 1=35° виділення поту може досягати
3,5 л/година.
Соколовська І.А.

70.   3. Підвищений або знижений атмосферний тиск

3. Підвищений або знижений атмосферний
тиск
Пов'язано з роботою водолазів, кесонними
роботами, роботою в авіації і гірськими роботами.
4. Надмірний шум і вібрація
Шум є одним з найбільш поширених чинників
зовнішнього середовища. Деякі технологічні
процеси (наприклад, випробування автомоторів,
робота на ткацьких верстатах, клепка, вирубка і
обрубування літія, очищення літія в барабанах,
штампування і т.д.) супроводжуються різким
шумом, що надає несприятливу дію не лише на
орган слуху, але і на нервову систему робітника.
Соколовська І.А.

71.

Струс (або вібрація) представляє
коливання пружних тіл з частотою
менше 16 Гц/с (інфразвуки) і понад
20 тис. Гц/с (ультразвуки).
Вібрація
і
коливальні
рухи
відчуваються при частоті більше 16
Гц. В цьому випадку коливання
сприймаються і як звук низької
частоти, і як вібрація. Дія вібрації
спостерігається
в
основному
унаслідок широкого вживання
пневматичного
інструменту:
відбійних молотків і перфораторів,
пневматичних
зубил,
віброущільнювачів і т.д.
Соколовська І.А.

72.

5. Промислове запилення повітря
В умовах виробництва виділення пилу у переважній
більшості випадків пов'язано з процесами
механічного подрібнення: буріння, дроблення,
помелу, стирання. Пил може бути:
а)органічно рослиннодеревинним (бавовняним,
льняним, мучним і тому
подібне), а також тваринним
(шерстяний, волосяний,
кістяний і тому подібне).
Соколовська І.А.
б)неорганічним:
металевий пил (мідний,
залізний і тому подібне), а
також мінеральний
(наждачний, піщаний,
кварцовий, азбестовий,
цементний, вапняний і
тому подібне).

73.

Часто зустрічається змішаний
пил (наприклад, мінеральний і
вугільний при добуванні
кам'яного вугілля і тому подібне).
Найбільш поширеним
професійним захворюванням, що
розвивається при тривалому
вдиханні різного пилу, є
пневмоконіоз, який
характеризується розростанням
сполучної тканини в дихальних
шляхах, але головним чином — в
легенях. Найбільш небезпечний
силікоз.
Соколовська І.А.

74.     ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ ШКІДЛИВОЇ ДІЇ ВИРОБНИЧИХ ЧИННИКІВ

ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ
ШКІДЛИВОЇ ДІЇ ВИРОБНИЧИХ
ЧИННИКІВ
Заходи
щодо
профілактики
професійних
захворювань
є
індивідуальними відносно кожної
окремої шкідливості і кожного
окремого виробничого процесу.
Загальними
є
лише
деякі
найважливіші принципи, на яких
базуються профілактичні заходи
відносно окремих шкідливостей і
окремих виробництв.
Соколовська І.А.

75. До загальних принципів профілактики відносяться:

1.
Гігієнічне
нормування
професійних
шкідливостей
(наприклад:
встановлення
гранично допустимих концентрацій токсичних і
нетоксичних
речовин
в повітрі
робочих
приміщень, допустимих рівнів іонізуючих
випромінювань, рівнів шуму і вібрації і так далі).
Ці регламентуючі показники є основою
профілактичної роботи і оцінки ефективності
проведення оздоровчих заходів. Систематичний
контроль за станом виробничого середовища
здійснюється лабораторіями СЕС, заводськими
лабораторіями.
Соколовська І.А.

76.

2.
Зміна технології виробництва
(використання замість порошкоподібних
продуктів брикетів, гранул, паст; заміна
сухих процесів вологими;
пневмоклепальних молотків точковою
зваркою і так далі).
3.
Механізація і автоматизація виробничих
процесів.
Соколовська І.А.

77.

4.
Герметизація апаратури, в якій
відбувається обробка токсичних або
таких, що порошать матеріалів.
5.
Ефективна місцева і загальнообмінна
вентиляція.
6.
Використання індивідуальних засобів
захисту.
Соколовська І.А.

78.

Біологічні
методи
профілактики:
загальнооздоровчі і спеціальні.
7.
До першої групи відносяться: раціональна
організація праці і відпочинку, масові заняття
фізкультурою
і
спортом,
раціональне
харчування та ін.
Друга група заходів проводиться залежно від
етіологічного і патогенетичного принципу, на
підставі знання несприятливої дії на організм
різних чинників виробничого середовища —
пилових, хімічних і фізичних.
Соколовська І.А.

79.

Відоме позитивне значення
дихальної гімнастики, інгаляцій
аерозолями, а також раціонального
харчування з включенням
відповідних вітамінів в профілактиці
пневмосклерозів, бронхітів пилової і
токсико-хімічної етіології, значення
масажу, камерних ванн і
цілеспрямованих гімнастичних вправ
для профілактики вібраційної
хвороби і так далі.
Соколовська І.А.

80.

8. Попередні і періодичні медичні огляди осіб,
що працюють в умовах професійних
шкідливостей, здатних викликати професійні
захворювання.
9. Санітарно-освітня робота. Перераховані
напрями профілактичної роботи здійснюються
різними службами промислового
підприємства, у тому числі і медичною
службою, і контролюються вищестоячими
організаціями — санітарно-епідеміологічною
службою, профспілковими органами,
відповідними комісіями органів влади на
місцях і федерального рівня і ін.
Соколовська І.А.

81. Профілактика професійних захворювань

Важливими заходами профілактики
виникнення усіх професійних хвороб є ретельний
інструктаж з техніки безпеки, первинний медичний
добір працівників сфери виробництва в шкідливих
умовах та їх періодичний профілактичний медогляд.
Особливе значення має паспортизація робочих
місць. Усі ці заходи регулюються спеціальними
інструкціями Державного комітету з праці України.
Соколовська І.А.

82. Дякую за увагу!!!

Соколовська І.А.