Симон Петлюра

1.

Відокремлений структурний підрозділ
"Харківський фаховий коледж
інформаційних технологій
Державного університету телекомунікацій"
Презентація перша
Виконав студент: Матвієвскьй Володимир, гр. ПЛС-01
перевірив викладач : Гуленко Л.П.

2.

Автор:
матвієвскький
володимир
ЗМІСТ
1 ) П А В Л О С КО Р О П А Д С Ь К И Й . У К РА Ї Н С Ь К А Д Е РЖ А В А ,
В Н У Т Р І Ш Н Я ТА З О В Н І Ш Н Я П ОЛ І Т И К А .
2 ) З А Р О Д Ж Е Н Н Я П О В С Т А Н С Ь К О Г О Р У Х У. К Р И М С Ь К І
К РА Й О В І У Р Я Д И . С П Р О Б И П Р И Є Д Н А Т И К Р И М Д О
У К РА Ї Н И
3 ) А Н Т И Г Е Т Ь М А Н С Ь К Е П О В С Т А Н Н Я ТА
В І Д Н О В Л Е Н Н Я У Н Р.
01
4 ) Р О З П А Д А В С Т Р О - У Г О Р С Ь К О Ї І М П Е Р І Ї ТА
З А Х І Д Н О У К РА Ї Н С Ь К О Ї З Е М Л І
5) ЛИСТОПА ДОВИЙ ЗРИВ.
6) ДИРЕК ТОРІЯ.
П Е Т Л Ю РА
П РОГОЛОШЕ ННЯ ЗУ НР
ТР УД О В И Й К О Н Г Р Е С .
СИМОН

3.

СИМОН ПЕТЛЮРА
СКОРОПА́ДСЬКИЙ ПАВЛО́ ПЕТРО́ВИЧ 15 ТРАВНЯ 1873, ВІСБАДЕН — 26 КВІТНЯ 1945,
МЕТТЕН, БАВАРІЯ) — УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ І ГРОМАДСЬКИЙ
ДІЯЧ, ВІЙСЬКОВИК. ПОХОДИВ ІЗ КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКОГО РОДУ
СКОРОПАДСЬКИХ. ОФІЦЕР РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРАТОРСЬКОЇ АРМІЇ. УЧАСНИК
РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКОЇ ТА ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ГЕТЬМАН УКРАЇНСЬКОЇ
ДЕРЖАВИ (29 КВІТНЯ — 14 ГРУДНЯ 1918). ОДИН З ЛІДЕРІВ ТА ІДЕОЛОГІВ
МОНАРХІЧНОГО ГЕТЬМАНСЬКОГО РУХУ.
02

4.

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
́
́
29
03
14
1918

5.

ВНУТРІШНЯ ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:
НАЙКОНСЕРВАТИВНІШИЙ З УТВОРЕНИХ В ХОДІ
ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ 1918—1921 Р.
ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ.
Курс внутрішньої політики урядів гетьмана
Павла Скоропадського відбивали положення
«Грамоти до всього українського народу»
(автор О. Палтов): «Права приватної власності
як фундаменту культури й цивілізації
відновлюються повною мірою, всі
розпорядження колишнього українського уряду,
так само як і Тимчасового російського уряду
скасовуються й анулюються… На фінансовому
та економічному полі відновлюється повна
свобода торгівлі та відкривається широкий
простір приватного підприємництва й
ініціатиВи...
Провідною політичною опорою гетьманського
уряду вважаються Українська демократичнохліборобська партія і Союз земельних
власників.
04

6.

Внутрішня політика
ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО
Відповідно до «Законів про тимчасовий устрій України» (прототип —
«Основні закони» Російської імперії в редакції від 23 квітня 1906 р.).,
держава очолювалася гетьманом, державне управління здійснювалося
призначуваним ним урядом. Гетьман проголошувався гарантом порядку і
законності до виборів представницького органу влади — Українського
Сейму. Наміри встановити монархічний лад відкидалися.
У кадровій політиці спирався на земських діячів і професійних управлінців
царського державного апарату. Мали місце розпуски земств і міських дум
(Катеринослав, Одеса), кадрові чищення центрального й місцевого
апаратів влади. Поліційні функції виконувала «державна варта»
(департамент МВС). У законодавстві підтверджувалася дія законодавчих
актів Російської імперії, не скасованих урядом Української Держави. Видано
понад 500 законодавчих актів; розроблена нереалізована програма
реформи судової системи, земського самоврядування тощо. Створено
систему державних нагород.
05

7.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА
УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ ВИЗНАНО 30 ДЕРЖАВАМИ, В КИЄВІ
РОЗТАШОВУВАЛИСЯ ПОСТІЙНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА 10 -ТИ З
НИХ; УКРАЇНА МАЛА ДИПЛОМАТИЧНІ МІСІЇ В 23 КРАЇНАХ
(НА РІВНІ ПОСЛІВ НІМЕЦЬКА ІМПЕРІЯ, ОСМАНСЬКА
ІМПЕРІЯ, БОЛГАРСЬКЕ ЦАРСТВО, ШВЕЙЦАРІЯ, ШВЕЦІЯ,
НОРВЕГІЯ; ДИПЛОМАТИЧНІ ПРЕДСТАВНИЦТВА
ГРУЗИНСЬКОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ,
АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОЇ ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ,
ФІНЛЯНДІЇ).
ОСНОВНОЮ ПРОБЛЕМОЮ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ БУЛО
ВСТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ. ЗАХІДНІ І ПІВНІЧНІ КОРДОНИ ВИЗНАЧЕНО У
БРЕСТ-ЛИТОВСЬКИХ УГОДАХ. ПИТАННЯ ПРО ПІВНІЧНО-СХІДНІ І СХІДНІ РУБЕЖІ БУЛО
ВІДКРИТИМ. УРЯД УХВАЛИВ ВВАЖАТИ ДЕРЖАВНИМ КОРДОНОМ ДЕМАРКАЦІЙНУ
ЛІНІЮ МІЖ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИМИ ТА БІЛЬШОВИЦЬКИМИ ВІЙСЬКАМИ. ПРОТЕ
ПЛАНУВАВ ПРИЄДНАННЯ УСІХ ЗЕМЕЛЬ, ЩО В ЕТНОГРАФІЧНОМУ ТА ІСТОРИЧНОМУ
ПЛАНІ БУЛИ ПОВ'ЯЗАНІ З УКРАЇНОЮ. У ВІДНОСИНАХ З НОВОУТВОРЕНИМИ
ДЕРЖАВАМИ УКРАЇНСЬКА СТОРОНА ВИХОДИЛА З ФАКТУ РОЗПАДУ РОСІЙСЬКОЇ
ІМПЕРІЇ І ВИЗНАВАЛА ЗА ОКРЕМИМИ ЇЇ ЧАСТИНАМИ, ЯКІ САМОВИЗНАЧИЛИСЬ, ПРАВО
НА СУВЕРЕНІТЕТ.
06

8.

ЗАРОДЖЕННЯ ПОВСТАНСЬКОГО
РУХУ
ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ 1918—1922-ГО І
ПІЗНІШИХ РОКІВ — МАСОВИЙ ЗБРОЙНИЙ РУХ
УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА І ЧАСТКОВО
РОБІТНИЦТВА, ЩО СПРЯМОВАНИЙ НА ЗАХИСТ
СОЦІАЛЬНИХ ЗДОБУТКІВ, ЗОКРЕМА ПРАВА НА ВІЛЬНЕ
ВОЛОДІННЯ ЗЕМЛЕЮ ТА ЗАСОБАМИ ВИРОБНИЦТВА,
ПРОТИ РЕСТАВРАТОРІВ СТАРОГО ЛАДУ Й
ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ, ЗА НАРОДНУ
ВЛАДУ І ДАЛІ ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ І СОЦІАЛЬНЕ
САМОВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.
Спершу обмежений своїм соціальним спрямуванням й
анархістським характером, повстанський рух в Україні набирав
поступово все більше національного змісту й оформився у виразну
політичну визвольну боротьбу українського народу, підтримку
якому надавав Повстансько-партизанський штаб УНР.
07

9.

КРИМСЬКІ КРАЙОВІ УРЯДИ
ПЕРШИЙ КРИМСЬКИЙ КРАЙОВИЙ УРЯД — УРЯД В КРИМУ,
ЩО ІСНУВАВ ПІСЛЯ РОЗПАДУ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ З 25
ЧЕРВНЯ ДО 15 ЛИСТОПАДА 1918 РОКУ. ГОЛОВОЮ УРЯДУ
БУВ СУЛЕЙМАН СУЛЬКЕВИЧ
Другий Кримський крайовий уряд — уряд
в Криму, що існував з 15 листопада 1918 до
квітня 1919. Головою уряду був Соломон
Крим.
08

10.

КРИМСЬКА ОПЕРАЦІЯ
КРИ́ М СЬКА ОПЕРА́ Ц ІЯ 1918 РО́ К У — ВІЙСЬКОВИЙ ПОХІД
СПЕЦІАЛЬНОЇ ГРУПИ АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ
РЕСПУБЛІКИ НА ЧОЛІ З ПОЛКОВНИКОМ ПЕТРОМ
БОЛБОЧАНОМ У КВІТНІ 1918 РОКУ НА КРИМ ПРОТИ
БІЛЬШОВИКІВ З МЕТОЮ ВСТАНОВЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ
ПІВОСТРОВА УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ ТА ВЗЯТТЯ ПІД
КОНТРОЛЬ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ.
09

11.

АНТМГЕТМАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ
29 КВІТНЯ 1918 РОКУ, ВІДБУВСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД ХЛІБОРОБІВ У КИЄВІ, НА ЯКОМУ
ОДНОГОЛОСНО БУЛО ПРОГОЛОШЕНО ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО НОВИМ ГЕТЬМАНОМ.
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА БУЛА УСУНУТА ВІД ВЛАДИ, А ЗАМІСТЬ УНР БУЛО УТВОРЕНО УКРАЇНСЬКУ
ДЕРЖАВУ.
Павло Скоропадський у своїй політиці тримався консервативних поглядів. Оскільки політичною опорою гетьмана
були великі землевласники, Скоропадський провів деякі реформи, які не були популярними серед українських селян.
Недовіра до Скоропадського з боку селян підбурювалась соціал -демократичними (есдеки) та соціал -революційними
(есери) партіями, основними діячами яких були Володимир Винниченко та Симон Петлюра. Останньою краплею
стало проголошення гетьманом «Федеративної Грамоти», в якій ішлося про майбутню федерацію України із Росією.
Сам Скоропадський згадував, що він вбачав у майбутній федеративній державі союз, за якого Україна розквітла б,
відродила культуру та мову та почала стрімко розвиватись.
10

12.

РОЗПАД АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
РО́ З ПАД А́ В СТРО-УГО́ Р СЬКОЇ ІМПЕ́ Р ІЇ — ЗНАЧНА ГЕОПОЛІТИЧНА
ПОДІЯ, ЩО ВІДБУЛАСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ЗАГОСТРЕННЯ ВНУТРІШНІХ
СОЦІАЛЬНИХ-ЕКОНОМІЧНИХ ТА МІЖЕТНІЧНИХ ПРОТИРІЧ,
НАСЛІДКОМ ЧОГО СТАЛО ПРИПИНЕННЯ ІСНУВАННЯ ОДНІЄЇ З
НАЙМОГУТНІШИХ ІМПЕРІЙ ЄВРОПИ. ПРИВОДОМ ДО
ДЕЗІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СТАЛИ ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА,
ПОГАНИЙ ВРОЖАЙ ТА ЕКОНОМІЧНА КРИЗА.
11

13.

ЛИСТОПАДОВИЙ ЧИН (ТАКОЖ ЛИСТОПАДОВА РЕВОЛЮЦІЯ, ЛИСТОПАДОВИЙ ПЕРЕВОРОТ,
ЛИСТОПАДОВИЙ ЗРИВ, ПЕРШОЛИСТОПАДОВЕ ПОВСТАННЯ) — УКРАЇНСЬКЕ ПОВСТАННЯ, ОРГАНІЗОВАНЕ
В НІЧ З 31 ЖОВТНЯ НА 1 ЛИСТОПАДА 1918 РОКУ УКРАЇНСЬКОЮ НАЦІОНАЛЬНОЮ РАДОЮ СИЛАМИ
УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ У КОРОЛІВСТВІ ГАЛИЧИНИ І ВОЛОДИМИРІЇ, КОРОННІЙ ЗЕМЛІ
АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ З МЕТОЮ ВСТАНОВЛЕННЯ ВЛАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (НАЗВАНОЇ
ЗГОДОМ «ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА») НА ЗЕМЛЯХ, НА ЯКІ ВОНА ОБҐРУНТОВАНО
ПРЕТЕНДУВАЛА. У РЕЗУЛЬТАТІ УТВОРИЛАСЯ ДЕРЖАВА ПЛОЩЕЮ 70 ТИС. КМ², ЩО ВИКЛИКАЛО
НЕВДОВОЛЕННЯ ПОЛЬЩІ, ЯКА РОЗВ'ЯЗАЛА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ 1918—1919 РОКІВ ДЛЯ
ЗАХОПЛЕННЯ ГАЛИЧИНИ.
ДИРЕКТОРІЯ УНР ПРИЙШЛА НА ЗМІНУ ГЕТЬМАНАТУ (УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ), ЯКИЙ БУЛО ПОВАЛЕНО 14 ГРУДНЯ 1918 РОКУ.
Обрання членів Директорії відбулося 13 листопада в Києві таємно. Місцем проведення таємної наради став будинок Міністерства шляхів на бульварі
Шевченка, 34 (тоді - Бібіковський бульвар). Будинок перед тим належав родині Терещенків. В Міністерстві шляхів начальником департаменту працю вав
майбутній член Директорії Андрій Макаренко. Він мав свій кабінет у будинку міністерства і зрозуміло, що мав вільний доступ до приміщення.
Директорія проголосила себе тимчасовою верховною владою революційного часу і констатувала, що влада в УНР має належати лише п рацюючим класам.
«Слідуючим етапом нашої революції, — зазначалося в декларації від 26 грудня 1918, — є творення нових, справедливих, здорових і відповідних до
реального відношення сил у державі, соціальних і політичних форм». Селянам, робітникам і трудовій інтелігенції пропонувалося обрати делегатів на
Трудовий конгрес України — тимчасовий законодавчий орган УНР. У зовнішній політиці Директорія проголошувала цілковитий нейтралітет і бажання мирного
співжиття з усіма народами та державами.
Склад Директорії
Володимир Винниченко — голова Директорії (14 грудня 1918 року — 10 лютого 1919 року)
Симон Петлюра — Головний Отаман; голова Директорії (11 лютого 1919 року — 10 листопада 1920 року).
Федір Швець — 15 листопада 1919 виїхав з дипломатичними дорученнями за кордон, передавши всю повноту влади Симону Петлюрі. 25 травня 1920 року
постановою уряду УНР був виведений зі складу Директорії.
Панас Андрієвський — 4 травня 1919 року вийшов зі складу Директорії УНР (постанова Директорії про вибуття від 13 травня 1919 року).
Андрій Макаренко — 15 листопада 1919 виїхав з дипломатичними дорученнями за кордон, передавши всю повноту влади Симону Петлюрі.
Євген Петрушевич — як Президент та уповноважений Диктатор ЗО УНР з 22 січня 1919 до кінця червня 1919.
12