Плазуни. Ознаки-переваги, які мають плазуни, порівняно із земноводними

1. Плазуни

2.

3.

4.

5. Ознаки-переваги, які мають плазуни, порівняно із земноводними:

• міцні та сухі покриви тіла; шкіра
позбавлена шкірних залоз і вкрита
роговою лускою або щитками;
періодичне линяння;
• винятково легеневе дихання;
• удосконалення нервової та
кровоносної систем, органів
чуттів, внутрішнє запліднення.
• наявність зародкових оболонок в
яйці й міцної оболонки (шкаралупи)
навколо яйця, яка захищає його від
висихання і пошкодження;

6.

Загальна характеристика
• Плазуни –холоднокровні,наземні
тварини, життя яких пов'язане із
суходолом
• Протягом життя плазуни
періодично линяють, оскільки
старий покрив заважає їхньому
росту.
• Налічують 8 тисяч видів (в
Україні визначено 21 вид),
• Поширені всюди, крім
Антарктиди.

7.

8. Зовнішня будова

• Тіло у плазунів довге або округле, випукле. Поділяється на
голову, тулуб та хвіст, чітко означена шия. На голові розміщені
очі (захищені трьома повіками), ніздрі, середнє вухо (відсутнє у
змій) та вушні отвори. У деяких змій є термолокатори.
• Усі плазуни мають добре розвинений хвіст. На кінчику хвоста
американських гримучих змій є брязкальце (тріск відлякує
ворогів).
• Кінцівки розташовані по боках тулуба. У змій і деяких видів
ящірок (веретільниця) кінцівки відсутні або редуковані. У
морських черепах вони набули форми ластів.
• Шкіра суха, без шкірних залоз, втратила здатність до газообміну
і виділення продуктів життєдіяльності. Зверху вкрита роговими
лусками, щитками або пластинками. Пальці мають кігтики.
• У черепах спинний і черевний щитки утворюють панцир —
зовнішній скелет.

9.

10.

11.

12. Опорно-рухова система

У скелеті розрізняють череп, хребет і скелет поясів та вільних кінцівок.
Хребет складається з 5 відділів: шийного, грудного, поперекового,
крижового та хвостового. Шийний відділ утворений різною кількістю (але
не менше 8) рухомо з'єднаних між собою хребців. Череп з'єднується з
шийним відділом хребта, що забезпечує рухливість голови у вертикальній
площині. Перший шийний хребець має вигляд кільця і може обертатися
навколо зубоподібного відростка другого шийного хребця, що дає їм змогу
повертати голову в різні боки. У плазунів до хребців грудного відділу
прикріплюються ребра, які, з'єднуючись із грудиною, утворюють грудну
клітку (крім змій, у яких вони закінчуються вільно). Грудна клітка захищає
внутрішні органи, бере участь в актах вдиху і видиху, підсилює опорну
функцію кінцівок. Парна передня кінцівка—плече, передпліччя та кисть;
задня — стегно, гомілка та стопа. Відділи кінцівок рухомо з'єднуються між
собою за допомогою суглобів.

13.

• Скелет плазунів, як і земноводних,
складається із черепа (майже повністю
кістковий), скелета тулуба та скелета
кінцівок. Скелет тулуба: хребет (шийний,
грудний, поперековий, крижовий та
хвостовий відділи) і справжня грудна
клітка (крім змій). Скелет кінцівок та їх
поясів має приблизно таку саму будову,
як і в земноводних.

14. Будова панцира черепахи

15. Рис. 82. Скелет болотяної черепахи.    А — карапакс; Б — пластрон: 1 — тулубовий відділ хребета, 2 — реберні пластинки,  3 — крайові пластинки,

Рис. 82. Скелет болотяної черепахи.
А — карапакс; Б — пластрон:
1 — тулубовий відділ хребета, 2 — реберні пластинки,
3 — крайові пластинки, 4 — коракоїд, 5 — лопатка, 6 — клубова
кістка,
7 — лобкова кістка, 8 — сіднича кістка

16.

• Череп болотяної черепахи:
1 —несправжня вилична яма, 2 — передщелепна кістка, 3 —
верхньощелепна кістка,
4 —вилична кістка, 5 — квадратно- вилична кістка, 6 —
квадратна кістка,
7 —луската кістка, 8 — задньолобна кістка, 9 — тім'яна
кістка,
10 — лобна кістка, 11 — передлобна кістка, 12 — верхня
потилична кістка

17.

18.

19. У зв'язку з наземним способом життя м'язова система добре диференційована. Мускули тулуба поділяються на три групи м'язів. Вздовж хребта ро

У зв'язку з наземним способом життя м'язова система добре
диференційована. Мускули тулуба поділяються на три групи м'язів.
Вздовж хребта розташовуються короткі міжхребцеві (поперечноостисті
м'язи). Зовні від них — довгі м'язи, а вздовж ребер — сакроспинальна
система, або клубово-реберні м'язи. Міжхребцеві та довгі м'язи
призначені для випрямлення хребта, а сакроспинальна система — для
змієподібних вигинів тіла. Розвивається реберна мускулатура, яка
складається з шести шарів м'язів: двох зовнішніх, двох внутрішніх та
двох міжреберних. На череві розміщуються прямі черевні м'язи.

20. Внутрішня будова

21.

• Травна система плазунів трохи
складніша ніж у земновоlних.Слина
містить травні ферменти. Зуби у
більшості плазунів не мають коренів.
Ними тварини захоплюють і
утримують здобич. Кишечник
відкривається, як і у земноводних, у
клоаку. У плазунів є невиличка сліпа
кишка – відділ кишечнику, де їжа
перетравлюється за допомогою
симбіотичних мікроорганізмів.
• Нервова система плазунів також
складніша ніж у земноводних. У них
краще розвинені півкулі головного
мозку, вони вкриті сірою речовиною
– сукупністю тіл мільонів нервових
клітин. Мозочок розвинений добре,
що зумовлене необхідністю
узгодження складних рухів.

22.

На дні ротової порожнини розташовується рухомий мускулистий язик, здатний легко
викидатись. Форма язика різна. Ротові залози розвинені краще, ніж в амфібій. У
зв'язку з переходом до наземного способу життя і, в основному, до хижого способу
живлення у рептилій є зуби за винятком черепах. Розширення кормової бази
обумовило диференціацію зубного апарата. Зуби розташовуються на
верхньощелепних, міжщелепних, криловидних і нижньощелепних кістках
(плевродонтні та акродонтні зуби)
А-положення язика при захопленні їжі; Б-механізм викидання язика: 1 - передній
відросток під'язикової кістки, 2 - внутріязикова порожнина. 3 - поперечні кільцеві м'язи,
при скороченні яких язик як би зісковзує з відростка під'язикової кістки і викидається
вперед, 4 - поздовжні м'язи, скорочення яких втягує язик в ротову порожнину

23.

Різні види зубів змій.
А — загальний вигляд; Б — поперечний
зріз: 1 — вужоподібні (гладкозубі); 2—
вужоподібні (задньоборозенчасті); 3 —
аспидові;
4 — гадюкові.

24.

Будова щелепного апарату змій допускає широке відкривання
щелепи і ковтання здобичі, що перевищує нормальну ширину
змії. У зв'язку з цим в черепі змій зникли скроневі дуги, а
щелепний апарат перетворився в шарнірно-важільну систему.
У деяких отруйних змій вона служить і для висунення вперед
з ротової порожнини отруйних зубів.
Закрита (А) і відкрита
(Б) щелепа; В - схема
положення основних
важелів: 1 - отруйний
зуб, 2 - верхньощелепна,
3 - поперечна, 4 крилоподібна, 5 луската, 6 - квадратна
кістки.

25.

26.

• Кровоносна система плазунів загалом
подібна до кровоносної системи
земноводних, але має низку відмінностей.
Серце плазунів трикамерне, але у
шлуночку є неповна перегородка, що
частково перешкоджає змішуванню
артеріальної і венозної крові (у
крокодилів серце 4-ри камерне).
• До органів дихання плазунів належать
легені. В них є система перетинок, які
збільшують поверхню для газообміну.
Крім того їхні дихальні шляхи
складаються з послідовно з'єднаних
гортані та трахеї. Трахея розгалужена на
два бронхи, що заходять до легенів.
Повітря надходить до легенів та виходить
із них завдяки скороченню міжреберних
м'язів, унаслідок чого змінюється об'єм
порожнини тіла.

27.

28.

Підшлункова залоза розташовується в першій петлі кишечника. Дволопатева
печінка має жовчний міхур, протока якого впадає в кишечник приблизно в
тому самому місці, що й протока підшлункової залози. Кишковий канал
відкривається в клоаку, яка у крокодилів поділена кільцевою згорткою на дві
частини.

29.

Дихання
У всіх плазунів дихання легеневе. Лише окремі водяні форми, зокрема деякі черепахи та
морські змії, вторинно пристосувалися до засвоєння кисню з води за допомогою багатих на
кровоносні судини слизових оболонок порожнин рота та ясен, ворсинок у глотці та стінках
клоаки (анальні міхурі). Проте і в цих форм легеневе дихання є основним.
Форма легень
мішкоподібна, але
внутрішня поверхня
їх збільшується за
рахунок складної
сітки перегородок,
яка поділяє
порожнину легень на
велику кількість
дрібних комірок.
А - амфісбени; Б анаконди; В гаттерії, Р варана,
Д - алігатора, Е –
хамелеона.

30.

Дихальні шляхи плазунів
диференційовані.
Гортанна щілина веде до гортанної
камери, яка підтримується хрящами:
непарним персневидним і парним
черпакуватим.
Від гортані відходить довга трахея, яка
поділяється на 2 бронхи, стінки яких
зміцнені хрящовими кільцями. На
відміну від амфібій, рептилії не
заковтують повітря ротом, а втягують у
легені та виштовхують назад за
допомогою грудної клітки, дихальні
рухи якої зумовлені рухом ребер та
діяльністю м'язів. Такий тип дихання
властивий вищим хребетним, а
складніша структура легень забезпечує
плазунам досконаліший газообмін.

31.

32. Кровоносна система плазунів

33.

Кровоносна система
Серце у більшості плазунів також
трикамерне, проте в ньому значно повніший
розподіл венозної та артеріальної крові.
Крім повної перегородки між передсердями
є неповна перегородка в шлуночку, яка під
час систоли може розділяти його надвоє. У
крокодилів ця перегородка повна.
Артеріального конуса та венозного синуса у
рептилій немає. Від правої частини
шлуночка, що має венозну кров, відходить
легенева судина, яка поділяється потім на
ліву і праву легеневі артерії. Від лівої
частини шлуночка, що містить артеріальну
кров, відходить права дуга аорти, від якої в
свою чергу відгалужуються с о н н і та
підключичні артерії. Від середини шлуночка
відходить ліва дуга аорти, яка, обійшовши
серце, з'єднується з правою дугою аорти і
утворює спинну аорту.
1 — праве передсердя; 2 — ліве передсердя; 3 —
шлуночок; 4 — неповна перегородка; 5 — легенева
артерія; 6 — ліва дуга аорти; 7 — права дуга
аорти; 8 — підключична артерія; 9 — спинна
аорта; 10 —загальний стовбур сонних артерій;
11 — ліва внутрішня сонна артерія, 12 — ліва
зовнішня сонна артерія; 13 — легенева вена; 14
— задня порожниста вена та передні
порожнисті (яремні) вени

34.

Венозна система характеризується початком редукції
ворітної системи нирок і редукцією задніх
кардинальних вен. З хвостового відділу кров
збирається у хвостову вену, яка в ділянці клоаки
поділяється на дві тазові вени. Відокремлені дві
ворітні вени нирок об'єднуються у черевну вену, яка
впадає в печінку, де утворює ворітну систему судин.
Вени, що виносять кров з нирок, утворюють основну
венозну судину тулуба — задню порожнисту вену.
Вона тягнеться під хребтом і впадає в праве
передсердя.
1 - легенева артерія, 2 - права дуга аорти, 3 - сонна
артерія, 4 - сонна протока, 5 - підключична артерія, 6
- ліва дуга аорти, 7 - спинна аорта, 8 - міжхребетна
артерія, 9 - кишкова артерія, 10 - брижейкова артерія,
11 – підздовшня артерія, 12 - стегнова артерія, 13 печінка, 14 - нирка, 15 - хвостова артерія, 16 хвостова вена, 17 - стегнова вена, 18 – підздовшня
вена, 19 - черевна вена, 20 - ниркова вена, 21 - задня
порожниста вена, 22 – ворітна вена печінки, 23 яремна вена, 24 - підключична вена, 25 - 26 - ліва і
права передні порожнисті вени, 27 - відрізок травної
трубки, 28 - легені

35.

36.

У задню порожнисту вену впадає й
печінкова вена. Від голови кров
збирається в парні яремні вени, які,
з'єднавшись з парними підключичними
венами, утворюють ліву й праву передні
порожнисті вени, що впадають у праве
передсердя. У ліве передсердя вливають
кров легеневі вени. У деяких видів вони
перед впаданням у серце об'єднуються
в одну судину.
Середній рівень вмісту цукру в крові у змій
приблизно дорівнює 60 мг%, у черепах -75, у
крокодилів - 100, у ящірок - від 120 мг%. У
земноводних він помітно нижче: у Хвостатих
в середньому 25 мг%, у безхвостих - 60 мг%.
Вміст цукру в крові мінімальний взимку і
максимальний влітку (коливання в два і
більше разів).

37.

38.

• Органи чуттів у плазунів розвинені і пристосовані до
наземного способу життя. Очі захищені трьома повіками
(верхньою, нижньою, мигальною перетинкою). Завдяки
здатності кришталика змінювати форму та відстань від
сітківки за допомогою спеціальних м'язів, плазуни добре
бачать на будь якій відстані. Органом дотику є язик, який
може далеко висуватися з ротової порожнини. Також добре
розвинені органи слуху, нюху, смаку тощо.
• Регенерація у плазунів виражена гірше ніж у земноводних. У
ящерок спостерігають явища самоколіцтва. Якщо схопити
тварину за хвіст, то в наслідок сильного скорочення м'язів,
один із хвостових хребців переламується й кінець хвоста
відпадає. Цей рефлекс має захисне значення. Згодом хвіст
відросте.

39.

40.

Виділення
У нирках (1) відбувається
фільтрація води разом з
шкідливими продуктами обміну і
утворюється сеча. По сечоводах (2)
вона потрапляє в сечовий міхур, а
потім стікає в клоаку (3) у вигляді
кашкоподібної маси, основу якої
становить сечова кислота. Звідти
вона з екскрементами виходить
назовні.
Органи виділення представлені досить складно побудованими тазовими
метанефричними нирками. Вони являють собою відносно невеликі
компактні тіла, розташовані в тазовій ділянці, і складаються із значної
кількості видільних канальців, що починаються овальними капсулами,
оточеними густою сіткою кровоносних судин. У цих капсулах і
відбувається фільтрація з крові продуктів обміну. Кінцевими продуктами
азотистого обміну плазунів можуть бути декілька речовин — аміак, сечова
кислота, сечовина, креатин, креатинін, але, як правило, якась з них
превалює.

41.

У видів, у виділеннях яких
переважають сечовина та інші розчинні
речовини, добре розвинений сечовий
міхур, що відкривається в клоаку з
черевної сторони; у видів, у сечі яких
переважає сечова кислота, сечовий
міхур розвинений слабкіше (крокодили,
змії, деякі ящірки). У деяких
пустельних ящірок ( ігуан - Sauromalus
та ін.) є своєрідні - запасні резервуари
води - у вигляді лімфатичних мішків під
шкірою, заповнених драглистою
рідиною, яка накопичується під час
дощів і використовується в період
посухи.
У морських черепах і деяких інших
рептилій, вимушених використовувати
солону воду для пиття, є особливі
залози, які виводять надлишок солей з
організму.

42. Схема будови отруйного аппарату змій (внизу поперечний зріз зуба):

А — вужоподібні; Б —
аспиди; В — гадюкові: 1 —
отруйна залоза; 2 — проток
залози; 3 — отруйні зуби; 4
— дренажна порожнина
отруйного зуба; 5 — борозна
для стоку отрути; 6 — канал
отруйного зуба

43. Розмноження і розвиток плазунів

• Плазуни-роздільностатеві тварини. У них
внутрішне запліднення. Більшість плазунів
відкладає яйця, які мають запас поживних
речовин (жовток). Яйце вкрите кількома
оболонками, що захищають зародок від
висихання, проникнення шкідливих
мікроорганізмів, механічних ушкоджень і
забезпечують його газообмін. Зародок в
яйці забезпечений поживними речовинами,
водою, киснем.
• У деяких видів (веретільниця, живородна
ящірка, гадюки) яйця затримуються в
статтєвій системі самки до моменту виходу
малят (яйцеживонародження)

44.

У видів, у виділеннях яких
переважають сечовина та інші розчинні
речовини, добре розвинений сечовий
міхур, що відкривається в клоаку з
черевної сторони; у видів, у сечі яких
переважає сечова кислота, сечовий
міхур розвинений слабкіше (крокодили,
змії, деякі ящірки). У деяких
пустельних ящірок ( ігуан - Sauromalus
та ін.) є своєрідні - запасні резервуари
води - у вигляді лімфатичних мішків під
шкірою, заповнених драглистою
рідиною, яка накопичується під час
дощів і використовується в період
посухи.
У морських черепах і деяких інших
рептилій, вимушених використовувати
солону воду для пиття, є особливі
залози, які виводять надлишок солей з
організму.

45.

Органи розмноження плазунів яєчники та сім'яники - істотно не
відрізняються від таких у
земноводних. Зміни в яєчниках
пов'язані тільки з великими
розмірами яєць, що відкладаються.
Статеві залози мають вигляд парних
утворів, які лежать у порожнині тіла
по боках хребта. Вивідні протоки
статевих залоз у представників цих
двох класів, так само як і у всіх
інших наземних хребетних,
гомологічні, тобто однакові за
походженням. Яйцепровід
представлений мюллеровим, а
сім'япровід − вольфовим каналом.

46.

Преанальні пори самця
Преанальні пори самки

47. СЕЗОННІ ЯВИЩА У ЖИТТІ ПЛАЗУНІВ

У житті плазунів можно визначити такі сезони:
зимівля, розмноження та літня активність. Для
зимівля використовують різні місця: болотяні
черепахи зимують на дні водойм, зарившись в мул,
змії, вужі та ящірки – у пустотах в ґрунті. Впродовж
зимівлі процеси обміну речовин значно
уповільнюються. Одразу після виходу із зимівель та
переміщення до своїх літніх територій плазуни
починають розмножуватися. Самки відкладають яйця
в маленькі ями під камінням, пеньками тощо, які
добре прогріваються сонцем, бо тепло необхідне
для розвитку зародків. Наприкінці літа з'являється
потомство. У степах та пустелях де живуть плазуни
влітку надзвичайно висока температура, що
спонукає тварин впадати в так звану літню сплячку.

48. Черепахи

Зверху: Прісноводні черепахи (болотяна та плямиста черепахи);
Кайманові черепахи (алігаторова черепаха)
Знизу: Наземні черепахи (велетенська слонова, еластична, грецька)

49. Черепахи

Зверху: Циностерни (хрестогруда черепаха); Пеломедузи (тартаруга,
східнооафриканська бокошийна черепаха)
Знизу: Змієшийні черепахи (матамата,аргентинська гідромедуза);
Трикігтеві черепахи (китайський трионікс)

50. Черепахи

Морські черепахи
Зелена черепаха
Бісса
Шкіряста черепаха

51. Ряд Черепахи

• Черепахи-плазуни, в яких є кістковий панцир, де
міститься їхнє тіло і куди в разі небезпеки вони
втягують голову, шию, кінцівки й хвіст. З частинами
панцира зрослися грудина, ребра, грудні,
поперекові і крижові хребці тощо. Зубів нема, але є
рогові щелепи з гострими краями, що виконують
роль зубів і вкривають щелепи подібно до дзьобу
птахів.
• Відомо близько 250 видів.
• Найбільшими черепахами є Зелена і Слонова.
• Розмножуються на суходолі,відкладаючи до кількох
сотень яєць.
• Деякі види черепах є об'єктами промислу. Людина
споживає їх м'ясо, жир,яйця. Із їх панцирів роблять
різноманітні вироби(гребінці, попільнички тощо).

52. Ряд Крокодили

• Представники ряду крокодили пристосовані до напівводного
життя. Мають видовжене тіло, вкрите роговими щитками.
Довгий хвіст, стиснутий з боків, слугує для плавання, але
можуть глушити ним здобич.
• Під час пірнання ніздрі та слухові отвори закриваються
клапанами.
• Серце чотирикамерне.
• Зуби недиференційовані, але мають корені, як і у ссавців.
• Розмножуються на суходолі. Самка відкладає від 20 до 100
яєць в гніздо у піску.
• Крокодили поширені у тропічних та субтропічних регіонах.
Налічують 22 сучасні види. Тривалість життя цих тварин від
80 до 100 років. Найбільшим серед крокодилів є нільський
крокодил (до 8 метрів).
• Зі шкіри крокодила виготовляють різноманітні вироби, їхні
м'ясо і жир споживають люди.

53. Ряд Крокодили

• Представники ряду крокодили пристосовані до напівводного
життя. Мають видовжене тіло, вкрите роговими щитками.
Довгий хвіст, стиснутий з боків, слугує для плавання, але
можуть глушити ним здобич.
• Під час пірнання ніздрі та слухові отвори закриваються
клапанами.
• Серце чотирикамерне.
• Зуби недиференційовані, але мають корені, як і у ссавців.
• Розмножуються на суходолі. Самка відкладає від 20 до 100
яєць в гніздо у піску.
• Крокодили поширені у тропічних та субтропічних регіонах.
Налічують 22 сучасні види. Тривалість життя цих тварин від
80 до 100 років. Найбільшим серед крокодилів є нільський
крокодил (до 8 метрів).
• Зі шкіри крокодила виготовляють різноманітні вироби, їхні
м'ясо і жир споживають люди.

54.

Зверху: Гавіали (гангзький гавіал); Справжні крокодили (нільський та
гребенястий крокодили)
Знизу: Алігатори (щуковий алігатор, крокодиловий кайман, гладколобий
кайман Шнайдера)

55. Дзьобоголові

Гатерія (туатара)
Острови Нової Зеландії. Має третє око,
низьку температуру тіла. Довжина – 75
см. Тривалість життя в неволі – 50
років. Живиться комахами, зрідка,
яйцями.

56. Лускаті 3 підряди

• 1. Ящірки. 3 500 видів, 20 родин. Довжина
тіла від 3,5 см до 3 м
• 2. Амфісбенові. 130 видів, розміром до 70
см. Тропічна Африка та Америка
• 3. Змії. 2 500 видів, 10 родин. Розміром від
8 см до 10 м.

57. Ряд Лускаті

• Найбагатша на види група плазунів.
• Вони поширені майже скрізь на суходолі, а деякі в морях чи
прісних водоймах. До лускатих належать ящірки, змії та
хамелеони. Всі ці види об'єднує наявність рогових лусок на
поверхні тіла.
• Ящірки дуже різноманітні за зовнішнім виглядом та розміром. У
деяких видів вкорочені кінцівки, або взагалі кінцівок немає.
Найбільші розміри серед ящірок мають варани (сірий та
велетенський).
• Змії – безногі лускаті тварини. Живляться різними хребетними
тваринами. Рухливо з'єднані кістки лівої та правої частин щелеп
дають їм змогу заковтувати велику здобич цілком. Не мають
барабанних перетинок, а прозорі та нерухомі повіки приросли до
поверхні ока. Грудної клітки в них немає, що забезпечує
надзвичайну гнучкість тіла.
• В отруйних змій передні зуби верхньої щелепи більші за
розмірами. Більшість змій неотруйні. Найбільші серед них –
анаконда й сітчастий пітон.

58. Ящірки

Зверху: Геконові (гребенепалий гекон); Ігуанові (ошийникова пустельна
ігуана, шломоносний василіск)
Знизу: Ігуанові (конолоф, рогата фринозома, морська ящірка)

59. Ящірки

Агамові
Зверху – кам'яна африканська агама, плащоносна ящірка, бородата
ящірка
Знизу – вухата круглоголовка, летючий дракон, молох

60. Ящірки

Зверху – Хамелеонові (звичайний хамелеон); Справжні ящірки (прудка ящірка,
перлинова ящірка)
Знизу – Сцинкові (звичайний сцинк); Отрутозуби (жилатьє, ескорпіон)

61. Амфісбенові

Ліворуч - плямиста двоходка
праворуч – біла амфісбена

62. Зуби отруйної змії

63. Змії

Зверху – Несправжньоногі (анаконда, сітчастий пітон,
східноафриканський удавчик)
Знизу – Сліпозмійки (червоподібна сліпозмійка); Валькуваті (коралова
змія); Вужові (звичайний вуж)

64. Змії (Вужові)

Зверху - мідянка, оливковий полоз, африканська змія-яйцеїд
• Знизу– котяча змія, мангрова змія, зелена бойга

65. Змії

Зверху - морські змії (кільчастий плоскохвіст), аспиди (очковаа кобра,
королівська кобра)
Знизу – аспиди (гайя, зелена мамба, чорна єхидна)

66. Гадюки

Зверху - звичайна гадюка, кавказька гадюка, гюрза
Знизу – Гадюки (рогата гадюка, піщана ефа). Гримучі змії (зелена
гримуча змія
)

67. Удав, що проковтнув ягня

68.

69.

70.

71. Роль плазунів у природі і житті людини

• Плазунами живляться різні
тварини (зокрема деякі види
птахів і ссавців) .
• Змії знищують велику кількість
гризунів – шкідників сільського
господарства, а ящірки –
шкідливих комах.
• Іноді люди стають жертвами
отруйних змій, але водночас
отруту змій використовують
для виробництва ліків.

72. Охорона плазунів

• У зв'язку з активним втручанням людини в
природу спостерігають різке зменшення
чисельності багатьох видів плазунів.
• У багатьох країнах плазунів охороняють
відповідними законами; рідкісні та
зникаючі види занесені до Червоної книги;
складають міжнародні угоди, що
передбачають охорону певних видів
плазунів, а також забороняють вивозити і
торгувати ними.
• Представники видів, чисельність яких
зменшилась до критичної межі, штучно
розводять у спеціальних розплідниках, а
потім випускають у звичне їм природне
середовище.

73. Плазуни занесені до Червоної книги України

Гекон кримський
Жовтопуз
Полоз лісовий
Полоз чотирисмугий
Полоз леопардовий
Мідянка
Гадюка степова
східна

74. Цікаві факти про плазунів

• Цікавий орган чуттів виявлено у гримучих змій. У
них перед очима є заглиблення, яке сприймає
зміни температури на 0,02 C на відстанях до 15
см. Вночі цей орган допомогає знаходити
теплокровну здобич.
• Як тільки навесні промені сонця прогріють
землю, на її поверхню виповзають зі своїх
зимових притулків гадюки і вужі. У цей час вони
ліниво лежать та гріються в променях сонця
неподалік від місць зимівлі.
• Хамелеони – група тропічних лускатих,
пристосованих до життя на деревах. Ці тварини
змінюють своє забарвлення перерозподіляючи
пігменти шкіри залежно від тла навколишнього
середовища. Для захоплювання здобичі у них є
довгий, липкий язик, який вони дуже швидко
викидують з рота і потім так само швидко
затягують до рота добич.

75.

Дякую за увагу!