ТЕРАСОПОДІБНІ ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ЧЕРЕПА виникають від дії предмета, травмуюча поверхня якого має ребро і воно діє під кутом менше 90°.
При ударі ребром тупого предмета під кутом виникають дугоподібні тріщини або лінійні переломи, які спускаються сходинками (терасами)
7.02M
Category: medicinemedicine

Судово-медична експертиза ушкоджень спричинених тупими предметами

1.

Курс судової медицини
Судово-медична експертиза
ушкоджень
спричинених тупими предметами
к.м.н., доцент
Черняк В.В.

2.

Ушкодження тупими
ушкоджень (45-80%
предметами
від
складають найбільшу групу
смертельної травми
та 70-87% всієї
несмертельної травми).
До тупих предметів відносять такі предмети,
ушкодження, діючи тільки своєю поверхнею.
які спричиняють
Тупі предмети можуть бути твердими і м’якими. Травми частіше
виникають від ТТП.
Тупий твердий предмет (ТТП) за М.І. Авдєєвим, вважають предмет, який спричиняє ушкодження своєю площею, що виникає
внаслідок тиску та динамічної дії.

3.

В залежності від способу застосування тупого предмета
розрізняють (за М.І. Авдєєвим)
а) тупе знаряддя -
це предмети, засоби чи прилади,
які використовують для використання в побуті на виробництві
(молоток, праска, кухонний ніж, викрутка, обух сокири, і т.п.);
б) тупа зброя
- предмети, пристрої чи засоби,
призначені для захисту або для ураження чи знищення
противника (кастет, дубинка..і т.п);
в)
власне
тупі
спеціального призначення
т.д.).
предмети
- не мають
( камінь, палиця, уламок цегли, і
Тупу травму можуть спричинити також, так звані, знаряддя
природнього захисту та нападу - неозброєні руки, ноги,
зуби людини або тварини.

4.

5.

6.

• Морфологічні
відмінності
предметами обумовлені:
ушкоджень
тупими
•формою, розмірами, масою, міцністю, характером
поверхні тупих предметів, їх кінетичною енергією в
момент удару, місцем прикладання сили
та
напрямком їх дії.
•Характер ушкоджень залежить від:
-анатомо-фізіологічних властивостей ділянок тіла,
-наявності супутньої патології і ушкоджень,
-віку постраждалого,
-давності ушкодження,
-характеру загоєння і т.д..

7.

За розмірами травмуючі поверхні бувають:
• обмежена та необмежена (широка).
Форма травмуючої поверхні може бути:
плоска (трикутна, квадратна
прямокутна,
овальна, кругла та ін.)
- з наявністю
кутів (у вигляді двохгранного,
трьохгранного кута, з декількома кутами
або
багатогранна)
- сферична, циліндрична та ін.
- комбінована ( поєднання
кутами і т.д..).
плоскої та кривої,
з

8.

Предмети з кутами мають грані, ребра та вершини.
• Грань - плоска поверхня,
ребрами.
обмежена з усіх сторін
•Ребро - лінія з’єднання двох граней.
• Вершина - область з’єднання трьох і більше ребер
та граней.
•Рельєф травмуючої поверхні та ребер може бути
рівним (гладким) та нерівним (негладким,
з
шорсткою поверхнею, з невеликими виступами та
западинами).

9.

За матеріалом всі тупі предмети діляться на:
1) Біологічні (біологічної природи):
а) частини тіла людини
б) частини тіла тварин
2) Небіологічні:
а) металеві
б) неметалеві
- штучні
- природні
За фізико-механічними властивостями
1) твердість;
2) міцність (хрупкість);
3) еластичність

10.

За класифікацією А.І. Муханова,
розрізняють види тупих предметів:
(1974,
1988)
1.Предмети з плоскою переважаючою поверхнею (діюча поверхня
їх більша ділянки стикання предмета з тілом).
2.Предмети з плоскою обмеженою поверхнею: (прямокутною,
трикутною, круглою, довгастою, з характериним рельєфом і т.д.)
3.Предмети зі сферичною поверхнею: гиря, гантелі.
4.Предмети з циліндричною поверхнею: палиця,водогінна труба,
металевий стержень і т.д.
5. Предмети з тригранним кутом: кут квадратного молотка, кут обуха
сокири, кут стола, кут цеглини чи якогось каменя.
6. Предмети з ребром чи двогранним кутом (край молотка, край
ніжки стільця, край обуха сокири – ребро може бути дугоподібне,
прямолінійне, іншої форми).

11.

Механізми утворення та судово-медична
характеристика ушкоджень від дії тупих предметів
Удар - складний короткочасний процес (0,1-0,01 сек)
взаємодії тупого предмета з тілом (або частинами тіла)
людини,
при якому тупий предмет має імпульсивну,
центробіжну, однобічну дію на тіло або частини тіла
людини.
Здавлення – це процес взаємодії тіла або частин тіла
людини з двома, як правило, масивними твердими тупими
предметами, при якому обидва предмети, діючи на тіло
або частини тіла людини спричиняють двобічну
центробіжну дію.

12.

Розтягнення - це процес взаємодії тіла або частин
тіла людини с двома твердими предметами, при
якому, діючи за різними напрямками, вони мають
двохсторонню центробіжну дію на тіло чи частини
тіла людини.
Тертя - процес взаємодії ушкодженої поверхні тіла
та діючої поверхні тупого твердого предмета, при
якому обидві
контактуючі поверхні зміщуються в
тангенціальному
напрямку
або
доторкаючись
(ковзаючи) одна відносно одної.

13.

Механізм утворення ушкоджень
- Для ударної дії типовими будуть:
• забиті рани,
• вдавлені оскольчаті переломи;
- Для здавлення –
• Сплющення частин тіла з
роздавлення органів і тканин;
переломами
кісток,
- Для розтягнення - рвані рани, відшарування шкіри,
відтрив частин тіла (при попаданні в трансмісію);
- Для тертя - обширні осаднення (здирання епідермісу),
можуть буть і рани).

14.

Наслідки від дії різних механізмів
(при ушкодженні тупими предметами)
• Крововиливи -
виникають і від удару і від
здавлення;
• Садна -
від удару і тертя;
• Розриви внутрішніх органів - від удару,
здавлення і розтягнення.

15.

Садна – механічне поверхневе
ушкодження шкіри до базального
чи сосочкового шару шкіри або
слизових оболонок.
Поверхневі лінійні вузькі садна
називають - подряпинами.
Поверхневі садна – ушкодження
лише верхніх шарів епідермісу
(роговий,
блискучий),
не
кровоточать, загоєння без рубця.
Глибокі
садна

сягають
базального шару.
Головним механізмом виникнення
саден є тертя.
Садна мають різноманітну форму,
але переважають невизначеної
форми,
а
також
круглуваті,
довгасті,
смугоподібні,
переривчасті

за
рахунок
ковзання предмета.

16.

При статичному
контакті
(ударна дія) форма саден часто
повторює форму та рельеф
поверхні
тупого
предмету
(протектора і т.д.)

17.

Поверхня свіжого садна - рожева або рожево-червона,
волога, м’яка, болюча, розташована нижче рівня
неушкодженої шкіри.
Прижиттєвість саден можна визначити за ознаками
загоєння через декілька годин після їх виникнення.
•Якщо садна покриті кірочкою та відрізняються від
посмертних ушкоджень (пергаментної плями) тим, що
підвищуються над рівнем неушкодженої шкіри.
Під дією води «пергаментна пляма» - зникає.
Кірочка на поверхні садна, крововиливи у власне шкіру у
його дні, підшкірну основу в ділянці здирання епідермісу
– показники прижиттєвого походження травми.

18.

Судово-медиче значення саден:
1) Садна - факт травми (вказує на місце прикладання сили).
2) Форма та локалізація характерні для певного роду насилля (на шиїї,
навколо рота і носа).
3) Форма садна часто дає змогу визначити вид тупого предмета.
4) За мікроскопічними ознаками (розташування лусочок, нависаючі краї
епідермісу) можна встановити напрямок руху тупого предмета.
5) Іноді можна визначити джерело утворення
садна
за сторонніми
включеннями, що являють собою частинки предмета, від якого вони виникли.
6) Визначення давності травми за ступенем вираженості
процесу
загоєння саден
(наявність чи відсутність кірочки,
рівень її
розташування і т. д. ).
7) Наявність кірочки на поверхні садна, крововиливи у шкіру дна садна чи
ушкодження, підшкірну основу під ним, набряк, ознаки запалення (при
гістологічному дослідженні) - показники прижиттєвого походження травми.

19.

Розрив судин внаслідок дії тупого
предмету
характеризується
появою крововиливів.
Синець -
крововилив у товщу
шкіри,
слизові
оболонки
чи
підлягаючу жирову основу
і
просвічування вилитої крові.
Гематома
обмежене
накопичення
згорнутої
крові
тканинах або в
розшарованих
міжтканинних
просторах,
в
порожнинах тіла чи товщі органів.
-
Петехії -
дрібні, крапкоподібні,
круглої
форми
крововиливи
червоного кольору у власне шкіру
чи слизову оболонку.
Екхімози
– більші площинні,
обмежені, невизначеної форми
геморагії червоного кольору у
власне шкіру, серозні чи слизові
покриви.

20.

Судово-медична діагностика давності виникнення крововиливів
(визначається здатністю крововиливів змінювати свій колір):
Спочатку вони синє-багяного кольору, а потім - синього, що пояснюється
відновленням гемоглобіну крові із оксигемоглобіну.
Потім з’являється зелений колір від утворення вердогемохромогену і
білівердину.
Жовтий колір утворюється від білірубіну. Деякі крововиливи не змінюють
свій колір (під коньюнктивою очей, слизивою губ, на шиї та ін.).
-Багряним або синім крововилив буває перші 4 дні (зникає через 4 - 10днів);
-Багряним із зеленим або з жовтим відтінком - на 3 - 8 день (зникає на 8 12 день);
-Змішані кольори (багряний із зеленим та жовтим) - на 5 – 9 день і стає
непомітним на 12 - 16 день.
Ці терміни дійсні по відношенню до невеликих крововиливів.
Великі
(просторі) крововиливи можуть розсмоктуватися тижнями і місяцями.

21.

Крововилив може утворюватися і після настання
смерті
Крововилив , що виник в перші хвилини і навіть години після
сметрі може бути прийнятий за прижиттєвий.
Віддмінність посмертних крововиливів
від
прижиттєвих
можливо встановити за наступними критеріями:
- об’єм крововиливу;
- наявність еритроцитів в регіонарних лімфатичних судинах та
вузлах;
- наявність запальних реакцій;
- зміна кольору крововиливу;
- наявність травматичного набряку тканин навколо нього.

22.

Судово - медичне значення крововиливів:
вони відображають
1) Факт травми;
2) Число травмуючих дій;
3) Місце прикладання сили (співпадає із
крововиливу);
місцем
локалізаціі
4) Давність травми;
5)Прижиттєвість
травми
(післясмертні
супроводжуються крововиливами);
ушкодження,
не
6) Форма синяка іноді дає можливість визначити вид тупого
предмета, якщо діюча поверхня частково чи повністю відобразилась
в його контурах.
7) Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

23.

Рана - механічні
ушкодження шкіри чи
слизових оболонок з
порушенням
цілісності усієї їх
товщі і проникненням
у жирову основу,
іноді в м’язи чи
порожнину.
На відміну від саден
загоюються
з
утворенням рубця.
Частіше виникають
в місцях прилягання
до кісток (ділянки
голови).

24.

Види ран:
Забиті (ушибленные)предметом.
від удару
тупим твердим
Рвані - від розтягнення, частіше всьогом від дії із
середини гострим краєм кістки чи кістковими
уламками.
Рвано-забиті - від поєднання обох
(являються клаптикові).
Вкушені - (ушкодження зубами).
механізмів

25.

Види ран:
Розміжчені -
(при дії
предметів
великою
масою,
з
з чисельними
надривами,;
Дрібноклаптикові,
Невизначеної
форми,
з
крововиливами в товщу, з
розміжченням тканин).
Клаптикові
виникають
-
(які
внаслідок дії
тупого предмета під кутом
до
поверхні
послідуючим
тіла
зсувом
з
і
відривом шкіри у вигляді
клаптика).

26.

Скальповані
рани

27.

Скальповані
•Різновид
клаптикових
ран,
що
виникають на голові при відриві шкіри
від
апоневрозу,
(завдяки
дії
розтягнення - на сухожильний каркас
черепа) на значній відстані;
•іноді на кінцівках (при транспортній
травмі).

28.

Ознаки забитої рани:
-Форма рани може бути
прямолінійна, звивиста,
промениста;
-Кінці рани - гострі, але
частіше закруглені;
-Краї рани травмовані (осаднені),
особливо в центрі, з
крововиливами,
розміжчені,
іноді
з
відшарованими краями;

29.

- По
краях рани та в її кінцях виявляються
надриви
епідермісу,
виступають
волосяні
цибулини;
- Між краями рани у вигляді місточків є волосся,
стержні їх ушкоджені, сплощені;
- У кутах рани виявляються
перетинки;
- Стінки
рани
розміжчені;
нерівні,
сполучнотканинні
з
крововиливами,
- Кровотеча - незначна;
- Дно рани нерівне, неоднорідне з розміжченням
тканин.

30.

•Квадратна і прямокутна поверхні утворюють раны "Т"
або "П" - подібної форми;
•Від кута (вершини) предмета - "У" или "Т"- подібні.
•Краї таких ран мають вузький поясок осаднення.

31.

•При дії сферичної або циліндричної
травмуючої поверхні утворюються:
- прямолінійні рани з додатковими
розривами країв,
широким пояском
осаднення і розміжченням тканин.

32.

Від дії кута (вершини) тупого твердого
предмету - "У" або "Т"- подібні ушкодження

33.

Кругла або овальна травмуюча поверхня спричиняє
"С"- подібної форми рани;

34.

Ребра тупого предмета - спричиняють рани
прямолінійної форми;

35.

Трикутна
поверхня –
спричиняє
ушкодження
у вигляді
кутів;

36.

Переломи кісток - часкове або повне порушення її цілості в
результаті зовнішньої травматичної дії.
Переломи кісток ділять на:
1) відкриті, з одночасним порушенням цілості шкіри;
2) закриті, із неушкодженою шкірою, які не сполучаються з зовнішнім
середовищем.
За механізмом утворення:
Прямі (місцеві), що виникають в місі удару або здавлення.
Непрямі (або віддалені),що виникають на деякій відстані від
місця прикладання сили.

37.

Оскольчаті переломи
(при ударах з великою силою і площею предмета)

38.

Вдавлені переломи утворюються при дії значної сили,
відповідають розмірам травмуючої поверхні і
відображенням її форми.
нерідко
являються

39.

Вдавлено-уламковий перелом відображає проекцію
на площину форму і розміри травмуючої поверхні предмета.

40. ТЕРАСОПОДІБНІ ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ЧЕРЕПА виникають від дії предмета, травмуюча поверхня якого має ребро і воно діє під кутом менше 90°.

При ударі ребром тупого предмета
під кутом виникають дугоподібні
тріщини або лінійні переломи,
які спускаються сходинками (терасами)
від вищерозташованої неушкодженої
частини кістки до нижче розташованої.

41.

Терасоподібні переломи
(при тангенціальній дії тупого предмета)

42. При ударі ребром тупого предмета під кутом виникають дугоподібні тріщини або лінійні переломи, які спускаються сходинками (терасами)

43.

ТЕРАСОПОДІБНІ ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ЧЕРЕПА
2.
При
ударі
предметом
зі
сферичною формою травмуючої
поверхні виникають концентричної
форми
тріщини
або
лінійні
переломи,.
3.
При
ударі
конусоподібною
предметом
з
формою
поверхні виникають лінійні тріщини
і переломи.
предметом
з
циліндричною формою поверхні
невеликого
діаметра виникають
лінійні тріщини і переломи.
4.
При
ударі

44.

Переломи за швами черепа
( при діїї тупих предметів з необмеженою поверхнею, череп витримує
загальну деформацію, яка веде до виникнення віддалених – непрямих
переломів).

45.

Судово-медичне значення переломів:
1.
факт травми;
2.
механізм травматичної
перелом);
3.
місце прикладання сили;
дії (прямий чи
4.
кількість ударів;
5.
послідовність ударів;
6.
форму і розміри травмуючої поверхні;
7.
давність травми.
непрямий

46.

Ушкодження внутрішніх органов
Найбільше вивчені в судово-медицичному відношенні
ушкодження головного мозку

47.

Ушкодження паренхіматозних органів при дії тупих
твердих предметів різноманітні:
- Крововиливи - під їх вісцеральну оболонку, під капсулу та в
тканини органа
- Розриви органу
- Часткове
зовнішньої оболонки, зв’язкового апарату
розміжчення
- Повне руйнування та відрив органу
і
тканин

48.

Ушкодження порожнистих органів :
- Повні або часткові разриви стінок органу
- Підоболонкові крововиливи
- Ушкодження зв’язок
-Повний відрив органу

49.

Ушкодження , спричинені частинами тіла людини:
Нігтями, кулаком, долонею (відкритою долонею, ребром долоні,
ліктем);
Пальцями (стиснення частин тіла, висмикування волосся);
Ногами (ступнями, коліном); зубами; головою.

50.

Ушкодження руками:
1) при здавленні пальцями рук частин
крововиливи круглої або овальної форми.
тіла
-
На крововиливах
помітні
дугоподібні чи серпоподібні (іноді
полосовидні) садна від нігтів.
2) Від «щипків»
залишаються
круглої чи овальної форми.
парні
крововиливи
3) При ударі відкритою долонею, як правило, слідів
не залишається.
4) Удари ребром долоні в область шиї можуть
спричинити переломи, вивихи хребців і травму спинного
мозку.

51.

При ударах кулаком:
1) по обличчю - виникають садна, крововиливи; в
місцях кісткових виступів утворюються - забиті рани;
переломи кісток (носових,
зубів);
скулових, нижньої щелепи,
2) по голові - струс головного мозку,
скроневих кісток;
переломи
3) по грудях та животу - переломи ребер, грудини,
разриви внутрішніх органів;
4) в рефлексогенні зони (передньо-бокова поверхня
шиї, «сонячного сплетіння») - можуть привести до
смертельних наслідків.

52.

Ушкодження при падінні з висоти і на
площині
I. Падіння з висоти:
а) - пряме (безпосереднє) падіння на поверхню, де і
залишається тіло;
- послідовне (ступінчасте) падіння;
б) - вільне (падає самостійно);
- невільне (падає разом з іншими предметами).
II. Падіння на площину – падіння із вікон, із дахів
будинків, скель, дерев, мостів, будівельних конструкцій, зі
сходів, в колодязі, шахти та ін.
Одним із загальних ознак падіння з висоти відмічається
виражене переважання ушкоджень внутрішніх органів над
зовнішніми.
English     Русский Rules