76.11K
Category: historyhistory

Друга радянсько-українська війна

1.

Теми лекціївійна.
1) Друга радянсько-українська
2) Окупація військами Антанти півдня України.
Повстання М. Григор’єва.
3) Денікінський режим в Україні.
4) Більшовицький режим в Україні. Ухвалення
Конституції УСРР 1919 р.
5) Перший «Зимовий похід» Армії УНР.
Варшавська угода між УНР та Польщею.
6) Польсько-радянська війна на території
України. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.
Холодноярська республіка (1918-1922 рр.).

2.

Друга радянсько-українська
війна
● 17
листопада 1918 у Москві
створено Тимчасовий РобітничоСелянський Уряд України.
У грудні 1918 червона армія
почала наступ на територію УНР.

3.

5 січня 1919 з Москви надійшла
нота народного комісара закордонних
справ РСФРР Г. Чичеріна (рос. Військ
в Україні немає).
Директорія 16.01.1919
війну радянській Росії.
оголосила

4.

Впродовж грудня 1918 — січня 1919
більшовицькі війська, за співпраці
деяких отаманів, зайняли
Лівобережжя, а 05.02.1919 підійшли
до Києва, і український уряд знову був
примушений залишити столицю.
У березні 1919 військо УНР
перейшло в контрнаступ.

5.

Контрнаступ об'єднаного
війська УНР і ЗУНР
У серпні 1919 почався
спільний похід Армій УНР і УГА
проти більшовиків під
командуванням генерала М.
Юнакова і В. Курмановича.

6.

1 вересня 1919 року у Варшаві військова
делегація УНР на чолі з полковником
П.Липком (сотники Мшанецький, Рудський,
Луцький, Магаляс) підписала договір про
перемир'я з Польщею терміном на 1
місяць,
який
потім
передбачалося
подовжувати
за
бажанням
сторін.
Демаркаційна лінія встановлювалась по р.
Збруч-Заслав-Олевськ-Мозир. Між річками
Жванчик
та
Збруч
утворювалася
нейтральна зона.

7.

Військо́ва прису́тність
Анта́нти на пі́вдні Украї́ни
В грудні 1917 року Велика Британія та
Французька республіка поділили територію
Російської імперії на сфери впливу.
У вересні 1918 року прем’єр-міністр
Французької
республіки
Ж.
Клемансо
затвердив план встановлення військового
контролю за північно-чорноморськими портами.
23 листопада 1918 року перші антантівські
десанти висадилися в Севастополі.

8.

Південь колишньої Російської імперії
поділявся на дві частини
Весь «край» окуповувався французькими
військами.
Влада обох Директорій поширювалася лише
на цивільні форми життя.
Створювався єдиний протибільшовицький
фронт на чолі з французьким командуванням.
Мали організовуватися змішані французькоукраїнські і французько-російські військові
підрозділи.

9.

Обидві Директорії зобов’язували провести
аграрну реформу, яка передбачала, зокрема,
обов’язковий викуп великих маєтків та
збереження приватної власності на малі та
середні маєтки.
Французи мали здійснювати
фінансами й залізницями.
управління
Додатково
французькі
представники
наполягали на персональних змінах у
керівництві УНР.

10.

ГРИГОР'ЄВА ПОВСТАННЯ 1919
Повстання тривало від 9 трав. до поч.
Серп. 1919.
8 трав. 1919 у Єлизаветграді
проголошено універсал отамана
Григор'єва "до українського народу" із
закликом знищити владу комуністів і
утвердити справжню, демократ. рад.
владу.

11.

1 черв. 1919 підрозділи Червоної армії
витіснили повсталих з переважної
більшості захоплених ними населених
пунктів. У кін. черв. 1919 григор'євці
з'єдналися з повстанськими загонами
Н.Махна і домовилися з ними про спільні
військ. дії проти більшовиків, петлюрівців і
білогвардійців.

12.

Але вже 27 лип. 1919 отаман
Григор'єв і більшість чл. його штабу
були розстріляні махновцями за
підозрою у співробітництві з
денікінцями. Більшість григор'євців
визнали військ. владу Н.Махна і
приєдналися до його армії.

13.

Денікінський режим в
україні
30 - 31 серпня 1919 року у результаті
неузгодженості дій УГА та армії УНР
білогвардійці оволоділи Києвом. Ці події
С. Петлюра згодом назвав
"Київською катастрофою"

14.

Характерні риси денікінського
окупаційного режиму:
відновлення поміщицької власності на
землю;
стягнення із селян податку на потреби
білогвардійської армії;
ліквідація 8-годинного робочого дня;
збільшення
підприємствах;
норм
виробітку
закриття українських журналів і газет;
на

15.

припинення діяльності Всеукраїнської
академії наук (ВУАН);
здійснення репресій проти політичних
противників;
застосування військово-польових судів;
арешти та страти без суду і слідства
комуністів і радянських службовців.

16.

11 жовтня 1919 року радянські
війська Південного фронту під
командуванням О. Єгорова перейшли
в контрнаступ і до кінця березня 1920
року розгромили основні сили
Денікіна, відкинувши їх у Крим.

17.

Установлення радянської
влади в 1919 р.
10 березня 1919 р. на III
Всеукраїнському з'їзді Рад була
прийнята Конституція УСРР.

18.

Вона затвердила вищі органи влади держави
і проголосила, що:
- УСРР є суверенною республікою у складі
РСФРР;
- форма державного правління - радянська
республіка у формі диктатури робітничого
класу;
- УСРР готова у разі перемоги світової
соціалістичної революції (більшовики були
впевнені, що вона відбудеться в недалекому
майбутньому) увійти до складу Єдиної
Міжнародної
Соціалістичної
Радянської
Республіки.

19.

Був установлений контроль РСФРР
над економікою України:
- на неї поширювалася
грошова система;
російська
- УСРР не мала свого бюджету;
Українська
Рада
Народного
Господарства стала частиною ВРНГ;
- були об'єднані залізниці, поштовотелеграфний зв'язок тощо.

20.

Пе́рший зимови́й похі́д
6 грудня 1919 р. на військовій нараді у Новій
Чорториї було остаточно вирішено здійснити
боєздатними
частинами
армії
УНР
партизанський рейд тилами денікінцiв.
21 січня 1920 року в селі
Єлисаветського повіту відбулася
командирів дивізій армії Зимового
вирішено прорвати більшовицьке
окремими колонами, рухаючись до
Черкаси — Чигирин — Канів.
Гусівка,
нарада
походу,
запілля
району

21.

Стратегічне значення Зимового
Походу можна коротко звести до
таких пунктів:
1. Армія, якій загрожувало цілковите
знищення, не лише була збережена, а й
виконала намічену операцію; дух війська,
пригноблений невдачами осені 1919 року,
знову піднявся.
2.
Зимовий
Похід
пришвидшив
ліквідацію Добровольчої армії Денікіна.

22.

3. Завдяки Зимовому Походові в
українській державності не було перерви
між роками 1919 і 1920.
4. Існування армії Зимового Походу
уможливило українській делегації у
Варшаві твердіше ставитися до свого
польського контр-партнера, ніж коли б
уряд український не мав жодної збройної
сили.

23.

5. Зимовий Похід спричинився до значного
піднесення національної свідомості серед
широких мас українського населення.
6. Це піднесення національної свідомости
було настільки сильне, що і більшовикам
довелося змінити свою тактику.
7. Зимовий Похід створив і залишив назавжди
традиції української збройної боротьби в
запіллі ворога, традиції, що чверть віку пізніше
воскресли в ділах і чинах різних повстанських
груп в Україні.

24.

Варша́вський договір
Передумови угоди:
Перед Симоном Петлюрою стояла дилема:
або втратити все, або пожертвувати частиною і
через союз з Польщею
1) вибороти для України незалежність;
2) отримати підтримку держав Антанти;
3) об'єднати сили УНР та Польщі для
боротьби проти головної загрози —
більшовицької експансії.

25.

Політична конвенція
21 квітня 1920 року було підписано
політичну конвенцію. За нею Польща
зобов'язувалась не укладати міжнародних
угод,
спрямованих
проти
України,
гарантувались
національно-культурні
права українського населення в Польщі і
польського в Україні.

26.

Польсько-радянська війна 1920
25 квітня 1920 р. польські війська
розгорнули
наступ
на
радянську
територію.
Перший етап радянсько-польської війни
(квітень – травень 1920 р.) проходив
успішно для Польщі.
18 березня 1921 р. між Польщею і
радянською
Росією
було
укладено
Ризький мир.

27.

Дру́гий зимо́вий похі́д
Рейд військ Армії Української
Народної Республіки в жовт.–листоп.
1921 Правобережною Україною з
метою надання допомоги партизан.
Рухові.
24 жовт. 1921 Ю.Тютюнник віддав
наказ про оголошення повстання.

28.

Холодно́ярська Респýбліка
«Холодно́ярська респýбліка (1919–
1922) – невизнане державне
утворення на території України (на
той час УНР), у Чигиринському районі
Черкаської області, в районі лісового
урочища Холодний Яр, зі столицею в
селі Мельники».

29.

В 1919 році, загін перетворився на полк,
Василя Чучупака було обрано командиром
полку, а його брата Петра Чучупака –
начальником штабу.
Після загибелі Василя Чучупаки 12 квітня
1920 р., Холодноярську республіку очолив його
заступник Іван Деркач.
24 вересня 1920 р. у Медведівці відбулася
нарада холодноярських отаманів, на якій
Головним отаманом загонів Холодного Яру і
околиць було обрано Костя Блакитного.
English     Русский Rules