Similar presentations:
Системний аналіз. Вступ
1.
СИСТЕМНИЙАНАЛІЗ
2.
Системний аналіз-
це науковий метод пізнання, що визначає послідовність дій
з установлення структурних зв'язків між змінними або
елементами досліджуваної системи.
Системний аналіз передбачає використання як жорстких
кількісних методів, так і логічних суджень, досвіду та інтуїції.
Мета використання системного аналізу : підвищення ступеня
обґрунтованості рішення стосовно конкретної проблеми,
розширення множини варіантів, серед яких проводиться
вибір, з одночасним зазначенням способів відкидання
варіантів, що поступаються іншим.
3.
МОДЕЛЬ ТА СИСТЕМАВизначення моделі і системи
Модель
Система
1 Допоміжний засіб, об’єкт,
який у певній ситуації
замінює другий об’єкт
1 Засіб досягнення мети
2 Результат інтерпретації
першої моделі у термінах
та образах іншої
2 Сукупність взаємозв’язаних
елементів, відокремлена від
середовища і така, що
взаємодіє з ним як єдине ціле
3 Цільове відображення
оригіналу, узгоджене із
середовищем, у якому
буде функціонувати
3 Цільове суб’єктивне
відображення об’єктивної
дійсності
4 Системне відображення
оригіналу
4 Тінь мети на середовище
4.
МОДЕЛЬ ТА СИСТЕМАБудова нейрона
Модель штучного нейрона
5.
Системність ДіяльностіЛюдини
АНАЛІЗ ТА СИНТЕЗ
6.
ДЕКОМПОЗИЦІЯ7.
ОСНОВНІ ПРИПУЩЕННЯСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
У світі існують системи.
Системний опис є істинним.
Системи взаємодіють одна з одною
і, отже, все в цьому світі
взаємопов'язано.
Отже, світ – це також система.
8.
Системний підхідце підхід, при якому будь-яка система (об'єкт) розглядається
як сукупність взаємозв'язаних елементів (компонентів), що
має вихід (мету), вхід (ресурси), зв'язок із зовнішнім
середовищем, зворотний зв'язок.
9.
Основні визначення системного підходуОсновоположники системного
підходу
є: Л. фон Берталанфі, О.
О. Богданов, Г. Саймон, П. Друкер, А. Чандлер.
Система – сукупність елементів і
утворюють нову властивість.
зв'язків між
ними, що
Елемент системи - частини, що для даної системи вважаються
неподільними.
Структура – спосіб взаємодії елементів системи за допомогою
певних зв'язків (картина зв'язків та їх стабільностей).
Процес – динамічна зміна системи в часі.
Функція – робота елемента в системі.
Стан – положення системи щодо інших її положень.
10.
КЛАСИФІКАЦІЯ СИСТЕМ11.
Основні визначення системУсталеність - властивість системи зберігати
заданий їй рух або урівноважений стан при дії
малих збуджень
Система
замкнена– якщо її властивості
зберігаються при зміні умов у навколишньому
середовищі. Це усталена система, що
зберігається при впливі зовнішніх збуджень.
В іншому випадку – система відкрита.
12.
Основні визначення системСистема
ідеальна –конструкція будується засобами мислення.
Відображається у вигляді тексту, математичних формул.
Система
матеріальна –реальне відображення, що може бути
прямим, побічним та умовним.
Пряма подібність системи (моделі) – це масштабові макети.
Побічна подібність системи – це збіг її поведінки з об'єктом, елементи
та взаємодії якого підкоряються цілком іншим фізичним законам.
Система може бути умовно подібною до об'єкта. Умовно подібна
система є засобом втілення абстрактної системи.
13.
Основні визначення системСистема
статична –в яких із часом НЕ відбуваються зміни .
Система
динамічна –в яких із часом відбуваються зміни
Два типи динаміки системи
ФУНКЦІОНУВАННЯ
РОЗВИТОК
Функціонування – це процеси, що відбуваються у системі (і в її оточенні)
при стабільній реалізації поставленої мети
Розвиток – це те, що відбувається із системою при зміні її мети.
Характерною ознакою розвитку є той факт, що існуюча структура перестає
відповідати новій меті і для забезпечення нової функції потрібно змінювати
структуру.
14.
Основні визначення системПРИНЦИП ПРИЧИННОСТІ - відгук системи на деякий
вплив не може початися раніше від самого впливу
Поведінка системи може бути стохастичним процесом ,
тобто сім’єю випадкових величин, що є функцією часу
Дисипативні - поглинають енергію
Існують системи з тертям і без тертя.
При терті існує атрактор, тобто асимптотична межа рішень,
на які прямо не впливають початкові умови.
Системи без тертя називаються консервативними, або
гамільтоновими.
15.
СИСТЕМНО АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИсистемно-елементний або системно-комплексного, який полягає у
виявленні елементів-складових досліджуваної системи. В усіх
соціальних системах можна виявити речові компоненти (засоби
виробництва і предмети споживання), процеси (економічні,
соціальні, політичні, духовні і т. д.) та ідеї, науково-усвідомлені
інтереси людей і їх спільнот;
системно-структурний, який полягає у з'ясуванні внутрішніх зв'язків
і залежностей між елементами досліджуваної системи і дає
можливість отримати уявлення про внутрішню організацію (будову)
цієї системи;
16.
СИСТЕМНО АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИсистемно-цільовий, який означає необхідність наукового
визначення завдань і підзавдань системи, їхніх взаємних
зв'язків;
системно-ресурсний, який полягає в ретельному виявленні
ресурсів, потрібних для функціонування системи, з метою
вирішення системою тієї чи іншої проблеми;
системно-інтеграційний, який полягає у визначенні
сукупності якісних властивостей системи, що забезпечують
її цілісність і особливість;
17.
СИСТЕМНО АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИсистемно-функціональний, який потребує виявлення
функцій, для виконання яких створені й існують
відповідні системи;
системно-комунікаційний, який означає необхідність
виявлення зовнішніх зв'язків досліджуваної системи з
іншими, тобто її зв'язків з навколишнім середовищем;
системно-історичний, який дає змогу з'ясувати умови
в часі, що вплинули на виникнення досліджуваної
системи, пройдені нею етапи, сучасний стан, а також
можливі перспективи розвитку.
18.
Основні визначення системного підходуСистемний ефект – такий результат спеціальної
переорганізації елементів системи, коли ціле
стає більшим за просту суму частин.
Структурна оптимізація – цілеспрямований
ітераційний процес отримання серії системних
ефектів з метою оптимізації прикладної мети в
рамках заданих обмежень.
Структурна оптимізація практично досягається за
допомогою спеціального алгоритму структурної
переорганізації елементів системи.
19.
МОДЕЛЬ «ЧОРНА СКРИНЬКА»20.
МОДЕЛЬ «БІЛА СКРИНЬКА»Структурна схема металорізального комплексу
21.
СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗСКЛАДНИХ СИСТЕМ
Структура – це спосіб організації сукупності
елементів і зв'язків між ними, які визначаються
відповідно до функцій і цілей системи.
Для складних систем доцільним є аналіз
Організаційної структури
Функціональної структури
Технічної структури
22.
МЕТОДИКИ:• теорія дослідження операцій, яка дає змогу дати кількісну оцінку
об'єктам дослідження;
аналіз систем дослідження об'єктів в умовах невизначеності;
системотехніки, яка включає проектування і синтез складних систем
у процесі дослідження їхнього функціонування(проектування і
оцінювання економічної ефективності АСК технологічних процесів та
ін.).
Важливе значення системний аналіз має при розробці та побудові
складних інформаційних систем
23.
КЛАСИ ЗАДАЧдобре структуровані (well-structured), або кількісно
сформульовані задачі, в яких істотні залежності з'ясовані
дуже добре;
неструктуровані (unstructured), або якісно виражені задачі,
що містять лише опис найважливіших ресурсів, ознак і
характеристик, кількісні залежності між якими абсолютно
невідомі;
слабоструктуровані (ill-structured), або змішані задачі, які
містять як якісні елементи, так і маловідомі, невизначені
сторони, які мають тенденцію домінувати.
24.
ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКИХІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
складність опису (досить велика кількість функцій, процесів,
елементів даних і складні взаємозв'язки між ними), що вимагає
ретельного моделювання й аналізу даних і процесів;
наявність сукупності тісно взаємодіючих компонентів
(підсистем), що мають свої локальні задачі і цілі
функціонування. Наприклад, традиційні додатки, пов'язані з
обробкою транзакцій і рішенням регламентних задач, і додатки
аналітичної обробки (підтримки прийняття рішень), що
використовують нерегламентовані запити до даних великого
обсягу;
25.
ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКИХІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
відсутність прямих аналогів, що обмежує можливість
використання яких-небудь типових проєктних рішень і
прикладних систем;
необхідність інтеграції існуючих та нових розроблених
додатків;
функціонування в неоднорідному середовищі на
декількох апаратних платформах;
26.
ОСОБЛИВОСТІ ВЕЛИКИХІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
роз'єднаність і різнорідність окремих груп розробників
за рівнем кваліфікації і сформованими традиціями
використання тих чи інших інструментальних засобів;
істотна часова тривалість проєкту, що обумовлена, з
одного боку, обмеженими можливостями колективу
розробників, а з другого, – масштабами організаціїзамовника і різним ступенем готовності окремих її
підрозділів до впровадження ІС.
27.
ЕТАПИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬформулювання проблемної ситуації;
визначення цілей;
визначення критеріїв досягнення цілей;
побудова моделей для обґрунтування рішень;
пошук оптимального (допустимого) варіанта рішення;
узгодження рішення;
підготовка рішення до реалізації;
затвердження рішення;
керування ходом реалізації рішення;
перевірка ефективності рішення.
28.
Творчих успіхів!РАЗОМ ПЕРЕМОЖЕМО ТА
ВІДБУДУЄМО УКРАЇНУ!