ТЕМА 20 УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1914 – 1918 рр.
УКРАЇНА В ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПЛАНАХ КРАЇН АНТАНТИ І ТРОЇСТОГО СОЮЗУ
Причини Першої світової війни
Протиріччя учасників війни
Саме з початком Першої світової війни перед Україною відкрилися можливості для розв’язання надзвичайно складного завдання —
Подумай!
Союз визволення України
Відверто проавстрійські позиції посіла утворена 1 серпня 1914 р. у Львові Головна українська рада, що була міжпартійним блоком,
На чолі цього об’єднання став Кость Левицький. У Маніфесті, випущеному Радою 3 серпня 1914 р., зазначалося: «Зажерливість
озброювати підкорені народи та не створювати з їх представників численні національні бойові одиниці», Австрійська імперія,
Так, з 28 тис. охочих приєднатися до УСС, було зараховано лише 2,5 тис. осіб.
Під командуванням М. Галущинського 3 вересня 1914 р. новобранці прийняли у Стрию (Львів уже був окупований царськими військами)
Воєнні дії в 1914 році
Галицька битва
Основні битви на території України
Царський уряд уже в перші дні війни став здійснювати широкомасштабну антиукраїнську акцію, маючи на меті повністю ліквідувати
Основні напрямки політики російського царизму на західноукраїнських землях
Жорстоких переслідувань зазнала греко-католицька церква. Її глава митрополит Андрей Шептицький був заарештований, вивезений
Брусиловський прорив
Брусилоський прорив
Брусиловський прорив – результати
Воєнні події 1917 року в Україні
Наростання кризових явищ в російському суспільстві
Наслідки Першої світової війни для України:
Прояви кризи
19.06M
Category: historyhistory

Україна в роки Першої світової війни (тема 20)

1. ТЕМА 20 УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1914 – 1918 рр.

2.

3.

4.

• Завдання . Назвіть та покажіть на карті українські землі,
які напередодні Першої світової війни входили до складу
російської та Австро-Угорської імперії.

5. УКРАЇНА В ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПЛАНАХ КРАЇН АНТАНТИ І ТРОЇСТОГО СОЮЗУ

6. Причини Першої світової війни

АНТАНТА
Франція,
Англія, росія
ТРОЇСТИЙ СОЮЗ
Німеччина, Австро –
Угорщина, Італія
1.Встановлення світового панування.
2.Загарбання чужих територій.
3.Встановлення контролю за ринками збуту та
джерелами сировини.
4.Послаблення народних виступів за соціальне та
національне визволення.
5.Знешкодження опозиційних політичних сил.

7. Протиріччя учасників війни

8.

УКРАЇНА
ТРОЇСТИЙ
СОЮЗ
АНТАНТА
1. Вигідне географічне положення України
2. Україна мала значний військово-економічний
потенціал і людські ресурси.

9.

Поміркуйте, в чому полягатиме трагедія
українського народу в Першій світовій війні?

10.

11. Саме з початком Першої світової війни перед Україною відкрилися можливості для розв’язання надзвичайно складного завдання —

об’єднати власні
етнічні території та
здобути державну
незалежність
Водночас бездержавність і роз’єднаність українських земель й
загострення суперечностей між російською імперією та
Габсбурзькою монархією, в тому числі з приводу «українського
питання», робили Україну дедалі більш вагомим об’єктом
міжнародної гри провідних держав Європи.

12.

13.

14.

В'ячеслав
Липинський
«Якщо на території України не
відбудеться жодних змін і війна
закінчиться розширенням Австрії у бік
Адріанополя, Україна заплатить за цей
конфлікт кров’ю українських солдатів з
російської та австрійської армій і
постане ще більш ослабленою.
Якщо Росія у війні з Австрією захопить
Східну Галичину й Буковину,
для українського національного руху це
буде катастрофою.
Якщо Австрія окупує частину
Правобережної України, захоплена
територія опиниться у такому самому
становищі, у якому перебувала тоді
Східна Галичина: тобто неминуче стане
об’єктом польської експансії».

15. Подумай!

• Поміркуйте, чи могли
українці зарадити лихові,
про яке говорив автор.
• У якому випадку?

16.

Проросійські
позиції
Частина
УСДРП
Київ
Симон
Петлюра
“Війна і
українці”
Проавстрійські
позиції
1.08 .1914 р.
Львів,
Головна
українська
рада (ГУР)
Кость Левицький
4.08.1914 р.формування
легіону УСС
Пацифістські
позиції
4.081914 р.
Львів, Відень
Союз визволення
України (СВУ)
А.Жук, Д.Донцов,
В.Дорошенко,
М. Меленевський
Організація
створена з партій
Наддніпрянщини:
частини УСДРП
( Д.Донцов) та
УСДС
( М. Меленевський)
Частина
УСДРП,
Київ,
В.Винниченко
Нейтральні
позиції
ТУП,
Київ.
Один з
лідерів
– М.С.
Грушевський

17.

Українські політичні сили Наддніпрянщини
Назва
Характеристика
Товариство
українських
поступовців
(ТУП)
Підтримка росії, сподівання на
автономію (самоврядування). Пізніше
закликало українців бути
нейтральними, тому що жодна з
воюючих сторін «...не може
викликати співчуття ні цілями, ні
способами боротьби»
Українська
соціалдемократична
робітнича
партія
(УСДРП)
Розкол у партії: група на чолі із
С. Петлюрою виступила на боці
російської імперії; група на чолі з
В. Винниченком засудила війну та
відстоювала ідею автономії України

18.

19. Союз визволення України

Дмитро Донцов
4 серпня 1914 р. з ініціативи
А. Жука у Львові відбулася нарада
емігрантів з Наддніпрянської
України (Д. Донцов, В.Дорошенко,
М.Меленевський та ін.), Наслідком
цієї зустрічі було створення Союзу
визволення України (СВУ), який
мав уособлювати безпартійну
політичну репрезентацію
Центральної та Східної України.
Мета – допомога військовополоненим українцям та створення
з них дивізій (Синьожупанна і
Сірожупанна).
Головою СВУ було обрано Дмитра
Донцова.

20.

21.

22. Відверто проавстрійські позиції посіла утворена 1 серпня 1914 р. у Львові Головна українська рада, що була міжпартійним блоком,

до складу
якого входили радикальна, соціал-демократична
та націонал-демократична партії.

23. На чолі цього об’єднання став Кость Левицький. У Маніфесті, випущеному Радою 3 серпня 1914 р., зазначалося: «Зажерливість

царської імперії
загрожує також
нашому національному
життю …яке знайшло
охорону в
конституційному ладі
австрійської
держави».

24.

25.

Назва
ГУР
СВУ
Дата
заснування
1 серпня 1914 р.
4 серпня 1914 р.
Лідери
Програмові
засади
К. Левицький
М. Павлик
М. Ганкевич
А. Жук
Д. Донцов
В. Дорошенко
• Посідали
антиросійську позицію.
• Підтримка
австрійського уряду у
війні.
• Активна участь у
формуванні військових
підрозділів УСС.
• Виступали за
утворення
незалежної Української
держави
• Співпраця з урядами
Німеччини та АвстроУгорщини з метою
утворення самостійної
Української держави у
формі конституційної
монархії.
• Допомога
військовополоненим
українцям.
• Самостійність
української церкви.

26.

27. озброювати підкорені народи та не створювати з їх представників численні національні бойові одиниці», Австрійська імперія,

За ініціативи
Головної
Української
Ради незабаром
було створено
легіон
Українських
січових
стрільців (УСС).
Дотримуючись
класичного
імперського
правила «не
озброювати підкорені народи та не створювати з їх
представників численні національні бойові одиниці»,
Австрійська імперія, навіть маючи гостру потребу в живій силі,
чинила певні перешкоди при формуванні легіону.

28. Так, з 28 тис. охочих приєднатися до УСС, було зараховано лише 2,5 тис. осіб.

29. Під командуванням М. Галущинського 3 вересня 1914 р. новобранці прийняли у Стрию (Львів уже був окупований царськими військами)

М. Галущинский
Під командуванням М.
Галущинського 3 вересня
1914 р. новобранці
прийняли у Стрию (Львів
уже був окупований
царськими військами)
присягу і відбули на
доукомплектування у
закарпатські села
Горонда і Страбичій під
Мукачеве. Ядро легіону
становили активісти
січового, сокільського і
пластового руху,
вчорашні гімназисти та
студенти.

30.

Уж на Маківку заліз,
а вона Лисоня

31.

32. Воєнні дії в 1914 році

33. Галицька битва

Дата:
- 23 серпня – 23 вересня 1914 року.
Сили сторін:
- росія – 700 тис. солдат
- Австро-Угорщина – 830 тис. солдат.
Результат:
- поразка австро-угорської армії (300
тис. убитими, 100 тис. поранених, 400
гармат).
- російські війська зайняли Сх.Галичину
зі Львовом (21.08.), частину
Зх.Галичини з Перемишлем (03.1915) і
майже всю Буковину з м.Чернівці.
Наслідок:
- росія завершила справу московського
князя Івана Калити – об’єднання усіх
земель Київської Русі в одну державу.

34. Основні битви на території України

«У Галичині.Кавалерист»
восени 1914 р.
На окупованих росією землях було
створено Галицько-Буковинське
генерал-губернаторство з центром
у м.Чернівці чолі з графомшовіністом, українофобом,
чорносотенцем Г.Бобринським.
Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р.

35.

36.

37. Царський уряд уже в перші дні війни став здійснювати широкомасштабну антиукраїнську акцію, маючи на меті повністю ліквідувати

український
рух, вважаючи його
«сепаратизмом» і
«мазепинством».
«Кінець українству!» —
таке було гасло
царської адміністрації.

38. Основні напрямки політики російського царизму на західноукраїнських землях

• Поділ Галицько-Волинського генерал-губернаторства на губернії
– Львівську, Перемишльську, Тернопільську, Чернівецьку.
• Призначення на посади в адміністрації російських чиновників.
• Припинення видання всіх українських газет і журналів, закриття
українських товариств і шкіл.
• Насильницька русифікація, закриття “Просвіт”, відкриття
російських шкіл, повсюдне запровадження рос. Мови.
• Депортація українського населення вглиб росії.
• Переслідування громадських діячів (зокрема М. Грушевський).
• Опора на москвофільські організації, які підтримували політику
російського царизму.
• Окупаційну політику російського уряду щодо населення
західноукраїнських земель назвали

39. Жорстоких переслідувань зазнала греко-католицька церква. Її глава митрополит Андрей Шептицький був заарештований, вивезений

через Київ на
Схід і перебував у тюрмі
Суздальського
монастиря аж до лютого
1917 р. Разом були
ув’язнені й депортовані
на Схід чимало інших
діячів греко-католицької
церкви.

40.

41.

42.

43.

«Російський військовий патруль у Львові»
1915 р.
«Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р.
«Російські війська у Львові та Бучачі»
1915 р.
Австро-Німецький
наступ на Галичині
(1915 р.)
росія залишила Східну
Галичину, Північну
Буковину та Волинь.

44. Брусиловський прорив


На вимогу союзників російські війська
прискорили початок дій проти АвстроУгорщини. Cтворивши істотну
перевагу над противником,
командуючий Південно-Західним
фронтом генерал О. Брусилов
4 червня 1916 р. здійснив одночасний
прорив лінії фронту у чотирьох місцях.
Знову відвойовано Сх.Галичину,
Пн.Буковину та Волинь.
Олексій Брусилов

45. Брусилоський прорив

46. Брусиловський прорив – результати


Фронт було прорвано на відстані понад 70 км, в
глибину – на 80–120 км. Площа окупованої у ході
операції території становила 2,5 тис. кв. км.
Австро-Угорщина втратила до 1,5 млн. чоловік,
580 гармат, 1800 кулеметів. росія – 1 млн.
Остаточний перехід ініціативи від центральних
держав до Антанти.
Німецьке командування припинило наступ на
Верден і перейшло до оборони. Італія
врятувалася від поразки, Румунія вступила у
війну на стороні Антанти, австро-угорська армія
втратила можливість здійснювати наступальні дії.
Затишшя на Західному фронті до 1917 р.

47. Воєнні події 1917 року в Україні

• 31 червня 1917 р. – новий наступ
Південно-Західного фронту.
• У липні 1917 року контрудар
німецько-австрійських військ, який
завершився катастрофічною
поразкою російських військ.
• російська імперія втратила
Галичину та Буковину.
• Лінія фронту співпала з довоєнною
по р.Збруч і стабілізувалася до
укладення Брестського мирного
договору (27 січня 1918 р.) .
• Війна набула позиційного
характеру.

48.

«Росіяни в Галичині» 1916 р.
Контрудар австронімецьких військ
(липень 1917 р.)
Поразка росії, вона
втратила західні землі
України, пошук шляхів
виходу з війни.
«У боях за Галичину» 1916 р.
«Вихід Росії з війни»

49. Наростання кризових явищ в російському суспільстві

виснаження сил воюючих => позиційна
війна
Лютий 1917 р. – буржуазна революція в
росії => прихід до влади ТУ ( гасло
«війна до переможеного кінця!») =>
невдалий наступ на Галичині та
Буковині
?

50.

Україна – арена військових дій =>
остаточна руйнація економічного
потенціалу.

51.

52.

53. Наслідки Першої світової війни для України:

54. Прояви кризи

ЕКОНОМІЧНІ:
ПОЛІТИЧНІ:
Значні людські жертви та
матеріальні втрати;
Руйнація народного
господарства, що
прискорило нестачу товарів
та продуктів харчування;
Занепад селянських
господарств;
Підвищення цін;
Нестача кваліфікованої
робочої сили;
Безробіття;
Голод,
Царський уряд звинувачувався
у некомпетентному керівництві;
Часта зміна уряду, негативний
вплив Г.Распутіна на царську
сім'ю;
Посилення опозиційних
настроїв в Державній Думі;
Висування вимог проведення
демократичних реформ і
припинити репресії проти
українців;
Розпуск Державної Думи;
Наростання страйкового руху
робітників, селянських
виступів.

55.

56.

Лютнева демократична революція у
росії (повалення самодержавства,
зречення царя Миколи ІІ, створення
Тимчасового уряду ) => піднесення
українського національно – визвольного
руху => створення на містах рад
народних депутатів => формування
національних органів влади Української
Центральної Ради на чолі з М.
Грушевським 4 ( 17 ) березня 1917р –
початок Української
революції
English     Русский Rules