бойові можливості

1. АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

КАФЕДРА ТАКТИКИ
Тема №3.1: Основи бойового застосування механізованої роти
в основних видах бою (тактичних дій).
Заняття №7: Методика розрахунку бойових можливостей
механізованої роти.

2. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:

2
1.
Методика розрахунку бойових можливостей.
2.
Можливості
противника.
роти у боротьбі з бронеоб’єктами
3.
Можливості
противника.
роти
4.
Маневрові можливості роти.
по знищенню
живої сили

3.

БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ
це кількісні та якісні показники, що характеризують можливості
підрозділу по виконанню визначених завдань за встановлений час в
конкретній обстановці.
залежать від:
- кількості особового складу, рівня його бойової підготовки та
морального психологічно стану;
- наявності та стану озброєння, бойової та іншої техніки;
- мистецтва командного складу в управлінні підрозділами;
- організаційно-штатної структури підрозділів та їх забезпеченості
МТЗ;
- також від складу і характеру протидії противника;
- умов та характеру місцевості;
- метеорологічної обстановки (погоди, часу, доби).

4.

Складові частини
БОЙОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
БОЙОВІ
МОЖЛИВОСТІ
ВОГНЕВА
МОЖЛИВІСТЬ
УДАРНА СИЛА
МАНЕВРІНІСТЬ

5.

Бойові можливості
Складовими частинами є:
підрозділу виражається сумарним об’ємом завдань, які можуть бути виконані
штатними та приданими вогневими засобами і відпущеною кількістю
боєприпасів.
вогнева можливість
ударна сила
маневреність
До показників відносяться:
• кількість об’єктів (цілей), що уражаються, та ступінь їх ураження;
• кількість знищених танків та інших броньованих цілей;
• ступінь ураження живої сили противника вогнем стрілецької зброї.

6.

Бойові можливості
М вм = Март + Мав + МППО +МТ + МБМП + МПТЗ + Мсз,
де
М арт – вогневі можливості артилерії;
М ав
– вогневі можливості авіації;
М ППО – вогневі можливості засобів ППО;
Мт
– вогневі можливості танків;
М БМП – вогневі можливості БМП;
М ПТЗ – вогневі можливості ПТЗ;
М сз
– вогневі можливості стрілецької зброї.

7.

Бойові можливості
це здатність підрозділів наносити потужні удари по противнику в сполученні
вогню та маневру.
Складовими частинами є:
базується на застосуванні вогню артилерії, танків, БМП, БТР, ПТС і стрілецької
зброї в сполученні з їх стрімким просуванням в глибину розташування
противника, знищенні його живої сили та вогневих засобів і оволодінні
вказаними рубежами (районами) місцевості чи опорними пунктами в обороні
противника.
вогнева можливість
ударна сила
маневреність
залежить:
• вогневої можливістю, маневреності підрозділів, а також їх стійкості проти
різних засобів ураження противника;
• від якості та кількості механізованих (танкових) підрозділів, які приймають
участь у бою;
• темпів просування, фронту наступу та місця в бойовому порядку.
характеризується:
щільністю сил та засобів, що створюються на всьому фронті наступу та на
напрямку зосередження основних зусиль (кількості підрозділів, танків, БМП,
гармат та мінометів, ПТЗ на один кілометр фронту).

8.

Бойові можливості
характеризує степінь рухомості підрозділів, здатність їх пересуватися,
розгортатися при підготовці та в ході бойових дій, техніки швидко
змінювати швидкість та напрямок руху, маневр вогнем.
Складовими частинами є:
це здатність:
1. Наступ
• вогневі
здійснювати
організовано і швидко
перегрупування
та міняти
взаємо положення
можливість
ударна
сила
маневреність
сил та засобів;
приймати ту чи іншу побудову;
нарощувати сили початкового удару;
готуватись до тих чи інших дій у визначений час;
переносити зусилля з одного напрямку на інший
долати зони РХЗ, руйнування, завалів і пожеж.
1. Оборона
здатністю підрозділів організовано та швидко займати оборону;
пересувати в короткі строки елементи бойового порядку на будь-який
загрозливий напрямок для заняття оборони;
проведенням стрімких контратак;
знищенням повітряних десантів противника, які висадились.

9.

Можливості роти по боротьбі з бронеоб’єктами противника
Для кожного ПТЗ, починаючи з РПГ, дослідницьким шляхом визначені
коефіцієнти ефективності, які показують, яку кількість танків та інших
бронеоб’єктів може знищити той чи інший протитанковий засіб до того, як
знищать його.
Для того, щоб провести розрахунок можливостей необхідно перемножити
кількість ПТЗ на їх коефіцієнт:
Мп = kN
Мn – кількість уражених цілей;
k – коефіцієнт бойової ефективності;
N – кількість ПТЗ.

10.

УМОВНІ КОЕФІЦІЄНТИ БОЙОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПРОТИТАНКОВИХ ЗАСОБІВ В ОБОРОНІ
Найменування
протитанкових
засобів
При розташуванні
в окопах
При розташуванні
відкрито
РПГ-7
0,3
0,2
СПГ-9
1,0
0,8
ПТУР «Фагот»
2
1,5
ПТУР «Метіс»
1
1
БМП
2,0
1,5
Танк
2,5
1,5

11.

Організаційно-штатна структура механізованої роти
на БМП (варіант)
Механізована рота
Механізований
взвод
Механізоване
відділення
Основне озброєння і техніка:
БМП-2
- 10 од.
СВД
- 9 од.
РПГ
- 9 од.
ПКМ
- 3 од.
РПК
- 6 од.
Механізоване
відділення
1. Командир роти
2. ЗКР з виховної роботи
3. Старший технік
4. Старшина
5. Санітарний інструктор
6. Старший механік-водій
7. Навідник-оператор
8. Оператор (СБР-3)
Механізоване
відділення
У механізованій роті:
Офіцерів - 5, із них:
Командир роти
- 1;
ЗКР з ВР
- 1;
Командир взводу
- 3;
Сержантів
- 15;
Солдатів
- 75,
Усього
- 95.

12.

Розрахунок вогневих можливостей роти в обороні
Можливості роти по боротьбі з бронеоб’єктами противника
1. У механізованої роти: РПГ-7 =9*0,3=2,7; БМП =10*2,0=20, близько
23 танків.
2. Рота обороняється на фронті до 1500м, а з врахуванням вогневого
забезпечення проміжків між сусідами (2*300=600) – 2100м.
3. На фронті 2100 м можуть наступати до 2-х мотопіхотних рот
противника (22- 26 БМП ) та 1-2 танкових рот (26 танків). При втраті 50%
танків, противник, як правило, відмовляється від продовження атаки.
У танкова роті на Т-64 – 13 од. здатна знищити = 13 *2,5 =32 – близько
32 танка противника.

13.

Розрахунок вогневих можливостей роти в обороні
при ведені оборонного бою вогневі засоби роти будуть розподілені:
70 % на знищення танків противника;
30 % на знищення БМП (БТР) противника.
коефіцієнти збільшуються при ведені вогню по БМП (БТР) противника в 1,5-2 рази.
танкова рота з мв при збережені 50 % боєздатності може знищити на
підготовленому рубежі :
танків – 13 од.
БМП (БТР) – 12 од.
противник понісши 20-40 % втрат в техніці припиняє наступальні дії.
У відповідності до організаційно - штатної структури противника, це буде 50%:
танкових рот -2
мотопіхотних рот - 2

14.

УМОВНІ КОЕФІЦІЄНТИ БОЙОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ПРОТИТАНКОВИХ ЗАСОБІВ В НАСТУПІ
Найменування
протитанкових засобів
При
розташуванні
танків
противника в
окопах
При відкритому
розташувані
При відбитті
контратак
свої ПТЗ в
окопах\відкрито
розташовані
ПТЗ
РПГ-7
0,05
0,08
0,2
СПГ-9
0,1
0,15
0,8/1
БМП
0,3
0,5
1,3/1,5
ПТУР «Фагот»
0,3
0,5
1,5/2
ПТУР «Метіс»
0,3
0,5
1/1,5
Танк
0,3
0,5
1/2,0

15.

Розрахунок вогневих можливостей роти в наступі
коефіцієнти збільшуються при ведені вогню по БМП (БТР) противника в
1,5-2 рази.
рота на БМП в наступі здатна знищити до 3 танків противника:
10 БМП*0,3+9РПГ-7*0,05=3,2.
підсилена танковим взводом 4 Т-64 = 3* 0,3=1 танк.
Всього: близько 4 танка, або 6-8 БМП
танкова рота з мв при збережені 50 % боєздатності може знищити на
підготовленому рубежі :
танків – 13 од.
БМП (БТР) – 12 од.
механізована рота з тв здатна знищити при наступі на:
не підготовлену оборону противника - до 8 танків або 12-16 БМП;
підготовлену оборону противника 4 танка або 6-8 БМП.

16.

Послідовність розрахунку вогневих можливостей по ураженню живої
сили противника вогнем зі стрілецької зброї
1. визначити кількість даного типу стрілецької зброї, яка є в підрозділі до
початку бойових дій і яка може прийняти участь в бою;
2. визначити кількість куль, яка може бути випущена за одну хвилину
наявною зброєю;
3. виходячи із фронту бойових дій шляхом поділу кількості куль на довжину
фронту в метрах визначити щільність вогню.
4. аналогічно розраховується щільність вогню противника.
Для успішного виконання бойової задачі підрозділам необхідно мати щільність
вогню:
в обороні – 3-5 куль на 1 м фронту за хвилину, а на головних напрямках – 10-12
куль;
в наступі – 8-10 куль на 1 м фронту з хвилину.

17.

Розрахунок вогневих можливостей по ураженню живої сили
противника вогнем із стрілецької зброї в обороні.
1. Вихідні дані для розрахунку:
механізована рота: АК-74 – 48; РПК -74; ПКТ – 10; СВД – 9,
ПКМ – 3.
танковий взвод: НСВТ – 3 ; ПКТ – 3.
2. За одну хвилину посилена механізована рота на здатна випустити:
механізована рота:
48АК7*100+6РПК74*150+10ПКТ*250+9СВД*30+3ПКМ*250 =9220.
танковий взвод: 3НСВТ*100 + 3ПКТ*250 =1050
Всього: 10270
Бойова швидкострільность:
АК-74- 100 п/х; РПК-74-150 п/х;
ПКТ-250 п/х; НСВТ-100 п/х. ; ПКМ-250 п/х.
3. Виходячи із тактичних нормативів ротний опорний пункт (по фронту – 1-1,5 км),
проміжки між опорними пунктами рот (до 600 м) загальний фронт ведення
вогню складає до 2100 м.
Щільність вогню роти складає за одну хвилину на 1 м:
10270:2100=4,89.

18.

Розрахунок вогневих можливостей по ураженню живої сили
противника вогнем із стрілецької зброї в наступі.
1. Вихідні дані для розрахунку:
механізована рота: АК-74 – 48; РПК -74; ПКТ – 10; СВД – 9,
ПКМ – 3.
танковий взвод: НСВТ – 3 ; ПКТ – 3.
2. За одну хвилину посилена механізована рота на здатна випустити :
механізована рота:
48АК74*100+6РПК74*150+10ПКТ*250+9СВД*30+3ПКМ*250 =9220.
танковий взвод: 3НСВТ*100 + 3ПКТ*250 =1050
Всього: 10270
Бойова швидкострільность:
АК-74- 100 п/х; РПК-74-150 п/х;
ПКТ-250 п/х; НСВТ-100 п/х. ; ПКМ-250 п/х.
3. Виходячи із тактичних нормативів рота наступає на фронті до 1 км), а на ділянці
прориву до 500 м.
Щільність вогню роти складає за одну хвилину на 1 м:
10270:1000=10,2.
10270:500=20,5.

19.

Маневрові можливості роти
МАНЕВРЕНІСТЬ ПІДРОЗДІЛУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
МАНЕВРОВИМИ ЯКОСТЯМИ ЇХ ШТАТНИХ І
ПРИДАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ І СКЛАДАЄТЬСЯ ЗІ
ШВИДКОСТІ, ТЕМПУ, ЧАСУ ПЕРЕСУВАННЯ І
ГОТОВНОСТІ ДО ВИЗНАЧЕНИХ ДІЙ.
Маневрові можливості роти
Маневр вогнем
Маневр підрозділами
Основним показником маневру силами
і засобами є час проведення маневру
Результат реалізації маневреності є випередження противника у відкритті вогню
та нанесенні удару

20.

Маневрові можливості роти
Маневр вогнем полягає у своєчасному зосередженні
вогню штатних і приданих підрозділів по одній цілі або групі
важливих цілей, а також в перенесені вогню з однієї цілі на
іншу і розподіл вогню по декількох цілях.
Основним показником, що характеризує можливості
щодо маневру вогнем, є час, який витрачається від
моменту передачі команди до розриву снаряду
(боєприпасу) у цілі.

21.

Маневрові можливості роти
Маневр силами і засобами проводиться з метою зайняття
більш вигідного положення для нанесення удару по
найбільш уразливому місцю в бойовому порядку
противника, особливо по його флангу і тилу, а також для
виведення своїх підрозділів з-під удару противника.
Маневр силами і засобами здійснюється по:
дорогах
колонних шляхах
повітрю
воді

22.

Маневрові можливості роти
Вихідними
даними
для
розрахунку
можливостей силами і засобами є:
маневрових
• зміст маневру, його глибина;
• швидкість руху підрозділів по дорогах і колонних шляхах з
урахуванням доступності місцевості;
• тип колони; нормативи часу, потрібного силам і засобам на
залишення районів (позицій, рубежів);
• шикування в колони та їх витягування;
• час на висування колони в новий район;
• розгортання в бойовий порядок;
• підготовку до виконання завдання.

23.

Маневрові можливості роти
Порядок розрахунку часу на здійснення маневру силами:
• усвідомити мету і зміст маневру;
• визначити за картою глибину маневру з урахуванням
поправок на рельєф місцевості і масштаб карти;
• провести розбивку маршруту на відрізки (5-10 км) і визначити
швидкість руху по ділянках з різною прохідністю, під час
розбивки маршрутів на відрізки по 5-10 км поправку вносити в
кожний відрізок;
• розрахувати час на подолання кожної ділянки (протяжність
ділянки поділити на швидкість руху);
• розрахувати час на підготовку до руху (залишення районів
розташування, згортання і втягування колон), на розгортання в
новому районі і підготовку до виконання завдання;
• визначити загальний час на здійснення маневру шляхом
додавання отриманих показників.

24.

Маневрові можливості роти
• рух змішаних і танкових колон здійснюється із середніми
швидкостями – 20-25 км/год
• автомобільних колон – 25-30 км/год
• в пішому порядку – 4-5 км/год
• на лижах – 5-7 км/год
• в горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку та інших
несприятливих умовах – 15-20 км/год
• висування до рубежу переходу в атаку проходить зі
швидкістю – 15-18 км/год
• швидкість висування - 15-20 км/год
• темп наступу під час прориву підготовленої оборони
противника - 1-2 км/год
• наступ у глибині оборони противника - 2-4 км/год
• переслідування противника, що відходить - 4-6-12 км/год
• швидкість розгортання в бойовий порядок -12-15 км/год

25.

Маневрові можливості роти
Дії підрозділів
Підрозділи
Вдень Вночі
Залишення позицій, що займалися
тв (мв)
тр, мр на БМП
тб (мб)
адн, садн
батр ПТКР
3(4)
5(7)
8(10)
6(11)
2
5(6)
8(10)
10(15)
9(14)
2
Пересування підрозділів на 1км
тр, мр, тб, мб, адн
2-3
3-3,5
Розгортання з передбойового порядку тр, мр
тб, мб
в бойовий
2
4(4,5)
2,5
4,5(3)
Прийняття (уточнення) рішення в ході тр, мр
тб, мб
бою та постановка завдань
10(5)
20(10)
15(7)
25(12)
Коефіцієнти поправки залежно від масштабу карти
Карта (масштаб)
Місцевість
1:200 000
1:100 000
1 : 50 000
Гірська
1,25
1,20
1,15
Пагорбиста
1,15
1,10
1,05
Рівнинна
1,05
1,0
1,0

26.

Маневрові можливості роти
Тривалість зміни позицій
Вихідними даними для розрахунку служать:
• дані про взаємну віддаленість позицій (районів, місць
розташування);
• швидкість руху при зміні позицій;
• витрати часу на згортання та розгортання засобів на нових
позиціях (у новому районі).
60 Д
t
t1 t 2
V
t – тривалість зміни позицій (хв);
60 – коефіцієнт переводу годин на хвилини;
Д – віддаленість нових позицій;
V – швидкість руху при зміні позицій (км/г);
t1 – час згортання засобів (хв.);
t2 – час розгортання засобів на нових позиціях (хв.).

27. Довжина маршруту, середня швидкість та час руху похідної колони

Маневрові можливості роти
Довжина маршруту, середня швидкість та час руху похідної
колони
Вихідними даними для розрахунку служать:
кількість та довжина ділянок доріг на маршруті, що допускають різну швидкість руху;
швидкість руху на ділянках;
глибина похідних колон та районів зосередження;
тривалість зупинок (затримок) колони в процесі руху (висування).
Формули для розрахунку:
n
li
tд
i 1 Vi
n
Д li
i 1
Д
Vср
tд
t 2 tд
Гк Г р
0,6Vi
Д – довжина маршруту (км);
ℓi – довжина ділянки маршруту різної прохідності, що допускає швидкість руху (Vi) колони (км);
tд – загальний час руху по маршруту (год);
Vi – швидкість руху на і-й ділянці маршруту (км/г);
V – середня швидкість руху (км/г);
Гк – глибина похідної колони (км);
Гр – глибина району зосередження (км);
t1 – загальний час зупинок в ході пересування (год);
t2 – загальний час на рух та зосередження в новому районі.
t1

28. ЧАС НА ЗОСЕРЕДЖЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ В РАЙОНІ

Маневрові можливості роти
Час на висуванняПІДРОЗДІЛІВ
та розгортання
ЧАС НА ЗОСЕРЕДЖЕННЯ
В РАЙОНІ
підрозділів для переходу в атаку
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ
1.Розрахунки строків ведуться від часу “Ч”, тобто часу
атаки переднього краю оборони противника.
2.Вихідними даними для розрахунку служать:
3.віддаленість рубежу переходу в атаку від переднього
краю оборони противника;
4.віддаленість один від одного призначених рубежів(РРВК,
РРРК, РРБК то що);
5.віддаленість вихідного пункту (рубежу) від вихідного
району;
6.середня швидкість висування;
7.глибина похідної колони;
8.дистанція між колонами першого та другого ешелонів;
9.показники зниження середньої швидкості руху в ході
послідовного розгортання підрозділів на вказаних
рубежах.

29.

Маневрові можливості роти
час виходу на РПА (хв.)
час виходу на РРВК (“Ч-“) (хв.)
tа
Д а 60
Vа
tв t a
Д в 120
V
час виходу на РРРК (“Ч-“) (хв.)
t р tв
Д в 90
V
час виходу на РРБК (“Ч-“) (хв.)
tб t р
Д б 60
V
час проходження вихідного пункту (рубежу)
(“Ч-“) (хв.)
ti t рр
Д i 60
V
час проходження вихідного пункту (рубежу)
другим ешелоном (“Ч”)(хв.)
ti ti
час проходження рубежу (пункту)
регулювання (“Ч-“) (хв.)
Гк dк
90
V
t рр t б
Д рр 60
V
Д 60
час початку витягування колони підрозділів
t в их ti
(“Ч-“) (хв.)
V
60, 90, 120 – коефіцієнт переводу часу в хвилини з врахуванням зниження
середньої швидкості руху при розгортанні підрозділів на рубежах (наприклад
коефіцієнт 90 вказує, що середня маршова швидкість знижується в 1,5 рази).

30.

Маневрові можливості роти
Да – віддаленість РПА від ПКП (км);
Vа – швидкість руху в атаку (км/г);
Дв – віддаленість РРВК від РПА (км);
V – середня швидкість руху підрозділів (км/г);
Др – віддаленість РРРК від РРВК (км);
Дб – віддаленість РРБК від РРРК (км);
Дрр – віддаленість рубежу (пункту) регулювання від РРБК (км);
Ді – віддаленість вихідного пункту (рубежу) від рубежу (пункту) регулювання
(км);
Д – віддаленість вихідного району від вихідного пункту (рубежу) (км);
Гк – глибина колони першого ешелону (км);
dк – встановлені дистанції між колонами першого та другого ешелонів (км);

31.

Маневрові можливості роти
Характер дій
Заняття вогневої позиції, опорного пункту, району оборони
(1500 м)
Показники
35 хв
Зміна вогневих позицій:
взвод
1 хв 50 с
Дії роти по заняттю укриття
35 секунд
Дії роти по виходу з укриття
35 секунд
Висування та заняття вогневого рубежу для відбиття атаки
противника (віддаленість 1 км)
Висування для проведення контратаки
5 хв.
15-20 км/г ( 1 км
за 3-4 хвилини)

32. АКАДЕМІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

КАФЕДРА ТАКТИКИ
Тема №3.1: Основи бойового застосування механізованої роти
в основних видах бою (тактичних дій).
Заняття №7: Методика розрахунку бойових можливостей
механізованої роти.