6.40M
Category: warfarewarfare
Similar presentations:

Озброєння танка

1.

2.

Тема № 1: Озброєння танка.
Заняття № 1: Вступ.
Керівник заняття
Старший викладач кафедри вогневої підготовки:
полковник Р.Є. Холявка

3.

Мета заняття:
1. Описати
коротку
історію
танкобудування.
2. Відтворити
порядок
застосування
бронетанкових підрозділів в сучасних
умовах, та назвати перспективи
розвитку бронетанкової техніки.
3. Визначити
структуру
побудови
навчальної дисципліни та установити
зв’язок
з
іншими
навчальними
дисциплінами.

4.

Актуальність заняття:
Предметом вивчення навчальної дисципліни
«Вогнева підготовка» є вивчення будови, порядку та
правил експлуатації комплексів озброєння основних
зразків танків, прийомів, основ та правил стрільби з
них.
Метою викладання навчальної дисципліни
"Вогнева підготовка" є навчити слухачів порядку
підготовки до бойового застосування озброєння
бойових машин підрозділу, веденню влучного вогню з
нього, організації та проведенню занять з вогневої
підготовки, управлінню вогнем підпорядкованих і
приданих підрозділів (вогневих засобів) під час
виконання бойових завдань.

5.

Навчальні питання:
1. Історія танкобудування з урахуванням завдань,
що ставились на танкові підрозділи.
2. Порядок застосування бронетанкових підрозділів
в сучасних умова, та перспективи розвитку
бронетанкової техніки.
3. Предмет дисципліни, взаємозв’язок з іншими
дисциплінами. Структура побудови навчальної
дисципліни. Порядок вивчення та звітність.

6.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Методика вогневої підготовки танкових підрозділів.
Навчально-методичний посібник. Київ – 2008. С. 18-19.
2. Боєприпаси до танкового озброєння. Навчально –
методичний посібник. Львів. АСВ. 2010. С. 8-21.
3. Комплекс озброєння танка Т-64БМ «Булат». Навчально
– методичний посібник. Львів. АСВ. 2011. С. 178 – 209.
4. Танкова гармата 2А46. Матеріальна частина, комплекс
забезпечення бойового застосування. Частина 1. Львів.
АСВ. 2008. С. 7 – 36.
5. Об’єкт 447А (437А). Технічний опис та інструкція з
експлуатації. Книга друга. 1985. С. 24 – 40, 76 – 82.
6. Керівництво подіям екіпажу при озброєнні танків Т-64Б і
Т-80Б. 1980. С. 20 – 45.

7.

Відпрацювання першого питання
заняття:
Історія танкобудування з
урахуванням завдань, що ставились
на танкові підрозділи.

8.

Періоди розвитку світового танкобудування.
1. Перші танки (1915 – 1917 рр.).
2. Перші радянські танки (1920-1931 рр.).
3. Період формування повного спектру бронетанкової
техніки (1931-1939 рр.).
4. Бронетанкова техніка періоду Другої світової війни
(1939-1945 рр.).
5. Бронетанкова техніка періоду післявоєнного
танкобудування:
Перше післявоєнне покоління (1945 - 1960 рр.);
Друге післявоєнне покоління (1960 - 1990 рр.);
Третє післявоєнне покоління (1990 р. - по тч.).

9.

Перші танки (1915 – 1917 рр.).
Вперше танки були застосовані англійською
армією на західному фронті Першої світової війни
в вересні 1916 р. в операції на річці Сомме (49
танків).
Застосування танків готувалось в
цілковитій таємниці. Їх переправляли на материк,
будучи замаскованими під великі резервуариємкості, по англійськи- «tank». Звідси і пішла назва
.

10.

11.

12.

Перші радянські танки
(1920-1931 рр.).
В березні 1919 р. частини РККА
(робочокрестьянская
красная
армія)
захопили декілька французьких танків
«Рено». В кінці 1919 г. трофейний танк
«Рено» поступає на Сормовський завод
«Красное Сормово».
Це і був зразок для перших радянських
танків. Так званий «Борець за свободу тов.
ЛЕНІН»

13.

14.

15.

Танк Т-18,
більш відомий як
МС-1
Екіпаж – 3 чоловіки.
Бойова маса – 5,5 т.
Товщина броні – 8 -16 мм.
Гармата – 37-мм.
Кулемет – 1(один) 7,62-мм.
Карбюраторний двигун АМО
потужністю 33,5 л.с. (24,6 кВт).
Максимальна швидкість 22
км/год.

16.

Легкий радянський танк Т-26 (зразка 1931 р.).
Бойова маса – 8,2 т.
Екіпаж – 3 чоловіка.
Товщина броні – 13-15
мм.
Кулемет – 7,62 мм. (1-2 ).
Максимальна швидкість –
30 км/год.
Запас ходу по шосе – 100140 км.

17.

Період формування повного спектру
бронетанкової техніки (1931-1939 рр.).
В ці роки
класифікацію танків.
В її основу
розподілу за вагою:
було
відпрацьовано
покладено
•легкі танки - масою до 20 т;
•середні танки - масою від 20 до 40 т;
•важкі танки - масою понад 40 т.
принцип

18.

Легкий радянський танк Т-26 (зразка 1933 г.).
Бойова маса – 9,6 т.
Екіпаж – 3 чоловіка.
Товщина броні – 13-15 мм.
Потужність двигуна – 90 л.с.
Гармата – 45 мм.
Кулемет – 7,62 мм. (1 -2 шт.).
Максимальна швидкість – 30
км/год.
Запас ходу – 100-140 км.

19.

Плаваючий танк Т-37 (на озброєнні з 1932 року).
Бойова маса – 3,2 т.
Запас ходу по шосе – 230 км.
Максимальна швидкість:
Екіпаж – 2 чоловіка.
• по шосе – 40 км/год.
Товщина броні – 8 мм.
•на плаву – 6 км/год.
Кулемет – 7,62 мм. (1 один).

20.

Легкий колісно-гусеничний бистрохідний танк БТ-7
(прийнятий на озброєння в 1935 році).
Бойова маса – 13 т.
Екіпаж – 3 чоловіки.
Товщина броні – 15 мм.
Гармата – 45 мм.
Кулемет – 7,62 мм. (2 два).
Швидкість руху:
на колесах – 73 км/год.
на гусеницях – 53 км/год.
Запас ходу:
на колесах - 500 км.
гусеницях - 375 км.

21.

Танкетка Т-27 (на озброєнні з 1931 року).
Танкетка Т-27 (принята на вооружение 13 февраля 1931 года).
Кулемет – 7,62 мм. (1 шт.).
Бойова маса – 2,7 т.
Максимальна швидкість –
Екіпаж – 2 чоловіки.
40 км/год.
Товщина броні– 6-10 мм.

22.

Середній танк Т-28 (на озброєнні з 1932 року).
Бойова маса – 27,8 т.
Екіпаж – 6 чоловік.
Товщина броні– 20-30
мм.
Гармата – 76,2 мм.
Кулемет – 7,62 мм. (4 шт.).
Максимальна швидкість –
45 км/год.

23.

Бронетанкова техніка періоду
Другої світової війни
(1939-1945 рр.).

24.

Легкий танк Т-70 (на озброєнні з 1942 року).
Бойова маса 9,8 т.
Екіпаж 2 чоловіки.
Бронювання – 25–40 мм.
Озброєння – гармата – 45 мм. и кулемет – 7,62 мм.
Максимальна швидкість 45 км/год.

25.

Середній танк Т-34-76 (на озброєнні з 1939 року).
Бойова маса – 28,5 т.
Екіпаж – 4 чоловіка.
Товщина броні – 20 - 65 мм.
Озброєння: гармата – 76,2 мм. та кулемет – 7,62 мм. (2 шт.)
Максимальна швидкість – 55 км/год.

26.

Середній танк Т-34-85 (на озброєнні з 1943 року).
Бойова маса – 32 т.
Екіпаж – 5 чоловік.
Товщина броні – 20-90 мм.
Озброєння: гармата– 76,2 мм. та кулемет – 7,62 мм. (2 шт.)
Максимальна швидкість – 34 км/год.

27.

Важкий танк КВ -1 (на озброєнні з 1939 року).
Бойова маса 47,5 т.
Екіпаж 5 чоловік.
Товщина броні – 30 – 75 мм.
Озброєння: гармата – 76,2 мм., кулемет – 7,62 мм. (3 шт.)
Максимальна швидкість 34 км/год.

28.

Важкий танк КВ -2 (на озброєнні з 1940 року).
Бойова маса – 52 т.
Екіпаж – 6 чоловік.
Товщина броні – 30-75 мм.
Озброєння: гармата – 152,4 мм., кулемет – 7,62-мм. (3 шт.).
Максимальна швидкість – 35 км/год.

29.

Важкий танк ІС-2 (на озброєнні з 1943 року).
Бойова маса – 46 т.
Екіпаж – 4 чоловіки.
Товщина броні – 20-160 мм.
Озброєння: гармата – 85 мм., 122 мм. та кулемет – 7,62 мм.
(3 шт.).
Максимальна швидкість – 37 км/год.

30.

Важкий танк ІС-3 (на озброєнні з 1945 року).
Бойова маса – 49 т.
Екіпаж – 4 чоловіки.
Товщина броні – 20-160 мм.
Озброєння: гармата – 122 мм. та кулемети – 7,62 мм. (1
шт.), 12,7 мм ДШК (1 шт.)
Максимальна швидкість – 40 км/год.

31.

Бронетанкова техніка періоду
післявоєнного танкобудування

32.

Плаваючий танк ПТ-76 (на озброєнні з 1951 року).
Бойова маса – 14 т.
Екіпаж – 3 чоловіка.
Товщина броні – 6-20 мм.
Озброєння: гармата – 76,2 мм., та кулемет – 7,62 мм.
Максимальна швидкість: по шосе – 44 км/год.
на плаву – 12 км/год.

33.

Середній танк Т-54 (на озброєнні з 1950 року).
Бойова маса – 36 т.
Екіпаж – 4 чоловіка.
Товщина броні – 100-200 мм.
Озброєння: гармата – 100 мм. та кулемет – 7,62 мм. (1 шт.)
12,7 мм. (1 шт).
Максимальна швидкість – 50 км/год.

34.

Середній танк Т-62 (на озброєнні з 1961 року).
Бойова маса – 37,5 т.
Екіпаж – 4 чоловіка.
Товщина броні – 46-242 мм.
Озброєння: гармата – 115 мм., кулемет – 7,62 мм. (1
шт.), кулемет – 12,7 мм. (1 шт.)
Максимальна швидкість – 37 км/год.

35.

Середній танк Т-72 (на озброєнні з 1973 року).
Бойова маса – 44,5 т.
Екіпаж – 3 чоловіки.
Бронювання – комбіноване.
Озброєння: гармата – 125 мм., кулемет – 7,62 мм.,
(1 шт.), кулемет – 12,7 мм.
Максимальна швидкість – 60 км/год.

36.

Середній танк Т-64 (на озброєнні з 1967 року).
Бойова маса – 42,4 т.
Екіпаж – 3 чоловіки.
Товщина броні – 30-450 мм. (комбінована).
Озброєння: гармата – 125 мм., кулемет – 7,62 мм.,
(1 шт), кулемет – 12,7 мм (1 шт.).
Максимальна швидкість – 60 км/год.

37.

Середній танк Т-80 (на озброєнні з 1976 року).
Бойова маса – 46 т.
Екіпаж – 3 чоловіка.
Бронювання – комбінована броня.
Озброєння: гармата – 125 мм., кулемет – 7,62 мм. (1
шт.), кулемет – 12,7 мм. (1 шт.)
Максимальна швидкість – 70 км/год.

38.

Середній український танк Т-64 БМ «Булат»
Бойова маса – 45 т.
Екіпаж – 3 чоловіки.
Бронювання – комбінована броня.
Озброєння: гармата – 125 мм., кулемети – 7,62 мм., 12,7мм.
Максимальна швидкість – 60 км/ч.

39.

Середній український танк БМ «ОПЛОТ»
Бойова маса – 48 т.
Екіпаж – 3 чоловіки.
Бронювання – комбінована броня.
Озброєння: гармата – 125 мм., кулемети – 7,62 мм., 12,7мм.
Максимальна швидкість – 70 км/ч.

40.

Середній російський танк Т-90
(на озброєнні з 1993 року).
Бойова маса – 46,5 т.
Екіпаж – 3 чоловіки.
Бронювання – комбінована броня.
Озброєння: гармата – 125 мм., кулемети – 7,62 мм., 12,7мм.
Максимальна швидкість – 60 км/ч.

41.

Відпрацювання другого питання
заняття:
Застосування бронетанкових підрозділів
в сучасних умовах, та перспективи
розвитку бронетанкової техніки.

42.

Одним з ефективних шляхів вдосконалення танків рахують
впровадження керованого реактивного снаряда з кумулятивною
або ядерною бойовою частиною. Це озброєння найбільш легке і
в той самий час піднімають вогневу потужність і збільшує
дальність стрільби по танках, броньованим цілям і вогневим
точкам до 3–5 км., а також забезпечує поразку їх з першого –
другого пострілу. Для танків з нарізними гарматами
розробляються снаряди з початковою швидкістю 2000–3000 м/с,
що підвищить бронепробивну здатність, дальність прямого
пострілу і влучність.
У вдосконаленні озброєння танків спостерігаються дві
тенденції:
1.
Кероване реактивне озброєння встановлюється на
гарматних танках як додаткове.
2.
Випробовуються танки, в яких кероване озброєння є
основним.

43.

Застосування
керованого
реактивного
озброєння в якості основного дозволить відмовитись
від великої та важкої башти, знизити висоту та вагу
танка, зменшити екіпаж. Це призводить до
підвищення рухомості танка, покращенню захисту
танка.
Однак в реактивного озброєння є ще чимало
недоліків і в наш час вирішуються проблеми, як
вдосконалення самої системи, створення головок
самонаведення,
збільшення
швидкострільності,
зменшення невражаємої зони, тому покращення
звичайного гарматного озброєння продовжується.

44.

Окрім цього ведуться розробки по зміні
конструктивної будови танка. Наприклад: шведський
танк «STRV» (без башти), ізраїльський танк «Меркава 1
та 2» (моторно-трансмісійне відділення танка в носовій
частині).
Паралельно ведуться дослідження в напрямку
вдосконалення гарматних боєприпасів з метою з
метою підвищення ефективності стрільби та
вірогідності ураження цілі на дальності 2,5-3 км (а в
перспективі до 6 км). Зменшення часу польоту снаряду
та бронепробиваємості для бронебійно-підкаліберного
та кумулятивного снаряду в умовах вдосконалення
динамічного захисту та самого конструювання башти .

45.

Окремо ведуться дослідження, створюються нові
дослідні зразки та після випробувань приймаються на
озброєння вдосконалені системи управління вогнем.
Особливо
вирізняться
напрямки
по
створенню
високоефективних
засобів
пошуку,
виявленню
та
розпізнаванню цілей. Вдосконалення автономних засобів
виявлення цілей та автоматичних систем зовнішньої (від
командира підрозділу в цілому) цілевказівки.
Таким чином, всезростаючі вимоги до бойової машини
в цілому приводять до необхідності формування та розвитку
професійних компетенцій в спеціалістів танкових підрозділів,
підвищенню вимог до їх вмінь у правильній експліатації,
своєчасному технічному обслуговуванню та якісному
ремонту.

46.

Відпрацювання третього питання
заняття:
Предмет дисципліни, взаємозв’язок з
іншими дисциплінами. Структура
побудови навчальної дисципліни.
Порядок вивчення та звітність.

47.

Вогнева підготовка - один з основних
предметів бойової підготовки і складова
частина польової виучки танкових
підрозділів. Її мета - навчити особовий
склад і підрозділи в підтриманні озброєння
у постійній бойовій готовності та
веденню
ефективного
вогню
для
ураження противника в умовах сучасного
бою в інтересах виконання бойових задач.

48.

Після вивчення навчальної дисципліни
«Вогнева підготовка» курсант
повинен:
• знати: призначення, бойові і технічні властивості зброї,
комплексів озброєння, принципи їх устрою і роботи; способи
використання в бою; правила експлуатації; застосування
основ і правил стрільби;
• вміти: готувати озброєння, боєприпаси до стрільби,
підтримувати їх у постійній бойовій готовності, швидко
усувати затримки, що виникають в ході стрільби; вести
розвідку цілей і визначати дальність до них, вести влучний
вогонь, уражати цілі, як правило, з першого пострілу (черги),
корегувати стрільбу; застосовувати всі її способи з
урахуванням метеорологічних і балістичних умов вдень і
вночі в різних умовах сучасного бою і кидати ручні гранати.

49.

Для формування в тих хто навчається знань, умінь і
навичок, структура дисципліни «Вогнева
підготовка» включає вивчення
і відпрацювання:
• матеріальної частини озброєння і боєприпасів;
• дій при озброєнні танка;
• основ і правил стрільби;
• розвідку цілей, призначення вихідних установок для
стрільби і цілевказання;
• кидання ручних гранат;
• проведення занять та стрільб;
• управління вогнем.
Основними видами навчальних занять з дисципліни є
групові, практичні, самостійні заняття вогневі
тренування.

50.

Зміст програми навчальної дисципліни.
Вступ.
Розділ №1. «Озброєння танка, його підготовка та технічне
обслуговування».
Тема №1. «Озброєння танка».
Тема №2. «Підготовка озброєння танка до стрільби та технічне його
обслуговування».
Розділ №2. «Основи стрільби, методика вогневої підготовки
підрозділів».
Тема №3. «Методика вогневої підготовки підрозділів».
Тема №4. «Основи стрільби».
Розділ №3. «Управління вогнем підрозділів в бою».
Тема №5. «Управління вогнем підрозділів в бою».
Розділ №4. «Вогневі тренування та стрільби».
Тема №6. «Вогневі тренування та стрільби».
Заключення.

51.

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ З НАВЧАЛЬНОЇ
ДИСЦИПЛІНИ ”Вогнева підготовка” ЗА СЕМЕСТРАМИ ТА
ВИДАМИ ЗАНЯТЬ
120 86 34
Аудиторних годин
Разом 290 206 84
2
Контрольний захід
4
80 38
28
46 36
36
4
ДЗ – 4 год.
126 74
64
4
ДЗ – 4 год.
Тактичні (тактикоспеціальні) заняття
Польові заняття*
Лекції
2
Практичні заняття
Лабораторні
заняття
Групові вправи
Самостійна робота
170 120 50
Форми
контролю
та кількість
годин
Групові заняття
Всього годин/кредитів
3
З них
Семінарські заняття
Модулі
В тому числі за видами
навчальних занять

52.

ВИДИ КОНТРОЛЮ

Види контролю
Форми контролю успішності навчання
з/п
1. вхідний
оцінка за результатами занять з
навчальної
дисципліни
«Стрілецька
зброя та вогнева підготовка».
2. поточний
оцінювання під час навчальних занять;
письмовий експрес-контроль (летючки)
засвоєння попереднього матеріалу.
3. самоконтроль
відповіді на питання для самоконтролю,
які
передбачені
електронними
підручниками, тестовими програмами та
друкованими навчальними виданнями.
4. рубіжний
контроль
засвоєння
навчального
матеріалу
за
семестр
(диференційований залік).
5. контроль під час комплексний державний екзамен.
державної
атестації

53.

ОСНОВНЕ ІНФОРМАЦІЙНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ для
проведення занять з вивчення навчальної дисципліни «Вогнева
підготовка»:
• Танкова гармата 2А46М-1. Матеріальна частина, комплекс
забезпечення бойового застосування. ч.1. – Львів. АСВ. 2008.
• Будова та бойове застосування 14,5-мм універсальної вкладної
гармати 2Х35. Навчально – методичний посібник. – Львів. ЛІСВ.
2008.
• Боєприпаси до танкового озброєння. Навчально – методичний
посібник. – Львів. АСВ. 2010.
• Комплекс озброєння танка Т-64БМ «Булат». Навчально –
методичний посібник. – Львів. АСВ. 2011.
• Методика навчання управління вогнем підрозділів. Навчальний
посібник. – Львів. АСВ. 2009.
• Курс стрільб сі стрілецької зброї та бойових машин 2018.

54.

• Організація і методика проведення стрільб штатним артилерійським
пострілом із танкового озброєння. Навчальний посібник. – Львів.
ЛІСВ. 2008.
• Методичні рекомендації з організації та проведення вогневих
тренувань і стрільб із танкового озброєння. – Львів. ЛІСВ. 2009.
• Методика вогневої підготовки танкових підрозділів. Навчально –
методичний посібник. – Київ: Військове видавництво, 2005.
• Правила стрільби з танків. – Київ: Військове видавництво, 2008.
• Підготовка і проведення бойових стрільб механізованих (танкових)
підрозділів. – Львів. АСВ. 2011.
• Вогнева підготовка. Підручник. – Львів. АСВ. 2012.
• Озброєння танка: підготовка та застосування. Навчальний посібник.
Львів. АСВ. 2013.
• Танки Т-64БВ та Т-64БМ «Булат». Будова та експлуатація озброєння.
Підручник. Львів. АСВ. 2014.
• Комплекс озброєння танка Т-72. Підготовка і застосування Львів.
НАСВ.2017р.
• Бойова робота вогневих підрозділів наземної
артилерії.Львів.АСВ.2012р.
• Правила стрільби і управління вогнем наземної артилерії. Львів.АСВ2014р.

55.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
Виконати:
1. Вивчити перелік рекомендованої літератури.
2. В робочі зошити законспектувати найбільш важливі
положення з матеріалу, що вивчається.
3. Бути в готовності дати відповіді на розглянуті питання
(питання самоконтролю).
Питання для самоконтролю:
1. Назвати кількість годин для вивчення навчальної
дисципліни «Вогнева підготовка».
2. Заходи проведення поточного та підсумкового
контролю.
3. Мета вогневої підготовки.

56.

Дякую за увагу та бажаю успіхів у
навчанні!!!
English     Русский Rules