Проведення неврологічного огляду у собаки

1.

Виконала: Альошина Вікторія

2.

Неврологічний огляд
складається з
наступних етапів:
1. Загальне
спостереження
2. Пальпація
3. Постуральні реакції
4. Оцінка краніальних
нервів
5. Спінальні рефлекси
6. Оцінка чутливості

3.

Ментальний статус:
1. Нормальний.
2. Притуплений – тварина у
свідомості, реагує на
подразники, але
пригнічена і не зацікавлена
навколишнім світом.
3. Ступор – тварина без
свідомості, але реагує на
сильні подразники.
Кома – тварина без
свідомості та не реагує на
сильні подразники.
Оцінка поведінки:
Ходіння по колу, безцільне
ходіння, дезорієнтація,
страх, агресія.
Важливою може бути зміна
поведінки (наприклад,
собака перестав
виконувати команди і
почав ходити в туалет у
будинку, а не на вулиці).

4.

Децеребральна ригідність.
Виникає при гострому
ураженні мозочка. У
пацієнта спостерігаються
опістотонус, розгинання
грудних кінцівок; тазові
кінцівки можуть бути
зігнуті, свідомість зазвичай
нормальна.
Поза Шифф-Шеррінгтона –
підвищення тонусу
розгиначів грудних
кінцівок, млявий параліч
тазових кінцівок.
Спостерігається тільки при
гострих ураженнях
грудопоперекового відділу
(Т2-L4), надалі тонус
тазових кінцівок
підвищується.
Положення голови. З
порушень можна відзначити
нахил голови (свідчить про
вестибулярні порушення),
поворот голови
(спостерігають при ураженні
головного мозку), часто
поворот голови поєднується
з поворотом тулуба та
ходінням по колу.
Положення тулуба. Звернути
увагу на викривлення хребта
– лордоз, кіфоз, сколіоз.
Положення кінцівок. Можна
помітити широку постановку
кінцівок (наприклад, при
атаксії), слабкість.

5.

6.

Ходу потрібно оцінювати обов’язково на неслизькій поверхні.
Можна використовувати похилі поверхні або сходи. Для
нормальної ходи необхідне нормальне функціонування стовбура
мозку, мозочка, спинного мозку, чутливих та рухових нейронів,
м’язів, головного мозку (невеликою мірою, порівняно з
приматами). Патологіями вважається:
Кульгавість. Найчастіше спостерігається при ортопедичних
проблемах (також може бути при запаленні чи подразненні
корінців). Спостерігається біль у кінцівці, крок хворої кінцівки
коротший.
Парез/параліч – зниження або відсутність рухової активності
кінцівок. Тетрапарез/-плегія – ураження 4-х кінцівок.
Парапарез/-плегія – ураження тазових кінцівок.
Монопарез/плегія – ураження однієї кінцівки. Геміпарез/-плегія –
ураження кінцівок однієї сторони.

7.

Атаксія – порушення координації. Може бути викликана
ураженням на різних рівнях нервової системи:
пропріоцептивна – характеризується дискоординацією,
широкою постановкою, ходою, що гойдається; крок ураженої
кінцівки довше за здорову; можуть бути ураження на дорсальній
частині пальців; часто поєднується зі зниженням рухової функції
кінцівок (парезом або паралічем);
вестибулярна – унілатеральні вестибулярні порушення можуть
призводити до падіння на один бік; можуть спостерігатися інші
ознаки вестибулярного синдрому, наприклад нахил голови,
патологічний ністагм. При білатеральному вестибулярному
синдромі тварини можуть припадати до землі, неохоче
пересуватися, можуть спостерігатися рухи голови з боку на бік;
мозочкова – характеризується дисметрією (невідповідність
цілеспрямованих рухів).

8.

При цьому потрібно звернути увагу на:
Шкіру (наявність травм або болю).
Форму черепа та хребет (біль, новоутворення).
М’язи (тонус, розмір, сила).
Пальпацію слід проводити обережно, особливо
при підозрі на травму та переломи, щоб не
спричинити погіршення неврологічного статусу.

9.

Постуральні реакції – реакції, створені задля підтримки
нормального становища тіла у просторі.
Провідні шляхи для постуральних реакцій дуже довгі (починаються
рецепторами на лапах і закінчуються в корі головного мозку). При
зниженні або відсутності постуральних реакцій ураження може
бути в будь-якому місці провідних шляхів. Саме тому їх не
використовують з оцінки локалізації ушкоджень, але це дуже
чутливий тест для визначення наявності неврологічної проблеми.

10.

Існує кілька основних постуральних реакцій, які
потрібно перевіряти у пацієнтів із
неврологічними проблемами:

11.

Для нормального функціонування спинальних рефлексів
необхідна цілісність і нормальна функція всіх компонентів
рефлекторної дуги (рецептори, чутливі провідні шляхи,
центри в спинному мозку, рухові провідні шляхи, м’язи).
Ослаблення спинальних рефлексів можливе при ураженні
нижнього рухового нейрона (периферичних нервів або
центрів у спинному мозку), посилення – при ураженні
верхнього рухового нейрона (спинного мозку вище за
уражену кінцівку).

12.

Існує безліч спінальних рефлексів, але практичне значення у
щоденній практиці мають такі:
Колінний рефлекс – виконується на тазовій кінцівці шляхом
постукування молоточком по сухожиллю колінної чашки.
Нормальна відповідь – розгинання кінцівки у колінному суглобі. У
функціонуванні цього рефлексу відіграє роль стегновий нерв.
Рефлекс відсмикування (згинальний рефлекс) – виконується на
грудній та тазовій кінцівках. За допомогою затискача або пальців
шкіра затискається між пальцями пацієнта. Нормальна відповідь –
згинання кінцівки у всіх суглобах. У функціонуванні цього
рефлексу на грудних кінцівках беруть участь різні периферичні
нерви грудної кінцівки; на тазовій кінцівці – сідничний нерв.
Проміжний рефлекс – проводиться пощипуванням навколо ануса,
нормальною відповіддю є скорочення сфінктера, опускання
хвоста. Провідні шляхи для цього рефлексу – соромний нерв.
Панікулярний рефлекс (рефлекс шкірної чутливості) проводиться
пощипуванням шкіри вздовж хребта між L4-5 та Т2, починаючи з
каудального краю. Нормальна відповідь – скорочення м’язів бічної
грудної стінки.

13.

14.

Усього існує 12 пар черепно-мозкових
нервів, які іннервують усі м’язи та органи
голови. Неврологічного обстеження
доступні практично всі ці нерви.

15.

Нюховий нерв: основну роль відіграє збір анамнезу (коли можна
виявити зниження нюху). Для оцінки можна дати понюхати різні
речовини (не потрібно пропонувати подразнюючі або з різким
запахом). Найчастіші причини відсутності нюха – риніти та інші
захворювання носа. Неврологічні причини рідко призводять до
аносмії.
Для визначення чутливості слизової оболонки носа за допомогою
затиску стимулюємо слизову оболонку. Нормальна відповідь – рух
голови назад для уникнення роздратування.
Для перевірки зору застосовуються кілька способів: здатність
орієнтуватися в незнайомій кімнаті (тобто спостерігаючи за
пацієнтом, поки збираємо анамнез), стеження поглядом за
об’єктами, що рухаються; побічно можна також оцінити за
допомогою реакції загрози, зіничного рефлексу, роговичного
рефлексу, фізіологічного ністагму
Пальпебральний рефлекс і чутливість морди визначається шляхом
дотиків у ділянці латерального та медіального краю повік,
пощипування вух, губ. Нормальна відповідь – моргання, рухи вух
та губ відповідно. Чутлива частина цього рефлексу – ЧМН 5
(трійчастий нерв), рухова – ЧМН 7 (лицьовий нерв).

16.

17.

Поверхнева чутливість визначається шляхом пощипування
шкіри. Враховуючи, що кожен нерв іннервує якусь ділянку
м’язів і шкіри, по зниженню чутливості можна припустити,
який нерв може бути уражений. Але це не дуже чутливий тест,
тому при підозрі на ураження периферичних нервів слід
проводити додаткову діагностику.
Глибока болючість (ГБЧ) перевіряється в останню чергу. Для
визначення ГБЧ затискачем стискаються фаланги пальців.
Починати треба з легких стимулів. Нормальною відповіддю є
лише поведінкова реакція на біль (поворот голови, спроба
уникнути больового подразника). Просто смикування кінцівки
не є відповіддю на больовий стимул і має розглядатися як
порушення.