Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю, Індії з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн. Практична робота №4

1.

Практична робота № 4.
Аналіз статево-вікових
пірамід Японії, Китаю, Індії
з метою оцінювання
працересурсного
потенціалу країн

2.

Мета роботи: поглиблювати знання про
трудові ресурси і працересурсний
потенціал країн світу, розвивати вміння
аналізувати статево-вікові піраміди,
оцінювати працересурсний потенціал
країн на прикладі Японії, Китаю та Індії.
Обладнання: підручник, статево-вікові
піраміди населення Японії, Китаю та Індії,
додаткові джерела інформації.

3.

Працересурсний
потенціал
—
сукупність
демографічних,
соціальних
і
духовних
характеристик
та
якостей
працездатного
населення, які втілені або можуть бути втілені в
межах і за допомогою існуючої в суспільстві
системи відносин щодо участі в процесі праці й
суспільній діяльності. Може розглядатись як
форма
втілення
людського
чинника
виробництва.
Статево-вікові
піраміди
—
поєднання
стовпчикових діаграм, які відображають у
відсотках співвідношення кількості чоловіків і
жінок різного віку. Діаграми розташовуються в
порядку збільшення віку, ліворуч від осі графіка
— кількість чоловіків, праворуч — жінок. Як
правило,
зі
збільшенням
віку
стовпчики
діаграми стають коротшими.

4.

За допомогою статево-вікових пірамід можна отримати
інформацію про співвідношення кількості чоловіків та
жінок, а також інформацію проте, скільки людей кожної
вікової групи проживає в країні та який працересурсний
потенціал.

5.

В історії людства виділено чотири фази
демографічного переходу:
I фаза — високі коефіцієнти народжуваності й
смертності, малий коефіцієнт природного
приросту;
II фаза — швидке зниження коефіцієнта
смертності за умови збереження високого
коефіцієнта народжуваності, що веде до
стрімкого зростання кількості населення (фаза
демографічного вибуху);
III фаза — повільне падіння коефіцієнта
смертності й швидке — народжуваності;
зменшення коефіцієнта природного приросту.
IV фаза — подальше зближення коефіцієнтів
народжуваності й смертності; дуже повільне
зростання кількості населення або навіть його
скорочення.

6.

7.

Проаналізувавши статево-вікову піраміду Японії можна
зробити висновок: статево-вікова піраміда відноситься до IV
фази, що характеризується зближення коефіцієнтів
народжуваності та смертності; скороченням кількості населення
до 40 років; збільшення населення старшої групи. Діти від 0-14 12,8%; 15-64 років -59,3%, старше 65 років 27,95.

8.

Вікова структура населення Китаю наступна: 0-14 років 17,2%, 15-64 років - 72%, старші за 65 років – 10,8 %.
Середній вік населення - 35,5 років (чоловіки - 34,9 років,
жінки - 36,2 роки). На 100 жінок припадає 106 чоловіків.
Китай упритул підійшов до ІІІ фази
демографічного переходу.

9.

Проаналізувавши статево-вікову піраміду Індії можна зробити
висновок: статево - вікова піраміда відноситься до IІ фази
демографічного переходу, що характеризується збільшенням
коефіцієнтів народжуваності та поступовим зменшенням
смертності; зменшенням населення старшої групи ; діти від 0-14
складають 26 %; 15-64 років -68 %, старше 65 років – 6%.

10.

ЗАВДАННЯ.
1. ПРОАНАЛІЗУВАТИ СТАТЕВО-ВІКОВІ ПІРАМІДИ ЯПОНІЇ (стор.121 мал.1) , КИТАЮ
(стор.132 мал.1, ІНДІІ (стор. І42 мал.1) В ПІДРУЧНИКУ.ТАКОЖ ПРОАНАЛІЗУВАТИ ТЕКСТ В
ПІДРУЧНИКУ ДЕ ОПИСАНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ ДЕРЖАВ.
2. НАДАТИ ВІДПОВІДІ ДО ПИТАНЬ:
- ЯКУ ІНФОРМАЦІЮ МОЖНО ОТРИМАТИ, АНАЛІЗУЮЧИ СТАТЕВО-ВІКОВІ ПІРАМІДИ;
- ДО ЯКОЇ ФАЗИ ДЕМОГРАФІЧНОГО ПЕРЕХОДУ ВІДНОСИТЬСЯ КОЖНА ІЗ ПОРІВНЯЛЬНИХ
ДЕРЖАВ;
- АНАЛІЗ ВІКОКИХ ГРУП, А САМЕ ВІКОВУ ГРУПУ, ЯКА ВІДНОСИТЬСЯ ДО ТРУДО РЕСУРСІВ
ВІД 16 РОКІВ ДО 65 РОКІВ.
- НАПИСАТИ ВИСНОВОК: ПОРІВНЯЙТЕ СВОЇ ВІДПОВІДІ І НАПИШІТЬ У ЯКІЙ ДЕРЖАВІ
НАЙКРАЩІ ПОКАЗНИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ.
-

11.

ГОСПОДАРСТВО
5 пріоритетних напрямів
розвитку економіки та
соціальної сфери.
перший – це сільське господарство
(треба нагодувати населення);
другий – випереджальний розвиток
електроенергетики, в т. ч. атомної;
третім пріоритетним напрямом розвитку
є інвестиції в освіту і охорону здоров’я;
четвертий напрям – прискорений
розвиток інформаційних технологій як
ядра нової економіки;
п’ятий – пріоритетна увага до
промислових виробництв, що їх
називають стратегічними: обороннопромисловий комплекс, електроніка,
авіабудування, аерокосмічна
промисловість, телекомунікації.
Особливості структури
економіки країни, що
розвивається
Індія індустріально-аграрною
країною зі значним контрастами
економічного розвитку.
Сучасна Індія з країни легкої та
харчової промисловості
перетворилася на країну з
розвинутою важкою промисловістю
та високотехнологічними
виробництвами. За виробництвом
деяких видів продукції Індія успішно
конкурує з провідними країнами
світу.
Водночас майже усюди поширені
кустарні ремесла: ручне ткацтво,
ручна обробка рису та інших
зернових, кустарне виробництво
цукру, гончарство, обробка шкур,
виробництво сірників тощо.