807.00K
Categories: financefinance lawlaw

Банківське право. Національний банк України. (Тема 2)

1.

Виконала: студентка IV курсу
3 групи
Коломієць Яна

2.

1. Причини і значення створення НБУ
2. Проведення НБУ грошової реформи 1996 р.
3. Основні етапі формування грошово-кредитної політики НБУ

3.

Національний банк України (НБУ) – центральний банк
України, особливий центральний орган державного управління,
юридичний статус, завдання, функції, повноваження і
принципи організації якого визначаються Конституцією
України, Законом України «Про Національний банк України» та
іншими законами України.
Він є емісійним центром, проводить єдину державну
політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення
грошової одиниці України – гривні.

4.

Рішення про створення Національного банку України на
базі Української республіканської контори Держбанку СРСР
прийнято 20 березня 1991 р. (пункт 3 Постанови Верховної
Ради України «Про порядок введення в дію Закону України
«Про банки і банківську діяльність»). У жовтні 1991 р. НБУ
перереєстрував створені на території України комерційні
банки, що були зареєстровані колишнім Держбанком СРСР.
У 1991 році було закладено лише фундамент
функціонування
Національного
банку
України
як
центрального банку держави. У цей період він ще не мав
належної структури. Банківська система перебувала в
зародковому стані. Власної нормативної бази в
Національного банку також не було.

5.

У квітні 1992 р. затверджено склад Правління та структури
Національного банку України, у липні цього року було
здійснено перехід на розрахунки із центральними банками
держав СНД через кореспондентські рахунки, у серпні створено
Валютну біржу Національного банку України.
У вересні Україну прийняли до Міжнародного валютного
фонду та Світового банку, у жовтні вона вступила до
Європейського банку реконструкції та розвитку.

6.

У лютому 1995 р. запроваджено класичний механізм
обслуговування дефіциту державного бюджету через
державні цінні папери.
У травні введено в обіг першої ювілейної монети України,
присвяченої 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

7.

Національний банк України – емісійний центр держави.
До 1992 р. в Україні в обороті перебували грошові знаки –
рублі, що емітувалися Держбанком СРСР.
У 1992 р. Національний банк увів в обіг перехідну
власну українську валюту – карбованець – спочатку в
готівкову сферу, а потім і в безготівкову. Вихід України з
рубльової зони дав змогу Національному банку
сконцентрувати емісійну функцію у своїх руках і
започаткувати проведення власної грошово-кредитної
політики.

8.

У вересні 1996 р. згідно з Указом Президента України була
проведена безконфіскаційна грошова реформа і випущена в
оборот постійна національна валюта – гривня. Починаючи з 17
вересня 1996 р. обіг карбованців на території України було
припинено, а єдиним законним платіжним засобом,
обов’язковим до прийняття в усі види платежів, стала гривня та
її розмінна монета – копійка, які емітуються в обіг
Національним банком України.

9.

У січні 1997 р. Державною скарбницею започатковано
операції з розміщення дорогоцінних металів на «металевих
рахунках» у провідних зарубіжних банках.
У лютому впроваджено пластикові картки міжнародних
платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги
та при видачі готівки.
У
червні
створено
Центральний міжбанківський
процесинговий центр для
виконання
інформаційного
обслуговування банківських
установ, у липні для нього
придбано програмний продукт
VISA Int.

10.

Для здійснення міжбанківських розрахунків Національний
банк розробив і запровадив систему електронних платежів
(СЕП) і систему термінових переказів (СТП), які складають
систему електронних міжбанківських переказів (СЕМП).
Створена Національним банком СЕМП здійснює нині
переважну більшість міжбанківських розрахунків і охоплює
всю банківську систему країни.
НБУ розробляє і вводить у дію нормативні документи, що
визначають загальні принципи діяльності платіжних систем,
порядок проведення розрахунків між суб’єктами економіки
через банки тощо.

11.

У 1998 р. на грошовому ринку України під впливом як
внутрішніх, так і зовнішніх чинників економічного і
політичного характеру склалася кризова ситуація, яка
поставила під загрозу стабільність гривні. Упродовж
періоду, що охоплює 1998 – 1999 рр., Національний банк
проводив політику, спрямовану на утримання стабільності
гривні, він неодноразово підвищував норму обов’язкових
резервів, облікову процентну ставку, ввів мораторій на
рефінансування комерційних банків, використовував такий
мобілізаційний монетарний інструмент, як депозитні
сертифікати НБУ.

12.

На законодавчому рівні правове становище НБУ
регулюється спеціальним законом «Про Національний банк
України», який був ухвалений Верховною Радою України
20 травня 1999 р.
Стрімкий розвиток банківської системи обумовив
необхідність прийняття окремого закону про центральний
банк країни, який би підвищував його відповідальність за
забезпечення стабільності грошової одиниці, чітко
окреслював його статус і місце в системі органів державної
влади.

13.

Отже, Національний банк України – найважливіша ланка
всієї банківської системи держави. На відміну від багатьох
інших відомств, які постали на грунті колишніх
республіканських чи союзних, НБУ являє собою принципово
нову структуру. З’явившись відразу ж після проголошення
незалежності, він став однією з її вагомих ознак.
На законодавчому рівні правове становище НБУ
регулюється спеціальним законом «Про Національний банк
України», який був ухвалений Верховною Радою України 20
травня 1999 р.
Згідно з вище зазначеним законом Національний банк є
центральним банком України, особливим центральним
органом державного управління, юридичний статус, завдання,
функції, повноваження і принципи організації якого
визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими
законами України.

14.

Національний банк є емісійним центром держави, проводить
єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту,
валютного регулювання, створенні та зміцненні національної
грошової системи. Він координує діяльність банківської
системи в цілому і здійснює нагляд за діяльністю банків та
кредитних установ, проводить їх державну реєстрацію,
ліцензування банківських операцій.
НБУ випускає гроші й розподіляє їх між комерційними
банками, вилучає з обігу застарілі банкноти й монети. Нові
гроші видаються комерційним банкам по заявах, що
відбивають їхні потреби в готівці, шляхом дебетного запису на
рахунках комерційних банків в Нацбанку.
Національний банк також виступає в ролі депозитарію,
зберігача золота, що належить державі, він купує й продає
золото, використовуючи інвалютний рахунок.

15.

1. Бугулов В. М., Бугулова Т. В. Національний банк та його
операції: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 1997. – 44 с.
2. Ващенко Ю. В. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Центр
навчальної літератури, 2006. –344 с.
3. Костюченко О. Я. Банківське право: Підручник / 2-вид.,
переробл. та до-пов, – К.: Атіка, 2011. – 376 с.
4. Про банки і банківську діяльність: Закон України
від 07.12.2000 р. № 2121 [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
5. Про грошову реформу в Україні: Указ ПУ від 25.08.1996
р. № 762/96 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/762/96
6. Про Національний банк України : Закон України
від 20.05.1999 р. № 679 [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14
English     Русский Rules