Презентація на тему : «Василь Герасим’юк» Підготувала: Дашинська Діана Група: ІБАб-1-17
Василь Дмитрович Герасим'юк (нар.18 серпня 1956, Караганда)
Народився в м.Караганді (Казахстан) у родині репресованих. Наприкінці 50-х рр. батьки змогли повернутися в рідне с. Прокурава
Закінчив філологічний факультет Київського університету (1978). Працював редактором у видавництвах «Молодь» та «Дніпро»
ПОЕТИЧНІ ЗБІРКИ:
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
2.21M
Categories: biographybiography literatureliterature

Василь Дмитрович Герасим'юк

1. Презентація на тему : «Василь Герасим’юк» Підготувала: Дашинська Діана Група: ІБАб-1-17

2. Василь Дмитрович Герасим'юк (нар.18 серпня 1956, Караганда)

український поет, лауреат Шевченківської премії (2003).
Член Національної спілки письменників України (1983),
АУП (1997).

3. Народився в м.Караганді (Казахстан) у родині репресованих. Наприкінці 50-х рр. батьки змогли повернутися в рідне с. Прокурава

(Косівський район, Івано-Франківська область), де
й минуло його дитинство.
Пробудження інтересу до
поетичної творчості й перші
поетичні спроби припадають
на шкільні роки в Косові. Це
був початок 1970-х рр., коли
прийшла нова хвиля
політичних репресій, що
мали покласти край рухові
«шістдесятників». У цій
атмосфері формувалася
творча особистість
майбутнього поета.

4. Закінчив філологічний факультет Київського університету (1978). Працював редактором у видавництвах «Молодь» та «Дніпро»

(1978–1992).
Від 1992 — ведучий програм редакції
літератури Національної радіокомпанії
України.
Від 1993 — голова журі Міжнародного
конкурсу молодих літераторів
«Гранослов».
Від 2011 — ведучий програми «Діалог»
на телеканалі Культура.

5. ПОЕТИЧНІ ЗБІРКИ:

Смереки (1982)
Потоки (1986)
Космацький узір (1989)
Діти трепети (1992)
Осінні пси Карпат (1998)
Серпень за старим стилем (2001)
Поет у повітрі (2002)
Була така земля (2003)
Папороть (2006)
Кров і легіт (2012)
Малиновий расвет (2016)

6.

Від перших віршів до першої поетичної збірки («Смереки», К.,
1982) поет ішов 10 років і прийшов уже сформованим поетом.
Він чинив власне першовідкриття Карпат як світу особливого
співжиття людини й природи. Назва збірки немовби нав'язувала
до традиціоналізму версії гуцульського локального патріотизму.
У першій збірці гуцульщина поставала магією позачасовості:
вічність гір розряджає людський час у світове безчасся, і «тінь
незриму» неназваної миті щастя «століттями лататиме павук».

7.

Четверта збірка «Діти трепети» (К., 1991) — може,
найдраматичніша у творчій спадщині Герасим'юка минулого
десятиліття. До неї ввійшли вірші, писані переважно в період
піднесення національно-демократичного руху, коли складалися
об'єктивні і суб'єктивні передумови для здобуття омріяної
державної незалежності України.
Вершини свого самовираження — свободи самовираження
Герасим'юк сягнув у збірку «Поет у повітрі» (Л., 2002). Поет дедалі
більше тяжіє до «епічного» розгортання своїх візій, що відповідало
б суприсутності в його самопочуваннях багатьох часових і
подійних зрізів буття, масштабам його асоціативного поля,
просторові уяви.

8.

1986 у Києві вийшла друга збірка «Потоки». Tакою ж
міфопоетикою, але вже більше позаособистісною,
живуть у ньому і таємничо-екстатичні гуцульські
обряди, багата символіка та скоряюча краса яких
сповнювали людське буття святістю, робили
причетним до вічності: мало ще де можна бачити так
здійснювану високу ритуалізацію неминучих кроків
людської долі.

9.

Третя збірка — «Космацький узір» — з'явилася вже в роки
«гласності» (К., 1989); у ній знайшло вихід і те, що
нагромаджувалося в душі, тамувалося раніше, відлунюючи
розкиданими в просторі голосами, і те, що визрівало в
атмосфері суспільного піднесення 80-х рр. Час замовляв
високу поетичну публіцистику й підкидав небуденні спокуси,
але Герасим'юк — не трибун, а «метафізик», поет не
експансивного, а рефлексивного складу.

10.

Ти мусиш танцювати
аркан.
ти стань у це
найтiснiше коло,
Хоч раз.
пiт i кров.
Сину людський,
обхопивши руками
ти стаєш у чоловiче
плечi двох побратимiв,
Хоч раз ти повинен
коло,
вiдчути,
мертво стиснувши
ти готовий до цього
долонi iнших,
як тяжко рветься на цiй
древнього танцю
землi
i тодi в заповiтному колi тiльки тепер.
древнє чоловiче коло,
як тяжко зчепленi
чоловiчi руки,
як тяжко почати i
зупинити
цей танець.
Хоч раз
ти протанцюєш пiд
безоднею неба
З хрестом за плечима.
З двома розбiйниками.
iз криком по-звiриному
Тiльки раз.
протяжним.
Щоб не випасти iз
цього грiшного свiту,
хоч раз
змiшай iз ближнiми

11. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

English     Русский Rules