Міністерство охорони здоров'я України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Кафедра фізичної реабілітації та спортивно
Рахіт
Рахіт - це хвороба , яка була відома ще в стародавні часи. У другому столітті до нашої ери Соран Еффесскій і Гален описували рахітіческіе змі
Актуальність проблеми
Чинники ризику щодо виникнення та прогресування рахіту
Класифікація.  В основу робочої класифікації рахіту покладено класифікацію О. С. Дулицького (1947). Класифікація вітамін D -дефіцитного (клас
Клінічна картина
Профілактика
Показаны обтирания соленой водой, обливания, души, солнечно-воздушные ванны после кормления, ЛГ и процедуры массажа. В период реконвалесце
Зразковий комплекс ЛГ для дітей раннього віку
Масаж дітей в ранньому віці
Не слід забувати також, що для профілактики рахіту крім гімнастики величезне значення мають щоденні прогулянки, сон на повітрі, а також рет
Дякую за увагу!
583.06K
Categories: medicinemedicine pedagogypedagogy

Фізична реабілітація дітей з рахітом

1. Міністерство охорони здоров'я України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Кафедра фізичної реабілітації та спортивно

Міністерство охорони здоров'я України
Національний медичний університет імені
О.О. Богомольця
Кафедра фізичної реабілітації та спортивної медицини
ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З
РАХІТОМ
Виконала
студентка IV курсу 22 групи
І медичного факультету
Дерій Т.Л.
Викладач
Гончаренко Л.І.
м. Київ 2013

2. Рахіт

• (від грец. ῥάχις — хребет) —
захворювання дітей грудного і
раннього віку, полягає в порушенні
мінерального обміну, насамперед
фосфорно-кальцієвого, що призводить до
розладу правильного формування скелета і
функцій внутрішніх органів і систем. На
рахіт хворіють діти переважно у віці від 3
міс. до 1 року, часто на 2-му і значно рідше
на 3—4-му році життя.

3. Рахіт - це хвороба , яка була відома ще в стародавні часи. У другому столітті до нашої ери Соран Еффесскій і Гален описували рахітіческіе змі

Рахіт - це хвороба , яка була відома ще в стародавні часи. У
другому столітті до нашої ери Соран Еффесскій і Гален
описували рахітіческіе зміни кісткової системи. Приблизно до
XV- XVI століть рахіт був досить поширеним захворюванням
серед маленьких дітей , особливо з великих ( на ті часи) міст
Європи. Не випадково багато відомих голландські ,
фламандські , німецькі та датські художники того часу
нерідко зображували у своїх творіннях дітей з типовими
ознаками рахіту
( нависають надбрівні дуги ,
згладжений потилицю ,
розпластаний живіт ,
викривлені кінцівки і т.д.).
Класичним прикладом може
служити картина " Мадонна з
немовлям " пензля
безсмертного Альбрехта

4. Актуальність проблеми

• Ризик захворювання рахітом кожної дитини до 1 року
інтенсивно росте
• Вважається найбільш частим захворюванням,
зустрічається практично у всіх дітей, що знаходяться в
стаціонарі (незалежно від патології)
• Зниження захисно – адаптаційних механізмів, що
приводить до частих захворювань і тяжкого їх перебігу
(ГРВІ. пневмонії)
• Грубі деформації скелету, вади зору, дистрофії інших
органів

5. Чинники ризику щодо виникнення та прогресування рахіту

Екзогенні антенатальні
чинники:
1. Незбалансоване харчування
вагітної, порушення
санітарно-гігієнічного
режиму.
2. Недостатня інсоляція
організму вагітної.
3. Відсутність антенатальної
специфічної профілактики
рахіту.
Ендогенні антенатальні
чинники:
1. Старший вік вагітної
(особливо після 35 років).
2. Екстрагенітальна патологія
(цукровий діабет,
гіпертонічна хвороба,
ревматизм, хронічні
захворювання печінки,нирок
та ін.).
3. Ускладнення вагітності
(гестоз, плацентарна
недостатність, загроза
викидня тощо) і пологів.
4. Клінічні ознаки гіпокальціємії
і порушень мінералізації
кісткової тканини у вагітної.

6.

Екзогенні постнатальні чинники ризику
щодо рахіту:
1. Недбалий догляд за дитиною, перегрівання,
негігієнічні житлові умови, обмеження
рухової активності, недостатнє перебування
на повітрі.
2. Незбалансоване раннє змішане і штучне
вигодовування, особливо простими сумішами,
коров'ячим молоком, кашами; невчасне
введення прикорму, перегодовування
стравами з борошна та жирами,
вегетаріанське харчування.
3. Несприятливі клімато-географічні чинники.
4. Протисудомна терапія (фенобарбітал,
седуксен), лікування гепатотоксичними
антибіотиками (група
тетрацикліну,цефалоспориновий рад),
нефротоксичними препаратами (макроліди,
сульфаніламіди), кортикостероїди,
діуретичними засобами, тривале введення
проносних засобів, гепарину.
5. Екологічні чинники (надмірний вміст у
продуктах харчування стронцію, свинцю,
цинку).
Ендогенні постнатальні чинники
ризику щодо рахіту
1. Недоношення, морфофункціональна
незрілість, природжена гіпотрофія
новонародженої дитини.
2. Порушення мінералізації системи у
новонародженого.
3. Гострі захворювання в ранній
неонатальний період та в перші 3 міс
життя.
4. Алергічний діатез, ексудативна
ентеропатія.
5. Синдром первинного або вторинного
порушення процесів усмоктування в
кишках, дисбактеріоз.
6. Захворювання печінки
(внутрішньопечінковий холестатичний
синдром, гепатит новонароджених).
7. Захворювання нирок, хронічна ниркова
недостатність з явищами остеодистрофії.
8. Знижена рухова активність унаслідок
іммобілізації при дисплазії кульшових
суглобів, порушення статодинамічних
функцій у разі природженої
неврологічної патології.
9. Висока інтенсивність перемодулювання та
росту скелета і обміну речовин у перші
місяці та роки життя, в період першого та
другого витягання.
10. Спадкова схильність.

7. Класифікація.  В основу робочої класифікації рахіту покладено класифікацію О. С. Дулицького (1947). Класифікація вітамін D -дефіцитного (клас

Класифікація.
В основу робочої класифікації рахіту покладено
класифікацію О. С. Дулицького (1947).
Класифікація вітамін D -дефіцитного (класичного) рахіту:
1) варіанти (кальційпенічний, фосфопенічний. без
відхилень щодо вмісту кальцію і фосфору в крові);
2) характер перебігу (гострий, підгострий,
рецидивуючий);
3) ступінь тяжкості (легкий, середньої тяжкості,
тяжкий);
4) періоди захворювання (початковий, розпалу,
репарації, залишкових явищ).

8. Клінічна картина

Атонія м'язів черевної стінки і кишечника призводить до утворення
так званого « жаб'ячого живота». При ранньому рахіті виникає
краніотабес - наявність округлих розм'якшень кістки ( дефектів
кістки) в потилично - тім'яній області склепіння черепа. В області
лобових і тім'яних горбів - періостальні розростання - остеофіти.
Сплощення потилиці і остеофіти лобових і тім'яних горбів
надають голові дитини чотирикутну форму , - caput guadratum .
Тімячка збільшені , закриття їх затримується , розвиток щелеп ,
особливо нижньої , порушується , що супроводжується затримкою
і нерегулярним прорізуванням зубів. На ребрах в області кістково
- хрящової зони росту виникають потовщення - «рахітичні
чотки» , в області епіфізів довгих трубчастих кісток ці
потовщення носять назву « рахітичних браслетів ». У нижньому
відділі хребта відзначається виражений кіфоз . При пізніх формах
рахіту у віці після 2 років деформацій піддаються нижні кінцівки і
таз , у зв'язку зі статичним навантаженням розвиваються так
звані О- подібні, Х –подібні та шаблеподібні гомілки , плоский
рахітіческій таз.

9.

10.

11. Профілактика

Поряд з організацією правильного вигодовування дітям
призначають вітаміни Д і С, загартувальні процедури,
лікувальну гімнастику (ЛГ) ,масаж, УФ-опромінення за
основною схемою (починають з 0,25 біодози і доводять
до 2-2,5 біодоз по 10-12 хв), хвойно-сольові ванни з
температурою води 36-37 ° С по 5-10 хв через день
(застосовують з 5 - 6-місячного віку).

12. Показаны обтирания соленой водой, обливания, души, солнечно-воздушные ванны после кормления, ЛГ и процедуры массажа. В период реконвалесце

Показаны обтирания соленой водой, обливания, души,
солнечно-воздушные ванны после кормления, ЛГ и
процедуры массажа. В период реконвалесценции облучение
начинают с 0,25 биодозы и доводят до 2—2,5 биодоз. Kурс
15—20 облучений.

13. Зразковий комплекс ЛГ для дітей раннього віку

14.

1 - ковзаючі рухи ногами , 2 - присадка з
відведеними руками , 3 - « ширяння» - лежачи на
животі , 4 - почергове згинання ніг , 5 - згинання
та розгинання рук , 6 - відведення і схрещування
рук на грудях , 7 - вставання , 8 - « ширяння» - на
спині , 9 - поворот зі спини на живіт , 10 повзання рефлекторне , 11 - присадка ( при
підтримці за одну руку ) , 12 - самостійне
прісажіваніе , 13 - згинання та розгинання ніг ,
14 - одночасне згинання ніг , 15 - повзання , 16 присідання навпочіпки , 17 - підведення тулуба
за випрямлені руки з положення лежачи на
животі , 18 - згинання та розгинання рук , 19 підведення з вихідного положення лежачи на
спині , 20 - кругові рухи руками

15. Масаж дітей в ранньому віці

16.

1 - погладжування спини тильною поверхнею
кисті; 2 - розтирання основою долоні м'язів
спини; 3 - погладжування грудної клітини
долонною поверхнею кисті; 4 - погладжування
косих м'язів живота ; 5 - розминання
подушечками великих пальців м'язів ніг; 6 вібрація уздовж хребта ( рефлекторне
розгинання хребта ) ; 7 - погладжування
(розтирання ) долонної поверхні ноги ; 8 погладжування живота долонною поверхнею
кисті; 9 - розтирання стопи двома руками ; 10 погладжування (розтирання ) руки долонною
поверхнею кисті; 11 - поплескування стопи ; 12 розтирання м'язів спини.

17.

Масаж успішно застосовують у комплексному лікуванні
рахіту, він поліпшує обмінні процеси, запобігає
прогресуванню хвороби, деформацію опорно-рухового
апарату, підсилює кровопостачання в пацієнт області,
стимулює окислювально-відновні процеси в м'язах,
нормалізує сон. Масаж проводиться обережно,
застосовують погладжування, розтирання. Виконують
кілька разів на день по 5-7 хв

18. Не слід забувати також, що для профілактики рахіту крім гімнастики величезне значення мають щоденні прогулянки, сон на повітрі, а також рет

Не слід забувати також, що для профілактики рахіту
крім гімнастики величезне значення мають щоденні
прогулянки, сон на повітрі, а також ретельний
гігієнічний догляд за дітьми: ванни, обтирання,
влітку світло-повітрянні ванни на повітрі.

19. Дякую за увагу!

English     Русский Rules